Постанова

від 30.10.2019 по справі 913/223/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2019 р. Справа № 913/223/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Секретар судового засідання - Єлфімова Ю.О.

за участю:

від апелянта - не з`явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601) (вх.№2723 Л/2)

на рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 (суддя - Масловський С.В, ухвалене в м. Харків о 12:13 год, повний текст складено 29.07.2019),

у справі №913/223/19

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

до Комунального підприємства «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області (вул. Центральна, б. 103, Біловодський район, смт. Біловодськ, Луганська область, 92800)

про стягнення 1 158 998 грн 05 коп.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою №14/4-552 від 22.04.2019 до Комунального підприємства "Біловодськтепло" Біловодської селищної ради Луганської області про стягнення 1158998 грн 05 коп., з яких: основний борг за договором купівлі-продажу природного газу від 15.12.2015 № 1262/16-БО-20 в сумі 725199 грн 40 коп., пеня в сумі 131 984 грн 16 коп. , 3% річних в сумі 59546 грн 70 коп., інфляційні втрати в сумі 242267 грн 79 коп.

В обґрунтування заявлених вимог Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилалося на те, що за договором постачання природного газу від 15.12.2015 №1262/16-БО-20 протягом січня - березня 2016 року позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 725866 грн. 59 коп., за який відповідач розрахувався частково на суму 667 грн 19 коп., залишок боргу складає 725199 грн. 40 коп. У зв`язку з простроченням оплати отриманого природного газу позивач нарахував пеню в загальній сумі 131984 грн 16 коп., відповідно до п. 8.2 договору, 3% річних в сумі 59546 грн 70 коп. та інфляційні втрати в сумі 242267 грн 79 коп., відповідно до ст. 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі № №913/223/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області (код ЄДРПОУ 34895168, вул. Центральна, б. 103, Біловодський район, смт. Біловодськ, Луганська область, 92800) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького, б.6, м. Київ, 01601) основну заборгованість в сумі 725 199 (сімсот двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 40 коп ., інфляційні втрати в сумі 242 267 (двісті сорок дві тисячі двісті шістдесят сім) грн 79 коп. , 3% річних в сумі 59 546 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн 70 коп. та судовий збір у розмірі 15 405 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ять) грн 21 коп.

В інший частині позову відмовлено.

За наслідками розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних у розмірі заявлених позовних вимог у зв`язку з їх обґрунтованістю.

При цьому, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 131984,16 грн. у зв`язку з тим, що нарахування неустойки за простроченими зобов`язаннями покупця в частині заявленого позивачем періоду суперечить приписам пункту 2 статті 2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі 913/223/19 в частині відмови у стягненні 131984,16 грн. пені та ухвалити нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення 131984,16 грн. пені задовольнити.

Апелянт вважає рішення в частині відмови у стягненні 131984,16 грн. пені таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження істотних обставин справи.

Апелянт посилається на те, що судом неправильно застосовано норми ст.2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають а територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси , пункту 27 статті 1 Закону України Про ринок природного газу , статті 1 Закону України Про електроенергетику .

Скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд здійснив підміну юридичних понять енергопостачання та газопостачання , що призвело до прийняття незаконного рішення.

Скаржник посилається на те, що неправильне застосування судами першої інстанції норм матеріального права, а саме Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підтверджується постановою Верховного Суду України від 16.10.2018 у справі № 913/65/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі 913/223/19 в частині відмови у стягненні 131984,16 грн. пені, розгляд справи призначено на 30.10.2019.

Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Шутенко І.А. на дату розгляду справи у судовому засіданні, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , як постачальником, та Комунальним підприємством «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області, як споживачем, укладено договір постачання природного газу №1262/16-БО-20, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Умовами договору сторони погодили, що газ, який продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам (п.1.2.); постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 газ обсягом до 106,0 тис.куб.м (п. 2.1.); приймання - передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг використаного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3.); не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику:завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/протранспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями за власним підписом; підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.5.) ціна на природний газ на дату складання договору визначається відповідно до п. 5.2. цього договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному вебсайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов`язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни (п.5.1.); ціна за 1 000 куб. м газу на дату укладання договору становить 6474 грн 00 коп. грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6603 грн 48 коп, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7924 грн 18 коп. (п. 5.2.); оплата за природний газ поводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п. 5.2.2 цього договору або у відповідних додаткових угодах. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1.); за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п.8.1.); строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.10.3.); договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12).

31.12.2015 між сторонами укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб. м газу за цим договором з 01.01.2016 становить 6398 грн 00 коп., крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни на газ додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» , відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств, - 195 грн 90 коп, крім того ПДВ - 20% всього з ПДВ - 235 грн 08 коп. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 6593 грн 90 коп, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7912 грн 68 коп.

29.01.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №2, якою внесено зміни до п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб. м газу за цим договором з 01.02.2016 становить 6239 грн 00 коп., крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни на газ додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» , відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств, - 195 грн 90 коп, крім того ПДВ - 20% всього з ПДВ - 235 грн 08 коп. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 6434 грн 90 коп, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7721 грн 88 коп.

22.02.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №3, якою внесено зміни до п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб. м газу за цим договором з 01.03.2016 становить 6255 грн 00 коп., крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни на газ додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» , відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств, - 195 грн 90 коп, крім того ПДВ - 20% всього з ПДВ - 235 грн 08 коп. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 6450 грн 90 коп, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7741 грн 08 коп.

На виконання умов договору позивач в період з 31 січня 2016 року по 31 березня 2016 року поставив природний газ відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: акт за січень 2016 року в обсязі 42,020 тис.куб.м. на суму 332490 грн 81 коп., акт за лютий 2016 року в обсязі 26,750 тис.куб.м. на суму 206560 грн 30 коп, акт за березень 2016 року в обсязі 24,133 тис.куб.м. на суму 186815 грн 48 коп, підписаними сторонами, без будь-яких претензій, зауважень, та скріплені печатками сторін.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору постачання природного газу №1262/16-БО-20 від 15.12.2015, поставлено відповідачу за період січень - березень 2016, а останнім прийнято, природний газ на загальну суму 725866 грн 59 коп.

Відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого природного газу в строк, встановлений п.6.1. договору, не виконав.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором постачання природного газу від 15.12.2015 №1262/16-БО-20 є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 725199 грн 19 коп.

Позивач відповідно до приписів ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 59546 грн 70 коп., та інфляційні витрати в 242267 грн 79 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних витрат є вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 59546 грн. 70 коп. та інфляційних витрат в розмірі 242267 грн. 79 коп. є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до п. 8.2 договором постачання природного газу від 15.12.2015 №1262/16-БО-20, позивач просив стягнути з відповідача за період прострочення (січень - березень 2016) пеню у розмірі 131984 грн 16 коп.

25.07.2019 господарським судом Луганської області ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 131984,16 грн.

Позивач оскаржує рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі 913/223/19 лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 131984,16 грн.

В іншій частині рішення господарського суду не оскаржується.

Враховуючи те, що апелянтом не оскаржується правомірність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, колегією суддів, на підставі положень ч.1 ст.269 ГПК України, рішення в цій частині не переглядається.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 131984 грн 16 коп. судом встановлено наступне.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

13 січня 2015 року Верховною радою України був прийнятий Закон України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" № 85-VIII, відповідно до ч. 2 ст. 2 якого встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги (ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ).

Статтею 3 цього Закону передбачено набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Офіційне опублікування відбулось у офіційному виданні газета Голос України №21 від 06.02.2015.

Таким чином, мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції встановлено з 07.02.2015.

У розумінні ст.275 Господарського кодексу України енергопостачальним підприємством (енергопостачальником) є суб`єкт господарювання, що відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві за договором.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики Про затвердження Правил користування електричною енергією до електричної енергії (активна) віднесено енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування) , які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару, до електричної енергії (реактивна) - технологічно шкідливу циркуляцію електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з визначень ст.275 Господарського кодексу України та мети і сфери застосування Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", додержання суб`єктного складу, яким є наявність обох означених у Законі учасників, а саме суб`єкт, як енергопостачальна компанія, діяльність якої пов`язана з постачанням безпосередньо самої енергії, як різновиду товару, що виробляється, виходячи з її властивості, у результаті перетворення енергетичних ресурсів/джерела енергії, та суб`єкт, якому встановлені обмеження в силу приведеного Закону, як підприємство - виконавець/виробник житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги громадянам у районі проведення антитерористичної операції.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.04.2019, основним видом економічної діяльності відповідача є постачання теплової енергії у вигляді пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

На дату укладення договору постачання природного газу №1262/16-БО-20 від 15.12.2015 місцезнаходженням відповідача було: вул. П-Біловоди, 7, смт. Біловодськ Луганської області.

Судом, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що місцезнаходженням відповідача є смт. Біловодськ Луганської області.

Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу природного газу від 15.12.2015 № 1262/16-БО-20, газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Отже, відповідач є виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у м. Біловодськ Луганської області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що Комунальне підприємство «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області - підприємство виконавець житлово-комунальних послуг, яке надавало на території проведення антитерористичної операції, з огляду на що є суб`єктом, на якого розповсюджуються приписи ч.2 ст.2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" №85-VІІІ від 13.01.2015.

Відповідно до п. 6 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України» предметом діяльності Компанії є, зокрема: видобування нафти і природного газу; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу вугільних родовищ; постачання природного газу, газу вугільних родовищ за нерегульованим тарифом.

Згідно з п. 2 ст. 1 Постанови КМУ від 25.07.2012 № 705 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії.

Враховуючи те, що природний газ є енергетичним ресурсом, а гарантованим постачальником цього ресурсу є підприємство позивача, що підтверджується матеріалами справи, то підприємство позивача є постачальником енергоресурсу.

В силу приписів чинного законодавства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №913/66/18 від 18.01.2019 та у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 905/272/18, від 21.03.2019 у справі № 905/1100/18, від 14.05.2019 у справі № 905/1882/18.

Враховуючи, що о позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, суд першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку щодо поширення на спірні правовідносини, пов`язані із стягненням пені, мораторію, встановленого частиною другою статті 2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

Крім того, наведені положення Закону поширюються на правовідносини між енергопостачальними компаніями і виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг і не містять обмежень щодо виду енергетичних ресурсів.

Посилання скаржника на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №913/65/18, є необґрунтованими, оскільки ухвалою Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №913/66/18 за касаційною скаргою Компанії на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2018 та на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у частині відмови Компанії у стягненні з Підприємства 1181164, 31 грн. пені передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду з підстав неоднакового застосування у постановах Верховного Суду №905/3272/16 та №913/65/18 положень ст. 2 Закону України від 13.01.2015 №85-VIII "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі № 913/66/18, висновки якої суд враховує, відповідно до вимог ч.2 ст. 315 ГПК України, встановлено, що ПАТ НАК Нафтогаз України є енергопостачальною організацією, а відповідач є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, тому на спірні правовідносини, пов`язані із стягненням пені, поширюється мораторій, встановлений частиною другою статті 2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

Враховуючи, що приписи ч.2 ст.2 Закону України №85-VIII від 13.01.2015 поширюються на правовідносини сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального підприємства «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов`язання, задоволенню не підлягає.

Доводи, викладені Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі №913/223/19, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі №913/223/19 не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі №913/223/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі №913/223/19 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 25.07.2019 у справі №913/223/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.11.2019

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов