Постанова

від 30.10.2019 по справі 373/1981/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 373/1981/18 Головуючий у суді І інстанції Залеська А.О.

Провадження № 22-ц/824/11391/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів: Олійника В.І., Кулікової С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет 1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет 1 до ОСОБА_1 , фермерського господарства Вікагро , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Землевпорядкування та кадастр , про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет 1 (далі - ТОВ Євроагромаркет 1 ) звернулося до суду указаним вище позовом , мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії Р1 № 298184 від 4 квітня 2001 року є власником земельної ділянки (паю) площею 3,034 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

З 2012 року дана земельна ділянка перебувала у платному користуванні ТОВ Євроагромаркет згідно договору оренди землі від 1 грудня 2012 року, укладеним з відповідачем строком на 5 років.

1 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет 1 було укладено новий договір оренди землі строком на 7 років. Земельна ділянка використовувалась для здійснення господарської діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур.

Не дивлячись на те, що договір оренди землі не був зареєстрований, позивач увесь час з дня його підписання користувався земельною ділянкою та сплачував орендодавцю орендну плату згідно умов договору. Крім того, позивач замовив у товариства з обмеженою відповідальністю Землевпорядкування та кадастр (далі - ТОВ Землевпорядкування та кадастр ) виготовлення технічної документації, якою було встановлено межі земельної ділянки, визначено її площу 3,0337 га та присвоєно кадастровий номер 3223380800:07:002:0018.

У подальшому позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 , діючи недобросовісно та при наявності діючого договору оренди, 3 вересня 2018 року уклала інший договір оренди щодо тієї самої земельної ділянки з фермерським господарством Вікагро (далі - ФГ Вікагро ), який за кілька днів був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав.

Позивач зазначив на порушення відповідачами статей 24, 25, 27, 28 Закону України Про оренду землі , оскільки уклавши договір оренди між собою, вони вчинили дії, які перешкоджають йому користуватись орендованою земельною ділянкою та здійснювати права орендаря. Вважав, що договір оренди землі від 1 червня 2017 року є укладеним в розумінні частини першої статті 368, частини другої статті 207 та частини другої статті 642 ЦК України, а тому просив визнати дії відповідачів при підписанні договору оренди землі неправомірними, а сам договір від 3 вересня 2018 року щодо спірної земельної ділянки недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону та моральним засадам суспільства (частина перша статті 203 ЦК України).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підписаний між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет 1 договір оренди землі, всупереч вимогам ЦК України, Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , не було зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому він не набув чинності, що свідчить про відсутність, передбачених частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України, підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 3 вересня 2018 року, укладеного між відповідачами.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи,неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції в одних і тих самих правовідносинах встановив абсолютно різні обставини, належним чином не оцінив подані сторонами докази, зокрема підписання додаткової угоди та отримання орендодавцем орендної плати за договором оренди землі, який не був зареєстрований з причин, що не залежали від позивача. Про волевиявлення сторін на укладення правочину свідчить факт відкритого користування позивачем земельною ділянкою, здійснення господарської діяльності, оплату земельного податку та відсутність будь-яких скарг або претензій з боку орендодавця. Крім того, договір оренди землі від 1 червня 2017 року не розірваний у встановленому законом порядку, він містить усі істотні умови для такого правочину, а відсутність його державної реєстрації не погіршує становище ОСОБА_1 , яка разом з ФГ Вікагро діяли недобросовісно відносно ТОВ Євроагромаркет 1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Іваненко К.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Зокрема, зазначив, що підписаний між позивачем та ОСОБА_1 договір оренди не зареєстрований у встановленому законом порядку, не набрав чинності, а відтак перебіг строку його дії не розпочався.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії Р1 № 298184 від 4 квітня 2001 року є власником земельної ділянки (паю) площею 3,034 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с. 42, 101).

Зазначена земельна ділянка була передана нею в оренду ТОВ Євроагромаркет в особі директора ОСОБА_3 строком на п`ять років відповідно до договору оренди землі від 1 грудня 2012 року, тобто до 1 грудня 2017 року Цей договір не був зареєстрований у порядку, передбаченому на той час діючого законодавства. (а.с. 37-39).

Суд першої інстанції установив, що в процесі господарської діяльності ТОВ Євроагромаркет було створено ТОВ Євроагромаркет 1 . Засновниками та керівниками обох діючих на даний час товариств є батько та син: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно. Обидва ці товариства працюють на спільній господарській базі та не мають між собою господарських спорів.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_5 , яка працює в ТОВ Євроагромаркет 1 , у кінці грудня 2016 року або на початку 2017 року вона отримала вказівку від старшого керівника - ОСОБА_3 , який фактично керує обома господарствами, запросити частину людей, земельні ділянки яких орендує ТОВ Євроагромаркет , для видачі орендної плати та до закінчення строку договорів оренди з ними запропонувати підписати договори оренди землі з ТОВ Євроагромаркет 1 строком на сім років. Для цього їй надали примірники нових договорів, виконані друкарським способом у трьох екземплярах, на яких не було проставлено дати та не було жодного рукописного запису, однак всі ці договори були підписані керівником ТОВ Євроагромаркет 1 з проставлянням печатки. Вона обдзвонювала по телефону власників земельних ділянок та коли ті приходили, пропонувала підписати всі три екземпляри договорів, один з яких віддавала їм на руки. Так було і з ОСОБА_1 , якій, як і іншим орендодавцям, було роз`яснено, що в подальшому орендувати земельну ділянку має намір ТОВ Євроагромаркет 1 .

Вказані обставини в частині змісту та форми договору оренди землі з ТОВ Євроагромаркет 1 , відсутності в ньому рукописних записів про кадастровий номер земельної ділянки та дату договору, який був запропонований для підписання ОСОБА_1 , окрім показань свідка, підтверджуються примірником договору, який відповідач додала до відзиву на позов, та який представник позивача назвала ознайомчим документом для орендодавця щодо істотних умов договору (а.с. 75-77).

20 січня 2017 року з метою реєстрації земельних ділянок у ДЗК та присвоєння їм кадастрових номерів, зазначення яких є істотною умовою договору оренди землі, в тому числі щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , ТОВ Євроагромаркет 1 уклало з ТОВ Землевпорядкування та кадастр договір № ДО46/2017 про виготовлення технічної документації щодо відведення земельних ділянок в натурі на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с. 44).

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень керівника ТОВ Землевпорядкування та кадастр , у нього з ТОВ Євроагромаркет 1 окрім договірних відносин по виготовленню технічної документації, існували усні домовленості щодо ведення та супроводу усіх документів до моменту реєстрації договорів оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі щодо здійснення реєстрації земельної ділянки в ДЗК з присвоєнням їй кадастрового номеру.

В процесі виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки ОСОБА_1 підрядник ТОВ Землевпорядкування та кадастр дізналося (у невстановлений судом спосіб) кадастровий номер земельної ділянки - 3223380800:07:002:0018, який було присвоєно під час її державної реєстрації в ДЗК та друкарським способом вніс його в кадастровий план (а.с. 45-46).

Також з пояснень представника ТОВ Землевпорядкування та кадастр судом встановлено, що отримані ним неофіційні відомості про повний кадастровий номер земельної ділянки були передані відповідальній особі ТОВ Євроагромаркет 1 для того, щоб цей номер вони зазначили в примірнику договору оренди землі, який планували подавати на державну реєстрацію.

Такі пояснення представника третьої особи узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5 та поданими сторонами доказами, де у примірнику договору оренди землі, підписаному між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет-1 , який надав позивач, дописано кульковою ручкою дата договору - 01.06.2017 та дев`ять останніх цифр кадастрового номеру земельної ділянки - 07:002:0018 , а у примірнику, який раніше був вручений ОСОБА_1 таких дописів немає (а.с. 40-41, 75-77).

Виготовлена ТОВ Землевпорядкування та кадастр технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_1 не пройшла реєстрації у Переяслав-Хмельницькому відділі ДЗК та, відповідно, земельна ділянка не була внесена до Державного земельного кадастру за зверненням ТОВ Землевпорядкування та кадастр , як передбачалось домовленістю між ним та ТОВ Євроагромеркет 1 .

18 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет 1 в особі директора ОСОБА_4 . підписали додаток до договору оренди землі б/н, яким пункт 9 договору оренди землі (щодо розміру орендної плати та порядку розрахунків) виклали в іншій редакції (а.с. 120).

Оскільки даний документ не містить відомостей про земельну ділянку та реквізитів договору, додатком якого він є, то представник позивача пояснила, що цей додаток стосується основного договору, підписаного сторонами у червні 2017 року, який на її думку, є чинним.

Відповідно до платіжних відомостей, поданих позивачем, ОСОБА_1 щорічно, впродовж 2014-2017 років виплачувались кошти та зерно за користування земельною ділянкою (а.с. 47-51).

Разом з тим, яким саме господарством: ТОВ Євроагромаркет чи ТОВ Євроагромаркет 1 здійснювались виплати, встановити суду не представилося можливим за відсутності в оглянутих в суді оригіналів цих відомостей даних про платника - найменування господарського товариства. Крім того, ці два товариства господарську діяльність вели спільно, при тому що до кінця 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет існували договірні відносини за договором оренди землі від 1 грудня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2018 року Переяслав-Хмельницьким відділом ГУ Держгеокадастру у Київській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,0337 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223380800:07:002:0018, яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру (а.с. 96-98).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки відповідача, виготовлена ТОВ Регіонземсервіс та зареєстрована у Переяслав-Хмельницькому відділі ГУ Держгеокадастру в Київській області (а.с. 99-103).

3 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Вікагро було укладено договір оренди землі № 3, за яким орендодавець передала фермерському господарству вищевказану земельну ділянку, кадастровий номер 3223380800:07:002:0018, в строкове платне користування на сім років. Про фактичне передання в оренду земельної ділянки сторони договору підписали відповідний акт (а.с.78-80).

6 вересня 2018 року державним реєстратором виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області Боднар Л.В. були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ФГ Вікагро права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3223380800:07:002:0018 строком на сім років (а.с. 52, 95).

Так, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша та друга статті 202 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України ).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (частина третя статті 640 ЦК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

За змістом статті 20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 18 Закону України Про оренду землі встановлювалося, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

При цьому за статтею 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначалося, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Зокрема, за змістом частини першої статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина п`ята статті 126 ЗК України).

Системний аналіз положень статті 640 ЦК України та статей 125, 126 ЗК України, 18, 20 Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку, що договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації, а тому з цього часу сторони набувають визначених законом та договором прав і обов`язків орендаря та орендодавця.

У пункті 43 Прикінцевих положень договору оренди землі 2017 року, підписаного між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет 1 , який позивач вважає укладеним, визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до пункту 20 вказаного договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору.

Установивши, що державна реєстрація договору оренди землі, на який посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, у державних органах земельних ресурсів проведена не була, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зазначений договір не набрав чинності та не породжує для позивача прав орендаря, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання дій відповідачів при підписанні договору оренди землі від 3 вересня 2018 року неправомірними, а сам договір щодо спірної земельної ділянки, який зареєстровано у встановленому законом порядку, недійсним.

Таким чином суд правильно вважав, що ТОВ Євроагромаркет 1 безпідставно звинувачує ОСОБА_1 у тому, що вона, уклавши договір оренди земельної ділянки від 3 вересня 2018 року з ФГ Вікагро , не виконала своїх обов`язків орендодавця за іншим договором оренди та порушила права товариства, як орендаря, передбачені цим договором та статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі .

Окрім того, суд доречно звернув увагу на те, що договір оренди землі 2017 року не можна вважати укладеним, адже на момент його підписання позивачем та відповідачем ОСОБА_1 не дотримано вимог статті 15 Закону України Про оренду землі , а саме у його зміст не було внесено повних відомостей про предмет договору, а саме: про кадастровий номер земельної ділянки площею 3,0337 га, що передавалась в оренду, оскільки на той час земельна ділянка не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, її державна реєстрація та присвоєння кадастрового номеру відбулась пізніше, а саме 14 травня 2018 року.

Посилання ТОВ Євроагромаркет 1 на те, що ОСОБА_1 діяла недобросовісно по відношенню до нього, оскільки не висловила свого наміру розірвати договір оренди землі 2017 року та без попередження у 2018 році уклала договір з ФГ Вікагро , є не обґрунтованими, оскільки передбачені законом випадки розірвання договору можуть застосовуватись лише до дійсного (чинного) договору оренди землі, яким не являється договір 2017 року внаслідок не проведення на підставі нього державної реєстрації речового права (оренди) на земельну ділянку.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги про те, що дія договору оренди землі починається з моменту його укладення з урахуванням виплати орендної плати орендодавцю, оскільки зазначене твердження суперечить закону, договір оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації, тому саме з моменту її проведення такий договір набирає чинності, а в сторін виникають відповідні права та обов`язки з оренди земельної ділянки.

Щодо аргументів позивача про те, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет 1 був реальним і укладеним в розумінні частини другої статті 642 ЦК України, оскільки власник земельної ділянки (орендодавець) отримала у 2017 році плату за цим договором, то суд першої інстанції обґрунтовано з ними не погодився, виходячи з того, що до кінця 2017 року відповідач могла отримувати орендну плату від ТОВ Євроагромаркет за договором від 1 грудня 2012 року, укладеним на п`ять років. На це також побічно вказував той факт, що у наданих суду відомостях про виплату відповідних коштів та зерна, відсутні дані про платника, а під час судового розгляду було встановлено, що ТОВ Євроаргомаркет та ТОВ Євроагромаркет 1 здійснюють свою діяльність на спільній матеріально-господарській базі без конкретних розмежувань та будь-яких господарський спорів.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ Євроагромаркет 1 безпідставно порушувало питання про застосування до спірних правовідносин частини другої статті 642 ЦК України на підтвердження факту укладання договору оренди землі шляхом прийняття відповідачем пропозиції укладення правочину, адже до договорів стосовно речових прав на нерухоме майно застосовуються норми закону щодо обов`язкової державної реєстрації таких прав, а тому дані положення не можуть бути застосовані самостійно у даній ситуації.

Посилання позивача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 щодо фактичного укладення договору відповідно до положень статті 642 ЦК України, є нерелевантними спірним правовідносинам, які, зокрема регулюються спеціальним законом у сфері оренди землі, а дана постанова прийнята у спорі, що виник з інших правовідносин, а саме за договором підряду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статтей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до пункту 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, то новий розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет 1 залишити без задоволення , а рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, крім випадків, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.І. Олійник

С.В. Кулікова