Рішення

від 29.10.2019 по справі 909/854/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/854/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Конашенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватної компанії "Бойко"

до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,

до відповідача Коломийської міської ради

про визнання за позивачем права постійного користування на землю та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 , Хоптія ОСОБА_2 В.,

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Гуменюк І. Л.,

представник відповідача Коломийської міської ради не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Приватна компанія "Бойко" заявила позов до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Коломийської міської ради про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва автозаправочної станції та міні-кафе (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної із отриманням прибутку), та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відомості про земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва автозаправочної станції та міні-кафе (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної із отриманням прибутку), постійний користувач - Приватна компанія «Бойко» , до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер.

2. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

2.1 Позовна заява від 14.08.2019 (вх.№16190/19 від 15.08.2019).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі рішення Коломийської міської ради народних депутатів від 27.06.1996 №135 та відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №001310 від 23.04.1997 набув право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (будівництва автозаправочної станції). З метою присвоєння земельній ділянці кадастрового номера на замовлення позивача ТОВ «Геоземкадсервіс» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. На його звернення державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Коломийському районі та м. Коломия Головного управління держгеокадастру в Івано-Франківській області прийняв рішення від 05.08.2019 № РВ-2600774102019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з огляду на те, що в акті відсутні відомості про його реєстрацію у книзі записів про державну реєстрацію державних актів на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та наявність перетину з суміжною земельною ділянкою. Вважає, що відповідний запис про реєстрацію державного акта не внесений з вини посадових осіб Коломийської міської ради. Водночас, факт дійсності вказаного державного акта доводить рядом документів. Посилається на те, що з урахуванням висновків, викладених в рішенні Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005, здійснює землекористування на законних підставах. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 23 ЗК України, 1993 р., ст. 92 ЗК України, ст. 4, 27, 33 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

2.2 Відзив на позов Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вх. №15640/19 від 13.09.2019.

Позов не визнає. Вважає, що згідно зі ст. 92 ЗК України право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб`єктним складом - суб`єктами можуть бути лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. За приписами ч. 4 ст. 9 Закону України "Про ДЗК2 державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (ч. 6 ст. 24 Закону України "Про ДЗК2). Зазначає, що державним кадастровим реєстратором виявлено, що в розробленій Технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відсутні документи, які передбачені ст. 55 Закону України "Про земелустрій", а саме в Державному акті на право постійного користування землею відсутній запис про реєстрацію у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. Також під час перевірки встановлена невідповідність валідності електронного документа встановленим законодавством вимогам, а саме перетин земельної ділянки з ділянкою (кадастровий номер 2610600000:27:004:0044). Вважає, що, надаючи відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та Законом України "Про ДЗК". Просить відмовити в частині позову ПК "Бойк" до Головного управління про зобов`язання внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер.

2.3 В заперечення на відзив позивач згідно з клопотанням від 21.10.2019 (вх. №18201/19 від 22.10.2019) долучив до матеріалів справи протокол виправлення помилки від 10.09.2019 № 5948876, згідно з яким виправлені відомості щодо поворотних точок меж земельної ділянки. В судовому засідання представник позивача вказав на те, що внаслідок складення цього протоколу відсутній перетин земельної ділянки з іншою ділянкою.

2.4 В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області визнала факт відсутності на даний час перетину земельних ділянок.

2.5 Коломийська міська рада відзив на позов не надала, направила суду клопотання від 17.10.2019 №1208/01.2-13/16в (вх. №18070/19 від 21.10.2019) про розгляд справи без участі її представника.

3. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

3.1 На підставі рішення Коломийської міської ради народних депутатів від 27.06.1996 № 135 позивачу було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №001310 від 23.04.1997 (надалі - Державний акт), відповідно до якого Приватній компанії "Бойко" надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,15 га в межах згідно з планом землекористування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (будівництва автозаправочної станції). В Державному акті відсутній запис про реєстрацію у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

3.2 Позивач надав документи, які ним виготовлялись на здійснення будівництва на вказаній земельній ділянці, а саме експертний висновок № 20-9/19 Карпатського експертно-технічного центру по проекту «Будівництво автозаправочної станції по вул. Мазепи в м. Коломия» , експертне заключення Івано-Франківської обласної державної інвенстиційної експертизи від 12.08.1997 по робочому проекту будівництва, протокол від 12.03.1998 № 3/98 засідання містобудівної ради при управлінні архітектури і містобудування облдержадміністарції, на якому погоджено цей проект, висновок Державного управління екологічної безпеки в Івано-Франківській області від 12.01.1998 № 07-4/06-1, дозвіл на виконання будівельних робіт від 31.12.1999 № 71в.

3.3 На замовлення позивача ТОВ «Геоземкадсервіс» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва автозаправочної станції та міні-кафе (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної із отриманням прибутку) по вул. І АДРЕСА_1 м АДРЕСА_2 Коломия, АДРЕСА_1 Франківська АДРЕСА_3 .

3.4 Згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Коломийському районі та м. Коломия Головного управління держгеокадастру в Івано-Франківській області від 05.08.2019 № РВ-2600774102019 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тих підстав, що Державний акт відсутній у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та наявності зауважень щодо валідності електронного документа встановленим законодавством вимогам, а саме перетин земельної ділянки з ділянкою (кадастровий номер 2610600000:27:004:0044).

3.5 Відповідно до протоколу виправлення помилки від 10.09.2019 № 5948876, який складений державним кадастровим реєстратором, у відомостях стосовно вказаної земельної ділянки виявлено технічну помилку і виправлено відомості щодо поворотних точок меж земельної ділянки. Тому відсутній перетин спірної земельної ділянки з іншою ділянкою. Цю обставину сторони визнали в судовому засіданні, і вона не підлягає доказуванню (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

4. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

4.1 Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України, 1990 р., який був чинним на час надання позивачу земельної ділянки в користування, право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

В ч. 1 ст. 22 цього Кодексу було передбачено, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. На той час закон не пов`язував виникнення права постійного користування землею з фактом реєстрації державного акта.

Оскільки межі вказаної земельної ділянки були встановлені в натурі і позивач одержав Державний акт, то у нього виникло право постійного користування землею.

Той факт, що в Державний акт не внесені відомості щодо його реєстрації у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, не впливає на виникнення і існування у позивача зазначеного права. Вказаний Державний акт в установленому порядку недійсним не визнавався і є чинним.

4.2 З 01.01.2002 набрав чинності ЗК України, в ч. 1 ст. 92 якого передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. В ч. 2 цієї статті визначено перелік осіб, які можуть набувати таке право. Позивач до таких осіб не відноситься. В п. 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України було визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Проте наведені положення п. 6 розділу X втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005. В цьому рішенні, зокрема, зазначено, що стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований ст. 13, 14, 41, 55 Конституції України. Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності ст. 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 до його переоформлення. Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Враховуючи викладене, позивач має право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

4.3 Враховуючи наявність у позивача права постійного користування землею, відсутність перетину спірної земельної ділянки з іншою ділянкою, що стало підставою для відмови у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєння їй кадастрового номера, Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області слід вчинити вказані дії.

5. Висновки суду.

Позов ПП "Бойко" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Коломийської міської ради про визнання за позивачем права постійного користування на землю та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер слід задовольнити.

6. Судові витрати.

6.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Проте позивач в судовому засіданні повідомив, що він просить не покладати судові витрати на відповідачів і залишає їх за собою.

Враховуючи принцип диспозитивності господарського процесу (ст. 14 ГПК України), права сторін, передбачені ст. 42, 46 ГПК України, суд вважає, що судові витрати належить залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Приватної компанії "Бойко" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Коломийської міської ради про визнання за позивачем права постійного користування на землю та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер.

Визнати за Приватною компанією "Бойко" ( АДРЕСА_4 - АДРЕСА_1 ., 78200, ідентифікаційний код 22174953) право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва автозаправочної станції та міні-кафе (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної із отриманням прибутку).

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул. Ак. Сахарова, 34-А, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 39767437) внести відомості про земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва автозаправочної станції та міні-кафе (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної із отриманням прибутку), постійний користувач - Приватна компанія «Бойко» (вул. Українська, 8А, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код 22174953), до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.11.2019.

Суддя О. В. Малєєва