Рішення

від 09.10.2009 по справі 20/192-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" жовтня 2009 р.                                                                          Справа № 20/192-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Гідроінжбуд»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору та стягнення 512400,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

а участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довір. від 11.12.2008 р.

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Гідроінжбуд»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 512400,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 10.10.2005 р. з ФОП ОСОБА_1 контракту № 200, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов’язувався продати товар, а позивач –прийняти та оплатити його.

Згідно умов контракту позивач здійснив передоплату за товар на загальну суму 512400,00 грн., проте відповідачем не було поставлено товар, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 512400,00 грн. передоплати та розірвати контракт № 200 від 10.10.2005 р.

Крім того, позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 25.09.2009 р., 09.10.2009 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 25.09.2009 р., 09.10.2009 р. не з’явися. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.10.2009 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.10.2005 р. між Закритим акціонерним товариством «Гідроінжбуд»(покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) було укладено контракт № 200, відповідно до п. 1.1 продавець зобов’язується продати і відвантажити, поставити згідно специфікації труби (товар).

Згідно з п. 2.1 контракту ціна однієї тони труб договірна, встановлюється у розмірі згідно додатку № 1; сума контракту становить 512400,00 грн.

У відповідності з п. 4.1 контракту продавець відвантажує товар у термін, передбачений в додатках до контракту, на протязі 15 календарних днів з моменту 50% передоплати від вартості товару.

Відповідно до п. 8.1 контракту плата здійснюється в розмірі 50% передоплати від суми даного контракту за кожну партію шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно з п. 1 додатку до контракту продавець зобов’язувався поставити позивачеві товар, а саме - труби 1020* 12-14 мм ГОСТ 20295-85, ГОСТ 10704-91 у кількості 183 т на суму 512400,00 грн.

На виконання умов контракту № 200 від 10.10.2005 р. Закритим акціонерним товариством «Гідроінжбуд»на рахунок ФОП ОСОБА_1 було здійснено 100% передоплату товару у сумі 512400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2017 від 12.10.2005 р. та випискою з банківського рахунку ЗАТ «Гідроінжбуд»від 11.11.2005 р.

Проте відповідач свої зобов’язання за контрактом не виконав.

ЗАТ «Гідроінжбуд»на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено претензію № 44/12 від 12.12.2008 р. про розірвання договору та повернення коштів.

Відповідь на претензію отримано не було.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193  Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням,  а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, претензією № 44/12 від 12.12.2008 р. позивач повідомляв про розірвання контракту № 200 від 10.10.2005 р., у зв’язку з його не виконанням та вимагав протягом 5 днів повернути кошти, які були перераховані в якості авансу відповідно до платіжного доручення № 2017 від 12.10.2005 р. у сумі 512400,00 грн.

Проте відповіді на претензію отримано не було.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням викладеного вище суд вважає доведеним факт істотних порушень з боку відповідача умов контракту № 200 від 10.10.2005 р. у вигляді непоставки товару (труб), які дають підстави для його розірвання судом.

Водночас підлягає задоволенню і позовна вимога про повернення суми сплаченого ЗАТ «Гідроінжбуд»відповідачеві авансу.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ЗАТ «Гідроінжбуд»у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Розірвати контракт № 200 від 10.10.2005 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Гідроінжбуд»(03148, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Гната Юри, 7, к. 414, код 31625005) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1).

3.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Гідроінжбуд»(03148, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Гната Юри, 7, к. 414, код 31625005) –512400 (п’ятсот дванадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 5124 (п’ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

       Дата підписання рішення – 15.10.2009 р.