Постанова

від 31.10.2019 по справі 343/1400/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/1400/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/1179/19

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів Фединяка В.Д., Девляшевського В.А.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Малотур`янської сільської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування реєстрації державних актів про право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2019 року під головуванням судді Монташевич С.М. в м. Долина,

в с т а н о в и в:

Малотур`янська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області в особі сільського голови Кузеляк ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування реєстрації державних актів про право власності на земельні ділянки, договору дарування земельної ділянки та договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

У листопаді 2015 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 із зустрічним позовом, в якому просив прийняти його до спільного розгляду з первісним позовом, в задоволенні якого відмовити та визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер 2622083000:002:001:0037, яка знаходиться на території Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області в урочищі "Біля телевишки".

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12.11.2015 даний зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом Малотур"янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування реєстрації державних актів про право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки та договорів купівлі-продажу земельної ділянки (т.1 а.с.70-72, 84).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2018 позовну заяву Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування реєстрації державних актів про право власності на земельні ділянки, договору дарування земельної ділянки та договорів купівлі-продажу земельних ділянок в частині позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування реєстрації договорів дарування та договорів купівлі-продажу земельних ділянок та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку - залишено без розгляду.

Даною ухвалою закрито підготовче провадження по справі за позовною заявою Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування реєстрації державних актів про право власності на земельні ділянки та призначено справу до розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.07.2012 рішенням Малотур`янської сільської ради від 13.07.2012 № 278-11/12 затверджено генеральний план (коригування) забудови с. Мала Тур`я на період до 2021 року, рішенням № 279-11/12 - надано дозвіл на розробку проекту детального планування масиву індивідуальної забудови в урочищі Біля телевишки у с. Мала Тур`я.

В процесі виконання робіт сільській раді стало відомо про існування земельних ділянок, що належать відповідачу ОСОБА_1 .

Згідно з відповіддю відділу Держземагенства в Долинському районі № 392/05-13 від 15.04.2013, відповідно до електронної бази даних держаних актів у власності відповідача перебуває земельна ділянка площею 0,5000 га для ведення особистого підсобного господарства в с. Мала Тур`я Долинського району, зареєстрована на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ-5-12-2/000108, зареєстрованого 10.06.1996 № 5-12-2/000108.

Як вбачається з копії даного Державного акта, він виданий на підставі рішення Малотур`янської сільської ради від 30.12.1994.

Проте, такого рішення Малотур`янською сільською радою не приймалось, що підтверджує офіційна відповідь начальника архівного відділу Долинської РДА В.Готліб № 32/01-20/30 від 30.09.2013.

Крім того, з вказаної відповіді вбачається, що в протоколах сесій Малотур`янської сільської ради за 1994 рік протоколу сесії від 30.12.1994 немає, тобто така сесія взагалі не проводилась. Таким чином Державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ-5-12-2/000108 на ім`я ОСОБА_1 , видано без законодавчо передбачених підстав, а тому він підлягає скасуванню.

Разом із тим, зазначено, що після відкриття доступу до публічної карти сільська рада виявила ще ряд фіктивних державних актів, які були внесені в базу даних 27 жовтня 2010 року приватним підприємством Золото Карпат , серед яких є державний акт на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 050187, виданий ОСОБА_1 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю 08 листопада 2002 року за № 434.

Згідно з цим державним актом ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,50 га (кадастровий номер 2622083000:02:003:0415), розташована в с. Мала Тур`я, урочище Біля телевишки ; земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 на підставі рішення Малотур`янської сільської ради від 19 квітня 1994 року.

Однак згідно з протоколом 25 сесії Малотур`янської сільської ради ХХІ скликання від 19 квітня 1994 року питання про передачу зазначеної земельної ділянки на сесії не розглядалося та рішень з цього приводу не приймалося.

Таким чином, державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ-5-12-2/000108, зареєстрований 10 червня 1996 року, та державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 -ІФ № 050187 зареєстрований 08 листопада 2002 року, є незаконними, оскільки видані відповідачу на підставі неіснуючих рішень органу місцевого самоврядування, тому підлягають визнанню недійсними зі скасуванням їх реєстрації.

Крім того, сільській раді стало відомо, що 04 квітня 2013 року ОСОБА_1 відчужила належну їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 08 листопада 2002 року земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору дарування.

Після цього ОСОБА_3 частину згаданої земельної ділянки площею 0,10 га продав ОСОБА_4 згідно з договором купівлі-продажу від 04 вересня 2013 року, іншу частину цієї земельної ділянки площею 0,10 га - ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу від 17 жовтня 2013 року.

Згадані договори дарування та купівлі-продажу земельних ділянок, на переконання позивача, повинні бути визнані недійсними, а їх реєстрація скасованою, оскільки вони є похідними від оскаржуваного державного акта про право власності на землю від 08 листопада 2002 року серії І- НОМЕР_2 .

Просили визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю видані ОСОБА_1 серії ІФ НОМЕР_3 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10.06.1996 та серії І НОМЕР_4 0501187 зареєстрований у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 08 листопада 2002 року за № 434, а також скасувати їх реєстрацію.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2019 року у задоволенні позову Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування реєстрації державних актів про право власності на земельну ділянку відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Малотур`янська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі викладені мотиви позовної заяви, зокрема, те, що Малотур`янською сільською радою не приймалось рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельних ділянок та видачу оскаржених державних актів.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції визнав, що реєстрації державного акта серії ІФ-5-12-2/000108 відсутня та в Книзі записів реєстрації державних актів земельна ділянка площею 0.0538 га в садовому товаристві Автомобіліст за вказаним номером зареєстрована за ОСОБА_7 , а не за ОСОБА_1 , як це вказано у листі відділу Держземагенства у Долинському районі.

З 2002 року сільська рада не реєструвала державні акти в Книзі записів реєстрації державних актів, тому не зрозуміло ким було внесено запис № 434 від 08.11.2002 (внесено акт на право приватної власності на землю ОСОБА_1 ).

Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає, проти доводів апеляційної скарги заперечила.

Сторони у засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, тому розгляд справи проводився без їх участі.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішеннями № 278-11/12 та № 279-11/12 від 13.07.2012 Малотур`янською сільською радою затверджено генеральний план забудови села Мала Тур`я на період до 2021 року та надано дозвіл на розробку детального плану масиву індивідуальної забудови в урочищі Біля Телевишки в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області (т. а.с. 9-10).

До матеріалів справи долучена копія державного акта ІФ 5-12-2-000108, яка містить відбиток печатки Малотур`янської сільської ради, а копія державного акта І-ІФ № 050187 містить відбиток печатки сільської ради та напис Копія з оригіналом згідно за підписом начальника управління Держкомзему у Долинському районі (т.1 а.с. 79, 80).

В Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 08.11.2002 за № 434 зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 -ІФ № 050187 (т. 1 а.с. 152-154, т.2 а.п. 169-172).

Реєстрація державного акту серії ІФ-5-12-2/000108 відсутня.

Згідно листа відділу Держгеокадастру в Долинському районі від 02.10.2017 вбачається, що рішення 25 сесії 21 скликання Малотур`янської сільської ради від 19.04.1994 стало підставою для видачі 92-х державних актів на землю (т. 2 а.с. 72)

Малотур`янською сільською радою на підставі її ж рішення від 19.04.1994 було видано ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю в листопаді 2002 року.

Вказаний державний акт підписано сільським головою та засвідчено печаткою сільської ради. Тобто, в 2002 році при видачі відповідачу державного акта, в розпорядженні сільської ради було рішення сесії від 19.04.1994.

Крім того, даний державний акт від 08.11.2002 відповідно до "Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" зареєстрований в книзі реєстрації державних актів Малотур`янської сільської ради і оригінал даної книги досліджувався судом.

Щодо неправомірного використання печатки, чи її підробку на вказаному акті Малотур`янська сільська рада в правоохоронні органи не зверталась.

З листа відділу Держземагенства в Долинському районі Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області № 392/05-13 від 15.04.2013 (т. 1 а.с. 12-13) вбачається, що відповідно до електронної бази даних держаних актів у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,50 га для ведення особистого підсобного господарства в с.Мала Тур`я Долинського району, зареєстрована на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ-5-12-2/000108, який зареєстрований 10.06.1996 за № 5-12-2/000108.

З долученої копії вказаного державного акта вбачається, що він виданий на підставі рішення Малотур`янської сільської ради від 30.12.1994. (т. 1 а.с. 14)

Однак, згідно із відповіді архівного відділу Долинської РДА Івано-Франківської області № 32/01-20/30 від 30.09.2013 у протоколах сесій Малотур`янської сільської ради за 1994 рік відсутні дані що 30 грудня 1994 року відбулася сесія сільської ради (т. 1 а.с. 15).

Сільською радою (після відкриття доступу до публічної карти) виявлено, що відповідачці ОСОБА_1 вищевказана земельна ділянка належала на підставі іншого державного акта на право приватної власності на землю І-ІФ № 050187, зареєстрованого вже в 2002 році.

Відповідно до протоколу 25 сесії Малотур`янської сільської ради ХХІ скликання від 19 квітня 1994 року питання про передачу ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки на сесії не розглядалося та рішень з цього приводу не приймалося (т.1 а.с.18-22), що також підтверджуються відповіддю на запит Малотур`янської сільської ради архівного відділу Долинської РДА Івано-Франківської області № 32/01-20/30 від 30.09.2013 (т.1 а.с. 15).

Судом також встановлено, що у відділі Держгеокадастру у Долинському районі міститься інформація про наявність на одну і ту ж земельну ділянку двох державних актів, виданих на ім`я ОСОБА_1 Оригінали вказаних державних актів не були надані суду.

Долучена копія державного акта ІФ 5-12-2-000108 містить відбиток печатки Малотур`янської сільської ради, а копія державного акта І-ІФ № 050187 містить відбиток печатки сільської ради та напис Копія з оригіналом згідно за підписом начальника управління Держкомзему у Долинському районі (т.1 а.с. 79, 80).

Згідно даних державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 050187 від 08.11.2002, виданого на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с. 54), вбачається, що він підписаний головою Малотур`яської сільської ради З. ОСОБА_8 . В суді сільський голова с.Мала Тур`я ОСОБА_9 ствердила, що вона з 24.04.2002 працює на вказаній посаді, а тому в листопаді 2002 року попередній сільський голова З.Андрусів не мав повноважень підписувати будь-які документи.

Судом першої інстанції встановлено, що реєстрація державного акту серії ІФ 5-12-2-000108 відсутня, але наявною є реєстрація державного акту на землю І-ІФ №050187.

Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо того, що оскаржувані державні акти були видані з порушенням норм чинного законодавства, оскільки сесія Малотур`янської сільської ради 30.12.1994 не проводилася, а на сесії від 19.04.1994 рішення про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,50 га в урочищі Біля телевишки не приймалося. За таких обставин державні акти про право приватної власності на землю серії ІФ 5-12-2/000108 від 10.06.1996 та серії І НОМЕР_2 від 08.11.2002, видані на ім`я ОСОБА_1 на одну і ту ж земельну ділянку мають бути визнані недійсними.

Враховуючи що державний акт на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 050187 зареєстрований у книзі реєстрації державних актів 08.11.2002, порядковий № 434 та зареєстрований у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с. 79), тому така реєстрація також є неправомірною. При цьому державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ 5-12-2-000108 від 10.06.1996, виданий на ім`я ОСОБА_1 не реєструвався, тому відсутні підстави для задоволення позову у цій частині щодо скасування його реєстрації.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України застосував пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, Малотур`янська сільська рада посилалася на ту обставину, що у Книзі реєстрації державних актів у приватну власність с. Мала Тур`я сільською радою 08.11.2002 зроблено запис про реєстрацію державного акта № І-ІФ № 050187 на ім`я ОСОБА_1 , тому саме з цієї дати позивачу стало відомо про існування цього документа, проте з даним позовом в суд звернулися тільки через 12 років.

У статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Оскільки позивач як юридична особа набуває та здійснює свої права і обов`язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин.

Таким чином, сільська рада могла дізнатися про порушення свого права (з причин, зазначених в позовній заяві) 10 червня 1996 року та 08 листопада 2002 року - в дні видачі оспорених державних актів.

Відхиляючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції правильно встановив, що сільська рада при завіренні печаткою Державного акта на право приватної власності на землю, виданого у 2002 році ОСОБА_1 , достеменно знала про своє порушене право, але не вжила дій по захисту такого права, тому прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог через сплив строків позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на правильність і обґрунтованість судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості рішення суду і підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено і підписано 01 листопада 2019 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: В.Д. Фединяк

В.А. Девляшевський