Справа № 296/4617/17
2/296/820/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" жовтня 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Сингаївського О.П.,
за участі секретаря судового засідання Четвертухи О.О.,
представника позивача Захарченка В.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в в залі суду м.Житомира цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_3 Світлани ОСОБА_4 , за участі третіх осіб Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Керамаг ЛТД , Товариства з обмеженою відповідальністю Керамік Полісся та ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів та скасування акту про реалізацію предмету іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2017 ТОВ Бобер звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом, в якому його представник просить визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом проведення електронних торгів №249438 від 12.04.2017.
В обґрунтування позову, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 28.01.2019 (а.с.102), представник позивача вказав, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження №50739346, за яким боржником є ТОВ Бобер . В рамках виконавчого провадження на електронних торгах відбулась реалізація предмета іпотеки - Будівля, виставочний павільйон, літ. Б 115,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В результаті проведених третіх електронних торгів вказаний об`єкт був придбаний переможцем торгів - Будзинською ОСОБА_6 , що оформлено протоколом проведення електронних торгів №249438 від 12.04.2017.
На думку позивача, реалізація вказаного предмету іпотеки на електронних торгах відбулася з порушенням положень ЗУ Про іпотеку , оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося не на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім цього, державний виконавець всупереч приписів ч.1 ст.49 ЗУ Про іпотеку , не запропонував іпотекодержателю та іншим кредиторам боржника придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх вимог після того, як перші електронні торги не відбулися. Кредитори боржника не змогли реалізувати своє право, а майно було реалізовано за значно меншою ціною. Також, представник позивача зазначив, що з 2015 року все майно ТОВ Бобер , в тому числі будівля, виставочний павільйон, літ. Б площею 115 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №129 від 24.11.2015 та акту опису майна №142 від 26.11.2015, в зв`язку з чим, на думку позивача, державний виконавець, відповідно до п.92.1. ст.92 ПК України повинен був направити до органу ДФС запит щодо можливості відчуження майна боржника на електронних торгах, що їм зроблено не було.
У зв`язку з викладеним позивач вважає, що данні електронні торги порушують його права, а тому повинні бути визнані недійсними.
Ухвалою судді Шалоти К.В. від 12 червня 2017 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ Бобер та призначено справу до судового розгляду.
У зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Шалоти К.В. та відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 27 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2017 року, після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, дану справу було передано у провадження судді Бондарчука В.В., який ухвалою від 31 жовтня 2017 року прийняв до свого провадження цивільну справу за позовом та призначив її судовий розгляд.
У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_7 та відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 04 червня 2018 року, 04 червня 2018 року, після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, дану справу було передано у провадження судді Сингаївського О.П., який ухвалою від 11 червня 2018 року прийняв її до свого провадження та призначив судовий розгляд.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні за безпідставністю, посилаючись на те, що зазначені позивачем обставини були предметом розгляду Господарського суду Житомирської області у справі №906/565/17 за позовом ТОВ Бобер до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області, ПАТ Універсал Банк про визнання незаконним і скасування свідоцтв №№4605, 4604, 4603 від 11.05.2017. Рішенням суду від 11.09.2017 в задоволені позову було відмовлено. Вказане рішення залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Представник відповідача Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень посилався на те, що державним виконавцем було описано та арештоване нерухоме майно боржника, в тому числі будівля, виставочний павільйон, літ Б , яке належало на праві власності ТОВ Бобер , у зв`язку з тим, що інше майно, на яке можливо звернути стягнення у нього відсутнє. Також представник зауважував, що ст.49 ЗУ Про іпотеку та ст.61 ЗУ Про виконавче провадження не зобов`язує державного виконавця пропонувати нереалізоване на перших та других торгах майно іпотекодержателю та іншим кредиторам для заліку своїх вимог.
Представник відповідача ДП СЕТАМ в судове засідання не з`явився. Відповідно до поданого 23.10.2017 заперечення, підприємство позов не визнає. В обґрунтування заперечень посилається на те, що торги з реалізації арештованого майна відбулися у чіткій відповідності з приписами Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5. Також посилається на те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Представник третьої особи ПАТ Універсал Банк в судове засідання не з`явився. Відповідно до поданих 12.10.2017 письмових пояснень, товариство заперечує проти позову, посилаючись на те, що нормами ЗУ Про виконавче провадження передбачено реалізацію іпотечного майна, навіть якщо іпотекодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, тобто, не заборонено реалізацію іпотечного майна на виконання судового рішення про стягнення боргу, у зв`язку з чим дії державного виконавця по зверненню стягнення на іпотечне майно боржника за згодою іпотекодержателя є правомірними.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Керамаг ЛТД і Товариства з обмеженою відповідальністю Керамік Полісся та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності та відсутності їх представників не надали.
Заслухавши пояснення з`явившихся сторін та дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
ЗУ «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Розділом VII цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.
Згідно ст.48 ЗУ Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
За приписами ст.46 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі, якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому п.3 ч.1 ст.45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги.
Відповідно до ст.50 ЗУ "Про виконавче провадження", звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Згідно ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За положенням частини 1, 3 ст.33 ЗУ Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ст.41 ЗУ "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ ''Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Отже вказані норми законодавства не передбачають наявності рішення суду саме про звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки, як це вказує позивач у позовній заяві, а лише вказують на спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - судовий або позасудовий.
Судом встановлено, що реалізація майна ТОВ "Бобер", яке є предметом договору іпотеки, укладеного між ним та кредитором на забезпечення зобов`язань за договором від 30.04.2013 відбулася в рамках зведеного виконавчого провадження №50739346 про стягнення заборгованості з ТОВ "Бобер". Тобто реалізація іпотечного майна відбулася на виконання рішення суду.
При цьому звернення стягнення на майно, а відтак його реалізація, є лише одним із способів виконання рішення відповідним органом за умови, що інші способи його виконання вичерпано.
Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого ЗУ "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.
Судом також встановлено, що інші майнові активи, зокрема кошти на банківських рахунках, за рахунок яких можна було б здійснити виконання рішення про стягнення, у позивача відсутні. Вказані обставини також були встановлені Господарським судом Житомирської області під час розгляду вищенаведеної справи №906/565/17.
Згідно з ч.7 ст.51 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ Про іпотекуу .
За змістом цієї статті, підставою для застосування положень ЗУ Про іпотеку до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої ст.48 ЗУ Про виконавче провадження .
Таким чином, норми ЗУ «Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Судом встановлено, що за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, в зв`язку з чим суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.
Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого ЗУ Про виконавче провадження , першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.
Статтею 51 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Виконавчі дії з примусової реалізації іпотечного майна ТОВ "Бобер" на електронних торгах відбулись за процедурою визначеною в нормативно-правових актах чинних на час вчинення таких дій, зокрема, в Законі №1404 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (набрав чинності 05.10.2016), норми яких визначають спосіб реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів або за фіксованою ціною.
Розділом 9 Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому ст.57 цього Закону.
За приписами ч.6 ст.61 Закону №1404 передбачено, що у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
05.12.2016 державним виконавцем у відповідності до Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна було направлено заявку та пакет документів до ДП "Сетам" для реалізації описаного й арештованого майна боржника шляхом проведення електронних торгів. За інформацією державного виконавця, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника призначались неодноразово.
З письмових пояснень представника ДВС та долучених до справи документів вбачається, що державним виконавцем направлялись повідомлення про час і дату проведення торгів з уцінкою майна ПАТ "Універсал Банк", але щодо спірного об`єкту, який є предметами іпотеки електронні торги двічі (11.01.2017, 27.02.2017) не відбулися, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Переможцем третіх електронних торгів, які відбулися 12.04.2017, було визнано Будзинську ОСОБА_8 , яка придбала нерухоме майно за найвищою ціновою пропозицією і на підставі виданого за результатами торгів Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1499 від 23.06.2017, зареєструвала на майно право власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 90421258 (т.1 а.с.31-32).
Статтею 575 ЦК України (далі - ЦК України) іпотеку визначено як окремий вид застави, норми ЗУ "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що норми ЗУ "Про виконавче провадження" дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного ЗУ "Про іпотеку".
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що на час виникнення спірних правовідносин все майно позивача перебувало у податковій заставі згідно акту опису майна №129 від 24.11.2015 та акту опису майна №142 від 26.11.2015 виходячи з наступного.
За клопотанням позивача судом було витребувано з державної фіскальної служби України інформацію щодо наявності податкової застави на майно ТОВ Бобер .
Відповідно до повідомлення Головного управління ДФС у Житомирській області №5051/5/06-30-51-17 від 19.03.2019, згідно акту опису майна №129 від 24.11.2015 ТОВ БОБЕР зареєстровано податкову заставу на майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому до погашення податкового боргу у повному обсязі на суму 49 466,40 грн. Згідно акту опису майна №142 від 26.11.2015 було зареєстровано податкову заставу на земельну ділянку площею 1,6265 га, яка обліковувалась за ТОВ Бобер (т.2 а.с.180).
Таким чином, судом встановлено, що твердження позивача про те, що все майно позивача ТОВ Бобер , в тому числі будівля, виставочний павільйон, літ. Б площею 115 кв.м., що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Селецька АДРЕСА_1 , станом на час проведення спірних виконавчих дій, перебувало в податковій заставі, не відповідає дійсності. Доказів протилежного суду не надано та клопотань про витребування таких доказів не заявлено.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог ТОВ Бобер , у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позову за безпідставністю.
Відповідно до п.9 ст.158 ЦПК України, суд скасовує заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 12 червня 2017 року у даній справі.
Керуючись ст.ст.1, 45, 46, 48, 50, 51, 57 Закону України Про виконавче провадження , ст.575 ЦК України, ст.ст.1, 33, 41 Закону України Про іпотеку , ст.ст.10, 11, 12, 81, 258, 263, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_3 Світлани Василівни про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів №249438 від 12.04.2017 та скасування акту про реалізацію предмету іпотеки від 13.05.2017 ВП №49649392 - відмовити за безпідставністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 12 червня 2017 року у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме, будівлю, виставочний павільйон, літ. Б 115,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та заборони органам державної реєстрації прав та нотаріусам здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно - Будівля, виставочний павільйон, літ. Б 115,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд протягом місяця з дня його проголошення.
Суддя: О.П.Сингаївський
Сторони у справі:
Позивач ТОВ Бобер , код ЄДРПОУ 13563578, адреса: 10009, м.Житомир, вул.Селецька, 32
Відповідач Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області, адреса: 10014, м.Житомир, майдан Соборний, 1
Відповідач Державне підприємство СЕТАМ , код ЄДРПОУ 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-Б
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2
Третя особа ПАТ Універсал Банк , код ЄДРПОУ 2113335, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19
Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю Керамаг ЛТД , код ЄДРПОУ 32520179, адреса: 10009, м. Житомир, вул. Селецька, 32
Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю Керамік Полісся , код ЄДРПОУ 38428680, адреса: 10025, м. Житомир, вул. Вітрука, 19
Третя особа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 АДРЕСА_4
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2019 |
Оприлюднено | 01.11.2019 |
Номер документу | 85331025 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Сингаївський О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні