Рішення

від 23.10.2019 по справі 920/373/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.2019 Справа № 920/373/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Джепи Ю.А., суддів: Соп`яненко О.Ю . та Яковенко В.В., при секретарі судового засідання Молодецькій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/373/19 в порядку загального позовного провадження,

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 , м.Суми,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго , м. Суми,

про визнання укладеним договору,

представники сторін:

від позивача - Петрищев А.А. (за довіреністю від 26.04.2019 № 2)

від відповідача - Зякун С.О. (за довіреністю від 03.04.2019 № 08-31/15-Д/83),

УСТАНОВИВ:

15.04.2019 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 звернувся до суду із позовною заявою б/д, б/н (від 15.04.2019 Вх. № 1058), відповідно до якої позивач просить суд визнати укладеним між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 і Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго договір про постачання електричної енергії від 20.06.2018 № 161003321 в редакції договору, наданого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 , з урахуванням поданого Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго протоколу розбіжностей від 09.11.2018 та наданого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 протоколу узгодження розбіжностей від 30.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.04.2019 відкрито провадження у справі № 920/373/19 в порядку загального позовного провадження.

15.04.2019 разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову (від 15.04.2019 Вх № 1059к), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству Сумиобленерго припиняти надання послуг з розподілу електричної енергії на технічні цілі житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська,буд. АДРЕСА_1 2.

На підставі ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановив ухвалу від 17.04.2019.

22.05.2019 представник ПАТ Сумиобленерго подав до суду відзив (на позовну заяву) б/д, б/н ( від 22.05.2019 Вх.№ 3948), в якому просить суд відмовити в позовних вимогах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 .

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.06.2019 № 920/373/19 продовжено строк підготовчого провадження у справі 920/373/19 на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.07.2019 задоволено усне клопотання позивача та призначено розгляд справи 920/373/19 колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Джепа Юлія Артурівна, судді - Яковенко Василь Володимирович та Заєць Світлана Володимирівна.

Згідно з розпорядженням керівника Господарського суду Сумської області, у зв`язку із відсутністю судді - члена колегії Заєць С.В. більше ніж 14 днів, з метою дотриманням розумних строків розгляду справи та на виконання службової записки від 04.09.2019 № 920/373/19, зазначена справа підлягає повторному автоматичному розподілу для визначення відсутнього судді.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя - Джепа Юлія Артурівна, судді: Яковенко Василь Володимирович та Соп`яненко Оксана Юріївна.

16.09.2019 представник позивача подав до суду заяву про виправлення описки в резолютивній частині позовної заяви б/д, б/н, відповідно до якої просить виправити описку допущену в резолютивній частині позовної заяви і вважати вірною датою договору про постачання електричної енергії - 20.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.10.2019 дана заява була задоволена, постановлено розгляд справи здійснювати в редакції вищезазначеної заяви, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.10.2019, 12:00.

Представник позивача в судовому засіданні по суті справи 23.10.2019 зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.10.2019 зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1.3 Правил постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (надалі - Правила), для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до пункту 3.1 Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Згідно з п. 1.4 Правил точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

При цьому, пунктом 1.2 Правил визначено, що точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію.

З урахування зазначених положень Правил, а також відповідно до проектних рішень, між відповідачем та позивачем було укладено договір від 08.06.2019 № 161003321 про постачання електричної енергії (надалі - Договір).

Термін дії Договору було встановлено до 01.09.2018, відповідно до терміну дії договору про постачання електричної енергії від 31.07.2017 № 161003223 основного споживача Товариство з обмеженою відповідальністю Сумиінвестбуд , будівельної компанії від мереж якого заживлений житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 2.

На час укладення вказаного Договору і до 31.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Сумиобленерго здійснювало свою діяльність на підставі ліцензії на постачання електроенергії за регульованим тарифом від 07.11.2011 АГ № 578537, а також ліцензії з передачі електричної енергії від 07.11.2011 АГ № 578536.

В зв`язку з закінченням терміну дії Договору, відповідачем було підготовлено додаткову угоду до Договору від 01.09.2018 № 1 про продовження терміну дії Договору до 31.12.2018.

Згідно з ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено, як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Відповідно до останнього абзацу п. 5.4 Правил ініціатором укладення договору про постачання електричної енергії може бути будь-яка із сторін такого договору.

26.10.2018 на адресу відповідача надійшов лист від 19.10.2018 № 24 про направлення додаткової угоди до Договору від 01.09.2018 № 1, з протоколом розбіжностей до вказаної угоди, згідно з якого позивач вважав за необхідне змінити п. 1 угоди, змінивши дату 31 грудня 2018 року на 19 жовтня 2018 року .

Відповідач листом від 15.11.2018 № 59-15/3564 надав відповідь на вказаний лист позивача і протокол розбіжностей до Договору, зазначивши, що відповідно до п. 1 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживач, а у ПАТ Сумиобленерго відсутні підстави постачати електричну енергію на технічні цілі житлового будинку без укладеного договору про постачання електричної енергії.

Будь-яких інших розбіжностей до Договору щодо порядку визначення обсягу спожитої електроенергії, схеми постачання електроенергії та розрахункових лічильників між сторонами не виникало.

Також, 26.10.2018 на адресу відповідача надійшов лист від 19.10.2018 № 25 про укладення нового договору та проект договору про постачання електричної енергії від 20.10.2018 у двох примірниках на 14 аркушах кожен.

Вказаний лист є супровідним листом до проекту нового договору запропонованого Об`єднанням співласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 , що вбачається з абз. 3 даного листа, а не заявою про укладення договору, як зазначає позивач в позовній заяві.

Частинами 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до наданих в судовому засіданні представником відповідача пояснень та відзиву Публічне акціонерне товариство Сумиобленерго вважало, що запропонований проект договору про постачання електричної енергії від 20.10.2018 не відповідає чинним нормативно-правовим актам, а також не відповідає проектному рішенню по вищезазначеному житловому будинку, виходячи з наступного.

Пуктом 2.3.3 ПРРЕЕ визначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

22.08.2016 ПАТ Сумиобленерго видані технічні умови № 56/11399 приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж ПАТ Сумиобленерго електроустановок житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями ТОВ Сумиінвестбуд , які є додатком до договору приєднання до електричних мереж від 22.08.2016 № 56/138.

Відповідно до п. 9.3.3 вказаних технічних умов визначено, що розрахунковими лічильниками є загальнобудинкові (на кожний ввід), лічильники обліку електроенергії струмоприймачів аварійний та протипожежних систем, лічильники на вбудовано-прибудовані приміщення та лічильники обліку електроенергії квартир.

На підставі вказаних технічних умов приєднання ПрАТ Сумський Промпроект розроблено проект С1897.69-2-ЕТР, який погоджено енергопостачальником в частині обліку електроенергії з розрахунковими лічильниками: загальнобудинковими, аварійних та протипожежних систем, а також вбудовано-прибудованих приміщень.

На підставі викладеного відповідач вважав, що наявність та використання будь-яких інших розрахункових лічильників електричної енергії (які позивач запропонував в додатках 3.1, 7 до проекту договору), крім вище перелічених, в житловому будинку по АДРЕСА_2 ) не передбачено.

Відтак, запропонована позивачем редакція додатків 3.1, 7 до договору, на думку відповідача, не відповідала погодженому проекту на електропостачання житлового будинку та суперечила п. 2.3.3 ПРРЕЕ, запропонований додаток 3.1 до договору не містив всіх необхідних даних, які повинні бути відображені в цьому додатку, додаток 6 до Договору не був підписаний власником мереж (основним споживачем).

Тому, Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго було підписано запропонований проект договору з застереженнями. Відповідно до протоколу розбіжностей та листа від 12.11.2018 № 59-15/3504 направлено на адресу позивача один примірник договору про постачання електричної енергії від 20.10.2018 № 16003321 та два примірники протоколу розбіжностей від 09.11.2018 разом з додатками до нього, який запропоновано підписати в установлений законодавством термін, та один примірник - повернути на адресу відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся, ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 5.5 Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду домовленостей, зокрема: 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків.

Крім того, згідно з п. 5.6 Правил невід`ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання.

Відповідно до п. 3.2.6 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови: ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії; порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку. Відповідно зазначені розбіжності, які виникли під час укладення договору про постачання електричної енергії від 20.10.2018 № 16003321, є істотними та обов`язковими для такого виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, договір про постачання електричної енергії від 20.10.2018 № 16003321 відповідач вважав неукладеним (таким, що не відбувся), про що позивача було проінформовано листом від 12.11.2018 № 59-15/3504 та зазначено, що оскільки позивач відмовився підписувати зміни до договору про постачання електричної енергії від 08.06.2018 № 161003321, викладені в додатковій угоді від 01.09.2018 № 1 в редакції ПАТ Сумиобленерго про продовження терміну дії договору, та сам встановив в протоколі розбіжностей термін дії договору до 19.10.2018, до моменту врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору про постачання електричної енергії від 20.10.2018 в передбачений законодавством спосіб, договірні відносини між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ ЖК Зарічний 2 щодо постачання електричної енергії відсутні. Тому у ПАТ Сумиобленерго відсутні підстави в подальшому постачати електричну енергію на технічні цілі житлового будинку без наявності укладеного договору про постачання електричної енергії.

Відповідач неодноразово повідомляв листами від 12.1 1.2018 № 59-15/3504 та від 15.11.2018 № 59- 15/3564 позивача про підстави постачання електричної енергії, а також про ту обставину, що у ПАТ Сумиобленерго відсутні підстави постачати електричну енергію на технічні цілі житлового будинку без наявного укладеного договору про постачання електричної енергії.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі. Тобто, чітко визначено, що саме сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору , зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими. передати в цей же строк до суду . Публічне акціонерне товариство Сумиобленерго в даному випадку не є стороною, яка одержала протокол розбіжностей до договору, а навпаки є стороною, що направила протокол розбіжностей, а Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 є стороною яка отримала протокол розбіжностей, тобто у ситуації, яка виникла саме позивача закон зобов`язує вжити заходи для врегулювання розбіжностей і передати розбіжності, що залишились не врегульованими протягом двадцяти днів до суду.

Таким чином, на думку суду, твердження представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 , що відповідач зобов`язаний був звертатись до суду для врегулювання розбіжностей є необґрунтованими. Виходячи з позиції позивача, відповідач свої ж розбіжності, які виникли при укладенні проекту договору про постачання електричної енергії, направлені позивачу і залишені ним не прийнятими, мав сам же подати до суду.

Суд звертає увагу, що ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передає у зазначений строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Тобто, розбіжності, які залишилися неврегульованими і не були передані до суду у двадцятиденний строк вважаються прийнятими, для сторони, яка є монополістом і одержала протокол розбіжностей . При цьому положення, щодо розбіжностей (які вважаються прийнятими) стосуються і іншої сторони договору, а саме позивача, оскільки саме він одержав протокол розбіжностей до договору про постачання електричної енергії, укладення якого як вже було зазначено є обов`язковим згідно закону.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача визнати укладеним між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 і Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго договір про постачання електричної енергії від 20.10.2018 № 161003321 в редакції договору, наданого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 , з урахуванням поданого Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго протоколу розбіжностей від 09.11.2018 та наданого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЖК Зарічний 2 протоколу узгодження розбіжностей від 30.11.2018, не відповідає встановленому чинним законодавством порядку, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими достатніми доказами та задоволенню не підлягають.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 31.10.2019.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа Суддя Соп`яненко О.Ю.

Суддя Яковенко В.В.