Рішення

від 16.10.2019 по справі 911/1820/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1820/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Броварської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛІТ»

про стягнення 42 013,20 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 2-15/2772 від 15.07.2019 року Броварської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛІТ» про стягнення 42 013,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, ціна позову у справі № 911/1820/19 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2019 року відкрито провадження у справі № 911/1820/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

09.09.2019 року відповідачем подано відзив, в якому останній проти позову заперечував частково, посилався на помилки в наданому позивачем розрахунку інфляційних.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2016 року між Броварською міською радою Київської області (далі - позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛІТ» (далі - відповідач, Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1.1 Договору Продавець на підставі Рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 07.06.2016 року за № 220-15-07 Про продаж земельних ділянок та Рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 03.11.2016 року за № 351-20-07 Про продаж земельних ділянок та продовження терміну укладання угоди про продаж земельної ділянки , передає у власність Покупцеві (продає), а Покупець приймає (купує) у власність із земельної комунальної власності земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4374 га, для обслуговування комплексу - землі промисловості, по вул. Щолківській, 15 в м. Броварах Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:035:0522 (далі - предмет договору або земельна ділянка).

Земельна ділянка, що відчужується, перебуває у комунальній власності Продавця, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер : 72970287, сформована 15.11.2016 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Ткаченко М.М.; номер запису про право власності: 1375993, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 879008232106, повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою належать Продавцю відповідно до чинного земельного законодавства (п. 1.1.2 Договору).

У відповідності до Рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 07.06.2016 року вартість земельної ділянки складає 1 313 600,00 грн., з розстроченням виплати суми за земельну ділянку в розмірі 656 800,00 грн. терміном до 15.12.2017 року щомісячно пропорційно з урахуванням індексу інфляції (п. 2.1 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення (п. 10.3 Договору).

На виконання зобов`язань за Договором, 15.11.2016 року Покупець прийняв у власність від Покупця земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4374 га, для обслуговування комплексу - землі промисловості, по вул. Щолківській, 15 в м. Броварах Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:035:0522, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками територіальної громади міста Бровари в особі Броварської міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛІТ» Актом приймання-передачі земельної ділянки.

Зважаючи на п.2.1 Договору, відповідач повинен був щомісяця на протязі 12 місяців до 15.12.2017 року перераховувати на рахунок позивача по 54 733,33 грн. з урахуванням індексу інфляції (656 800,00 грн.:12 = 54 733,33 грн.).

Однак, відповідач, в порушення умов Договору, своєчасно та в повному обсязі щомісячні зобов`язання з оплати суми земельної ділянки в розмірі 656 800,00 грн. з урахуванням індексу інфляції не виконав, провів з простроченням оплату в розмірі 656 800,00 грн., зокрема 13.12.2017 року сплатив - 296 000,00 грн. та 360 800,00 грн., що підтверджується довідкою позивача та не заперечується відповідачем. Однак, в порушення п.2.1 Договору оплати проведені з порушенням строків та без врахування індексації щодо кожного платежу у відповідні періоди.

Відтак, за відповідачем рахується заборгованість з оплати індексу інфляції за дванадцять місяців розстрочення, а саме з грудня 2016 року по листопад 2017 року.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 42 013,20 грн. недосплаченого індексу інфляції за весь період розстрочення суми за земельну ділянку в розмірі 656 800,00 грн. згідно спірного Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ході розгляду спору, відповідачем подано відзив, в якому останній проти позову заперечував частково, посилався на помилки в наданому позивачем розрахунку інфляційних.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо фактів несплати відповідачем протягом усього періоду розстрочення індексів інфляції нарахованих на щомісячний платіж з оплати земельної ділянки, які входять до суми, яка підлягає сплаті згідно спірного Договору за спірну земельну ділянку, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення інфляційних.

Судом враховано викладені у відзиві зауваження щодо розрахунку позову та встановлено, що позивачем в наданому розрахунку допущено арифметичні помилки. Судом було здійснено правильний розрахунок, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 7 005,86 грн. інфляційних за заявлений позивачем період на заявлені суми.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем згідно спірного Договору в сумі 7 005,86 грн., що відповідачем фактично не заперечено і не спростовано.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 7 005,86 грн. інфляційних. В решті позов (35 007,34 грн. інфляційних) задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 320,33 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Броварської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛІТ» про стягнення 42 013,20 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛІТ» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 15, ідентифікаційний код 33927366) на користь Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, ідентифікаційний код 26376375) 7 005 (сім тисяч п`ять) грн. 86 коп. інфляційних та 320 (триста двадцять) грн. 33 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Броварської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛІТ» про стягнення 35 007,34 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.10.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін