Рішення

від 16.10.2019 по справі 910/7546/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2019Справа № 910/7546/19 Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е. за участю представників сторін: від позивача - Чеботарьов В.В. (адвокат); від відповідача - Артамонов А.А. (адвокат); від відповідача - Бондаренко А.М. (адвокат); вільний слухач - ОСОБА_2 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна до проАкціонерного товариства Укргазвидобування зобов`язання прийняти товар та стягнення грошових коштів ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 червня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна (позивач) надійшла позовна заява б/н від 03.06.2019 року до Акціонерного товариства Укргазвидобування (відповідач) про зобов`язання прийняти товар відповідно до умов договору поставки блочно-модульної азотної станції № 915/18 від 19.07.2018 року та стягнення збитків у розмірі 102 000 грн. В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення збитків на 196 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки блочно-модульної азотної станції № 915/18 від 19.07.2018 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач, не надаючи відповідь про готовність прийняти товар, в односторонньому порядку відмовився від прийняття товару. Внаслідок того, що відповідач фактично відмовився від прийняття товару позивач поніс збитки за збереження товару та просить суд стягнути зазначену суму збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 року у справі № 910/7546/19 позовну заяву б/н від 03.06.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна до Акціонерного товариства Укргазвидобування про зобов`язання прийняти товар та стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

27 червня 2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна надійшов лист б/н від 26.06.2019 року з додатками, на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2019 року. Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/7546/19 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 24.07.2019 року.

22 липня 2019 року через канцелярію суду від Акціонерного товариства Укргазвидобування надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач звернувся до суду з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 24.07.2019 року з метою повного з`ясування обставин справи та для надання часу представнику позивача ознайомиться з відзивом на позовну заяву, суд оголосив перерву в судовому засіданні на 07.08.2019 року.

31 липня 2019 року через відділ діловодства суду Товариство з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна подало відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 29.07.2019 року, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги.

07.08.2019 року через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 року розгляд справи № 910/7546/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 910/7546/19 призначено на 07.08.2019 року.

08.08.2019 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Укргазвидобування надійшли заперечення.

27.08.2019 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Укргазвидобування надійшов відзив на позовну заяву.

03.09.2019 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Укргазвидобування надійшло клопотання про не взяття до уваги документів.

В підготовчих засіданнях 04.09.2019 року та 11.09.2019 року та судових засіданнях 25.092019 року та 10.10.2019 року оголошувалась перерва.

18.09.2019 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Укргазвидобування надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні 16.10.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством Укргазвидобування (Відповідач), як замовником торгів було розпочато процедуру закупівлі ідентифікатор закупівлі ДК 021:2015: 42120000-6 Насоси та компресори ), номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2018-01-26-000513-b Блочно-модульної азотної станції.

В червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна стало переможцем у вищезазначеному тендері.

19 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна (Далі - Позивач та/або Постачальник) та Акціонерним товариством Укргазвидобування в особі філії Газопромислове управління Полтавагазвидобування (Далі - Відповідач та/або Покупець) укладено договір поставки №915/18 (далі-Договір) блочно-модульної азотної станції.

Відповідно до п.1.1. умов Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві блочно-модульну станцію (Далі-Товар), зазначений в Специфікації, що додається і є його невід`ємною частиною, Покупець - прийняти та оплатити такий Товар.

П.1.2. Договору передбачено, що найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у Специфікації, яка є Додатком №1 до договору та є її невід`ємною частиною.

Згідно із п. 1.3 Договору, Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

В той же час у Договорі немає жодного застереження, заборони щодо факту виготовлення Продавцем Товару протягом строку його поставки у відповідності до п. З Специфікації.

П.5.3.1. Договору передбачено, що за вимогою Покупця, Постачальник зобов`язаний забезпечити вільний доступ представникам Покупця до виробничих потужностей, на яких відбувається процес виготовлення Товару, що є предметом даного Договору, для інспекції якості Товару, що виробляється на всіх етапах його виробництва.

Приміткою до розділу 3 Додатку №4 до Договору передбачено, що остаточні характеристики і параметри обладнання станції уточняються під час виготовлення по узгодженню з Замовником.

Згідно п.1. Специфікації та додатку №1 від 19.07.2018 передбачено загальну вартість Товару, що поставляється складається 59 980 000 грн. у тому числі ПДВ 9 996 666, 67 грн.

П.4.1. розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунку на оплату Товару та підписаного Сторонами акту прийому передач.

П.5.1. визначено строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору.

Згідно п.2 Специфікації та додатку №1 від 19.07.2018 передбачено поставку товару у Полтавську область, Гадяцький район, с. Плішивець, вул. Польова, 17, Тимофіївська УСП ГПУ Полтавагазвидобування (для розвантаження та вхідного контролю).

Відповідно до п. 5.2. Договору обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару. Відвантаження Товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки. Відвантаження Товару без рознарядки забороняється.

П.5.3. датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими особами представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена у Додатку 3 цього Договору, та є його невід`ємною частиною. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймащія- передачі Товару або видаткової накладної.

П.5.3.1. за вимогою Покупця або вантажоотримувача Постачальник зобов`язаний відвантажити Товар в присутності уповноважених представників Покупця.

Згідно п.5.10. приймання Товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965 року, по якості - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу №7 від 25.04.1966 року, та сертифікату якості та/або паспорту заводу-виробників заводу-виробника.

П.6.1. Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний: п.6.1.1. своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар; п.6.1.2. приймати поставлений Товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передач Товару або видаткової накладної.

П.6.3. Постачальник зобов`язаний: п.6.3.1. забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором, п.6.3.2. забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору.

Розділом II п.2.1. Договору передбачено, що Постачальник повинен поставити Покупцю Товар (блочно-модульну азотну станцію), передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортам виробника, Держстандарту, технічним або іншим умовам, які пред`являються до Товару даного виду та підтверджуються відповідними документами; п.2.2. Постачальник гарантує якість і надійність Товару, що постачається, протягом гарантійного строку. Гарантійний строк Товару не може бути меншим від гарантійного строку заводу-виробника.

П.6.4. Постачальник має право: п.6.4.2. на дострокову поставку Товару за письмовим погодженням Покупця.

Постачальник (Позивач) 23.11.2018 отримав від Покупця (відповідач) остаточну рознарядку (після погодження Покупцем усіх технічних умов Товару) на поставку товару згідно Договору, а саме на поставку станції азотної адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 у 1 комплекті, у даному листі також вказано строк поставки - до 24.02.2019 (220 днів відповідно до Додатку 1 до Договору поставки № 915/18 від 19.07.2018 року).

Таким чином, після отримання від Покупця зазначеної рознарядки Постачальник приступив до виконання умов договору та виготовлення Товару відповідно до технічних характеристик зазначених у Додатку №4 до Договору.

06.08.2018 року Акціонерним товариством Укргазвидобування направлено Товариству з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна лист №11-9142 від 06.08.2019 року Щодо надання технічної документації на станцію азотну адсорбційну АС-2084/25 УХЛ1.

31.08.2018 року Позивачем листом №1169 від 31.08.2018 року надано відповідь Відповідачу та направлено в електронному вигляді попередню документацію на станцію азотну адсорбційну АС-2084/25 УХЛ1.

08.01.2019 року Акціонерним товариством Укргазвидобування був скерований лист щодо невідповідності технічного опису Станції азотної адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 умовам Договору.

14.01.2019 року Позивач направив на електронну адресу Відповідача (oleh.andrusiv.@pgpu.com/ua) змінений опис та відредаговані креслення РСП та РСА.

На вищезазначений лист Відповідачем повторно був скерований лист №ПГВ004.1.23.1-1446 від 04.02.2019 року щодо невідповідності технічного опису Станції азотної адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 та її характеристики. Зокрема в п. 3.5 Блок бустера азоту ББА, п. 3.5.1 склад блоку а) не зазначено виробника та марку компресорів, відсутня інформація про наявність регуляторів продуктивності на компресорних циліндрах згідно вимог Додатку № 4 Договору 915/18 від 19.07.2018 року Технічні характеристики товару . Фактично цим листом Відповідачем після закінчення строку виготовлення товару надійшла пропозиція на адресу Позивача щодо виготовлення товару в іншій комплектації, ніж та, що була зазначена в технічній документації

Після виготовлення товару, Постачальником скеровано лист №191 від 04.02.2019 на адресу Покупця, яким направив скорегований технічний опис Станції азотної адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 з урахуванням зауважень спеціалістів Відповідача. Наголосив, що технічні характеристики та склад Станції азотної адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 в цілому відповідають заявленим в Додатку № 4 Договору 915/18 від 19.07.2018 року та просив у останнього визначити дату для проведення спільної наради, щодо відвантаження блоків станції.

Крім того, Постачальником листом №241 від 18.02.2019 скеровано Відповідачу відкоригований в кінцевій редакції технічний опис та паспорт Товару Станції азотної адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 , який жодним чином не відрізняється від технічних характеристик Товару зазначених у Додатку 4 при укладенні Договору від 19.07.2018.

20.02.2019 року Відповідачем була направлена відповідь на лист №241 від 18.02.2019 року, в якому зазначено, що зауваження ГПУ Полтавагазвидобування по Станції азотній адсорбційній АС-2084/25 УХЛ1 не усунено та наполягали на доопрацюванні.

На виконання умов Договору Продавець, на адресу Покупця, скерував лист №273 від 21.02.2019 в якому повідомив, що товар, зокрема станція азотна адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 готова до поставки, та просив у Покупця підтвердити можливість прийняти Товар згідно Договору поставки , повторно наголосивши, що покупець висловлював пропозицію щодо виготовлення товару в іншій комплектації, що було неможливим у зв`язку з тим що товар вже було виготовлено та не було передбачено умовами договору та технічною документацією.

В цей же день, листом №274 від 21.02.2019 року був направлений повторний технічний опис азотної станції адсорбційної АС-2084/25 УХЛ1.

Відповідачем в судовому засіданні вищезазначені факти не заперечувались та не були спростовані.

Лист №273 від 21.02.2019 року Продавцем скеровано у зв`язку із тим, що вказаний товар складається з комплексу 8-ми негабаритних контейнерів та у відповідності до вимог п.5.10. Договору, яким сторони визначили, що при поставці товару керуються приписами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965 року.

Пунктами 1, 2 Інструкції про порядок приймання про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965 року встановлено, що ця інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов`язками для сторін правилами не встановлені інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Згідно п. З вищевказаної Інструкції П-6 зазначено, що підприємство-одержувач зобов`язане забезпечити приймання продукції за кількістю в точній відповідності з стандартами, технічними умовами. Основними і Особливими умовами поставки, цією Інструкцією, іншими обов`язковими правилами і договором. П. 11 визначено, що приймання продукції проводиться особами, уповноваженими на то керівником або заступником керівника підприємства-одержувача. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Підприємство-одержувач зобов`язане: а) створити умови для правильної та своєчасної приймання продукції, при яких забезпечувалось збереження і запобігти можливість утворення нестач і розкрадань продукції; б) забезпечити, щоб особи, які здійснюють приймання продукції, добре знали цю Інструкцію, а також правила приймання продукції за кількістю, встановлені відповідними стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими нормативними актами та договором поставки даної продукції; в) забезпечити точне визначення кількості що надійшла продукції (ваги, кількості місць: ящиків, мішків, зв`язок, кип, пачок і т.п.); г) систематично здійснювати контроль за роботою осіб, на яких покладено приймання продукції за кількістю, і попереджати порушення правил приймання продукції.

З урахуванням вказаних норм, Продавець попередив про готовність товару для поставки, та оскільки товар має складну специфіку обладнання, останній не міг здійснити поставку без підтвердження Покупцем щодо готовності комісії по вхідному контролю на її отримання.

Однак, вказаний лист (№273 від 21.02.2019) Покупцем проігноровано, в той же час листом від 04.03.2019 повідомлено Продавця, що відповідно до п.6.2.5. Договору останній відмовляється від товару, через несвоєчасну поставку вказану у Специфікації №1.

Згідно п.11.11 Договору, при тлумаченні умов поставки за цим Договором застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс (редакція 2010 року) з урахуванням особливих умов поставки, визначених Сторонами у даному Договорі.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає що умовами поставки Товару (п.5.10., п.11.11. Договору Поставки № 915/18 від 19.07.2018 року) було DDP - станція (склад) призначення для резидентів, при тлумаченні умов поставки застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.

Згідно з Інкотермс 2010 термін DPP поставка з оплатою мита означає означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення.

Відповідно до п. А.1. DDP, продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Відповідно до п. А.3. DDP, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.

Відповідно до п. А.4. DDP, продавець зобов`язаний надати не розвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

Суд звертає увагу, що дату поставки сторонами узгоджено не було, було лише визначено кінцевий термін поставки.

Відповідно до п. А.7. DDP, продавець зобов`язаний дати покупцю достатнє повідомлення про відправлення товару, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

Суд ще раз звертає увагу, що Продавець попередив про готовність товару для поставки, та оскільки товар має складну специфіку обладнання ,останній не міг здійснити поставку без підтвердження Покупцем щодо готовності комісії по вхідному контролю на її отримання. Тобто направив повідомлення, яке було необхідне для узгодження дати та отримання можливості Покупцю вжити всіх заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до технічної характеристики Азотної станції адсорбційної АС-2084/25 УХЛ1, перевезення даного Товару, який складається з комплексу 8-ми негабаритних контейнерів повинно відбуватися відповідно до Інструкції з питань супроводження транспортних засобів спеціалізованими автомобілями Національної поліції і забезпечення безпеки дорожнього руху під час його здійснення (затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1259 від 29.11.2016 року.).

Відповідно до Додатку№4 до Договору, ширина блоків повинна бути не більше 3,5 м. (транспортна ширина блоку згідно технічного паспорту 3,4 м), висота 3 м.(без врахування висоти власне автотранспорту, що може складати понад 1 м., тобто разом з контейнером понад 4 м.).

Відповідно до п.2. Розділу 2 Інструкції, за необхідності супроводження транспортних засобів і забезпечення безпеки дорожнього руху під час перевезення небезпечних, негабаритних та великовагових вантажів у межах декількох областей - автомобільний перевізник за 5 днів до запланованої дати супроводження звертається з відповідним листом на ім`я керівництва Національної поліції України.

Згідно з п. 4 Постанови кабінету міністрів України від 18.01.20001 року №30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами , рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 4 вищезазначеної Постанови, дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

Суд наголошує, що ігнорування Відповідачем листа Позивача щодо узгодження дати поставки позбавило Позивача можливості визначення дати та маршруту перевезення, та відповідно, отримання зазначеного дозволу на транспортування Товару з супроводом спеціального призначення патрульним автомобілем Національної поліції України.

Таким чином, суд критично ставиться до позиції Відповідача, що будь-яких підтверджень наміру прийняти Товар з боку Покупця, крім направлення рознарядки Договором не вимагається.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК України за якими зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до. ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.4. ст. 690 ЦК України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Суд наголошує на тому, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Встановлені у даній справі обставини, зокрема те, що Відповідач у листі від 04.02.2019 року № ПГВ004.1.23.1-1446 фактично пропонував Позивачу виготовити Товар в іншій комплектації ніж та, що була зазначена в Технічній документації та Договорі та у листі від 04.03.2019 повідомив Продавця, що відповідно до п.6.2.5. Договору відмовляється від товару, через несвоєчасну поставку зазначену у Специфікації, на переконання суду в аспекті надання характеристики його поведінки суперечать доктрині заборони суперечливої поведінки .

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві блочно-модульну станцію (Далі-Товар), зазначений в Специфікації, що додається і є його невід`ємною частиною, Покупець - прийняти та оплатити такий Товар.

Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язані по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2. цього Договору і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Таким чином, зазначений Договір Поставки №915/18 від 19.07.2018 року є діючим, оскільки зобов`язання сторін за ним не припинились виконанням.

Таким чином, Позовні вимоги про зобов`язання Відповідача прийняти товар є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані сторонами докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Посилання Відповідача на норми цивільного права, щодо порушення позивачем строків поставки товару суд вважає хибними, про що було зазначено вище.

Втрата інтересу та відмова від прийняття товару з боку Відповідача за вказаних обставин суперечить принципу доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Посилання Відповідача на те, що Позивач порушив пункт 1.3. Договору та водночас ввів Відповідача в оману, та запропонував до поставки Товар, який не належав Постачальнику на момент укладення договору, не знайшли свого підтвердження. Крім того, суд зауважує, що Станція азотна адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1 на час укладання договору не існувала та виготовлялась Позивачем на замовлення Відповідача, що підтверджується Додатком №4 до Договору (арк. 35, том 1.), відповідно до якого остаточні характеристики і параметри обладнання станції уточнюються під час виготовлення по узгодженню з Замовником, тобто Відповідачем.

Стосовно заперечень Відповідача, щодо порушення строків поставки Товару, судом вище було надано обґрунтований висновок.

Крім того, слід зазначити, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Суд вважає, що у зазначеному питанні слід керуватися принципом "обґрунтованої достатності" визначених судом мотивів та підстав прийняття відповідного рішення.

Стосовно позовних вимог про стягнення збитків за збереження товару суд зазначає наступне.

22.02.2019 р. , з метою унеможливлення пошкодження, псування і знищення Товару для подальшого його поставки, Постачальником укладені наступні договори:

1) Договір зберігання (далі - Договір зберігання) №220219 від 22.02.2019, Зберігай - ТОВ СЕНСІ (ЄДРПОУ - 21111749);

2) Договір зберігання №130519 від 13.05.2019; Зберігач - ТОВ СЕНСІ (ЄДРПОУ - 21111749);

3) Договір зберігання №01Х/2019 від 22.02.2019; Зберігач - ТОВ НВП Механіка Плюс (ЄДРПОУ - 39818837).

У відповідності до положень ст. 938 ЦК України - строк зберігання, вищевказаного товару, за Договором зберігання, визначений моментом пред`явлення Поклажодавцем вимоги про його повернення.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа - зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що внаслідок фактичного порушення Покупцем, зобов`язання за Договором поставки №915/18 від 19.07.2018, ТОВ Далгакиран компресор України понесені матеріальні збитки, - у розмірі 196 000 грн., які виразились у здійсненні останнім додаткових витрат, щодо оплати вартості послуг відповідального зберігання товару за Договорами зберігання, після сплину кінцевого строку його поставки за Договором поставки №915/18 від 19.07.2018.

Заперечення відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи містяться платіжні доручення на підтвердження понесених Позивачем збитків.

Окрім того, з метою належного захисту своїх інтересів ТОВ Далгакиран компресор Україна 10.04.2019 укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським Бюро Володимира Чеботарьова .

У відповідності до п.4.2. договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 - гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.

На виконання умов вказаного договору Адвокатським Бюро Володимира Чеботарьова , зокрема адвокатом Чеботарьовим В.В. підготовлено та подано позовну заяву, а також у подальшому заплановано забезпечувати участь адвоката в судових засіданнях під час розгляду позову. Згідно з п.2 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 вартість послуг наданих Адвокатським Бюро Володимира Чеботарьова становить 45 000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що при подані доказів на підтвердження понесених судових витрат представником позивача дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги Позивача про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4 861 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) виконати обов`язки за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 33399780) та Акціонерного товариство Укргазвидобування в особі філії Газопромислове управління Полтавагазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) Договором поставки №915/18 блочно-модульної азотної станції від 19.07.2018, а саме: прийняти, у відповідності до умов Договору поставки №915/18 від 19.07.2018, від Товариства з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна (код ЄДРПОУ: 33399780) виготовлений товар - Станція азотна адсорбційна АС-2084/25 УХЛ1, у визначеному договором місці поставки товару - Тимофіївська УСП ГПУ Полтавагазвидобування Полтавська область, Гадяцький район, с. Плішивець, вул. Польова, 17.

3. Стягнути з Акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Далгакиран компресор Україна (юридична адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9; фактична адреса: 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67, корпус G , офіс 309-310; адреса для листування: 01024, м. Київ, вул. Басейна, 10, офіс 28, код ЄДРПОУ 33399780) грошові кошти, а саме збитки у розмірі 196 000 грн. (сто дев`яносто шість грн.), судові витрати у розмірі 49 861 грн. (сорок дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одна грн.), а саме 45 000 грн. (сорок п`ять тисяч грн.) витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 4 861 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна грн.).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 листопада 2019р.

Суддя М.В. Данилова