Рішення

від 23.10.2019 по справі 910/7957/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2019Справа № 910/7957/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 (03138, м. Київ, вул. Сумська, буд. 18, кв. 1; ідентифікаційний код:36993756)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Київтранспарксервіс (01030, м. Київ,

вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код: 35210739)

про зобов`язання повернути земельну ділянку

Представники учасників справи:

прокурор: Винник О.О.;

від позивача : Подоляк Р.Ю.;

від відповідача: Глущенко М.М.;

вид третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач крім земельної ділянки площею 0,0390 га, яка передана йому у користування Комунальним підприємством Київтранспарксервіс на підставі Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016, також займає земельну ділянку площею 0,281 га без правовстановлюючих документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За таких обставин, прокурор просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,281 га, що розташована по проспекту Академіка Палладіна (ринок Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва, впритул до паркувального майданчика, який закріплений за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення від паркувального майданчику та паркану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 відкрито провадження у справі №910/7957/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.07.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

15.07.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.07.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказав на те, що виключно Київська міська рада має право розпоряджатися земельною ділянкою площею 0,2810 га, що розташована на проспекті Академіка Палладіна (ринок Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва (впритул до земельної ділянки, наданої відповідачу КП Київтранспарксервіс на умовах Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016), так як вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Будь-яких рішень щодо передачі спірної земельної ділянки відповідачу Київська міська рада не приймала.

Тобто, відповідно до умов Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 відповідачу передана земельна ділянка площею 0,0390 га, тоді як відповідачем без дозвільних документів огороджено парканом земельну ділянку площею 0,32 га, тобто відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,2810 га.

За таких обставин, позивач просив суд задовольнити позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8.

У підготовчому засіданні 17.07.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Київтранспарксервіс ; підготовче засідання відкладено на 07.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 повернуто без розгляду, так як він не відповідає вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України та поданий з пропуском строку, встановленого судом в ухвалі від 21.06.2019 для його подання.

06.08.2019 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення на позов, в яких третя особа зазначила, що відповідно до умов Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 відповідач зобов`язався облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування, ніж передбачено умовами договору, а саме 26 місць.

Третя особа вказала на те, що вона листом від 07.06.2019 №053/05-2002 звернулась до відповідача з вимогою у найкоротший термін привести територію паркувального майданчику у відповідність до схеми ОДР та умов договору, а відповідач в свою чергу листом від 21.06.2019 №2106 повідомив третю особу про те, що у зв`язку з капітальним ремонтом проспекту Академіка Палладіна, починаючи з 09.04.2019 паркувальний майданчик за адресою: Святошинський район, проспект Палладіна (ринок Троїцький ) було демонтовано задля забезпечення безперешкодного виконання ремонтних робіт та зобов`язалось після завершення реконструкції проспекту Палладіна привести у відповідність паркувальний майданчик до схеми ОДР та умов договору.

У підготовчому засіданні 07.08.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 11.09.2019.

14.08.2019 та 06.09.2019 до Господарського суду міста Києва від прокурора надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 11.09.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про поновлення прокурору строку для подачі доказів та долучено їх до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 зупинено провадження у справі №910/7957/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 поновлено провадження у справі №910/7957/19, підготовче засідання призначено на 16.10.2019.

У підготовчому засіданні 16.10.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/7957/19 до судового розгляду по суті на 23.10.2019.

У судовому засіданні 23.10.2019 прокурор та представник позивача надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2019 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання 23.10.2019 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103052091318.

У судовому засіданні 23.10.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши усні пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням №930/1591 від 26.06.2007 Київською міською радою визначено Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтранспарксервіс єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Рішенням №1051/1051 від 25.12.2008 затверджено Правила благоустрою міста Києва.

Згідно п.17.3.1 вказаних Правил платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

Зі змісту рішення №667/1531 від 02.07.2015 Київської міської ради вбачається, що до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс , належить, в тому числі, паркувальний майданчик, що розміщений за адресою: проспект Палладіна у місті Києві (ринок Троїцький ); кількість машиномісць - 26; загальна площа - 390,0 кв.м.

Судом встановлено, що 08.08.2016 між Комунальним підприємством Київтранспарксервіс (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 (сторона 2) укладено Договір ДНП-2016-08/04 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до умов якого сторона 1 надає за плату стороні 2 право на організації та експлуатацію 23-х місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3-и спеціальні місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Святошинський район, проспект Палладіна, ринок Троїцький , в межах ІІІ територіальної зони паркування міста Києва (надалі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Відповідно до п. 1.2 Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 фіксованими місцями для паркування в цьому договорі визначено експлуатації 23-х місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3-х спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: Святошинський район, проспект Палладіна (ринок Троїцький ), що розташовані в межах ІІІ територіальний зони паркуванні міста Києва.

Відповідно до п. 1.3 Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію стороні 2 з моменту набрання чинності договору.

Згідно з п. 2.2 Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 сторона 2 самостійно несе відповідальність за наявність необхідних дозволів для ведення власної господарської діяльності, пов`язаної з облаштуванням, організацією та експлуатацією фіксованих місця для паркування, здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування автотранспорту, а також за нарахування та сплати податків. За власні кошти здійснює облаштування та обладнання фіксованих місць для паркування згідно з правилами паркування (дорожніми знаками, дорожньою розміткою, шлагбаумом, приміщенням для охорони, огорожею, тощо) у відповідності до схеми ОДР. Здійснює експлуатацію фіксованих місць для паркування згідно з умовами чинного законодавства України, в тому числі правилами паркування, у відповідності до умов цього договору, схеми організації дорожнього руху, виключно за цільовим призначенням. Зобов`язується утримувати фіксовані місця для паркування та прилеглу територію в належному санітарно-технічному стані, з дотриманням правил благоустрою, норм і правил протипожежної безпеки, техніки безпеки, здійснює прибирання території та вивезення сміття, листя на снігу. Зобов`язується влаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 строк його дії встановлено до 31.12.2019.

Додатковою угодою №1 від 10.08.2016 сторони дійшли згоди вважати договір таким, що набрав чинності з 10.08.2016 і діє до 31.12.2019.

Прокурором долучено до позовної заяви копію Акту обстеження земельної ділянки №19-0125-08 від 18.02.2019, складеного Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого вбачається, що на підставі запиту Київської місцевої прокуратури №8 20.05.2019 представником Департаменту було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Академіка Палладіна (біля ринку Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва; код ділянки: 75:739:0004.

Вказана земельна ділянка згідно з даними міського земельного кадастру обліковується як землі, не надані у власність чи користування.

В ході обстеження та за його результатами встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в місті Києві (зі змінами та доповненнями) визначено перелік адрес паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс . Паркувальний майданчик площею 0,0390 га на 20 місць для паркування транспортних засобів закріплений за КП Київтранспарксервіс за вказаною адресою та входить до зазначеного переліку.

За поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду Київська міська рада не приймала. В міському земельному кадастрі інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку відсутня.

Під час обстеження вказаної земельної ділянки встановлено, що частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,32 га використовується для паркування автотранспорту. Земельна ділянка огороджена. На території земельної ділянки розташована споруда для охорони.

Крім того, прокурором долучено до позовної заяви копію Акту обстеження земельної ділянки №19-0368-08 від 20.05.2019, складеного Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого вбачається, що на підставі запиту Київської місцевої прокуратури №8 20.05.2019 представником Департаменту було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Академіка Палладіна (біля ринку Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва; код ділянки: 75:739:0004.

Вказана земельна ділянка згідно з даними міського земельного кадастру обліковується як землі, не надані у власність чи користування.

В ході обстеження та за його результатами встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в місті Києві (зі змінами та доповненнями) визначено перелік адрес паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс . Паркувальний майданчик площею 0,0390 га на 26 місць для паркування транспортних засобів закріплений за КП Київтранспарксервіс за вказаною адресою та входить до зазначеного переліку.

Між КП Київтранспарксервіс та ТОВ Інноваційні рішення 2 укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 08.08.2016 ДНП-2016-08/04, відповідно до якого ТОВ Інноваційні рішення 2 передано за плату право на організацію та експлуатацію 26 місць (з них 3 місця для безкоштовного паркування) для паркування транспортних засобів за вказаною адресою.

Під час обстеження земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0.3200 га використовується ТОВ Інноваційні рішення 2 для експлуатації та обслуговування паркувального майданчика на підставі вказаного договору. На земельній ділянці розташовано споруду для охорони. Земельна ділянка огороджена та охороняється.

За поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду Київська міська рада не приймала. В міському земельному кадастрі інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку відсутня.

Враховуючи викладені обставини, в Акті обстеження земельної ділянки від 20.05.2019 №19-0368-08 зазначено, що вбачаються ознаки самовільного зайняття частини земельної ділянки орієнтовною площею 0,2810 га.

Судом встановлено, що листом вих №053/05-2002 від 07.06.2019 КП Київтранспарксервіс звернулось до відповідача та повідомило, що до підприємства надійшов лист від Департаменту земельних ресурсів про невідповідність фактичної площі, яка використовується відповідачем, з площею, зазначеною у рішенні Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, у зв`язку з чим третя особа вимагала у найкоротший термін привести територію паркувального майданчика у відповідність до схеми ОДР та умов договору.

Судом встановлено, що отримавши вказаний лист КП Київтранспарксервіс відповідач листом вих №2106 від 21.06.2019 повідомив третю особу про те, що у зв`язку з капітальним ремонтом проспекту Академіка Палладіна, починаючи з 09.04.2019 паркувальний майданчик було демонтовано з метою забезпечення безперешкодного виконання ремонтних робіт.

При цьому, як зазначив відповідач у вказаному листі, після завершення реконструкції проспекту Палладіна буде проведено облаштування паркувального майданчика у відповідності до схеми ОДР та умов договору, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор вказав на те, що відповідачу відповідно до умов Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 для облаштування паркувального майданчика було надано земельну ділянку площею 0,0390 га (390 кв.м.), тоді як відповідачем, в порушення земельного законодавства, без дозвільних документів огороджено спільним парканом земельну ділянку загальною площею 0,32 га, у тому числі і самовільно зайняту площею 0,2810 га.

Спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

Однак, будь-яких рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки (площею 0,2810 га) відповідачу у власність чи користування Київська міська рада не приймала.

За таких обставин, прокурор просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,281 га, що розташована по проспекту Академіка Палладіна (ринок Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва, впритул до паркувального майданчика, який закріплений за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення від паркувального майданчику та паркану.

Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх створення), які є юридичними особами.

За ч. 1 ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Таким чином, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, свідчить про порушення державних інтересів.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Обгрунтовуючи наявність підстав для звернення з даним позовом до суду, прокурор вказав на те, що в контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

У даному випадку інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади міста Києва, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Прокурор зазначив, що використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів порушує інтереси територіальної громади в особі Київської міської ради, яка у даному випадку незаконно позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпоряджатись землями міста Києва, регулювати земельні відносини з метою створення умов для поліпшення соціальної інфраструктури міста.

Як зазначив прокурор, на спірній земельній ділянці відповідач здійснює діяльність всупереч визначеному ст. 206 Земельного кодексу України платному принципу, який встановлено державою як основне джерело надходжень коштів до бюджету з метою фінансування програм і проектів, спрямованих на раціональне використання, поліпшення, збереження та охорону земель.

Крім того, відповідач, зайнявши комунальну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, здійснив протиправне втручання у вільне володіння та розпорядження територіальною громадою своїм майном (землею).

Наведене, за твердженням прокурора, беззаперечно свідчить про порушення державних та суспільних інтересів, оскільки таке втручання перешкоджає територіальній громаді ефективно використовувати земельну ділянку, розпоряджатись нею на свій розсуд та в своїх інтересах (у тому числі здавати земельну ділянку в оренду за максимально вигідну плату з метою наповнення бюджету).

У свою чергу, в силу ст. ст. 16, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 189 Земельного кодексу України, саме Київська міська рада як власник комунальної землі у м. Києві має виконувати відповідні функції, здійснювати контроль за використанням земель та своєчасно реагувати на порушення земельного законодавства.

Прокурор зауважив, що виконання субсидіарної ролі щодо заміни відповідного органу, який неналежно здійснює захист інтересів держави, є конституційним обов`язком прокурора, а саме - вживати заходів щоб інтереси держави не залишалися незахищеними (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №905/803/18).

Як зазначив прокурор у позовній заяві, Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, захист інтересів держави свідомо не здійснює, хоча усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Зазначені обставини є безумовно виключним випадком для застосування прокурором вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , щоб інтереси держави не залишались не захищеними.

Прокурор зазначив, що відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2018 №2089, вказаний департамент не наділений повноваженнями щодо захисту прав територіальної громади міста Києва та вжиття заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, у тому числі шляхом звернення з позовами до суду.

Правомочності власника землі на території міста Києва від імені територіальної громади здійснює Київська міська рада, яка відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, приймає рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Статтею 18-2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Прокурор зазначив, що ще у лютому 2019 року позивачем (Київською міською радою) було встановлено факт використання земельної ділянки відповідачем у порушення вимог земельного законодавства, а саме без оформлення правовстановлюючих документів на землю, однак, жодних дієвих заходів щодо реального захисту інтересів держави, а саме щодо відновлення порушених прав територіальної громади міста на землю Київською міською радою вжито не було.

Вказані обставини свідчать про неналежне здійснення позивачем повноважень щодо захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для вжиття Київською місцевою прокуратору №8 заходів представницького характеру шляхом пред`явлення даного позову з метою захисту інтересів держави.

Суд зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносин.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3-м і 4-м частини четвертої статті 23-ї Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави здійснює або не належним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Крім того, судом встановлено, що листами від 09.04.2019 та від 08.05.2019 Київська місцева прокуратора №8 зверталась до Київської міської ради, в яких просила повідомити про причини невжиття заходів Київською міською радою, направлених на поновлення прав територіальної громади міста Києва на спірну земельну ділянку, у тому числі шляхом пред`явлення позову, та чи будуть вживатися такі заходи.

Як вбачається з листа Київської місцевої прокуратури №8 від 10.06.2019 вих. №43-2982вих-19, оскільки Київською міською радою не було вжито заходів, спрямованих на відновлення порушених прав територіальної громади міста Києва на спірну земельну ділянку, на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокураторою повідомлено Київську міську раду про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ Інноваційні рішення 2 про повернення земельної ділянки площею 0,281 га по проспекту Академіка Палладіна (біля ринку Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва.

Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що Заступником керівника Київської місцевої прокуратури №8 обгрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру подано позовну заяву в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 126 Земельного кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Отже, чинним законодавством передбачено, що для виникнення права користування чи права оренди на земельну ділянку необхідна наявність волевиявлення органу, який здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, що виражається у прийнятті рішення на відповідній сесії і в подальшому надає можливість на складання правовстановлюючих документів на землю.

Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а тому використання земельної ділянки за відсутності таких документів, не можна визнати законним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №918/633/16.

Згідно зі ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель під самовільним зайняттям земельної ділянки слід розуміти будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Тобто, для задоволення позову про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки прокурором та позивачем повинно бути доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факт використання відповідачем певної земельної ділянки без документів, що посвідчують права на неї, з урахуванням причин відсутності таких документів.

Як встановлено судом, рішенням №930/1591 від 26.06.2007 Київською міською радою визначено Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтранспарксервіс єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Відповідно до рішення Київської міської ради Про правила благоустрою м. Києва №1051/1051 від 25.12.2008 експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з операторами відповідні договори.

Згідно п.17.2 Правил благоустрою міста Києва паркування транспортних засобів - тимчасова стоянка транспортних засобів у відведених або спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місць для паркування необхідним обладнанням.

Пунктами 17.3.1-17.3.2 вказаних Правил передбачено, що платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір. Особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.

Отже, Київською міською радою визначено спеціальний порядок розміщення паркувальних майданчиків на земельних ділянках комунальної власності.

Як встановлено судом, зі змісту рішення №667/1531 від 02.07.2015 Київської міської ради вбачається, що до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс , належить, в тому числі, паркувальний майданчик, що розміщений за адресою: проспект Палладіна у місті Києві (ринок Троїцький ); кількість машиномісць - 26; загальна площа - 390,0 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2016 між Комунальним підприємством Київтранспарксервіс (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 (сторона 2) укладено Договір ДНП-2016-08/04 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до умов якого сторона 1 надає за плату стороні 2 право на організації та експлуатацію 23-х місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3-и спеціальні місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Святошинський район, проспект Палладіна, ринок Троїцький , в межах ІІІ територіальної зони паркування міста Києва (надалі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

При цьому, згідно з п. 2.2 Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 відповідач зобов`язується влаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору.

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України Про охорону земель самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві відповідно до рішення Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890 Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як встановлено судом, прокурором долучено до позовної заяви копію Акту обстеження земельної ділянки №19-0125-08 від 18.02.2019, складеного Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого вбачається, що на підставі запиту Київської місцевої прокуратури №8 20.05.2019 представником Департаменту було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Академіка Палладіна (біля ринку Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва; код ділянки: 75:739:0004.

Вказана земельна ділянка згідно з даними міського земельного кадастру обліковується як землі, не надані у власність чи користування.

В ході обстеження та за його результатами встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в місті Києві (зі змінами та доповненнями) визначено перелік адрес паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс . Паркувальний майданчик площею 0,0390 га на 20 місць для паркування транспортних засобів закріплений за КП Київтранспарксервіс за вказаною адресою та входить до зазначеного переліку.

За поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду Київська міська рада не приймала. В міському земельному кадастрі інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку відсутня.

Під час обстеження вказаної земельної ділянки встановлено, що частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,32 га використовується для паркування автотранспорту. Земельна ділянка огороджена. На території земельної ділянки розташована споруда для охорони.

Крім того, прокурором долучено до позовної заяви копію Акту обстеження земельної ділянки №19-0368-08 від 20.05.2019, складеного Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого вбачається, що на підставі запиту Київської місцевої прокуратури №8 20.05.2019 представником Департаменту було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Академіка Палладіна (біля ринку Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва; код ділянки: 75:739:0004.

Вказана земельна ділянка згідно з даними міського земельного кадастру обліковується як землі, не надані у власність чи користування.

В ході обстеження та за його результатами встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в місті Києві (зі змінами та доповненнями) визначено перелік адрес паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс . Паркувальний майданчик площею 0,0390 га на 26 місць для паркування транспортних засобів закріплений за КП Київтранспарксервіс за вказаною адресою та входить до зазначеного переліку.

Між КП Київтранспарксервіс та ТОВ Інноваційні рішення 2 укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 08.08.2016 ДНП-2016-08/04, відповідно до якого ТОВ Інноваційні рішення 2 передано за плату право на організацію та експлуатацію 26 місць (з них 3 місця для безкоштовного паркування) для паркування транспортних засобів за вказаною адресою.

Під час обстеження земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0.3200 га використовується ТОВ Інноваційні рішення 2 для експлуатації та обслуговування паркувального майданчика на підставі вказаного договору. На земельній ділянці розташовано споруду для охорони. Земельна ділянка огороджена та охороняється.

За поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду Київська міська рада не приймала. В міському земельному кадастрі інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку відсутня.

Враховуючи викладені обставини, в Акті обстеження земельної ділянки від 20.05.2019 №19-0368-08 зазначено, що вбачаються ознаки самовільного зайняття частини земельної ділянки орієнтовною площею 0,2810 га.

При цьому, як встановлено судом, листом вих №053/05-2002 від 07.06.2019 КП Київтранспарксервіс звернулось до відповідача та повідомило, що до підприємства надійшов лист від Департаменту земельних ресурсів про невідповідність фактичної площі, яка використовується відповідачем, з площею, зазначеною у рішенні Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, у зв`язку з чим третя особа вимагала у найкоротший термін привести територію паркувального майданчика у відповідність до схеми ОДР та умов договору.

Як встановлено судом, отримавши вказаний лист КП Київтранспарксервіс , відповідач листом вих №2106 від 21.06.2019 повідомив третю особу про те, що у зв`язку з капітальним ремонтом проспекту Академіка Палладіна, починаючи з 09.04.2019 паркувальний майданчик було демонтовано з метою забезпечення безперешкодного виконання ремонтних робіт.

Як зазначив відповідач у вказаному листі, після завершення реконструкції проспекту Палладіна буде проведено облаштування паркувального майданчика у відповідності до схеми ОДР та умов договору, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Однак, 06.09.2019 (під час розгляду даної справи судом) прокурором долучено до матеріалів справи копію Акту обстеження земельної ділянки №19-0595-08 від 20.08.2019, складеного Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого вбачається, що на підставі запиту Київської місцевої прокуратури №8 (від 15.08.2019 №43-4152) 20.08.2019 представником Департаменту було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Академіка Палладіна (біля ринку Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва; код ділянки: 75:739:0004.

Вказана земельна ділянка згідно з даними міського земельного кадастру обліковується як землі, не надані у власність чи користування.

В ході обстеження та за його результатами встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в місті Києві (зі змінами та доповненнями) визначено перелік адрес паркувальних майданчиків, які закріплені за КП Київтранспарксервіс . Паркувальний майданчик площею 0,0390 га на 26 місць для паркування транспортних засобів закріплений за КП Київтранспарксервіс за вказаною адресою та входить до зазначеного переліку.

Між КП Київтранспарксервіс та ТОВ Інноваційні рішення 2 укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 08.08.2016 ДНП-2016-08/04, відповідно до якого ТОВ Інноваційні рішення 2 передано за плату право на організацію та експлуатацію 26 місць (з них 3 місця для безкоштовного паркування) для паркування транспортних засобів за вказаною адресою.

Під час обстеження земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0.3200 га використовується ТОВ Інноваційні рішення 2 для експлуатації та обслуговування паркувального майданчика на підставі вказаного договору. На земельній ділянці розташовано споруду для охорони. Земельна ділянка огороджена та охороняється.

За поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду Київська міська рада не приймала. В міському земельному кадастрі інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку відсутня.

Враховуючи викладені обставини, в Акті обстеження земельної ділянки №19-0595-08 від 20.08.2019 зазначено, що вбачаються ознаки самовільного зайняття частини земельної ділянки орієнтовною площею 0,2810 га.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Всупереч викладеним відповідачем у листі вих №2106 від 21.06.2019, адресованому КП Київтранспарксервіс , обставинам про те, що буде проведено облаштування паркувального майданчика у відповідності до схеми ОДР та умов договору, укладеного між відповідачем та третьою особою, доказів вчинення вказаних дій станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищенаведеного, суд приймає наявні в матеріалах справи Акт обстеження земельної ділянки №19-0125-08 від 18.02.2019, Акт обстеження земельної ділянки №19-0368-08 від 20.05.2019 та Акт обстеження земельної ділянки №19-0595-08 від 20.08.2019, складені Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як належні та допустимі у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України докази щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, площею 0,2810 га (код ділянки: 75:739:0004), яка розміщена по проспекту Академіка Палладіна (ринок Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва, впритул до паркувального майданчика, який закріплений за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629.

При цьому, як вбачається з Витягу з бази даних міського земельного кадастру, який долучено прокурором до матеріалів справи 06.09.2019, земельна ділянка код: 75:739:0004, загальною площею 7444,15 кв.м, є такою, що не надана у власність чи користування.

Крім того, судом також прийнято до уваги, що згідно з договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідачу було надано право на організацію та експлуатацію лише 23 місць для платного паркування транспортних засобів та 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Святошинський район, проспект Палладіна, ринок Троїцький , в межах ІІІ територіальної зони паркування міста Києва.

Доказів наявності у відповідача права на займання спірної земельної ділянки (площею 0,2810 га) та розміщення на останній паркувального майданчика матеріали справи не містять.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або підтверджували право відповідача на зайняття вищевказаної спірної земельної ділянки площею 0,2810 га (поданий відповідачем 15.07.2019 відзив на позовну заяву ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 було повернуто без розгляду, так як він не відповідає вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України та поданий з пропуском строку, встановленого судом в ухвалі від 21.06.2019 для його подання).

Що стосується доводів відповідача про те, що Акти обстеження земельної ділянки не є належними доказами у справі, а таким належним та допустимим доказом може бути Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, суд зазначає, що суд надає оцінку поданим сторонами доказам в їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що обставини, вказані в Акті обстеження земельної ділянки №19-0125-08 від 18.02.2019, Акті обстеження земельної ділянки від 20.05.2019 №19-0368-08 та Акті обстеження земельної ділянки №19-0595-08 від 20.08.2019 відповідачем не спростовані належними засобами доказування, тому приймаються до уваги судом при розгляді даного спору, а акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства сам по собі не є єдиним доказом порушення вимог земельного з боку особи, щодо якої він складений, натомість при зверненні до суду з питання порушення норм земельного законодавства оцінка наявності або відсутності такого порушення надається саме судом за сукупністю доказів.

При цьому, судом прийнято до уваги лист відповідача вих №2106 від 21.06.2019, адресований КП Київтранспарксервіс , в якому відповідачем по суті визнано порушення ним умов Договору ДНП-2016-08/04 від 08.08.2016 та зазначено, що відповідачем буде проведено облаштування паркувального майданчика у відповідності до схеми ОДР та умов договору.

Доказів вчинення вказаних дій відповідачем суду не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку щодо доведеності обставин самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки та наявності підстав для застосування наслідків, що передбачені ст.212 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,281 га, що розташована по проспекту Академіка Палладіна (ринок Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва, впритул до паркувального майданчика, який закріплений за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення від паркувального майданчику та паркану, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 про зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 (03138, м. Київ, вул. Сумська, буд. 18, кв. 1; ідентифікаційний код:36993756) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141) земельну ділянку площею 0,281 га, що розташована по проспекту Академіка Палладіна (ринок Троїцький ) у Святошинському районі міста Києва, впритул до паркувального майданчика, який закріплений за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення від паркувального майданчику та паркану.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні рішення 2 (03138, м. Київ, вул. Сумська, буд. 18, кв. 1; ідентифікаційний код:36993756) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин