Постанова

від 31.10.2019 по справі 912/3809/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/3809/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Кушніра І. В., Волковицької Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" до Олексіївської сільської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : 1. Добровеличківської районної державної адміністрації, 2. Гр. ОСОБА_1 про визнання переважного права на поновлення договору, визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди, визнання поновленим договору,

за участю представників:

позивача - Колодій О. П., адвокат,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи-1 - не з`явилися,

третьої особи-2 - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" (далі - ТОВ "Згода") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олексіївської сільської ради про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69, визнання переважного права позивача на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900151, визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 142, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача, визнання поновленим на вісім років договір оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900151 (враховуючи заяви від 16.12.2016 та від 16.01.2017).

1.2. Позов вмотивовано приписами статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 179, 181, 187, 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 33 Закону України "Про оренду землі" з огляду на безпідставну відмову відповідача у подовженні договірних відносин з позивачем.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 07.10.2008 між Добровеличківською районною державною адміністрацією (далі - Добровеличківська РДА) та ТОВ "Згода" укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Олексіївської сільської ради, площею 40,00 га, в тому числі 40,00 га ріллі.

2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 434 710 грн (пункт 5 договору ).

2.3. Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі, 3 % від грошової оцінки землі, в розмірі 13 041,30 грн.

2.4. Відповідно до пункт 8 договору останній укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

2.5. Невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та поновлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об`єкта оренди.

2.6. Договір підписаний повноважними представниками сторін та зареєстрований у Добровеличківському відділі ДП КРФ УДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.10.2008 № 040836900151.

2.7. В подальшому Добровеличківська РДА та ТОВ "Згода" уклали угоду про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2008, відповідно до умов якої сторони погодили наступні зміни: продовжено строк дії договору до 07.10.2016; розмір орендної плати змінено з 3 % до 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель; передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строки згідно чинного законодавства.

2.8. Угода про внесення змін підписана представниками сторін, скріплена печатками та зареєстрована у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2012 за № 352178064000031.

2.9. Згідно із Законом України від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року розмежовано землі державної та комунальної власності.

2.10. Власником спірної орендованої земельної ділянки у 2014 році стала Олексіївська сільська рада, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності від 21.07.2014 № 24521507, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, від 21.07.2014 індексний номер 24520338 та листом Відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Кіровоградської області від 30.05.2016 № ДС-99-1110-99.2-652/15-16.

2.11. Олексіївська сільська рада своїм листом від 18.07.2014 № 40-01-21/1 попередила позивача, що на земельні ділянки, в тому числі площею 40,00 га, які орендує позивач, отримано речове право. Власником вказаної земельної ділянки є Олексіївська сільська рада. У зв`язку зі зміною власника земельної ділянки, ці земельні ділянки не потрібно обробляти, оскільки вони будуть надані в оренду іншому орендареві.

2.12. У відповіді на вказане попередження листом від 27.10.2014 № 1041 позивач зазначив, що договори оренди землі укладені між ТОВ "Згода" та Добровеличківською РДА не містять умов про розірвання договору у разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи, а тому у ТОВ "Згода" відсутні підстави для припинення обробітку земельних ділянок, вказаних у попередженні.

2.13. В подальшому позивач на виконання умов пункту 8 договору оренди та положень частини 2 статті 33 Закону "Про оренду землі" звернувся до Олексіївської сільської ради з листом-повідомленням від 30.06.2016 № 781 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, до якого додав проект відповідної додаткової угоди, згідно якої договір оренди від 07.10.2008 № 040836900151 поновлюється на той же строк (8 років згідно угоди про внесення змін від 30.03.2012 № 3521780664000031) та на тих же умовах.

2.14. За результатами розгляду такого листа-повідомлення Олексіївська сільська рада рішенням дев`ятнадцятої сесії Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області сьомого скликання від 27.07.2016 № 142 відмовила ТОВ "Згода" в поновленні договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 40,00 га з підстав недосягнення домовленостей щодо відсотків орендної плати у додатковій угоді на вищезгадану земельну ділянку.

2.15. Поряд з цим, 29.01.2016 четвертою сесією Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області сьомого скликання прийнято рішення № 69 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства".

2.16. Згідно вказаного рішення рада надала в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 137,2275 га, у тому числі:

площа 27,9943 га - рілля (кадастровий номер 3521780600:02:000:9018),

площа 39,9967га - рілля (кадастровий номер 3521780600:02:000:0661),

площа 50,001 га - рілля (кадастровий номер 3521780600:02:000:9016),

площа 19,2355 га - рілля (кадастровий номер 3521780600:02:000:9013)

для ведення фермерського господарства без розробки документації із землеустрою (код класифікатора видів цільового призначення земель - 01.02) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у запасі, розташовані на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

2.17. 28.04.2016 між Олексіївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області (орендодавець ) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Олексіївської сільської ради Добровеличківського району від 29.01.2016 № 69, надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області загальною площею 59,2322 га (у тому числі земельна ділянка площею 39,9967 га).

2.18. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2016 № 58516539, право оренди на земельну ділянку площею 39,9967 га 28.04.2016 зареєстроване за орендарем ОСОБА_1 на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 29.01.2016 № 69.

2.19. Судами також встановлено, що земельна ділянка площею 39,9967 га має два кадастрові номери і одночасно перебуває в оренді у двох осіб - позивача і Цабевської О А.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, позовні вимоги задоволено частково.

3.2. Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 рішення та постанова судів попередніх інстанцій скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України при прийнятті постанови зазначив таке.

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що за наслідками прийнятих судових рішень фактично залишаються дійсними одночасно два договори оренди спірної земельної ділянки та, відповідно, чинними права кожного з двох орендарів на спірну земельну ділянку, що не є вирішенням спору про право оренди на земельну ділянку та не забезпечує захисту чи відновлення порушеного права позивача.

Також суди не перевірили, чи є рішення Олексіївської сільської ради № 69 від 29.01.2016 вичерпаним його виконанням (укладенням договору оренди з третьою особою), враховуючи, що порушення прав позивача в такому випадку пов`язане саме з укладенням договору оренди з третьою особою для здійснення нею відповідного виду діяльності.

Суди попередніх інстанцій, всупереч змісту переважного права на поновлення договору оренди, визнаючи поновленим договір оренди з позивачем на попередніх умовах, не перевірили, чи є умови, запропоновані позивачем для поновлення договору оренди, рівними чи більш сприятливими порівняно з укладеним попереднім договором оренди, тобто, не перевірили дотримання прав відповідача, як орендодавця при поновленні договору оренди земельної ділянки.

3.3. При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.201 позовні вимоги задоволено частково:

-визнано недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 в частині надання в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 39,9967 га - рілля (кадастровий номер 3521780600:02:000:0661);

-визнано переважне право ТОВ "Згода" на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900151;

-визнано недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 142 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 р. на земельну ділянку площею 40,00 га";

-визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900152, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Згода" в редакції вказаній в рішенні суду;

-визнано поновленим на вісім років договір оренди землі укладений між ТОВ "Згода" і Добровеличківською РДА від 07.10.2008 та зареєстрованого 07.10.2008 за № 040836900151.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.4. Рішення мотивовано тим, що позивач завчасно надіслав відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, проте відповідач рішенням від 27.07.2016 № 142 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 40,00 га" відмовив у поновленні договору, зазначивши, що така відмова надана позивачу у зв`язку з недосягненням домовленостей щодо відсотків орендної плати у додаткових угодах на вищезгадану земельну ділянку. При цьому, відповідачем не подано до матеріалів справи жодних доказів спроб врегулювати розбіжності щодо розміру орендної плати в порядку норм частини 1 статті 641 ЦК України, статті 181 ГК України.

За поясненнями Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, наданими в судовому засіданні, та оформленими згодом в письмовому вигляді, датою реєстрації земельної ділянки є 07.10.2008. Після розмежування земель державної та комунальної власності, так як замовником технічної документації (Олексіївською сільською радою) не були вказані обмеження у використанні земельної ділянки (що є невід`ємною частиною технічної документації), а саме договір оренди землі із ТОВ "Згода", зазначену ділянку було зареєстровано у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3521780600:02:000:0661.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3521780600:02:000:9015 площею 39.9967 га є ділянкою з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661 площею 39.9967 га.

Господарський суд погодився з доводами позивача, що вищезазначені обставини щодо недосягнення згоди по орендній платі не були і не могли бути підставою для відмови в укладенні угоди про поновлення строку дії договору оренди землі, оскільки відповідач рішенням від 29.01.2016 № 69 передав спірну земельну ділянку площею 39,9967 га в оренду ОСОБА_1 строком на 49 років із сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому, договір оренди землі з позивачем не був розірваний чи визнаний недійсним, земельна ділянка у позивача не вилучалася і по теперішній час перебуває в користуванні позивача. Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не подано.

Отже, земельна ділянка площею 39,9967 га має два кадастрові номери і одночасно перебуває в оренді у двох осіб - позивача та гр. ОСОБА_1

3.5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2019 (колегія суддів у складі: Кощеєв І. М., Кузнецова І. Л., Подобєд І. М.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 в частині надання в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 39,9967 га - рілля (кадастровий номер 3521780600:02:000:0661). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.6. Суд зазначив, що позивач, звертаючись до відповідача, просив визнати за ним переважне право на тих же умовах, тобто на 8 років із орендною ставкою 4 %. При відмові орендодавця в поновленні договору на цих умовах він не запропонував інші, більш сприятливі умови, хоча був обізнаний про наявність на той час інших пропозицій оренди з орендною платою 5 %, про що було зазначено в рішенні № 69 від 29.01.2016, і на виконання якого було укладено відповідний договір оренди землі від 28.04.2016 між Олексіївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар).

Запропоновані позивачем для поновлення договору оренди умови, не є рівними та більш сприятливими порівняно з укладеним договором оренди з гр. ОСОБА_1 .

У даному спорі сторонами не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору - розміру орендної плати, тому ТОВ "Згода" втратило своє переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для визнання укладеною запропонованої позивачем додаткової угоди про поновлення дії договору на той же строк та на тих же умовах, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо його істотних умов.

Поряд з цим суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду в частині визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 в частині надання в оренду строком на 49 років гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 39,9967 га - рілля, оскільки на момент його прийняття відповідачем земельна ділянка перебувала в оренді у позивача і строк цієї оренди закінчувався лише 07.10.2016. Договір оренди землі з позивачем не був розірваний чи визнаний недійсним, земельна ділянка позивачем не поверталася.

Крім того, рішення від 29.01.2016 № 69 прийнято з порушенням норм статті 123 ЗК України, оскільки земельні ділянки були передані ОСОБА_1 без розроблення документації із землеустрою.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ТОВ "Згода" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема статті 33 Закону України "Про оренду землі". Скаржник наголошує, що висновки суду суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18.01.2018 у справі № 910/12017, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

4.2. Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Олексіївська сільська рада у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

6.4. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.5. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

6.6. Для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

6.7. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

6.8. Отже, законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

6.9. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 142, ТОВ "Згода" відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки у зв`язку із недосягненням домовленості щодо орендної плати.

6.10. Разом з цим, за змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

6.11. Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

6.12. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

6.13. Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

6.14. Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

6.15. Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

6.16. Згідно з пунктом 9 договору оренди землі в редакції додаткової угоди, зареєстрованої 30.03.2012 розмір орендної плати визначено у виді 4 % від грошової оцінки земель з урахуванням коефіцієнта індексації, проте судами не встановлено чи відповідає визначений сторонами у договорі розмір орендної плати нормам законодавства.

6.17. Суд апеляційної інстанції також не з`ясував питання про дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі, належне виконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та обґрунтованість його відмови з посиланням лише на недосягнення між сторонами згоди щодо розміру відсотків орендної плати за земельну ділянку, як й не з`ясував дотримання сторонами порядку погодження істотних умов договору, зокрема розміру орендної плати та наявність підстав для зміни установленого договором розміру орендної плати.

6.18. Суд першої інстанції, в свою чергу, задовольняючи позов в повному обсязі наведених обставин також не встановлював, зосередившись на встановленні факту порушення прав позивача наданням Олексіївською сільською радою спірної земельної ділянки іншому орендодавцю.

6.19. Поряд з цим однією з вимог позивача у даній справі є визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69, яке розглянуто судами попередніх інстанцій в частині надання в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 39,9967 га - рілля (кадастровий номер 3521780600:02:000:0661).

6.20. Колегія суддів зазначає, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

6.21. Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

6.22. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), положення якої кореспондуються із частиною першою статті 19 цього Кодексу справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства суди розглядають у порядку цивільного судочинства.

6.23. Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають права власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими.

6.24. Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.

6.25. Велика Палата Верховного Суду, приймаючи постанову від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16 зазначила, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі № 361/3009/16-ц, від 07.11.2018 у справах № 488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30.01.2019 у справі № 485/1472/17, від 15.05.2019 у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26.06.2019 у справі № 911/2258/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, відступати від яких немає правових підстав.

6.26. При цьому, ухвалюючи постанову від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності судової практики відступила від своїх висновків, висловлених у постановах від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та від 12.06.2019 у справі № 911/848/18, згідно з якими визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень про надання земельної ділянки у власність фізичній особі безпосередньо не впливає на права і обов`язки такої фізичної особи, якщо вона не є власником земельної ділянки на момент пред`явлення позову і якщо жодні позовні вимоги до такої фізичної особи позивачем не заявлені.

6.27. Суди попередніх інстанцій розглядаючи вимогу про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 в частині надання в оренду земельної ділянки фізичній особі - ОСОБА_1 , не з`ясували чи є ці позовні вимоги похідними або нерозривно пов`язаними з вимогами щодо поновлення договору оренди ТОВ "Згода" та не визначились з огляду на суб`єктний склад щодо можливості їх розгляду в порядку господарського судочинства.

6.28. Оскільки передбачені частиною 2 статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, тим більше розглядати вимоги, які не були розглянуті судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6.29. Під час нового розгляду судам для правильного вирішення цього спору необхідно урахувати наведене, встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, надавши оцінку усім доводам учасників справи, взявши їх до уваги чи спростувавши такі, з`ясувати дійсні права та обов`язки сторін і, виходячи з установленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до положень статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. З огляду на викладене рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2018 у справі № 912/3809/16 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя І. Кушнір

Суддя Н. Волковицька