Рішення

від 29.10.2019 по справі 760/33345/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/1985/19

Справа №760/33345/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу № 4 про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд:

- зобов`язати автогаражний кооператив № 4 надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії: протоколу загальних зборів членів кооперативу від 28.04.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 02.06.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 11.08.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 22.09.2018; рішення правління кооперативу від 20.08.2018; рішення правління кооперативу від 29.10.2018; протокол загальних зборів членів кооперативу від 17.11.2018; список зареєстрованих членів кооперативу на загальних зборів членів кооперативу від 17.11.2018;

- стягнути з Автогаражного кооперативу №4 на користь ОСОБА_1 5000,00 гривень моральної шкоди.

В обгрунтування поданого позову зазначає, що є членом Автогаражного кооперативу №4 з 1988 року, що підтверджується довідкою №22 від 19.10.2018.

Вказує, що 02.08.2018 звернувся до відповідача з заявою в якій просив надати копію протоколу загальних зборів кооперативу від 28.04.2018 та від 02.06.2018 для ознайомлення.

Крім того, 31.08.2018 звернувся до відповідача з запитом в якому просив надати для ознайомлення копії протоколу загальних зборів кооперативу від 11.08.2018 та протоколу правління кооперативу, яким зобов`язано голову кооперативу Копитова М.В. внести в касу кооперативу 69000 грн. із зазначенням складових цієї суми.

Також, 20.09.2018 звернувся до відповідача з вимогою про надання копії протоколу правління від 20.08.2018 та копій актів позапланових тематичних перевірок автогаражного кооперативу №4 з питань встановлення сум коштів автогаражного кооперативу №4 використаних безпідставно за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Крім того, звернувся з вимогою про надання на ознайомлення копії протоколу загальних зборів членів кооперативу від 22.09.2018.

Зазначає, що 01.11.2018 адвокат Костін М.К. звернувся до виконуючого обов`язки керівника Автогаражного кооперативу №4 Павленко В.І. з адвокатським запитом про надання: протоколу загальних зборів членів кооперативу від 28.04.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 02.06.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 11.08.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 22.09.2018; рішення правління кооперативу від 20.08.2018; рішення правління кооперативу від 29.10.2018. Адвокатський запит був направлений на юридичну адресу відповідача.

Проте у відповідь на адвокатський запит відповідачем було надіслано лист в якому лише зазначено, що посада виконуючого обов`язки керівника в АГК №4 відсутня, копії запитуваних документів не надані.

Позивач вважає, що відповідач порушив його права як члена кооперативу, передбачені Статутом Автогаражного кооперативу №4 та Законом України Про кооперацію .

Крім того, зазначає, що відповідач своїми протиправними діями завдав моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, пов`язаних з порушенням його прав та законних інтересів.

З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.

19.12.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 22.12.2018 в справі відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

26.04.2019 до суду від відповідача в особі голови правління Павленка В.І. надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на запити та листи, проте жодні з них у відповідача відсутні. Крім того, вказує, що на час направлення цих листів, головою правління був Копитов М.В . Вказує, що після призначення його головою правління, останні дізнався про бажання ОСОБА_1 ознайомитися з документами, які стосуються діяльності кооперативу. А тому, 26.02.2019 ОСОБА_1 взяв участь у розширеному засіданні кооперативу та ознайомився з документами, зробивши відповідні фотокопії. Отже, просить відмовити в задоволенні позову в цій частині як необґрунтованого.

Крім того, вважає, що вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних страждань при цьому не надавши до суду доказів протиправної поведінки відповідача.

11.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що твердження відповідача про ненадходження запитів не відповідають дійсності. Крім того, запити були адресовані на правління Автогаражного кооперативу № 4, а ОСОБА_3 був головою правління. Вказує, що з серпня 2018 року позивачу так і не було надано копії рішень загальних зборів членів кооперативу та протоколів засідань.

Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач є членом Автогаражного кооперативу №4 з 1988 року, що підтверджується довідкою №22 від 19.10.2018 (а.с.7).

02.08.2018 позивач звернувся до голови Автогаражного кооперативу № 4 Копитова М.В. з заявою в якій просив надати копію протоколу загальних зборів кооперативу від 28.04.2018 та від 02.06.2018 для ознайомлення, яка була отримана 02.08.2018 членом правління за вхідним номером № 8 (а.с.20).

Крім того, 31.08.2018 позивач звертався до правління Автогаражного кооперативу № 4 з запитом в якому просив надати для ознайомлення копії протоколу загальних зборів кооперативу від 11.08.2018 та протоколу правління кооперативу, яким зобов`язано голову кооперативу Копитова М.В. внести в касу кооперативу 69000 грн. із зазначенням складових цієї суми, який було прийнято членом правління 31.08.2018 за р/н 9 (а.с.21).

20.09.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою про надання копії протоколу правління від 20.08.2018 та копій актів позапланових тематичних перевірок автогаражного кооперативу №4 з питань встановлення сум коштів автогаражного кооперативу №4 використаних безпідставно за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, яку було отримано 22.09.2018 Копитовим М.В. за № 14 (а.с.22).

Вказані вище запити були отримані уповноваженою особою відповідача, що підтверджується відповідними відмітками

Також, вбачається, що 22.09.2018 позивач звернувся з вимогою про надання на ознайомлення копії протоколу загальних зборів членів кооперативу від 22.09.2018, проте у прийнятті даної вимоги було відмовлено (а.с.23).

30.10.2018 адвокат Костін М.К. в інтересах позивача звернувся до виконуючого обов`язки керівника Автогаражного кооперативу №4 Павленко В.І. з адвокатським запитом про надання: протоколу загальних зборів членів кооперативу від 28.04.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 02.06.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 11.08.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 22.09.2018; рішення правління кооперативу від 20.08.2018; рішення правління кооперативу від 29.10.2018 (а.с.24-25).

Як вбачається з листа на ім`я адвоката Костіна М.К. , ОСОБА_3 було повідомлено, що останній працює в кооперативу на посаді касира, а головою кооперативу є Копитов М.В . Також повідомив, що посада виконуючого обов`язки керівника відсутня, тобто ОСОБА_3 не наділений відповідними повноваженнями на вчинення дій, визначений у запиті від 30.10.2018.( а.с.26).

Позивач зазначає, що на момент звернення із даним позовом до суду відповіді на вказані вимоги та витребуваних документів від відповідача на адресу позивача не надходило, а тому позивач посилається на порушення його прав та законних інтересів, як учасника товариства, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 12 ЗУ Про кооперацію , основними правами члена кооперативу є:

участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;

користування послугами кооперативу;

одержання кооперативних виплат та виплат на паї;

одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;

право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;

право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Як вбачається з матеріалів справи, що направлені запити позивачем, були отримані уповноваженими особами відповідача.

За таких обставин, доводи відповідача про те, що позивачем не надано до суду доказів направлення чи отримання запитуваних документів. суд вважає безпідставним.

Згідно ст.15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 % членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ч.1 ст.8 Закону України Про кооперацію ).

Таким чином, за змістом ст.15 Закону України Про кооперацію і статуту кооперативу для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості (простої чи кваліфікованої) присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення.

Як вбачається з протоколу № 5 загальних зборів членів Автогаражного кооперативу № 4 від 17.11.2018, член правління кооперативу ОСОБА_6 довіла до відома членів кооперативу про те, що на протязі 2016-2017 років без згоди правління ОСОБА_1 надавалися письмові довіреності (у тому числі нотаріально завірені) для представлення інтересів кооперативу в різних інстанціях. На рішеннях зборів було вирішено, що всі довіреності, які були надані члену АГК № 4 ОСОБА_1 для представлення інтересів кооперативу, вважати такими, що втратили чинність. Правлінню АГК №4 повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення (а.с.54-56).

Так, відповідно до наказу Автогаражного кооперативу № 4 № 9-ш від 21.11.2018, на підставі рішення загальних зборів членів автогаражного кооперативу № 4 від 17.11.2018, ОСОБА_3 вступив на посаду голови кооперативу з 21.11.2018 з посадовим окладом відповідно до штатного розкладу (а.с.53)

Крім того, як вбачається з протоколу № 10 засідання правління АГК №4 від 21.11.2018, за участю ОСОБА_1 , як члена кооперативу, на порядку денному стояли питання про передачу документів та розгляд усного звернення ОСОБА_1 . На засіданні голова кооперативу ОСОБА_3 проінформував, що вранці до нього звернувся член кооперативу ОСОБА_1 . зі скаргою про не надання йому відповідей на його звернення. ОСОБА_1 було роз`яснено про надання таких документів у визначені часи прийому громадян після написання заяви. Однак, ОСОБА_1 не погодившись з даною відповідю погрозами та образами в бік членів кооперативу. На засіданні правління було вирішено направити ОСОБА_1 письмову відповідь (а.с.58).

Як вбачається з листа за підписом ОСОБА_3 від 21.11.2018, ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце ознайомлення з документами кооперативу, тобто у установлені дні та часи прийому громадян. Графік прийому розміщено на дошці об`яв (а.с.59).

З протоколу № 14 розширеного засідання правління АГК № 4 від 26.02.2019, за участю члена кооперативу ОСОБА_1 . вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з документами, які його цікавили та зробив копії на свій телефон (а.с.60-61).

Таким чином з матерілів справи вбачається, що позивача було ознайомлено з запитуваними документами, проте не було надано належним чином завірених копій.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що відповідачем не надано належних обгрунтувань того, що останній не може надати позивачу належним чином завірених копій запитуваних документів, як і не надано доказів того, що такі копії відповідач в силу Закону не має права надавати позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, запитувані позивачем копії документів не містять у собі інформації, як такої, що стосується іншої, тобто не пов"язаної з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та/чи його посадових осіб та як наслідок, не стосується законних прав чи охоронюваних позивачем інтересів, як члена кооперативу.

З огляду на викладене вище, проаналізувавши наявні у справі докази та відповдність їх нормам матеріального права, суд вважає, що вимоги позивача про зобов"язання відповідача надати належним чином завірені копії запитуваних документів, суд вважає обгрунтованими.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, коли закон передбачає її відшкодування незалежно від вини заподіювача шкоди.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 №4 Верховний Суд України звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією та законами України, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Пунктом 3 Постанови встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 Постанови визначено, що, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Отже стягнення моральної шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладається обов`язок довести наявність моральної шкоди, протиправність поведінки заподіювача такої шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною моральною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні даної моральної шкоди.

Суд зазначає, що шкода має реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та їй спричинена моральна шкода, повинна довести як розмір такої шкоди, так і факт їх понесення.

При цьому моральна шкода не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру моральної шкоди покладається на позивача, який повинен довести, що він зазнав певних моральних страждань, які безпосередньо пов`язані із неправомірними діями відповідача та стали єдиною і достатньою причиною, що їх спричинила.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем не надано доказів в обгрунтування наявності спричинення з боку відповідача моральної шкоди, як і не надано доказів в обгрунтування її розміру.

Та обставина, що відповідач не надав позивачу відповідні завірені копії запитуваних документів, помилково вважаючи, що останній безпосередньо з ними ознайомився та зняв копії на власний технічний пристрій, на думку суду жодним чином не доводить очевидність заподіяння позивачу моральних страждань та як наслідок, наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди.

В той же час, наданий позивачем консультативний висновок від 29.11.2018 підтверджує лише незадовільний стан здоров"я та наявність хронічних захворювань у позивача, які виникли до спірних правовідносин.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що адвокат Костін М.К. здійснює представництво ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 12.10.2018, укладеного між адвокатським об`єднанням АКСІО та ОСОБА_1 , ордеру від 30.10.2018 та копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 0000045.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі детального опису робіт та акту прийому -передачі від 12.10.2018 були надані послуг, а саме: обговорення обставин справи, підготовка адвокатського запиту до АГ кооперативу №4, направлення даного запиту поштою, аналіз документів наданих клієнтом, підготовка позову, підготовка клопотання про відшкодування судових витрат та опису робіт, виготовлення копії позову з додатками та надсилання позовної заяви з додатками до суду засобами поштового зв`язку, а всього витрачено 7,88 годин, що становить 7001.48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження оплати вказаних послуг, позивач надає завірену адвокатом копію квитанції № 1248555 від 30.10.2018 на суму 888,50 грн. та №1258604 від 20.11.2018 на суму 6112,98 грн.

Як зазначено вище, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір та витрати, необхідні для надання правничої допомоги, на що суд зазначає, що виготовлення та подання адвокатського запиту до кооперативу, підготовка клопотання про відшкодування судових витрат та опису робіт, виготовлення копії позову з додатками та надсилання позовної заяви з додатками до суду засобами поштового зв`язку не є з точки зору суду наданням правничої допомоги, а є нічим іншим як технічною роботою.

Крім того, з огляду на те, що такі витрати у сумі 7001, 48 грн. не є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, зазначена справа є малозначною, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Таким чином, суд приходить до висновку про обгрутованість витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 2215, 25 грн. (за усну консультацію-0,5 год. та підготування позову-2 год.).

Разом з тим, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову лише щодо зобов`язання вчинити дії, а тому пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 1 107, 63 грн.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом 2-ї групи, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 15, 16 ЦК України, ЗУ Про кооперацію , ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу № 4 про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Зобов`язати Автогаражний кооператив № 4 ( місцезнаходження:03126,м.Київ, проспект Відрадний,46, код ЄДРПОУ 23699451) надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії: протоколу загальних зборів членів кооперативу від 28.04.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 02.06.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 11.08.2018; протоколу загальних зборів членів кооперативу від 22.09.2018; рішення правління кооперативу від 20.08.2018; рішення правління кооперативу від 29.10.2018; протокол загальних зборів членів кооперативу від 17.11.2018; список зареєстрованих членів кооперативу на загальних зборів членів кооперативу від 17.11.2018;

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з Автогаражний кооператив № 4 ( місцезнаходження:03126,м.Київ, проспект Відрадний,46, код ЄДРПОУ 23699451) на користь позивача ОСОБА_1 ( місцезнаходження : АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 1707,63 грн.

Стягнути з Автогаражний кооператив № 4 ( місцезнаходження:03126,м.Київ, проспект Відрадний,46, код ЄДРПОУ 23699451) на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.М.Букіна