ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.10.2019 Справа № 905/1926/17
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Паляниці Ю.О., Аксьонової К.І.
секретар судового засідання Доннік Н.В.
розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» м.Покровськ Донецької області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ,
про стягнення 11 461 979,88 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Пічул В.Л. директор
від відповідача Горболис О.А. довіреність № 2/19 від 28.12.18
від третьої особи з боку позивача не з`явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» м.Покровськ Донецької області про стягнення 11 461 979,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №30713ДС від 28.05.2015р. щодо оплати вартості наданих послуг.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.08.2017р. за вищевказаним позовом порушено провадження по справі №905/1926/17.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2017р. провадження у справі №905/1926/17 було зупинено, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області про повернення зустрічної позовної заяви.
Після повернення матеріалів справи на адресу господарського, ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 11.12.2017р. провадження у справі було поновлено.
14.12.2017р. на адресу суду надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду №905/1926/17 від 13.12.2017р. про направлення справи №905/1926/17, у зв`язку з надходженням касаційглї скарги.
Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 14.12.2017р. провадження у справі №905/1926/17 було зупинено, а матеріали справи №905/1926/17 супровідним листом від 18.12.2017р. направлені на адресу Донецького апеляційного господарського суду.
14.06.2018р. на адресу суду від Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 13.06.2018р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» .
Листом №905/1926/17 від 15.06.2018р. господарський суд Донецької області повідомив Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» , що після повернення матеріалів справи №905/1926/17 на адресу господарського суду Донецької області, одразу буде вирішено питання щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» .
13.07.2018р. матеріали справи №905/1926/17 були повернуті з суду вищої інстанції на адресу господарського суду Донецької.
Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 16.07.2018р. провадження у справі №905/1926/17 було поновлено та розпочато розгляд справи №905/1926/17 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 16.07.2018р. зустрічна позовна заява б/н від 13.06.2018р. Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» була повернута заявнику.
23.08.2018р. на адресу суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» б/н від 23.08.2018р. на ухвалу господарського суду Донецької області №905/1926/17 про повернення позову.
29.08.2018р. на адресу суду від Донецького апеляційного господарського суду надійшов запит №905/1926/17 від 29.08.2018р. у зв`язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду №905/1926/17 від 15.09.2018р.
Ухвалою суду №905/1926/17 від 06.09.2018р. провадження у справі №905/1916/17 було зупинено до закінчення апеляційного та касаційного проваджень та повернення матеріалів справи на адресу господарського суду Донецької області.
21.05.2019р. на адресу суду були повернуті матеріали справи №905/1926/17 у зв`язку з закінченням апеляційного та касаційного проваджень.
Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 30.05.2019р. провадження у справі було поновлено.
Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 16.09.2019р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
06.09.2017р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання №2270/09 від 04.09.2017р. про доручення доказів до матеріалів справи.
09.08.2018р. на адресу суду від позивача надійшли клопотання №480/08 від 08.08.2018р. та №478/08 від 08.08.2018р. про залучення доказів до матеріалів справи.
14.06.2019р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання №11/06-01 від 11.06.2019р. про залучення доказів до матеріалів справи.
20.06.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.
Додатковими договорами до договору сторони доповнили предмет договору та він є змішаним договором, оскільки, має норми договору про надання послуг та норми договору оренди, тому до нього мають застосовуватися норми ст. 759 Цивільного кодексу України та ст. 283 господарського кодексу України.
Таким чином, фактичне користування вагонами відповідачем має місце лише під час перевезення залізничними коліями вантажів у вагонах позивача, задля чого і подаються вагони у користування.
З 11.02.2017р. відповідач позбавлений можливості користуватися вагонами, розташованими на під`їзних коліях на залізничних станціях Кринична, Ясинувата, Мушкетово, Макіївка-пасажирська Донецької залізниці.
Відповідно до п. 4.3 договору оплата послуг здійснюється у розмірі 100% передплати, тому, позивачем не доведено початок перебігу строку орендної плати.
В якості доказу неможливості використання вагонів відповідачем надано сертифікат Торгово-промислової палати України №7790.
За приписами п. 3.2.5 договору (в редакції додаткової угоди №16) звіт/акт виконаних робіт формується і складається на останню дату звітного місяця. А тому, складання актів виконаних робіт за період три місяця не передбачено умовами договору, у зв`язку з чим, відповідач не зобов`язаний його розглядати та підписувати.
Також, вказує, що спірні вагони були у незаконному володінні невідомих осіб з лютого 2017 року та в подальшому у більшості були незаконно переміщені за межі України.
01.07.2019р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив №24/06-01 від 24.06.2019р., в якій останній заперечує щодо всіх доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
17.07.2019р. на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 16.07.2019р., в яких останній заперечує щодо позицію позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову.
17.07.2019р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 17.07.2019р. про витребування від АТ Укрзалізниця копії залізничних накладних на перевезення вантажів за період з 17 березня 2017 року по 31 травня 2017 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 17.07.2019р. клопотання відповідача б/н від 17.07.2019р. про витребування від АТ Укрзалізниця копії залізничних накладних було задоволено та витребувано відповідні документи.
Також, ухвалою господарського суду Донецької області №905/1926/17 від 17.07.2019р. до участі у справі залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Українська залізниця» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
25.07.2019р. на адресу суду від позивача надійшли пояснення №23/07-01 від 23.07.2019р. щодо інформаційної довідки філії ГІОЦ АТ Укрзалізниця ; щодо відсутності в договорі транспортно-експедиторського обслуговування №30713ДС від 28.05.2015р. умов змішаного договору; щодо визначення сторонами договору винагороди позивачу у розмірі 2% від загальної вартості організації перевезень.
07.08.2019р. на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 06.08.2019р. стосовно інформаційної довідки ГІОЦ та пояснень позивача стосовно фактично здійснених перевезень після 15.03.2017р.
21.08.2019р. на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення б/н від 20.08.2019р., в яких зазначено, що станом на 19.08.2019р. вагони на праві власності належать АО ВЭБ-лизинг (республіка Росія), з яких 8 одниць перебувають на території України, а майже вся решта - на території республіки Росія..
Підставою відображення операцій в інформаційній довідці був укладений 03.06.2015 договір №ГІОЦ-42-ІНФ/15 на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті, який був дійсний до 17.12.2017.
10.09.2019р.на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшує суму основного боргу в результаті зменшення боргу та суми наданих послуг у березні - травні 2017 року за вирахуванням обсягу наданих послуг за 23-ма вагонами.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 817 365,72 грн. основного боргу, 19 634,73 грн. інфляційних втрат, 27 434,83 грн. - 3% річних, 228 623, 58 грн. пені.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Заява про зменшення позовних вимог надана на стадії підготовчого провадження, а тому, прийнята судом та справа розглядається з її урахуванням.
Представник позивача у судове засідання 15.10.2019р. з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги у урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання 15.10.2019р. з`явився, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив наступне.
28.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» (далі - позивач або експедитор) та Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - відповідач або клієнт) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №30713ДС (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору що клієнт доручає, а ккспедитор в порядку і на умовах цього договору, зобов`язується за дорученням Клієнта, за винагороду і за його рахунок, надати клієнту послуги, передбачені пунктом 1.2 цього договору, а саме: на підставі письмових заявок клієнта зобов`язується надати клієнту транспортно-експедиторські послуги по організації та оплаті перевезень вантажів клієнта по залізничним шляхам України та держав СНД у власних (орендованих) вагонах або вагонах, що знаходяться під управлінням експедитора на інших законних підставах, вагонах філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» (пункт 1.2 Договору ТЕО в редакції Додаткової угоди № 16 від 01.05.2016 року).
Згідно з пунктом 1.3 договору вартість послуг експедитора визначена розділом 4 цього договору.
Цей договір вступив в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 року (пункт 8.1 договору, в редакції додаткової угоди №26 від 01.11.2016 року).
01.08.2016 року експедитор та клієнт уклали додаткову угоду № 18 до договору, якою внесли зміни та доповнення до цього договору.
Згідно з пунктом 4.2 розділу 4 договору (в редакції Додаткової угоди №18 від 01.08.2016 року) вартість послуг експедитора по погодженим сторонами маршрутам слідування вагонів, обумовлюється в додатках та/або додаткових угодах до цього договору, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін.
Винагорода експедитора визначається відповідно з підписаними додатками та/або додатковими угодами до цього Договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 розділу 4 договору (в редакції Додаткової угоди № 18 від 01.08.2016 року).
Пунктом 3 додаткової угоди № 18 від 01.08.2016 року до Договору, передбачено, що нарахування плати за послуги здійснюється за період використання кожного вагону під перевезеннями клієнта, враховуючи час знаходження вагона на шляхах залізниць та підприємств відправників/одержувачів.
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 додаткової угоди № 18 від 01.08.2016 року до Договору датою початку надання послуг клієнту при виконанні операцій з вагонами експедитора є дата календарного штемпеля станції відправлення вагона на станцію призначення клієнта (з урахуванням вказаної дати). Датою закінчення надання послуг є дата календарного штемпеля станції відправлення вагона на станцію, вказану експедитором, або станцію клієнта, погоджену з експедитором (вказана дата не враховується). Період використання вагона визначається на підставі календарного штемпеля у залізничній накладній або бази даних філіалу «ГІОЦ» ПАТ «Укрзалізниця» та підтверджуючих документів клієнта.
У підпункті 3.3 пункту 3 додаткової угоди № 18 від 01.08.2016 року до договору зазначено, що номера вагонів, дати початку та закінчення надання послуг, маршрут слідування вагонів (додатково обумовлюються в додатках), рід вантажу, кількість діб користування кожним вагоном в період їх надання для організації перевезень вантажів клієнта, вказується в актах виконаних робіт, які оформлюються експедитором та надаються клієнту протягом 5-ти робочих днів у місяці, наступному за звітним періодом.
Уклавши 30.12.2016 року додаткову угоду № 30 до договору, клієнт та експедитор домовилися, що у період з 01.01.2017 року по 31.07.2017 року вартість послуг з надання клієнту у користування вагонів експедитора становить 540,00 грн., без ПДВ, ПДВ - 108,00 грн., усього з ПДВ 648,00 грн. за один вагон за добу, при цьому кожна неповна доба рахується як повна. Згідно з пунктом 3 цієї додаткової угоди дана додаткова угода є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між сторонами.
Відповідно до підпункту 3.2.4 договору, в редакції додаткової угоди №18 від 01.08.2016 року експедитор надав клієнту у період березень - травень 2017 року технічно справні, очищені від залишків раніше перевезених вантажів 194 вагони, які знаходилися під перевезеннями клієнта.
Дотримуючись положень підпункту 3.3 пункту 3 додаткової угоди № 18 від 01.08.2016 року до договору щодо реквізитів акту виконаних робіт, пункту 2 додаткової угоди № 30 від 30.12.2016 року до договору щодо вартості послуг, та додатків № 22 від 01.09.2016 року, № 23 від 01.10.2016 року та № 25 від 01.01.2017 року до Договору, які оформлені експедитором на підставі підпункту 3.2.1 пункту 3.2 розділу 3 договору та підписані клієнтом, експедитор 19.06.2017 року склав акт виконаних робіт № 102 від 19.06.2017 року, у якому на підставі бази даних філіалу «ГІОЦ» ПАТ «Укрзалізниця» зазначив, що у період березень - травень 2017 року протягом 16 922 діб експедитор користувався 194 вагонами, які він орендував та/або знаходилися у його операторському управлінні, забезпечував замовлені перевезення клієнта. Вартість послуг по забезпеченню перевезень склала 9 137 880,00 грн. (16 922 х 540,00) без ПДВ, ПДВ - 1 827 576,00 грн., усього - 10 965 456,00 грн. з ПДВ.
На умовах, закріплених у пункті 1 додаткової угоди №10 від 01.03.2016 року до договору щодо комісії ТОВ «Рейлтранслогістік» у розмірі 2% від загальної вартості організації перевезення вантажів, експедитор, виконуючи свої зобов`язання, передбачені пунктом 3.2.3 пункту 3.2 розділу 3 та пунктом 4.4 розділу 4 договору, у грудні 2016 року та лютому - березні 2017 року самостійно здійснив коштами, попередньо отриманими від клієнта на підставі виставлених рахунків, та власними коштами платежі по оплаті залізничного тарифу перевізникам: Донецькій залізниці, Придніпровській залізниці за перевезення вагонів у порожньому та завантаженому стані по території України, у зв`язку з чим склав акт виконаних робіт № 96/1 від 19.06.2017 року на загальну суму 461602,16 грн. з ПДВ, з них комісія 2% - 9 051,02 грн. з ПДВ.
Акти виконаних робіт № 96/1 від 19.06.2017 року та № 102 від 19.06.2017 року експедитор надіслав клієнту поштою на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для підписання та здійснення розрахунків, що підтверджується: супровідним листом № 1938/06 від 20.06.2017 року, фіскальним чеком від 20.06.2017 року, описом вкладеного у цінний лист № 0411617381184, рекомендованим повідомленням №8530300308102 про отримання 30.06.2017 року цінного листа відповідачем.
Підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 договору передбачено, що клієнт зобов`язаний приймати та підписувати акти виконаних робіт експедитора протягом 3-х банківських днів з дати їх одержання від експедитора. У разі виникнення розбіжностей по акту виконаних робіт, клієнт зобов`язаний підписати акт виконаних робіт у зазначений строк з обов`язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей. У разі несвоєчасного повернення клієнтом (потягом 5-ти банківських днів з дати одержання від Експедитора акту виконаних робіт) на адресу експедитора підписаного акту виконаних робіт, акт виконаних робіт вважається клієнтом прийнятим без будь-яких зауважень та заперечень.
Станом на 09.08.2017 року клієнт не повернув експедитору підписані примірники актів виконаних робіт: № 96/1 від 19.06.2017 року та № 102 від 19.06.2017 року, а також не надав своїх зауважень та заперечень.
Отже, відповідно до умов договору клієнт прийняв вищезазначені акти виконаних робіт без зауважень і заперечень та зобов`язаний був оплатити.
Пунктом 4.3 Договору, в редакції Додаткової угоди № 16 від 01.05.2016 року передбачено, що оплата послуг експедитора здійснюється клієнтом попередньо в розмірі 100%, виходячи із запланованого об`єму перевезень, не пізніше ніж за 2 (два) календарних дні до початку заадресування порожніх вагонів на станцію завантаження, на підставі рахунку експедитора на попередню оплату. За згодою сторін можлива оплата послуг з відстроченням платежу на 5 (п`ять) банківських дні з моменту надання експедитором рахунку на оплату.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.5 розділу 4 договору у разі перевищення суми витрат, понесених експедитором при виконанні заявки клієнта, клієнт відшкодовує експедитору суму фактичного перевищення витрат на підставі акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт .
Суд не приймає заперечення відповідача щодо звільнення від оплати за користування спірними вагонами з огляду на приписи ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України.
Так, відповідач не може бути звільнений від оплати основної суми боргу, оскільки не довів, що вчинив всі належні заходи з недопущення відправлення вагонів на територію населених пунктів, де здійснювалась антитерористична операція відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р.
На момент укладення договору та додаткових угод відповідачеві було відомо про обставини щодо проведення антитерористичної операції.
Виходячи з засад розумності та враховуючи здійснення підприємницької діяльності на власний ризик, відповідач, укладаючи договір, додаткові угоди та беручи на себе зобов`язання оплачувати надані послуги, мав усвідомлювати (свідомо допускати) можливість настання вказаних обставин.
Також, суд не вважає, що направлення на адресу відповідача акту виконаних робіт за 3 (три) місяці, а не за 1 (один) місяць спростовує факт надання послуг позивачем та наявність обов`язку з боку відповідача оплатити надані послуги.
Відповідачем доказів оплати основної суми заборгованості в розмірі 9 817 365,72 грн. не було надано, тому, позовна вимога про стягнення 9 817 365,72 грн. підлягає задоволенню.
Як вказує позивач, у відповідача наявна заборгованість, яка складається з: 9642 240,00 грн. за актом виконаних робіт №102 від 19.06.2017р. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від стягнення заборгованості за 23 вагонами); 1 331 059,22 грн. (за актами виконаних робіт: №99 на суму 1 327 479,60 грн., №100 на суму 2 283,62 грн., №101 на суму 1 296,00 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін); 1 894 645,02 грн. сальдо розрахунків за договором №30713ДС від 28.05.2015р.
Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг виконав частково на суму 3 512 180,68 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 9 817 365,72 грн. (9 642 240,00 + 461 602,16 + 1 331 059,22 + 1 894 645,02 - 3 512 180,68).
Позивач нараховує 3% річних в сумі 27 434,83 грн. за період з 07.07.2017р. по 09.08.2017р. та інфляційні втрати в сумі 19 634,73 грн. за липень 2017 року.
За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат , а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Судом перевірено арифметичний розрахунок 3% річних та встановлено, що він є арифметично вірним та підлягає задоволенню в сумі 27 434,83 грн.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.5 розділу 4 договору строк оплати настав 06.07.2017р. (з урахування отримання відповідачем актів виконаних робіт 30.06.2017р. (том 1 а.с. 103).
Тобто, позивачем неправомірно нараховані інфляційні втрати з 01.07.2017р.
У зв`язку з тим, що інфляційні втрати мають нараховуватися за повний місяць, тому позовна вимога про стягнення інфляційних втрат не підлягає задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Як вбачається з п. 5.2 договору за порушення клієнтом зобов`язань, передбачених розділом 4 цього договору в частині розрахунків, клієнт зобов`язаний сплатити експедитору за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Позивачем пеня нарахована за період з 07.07.2017р. по 09.08.2017р. в сумі 228 623,58 грн.
Судом перевірено арифметичний розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним та підлягає задоволенню в сумі 228 623,58 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем за звернення з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 171 929,70 грн.
В подальшому, позивачем сума позовних вимог була зменшена на 1 368 921,02 грн.
За приписами п.1 ч.1 ст. Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Тому, сума судового збору в розмірі 20 533,81 грн. може бути повернута на користь позивача у разі відповідного звернення у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.
Решта сума судового збору у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» м.Покровськ Донецької областіза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ про: 9 817 365,72 грн. основного боргу - задовольнити, 19 634,73 грн. інфляційних втрат - відмовити у задоволенні, 27 434,83 грн. 3% річних - задовольнити, 228 623, 58 грн. пені - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» 9 817 365,72 грн. основного боргу, 27 434,83 грн. - 3% річних, 228 623, 58 грн. пені, судовий збір в сумі 151 395,88 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано 15.10.2019р.
Повний текст рішення складено та підписано - 23.10.2019р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістик» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, код ЄДРПОУ 39778889).
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул. Торгівельна, буд. 106-А, код ЄДРПОУ 30939178).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03689, м.Київ, вул.Тверська, 5).
Головуючий суддя О.М. Сковородіна
Суддя Ю.О.Паляниця
Суддя К.І. Аксьонова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2019 |
Оприлюднено | 04.11.2019 |
Номер документу | 85327900 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Хачатрян Вікторія Сергіївна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Хачатрян Вікторія Сергіївна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Сковородіна Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні