Постанова

від 31.10.2019 по справі 820/4004/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/4004/16

адміністративне провадження №К/9901/39814/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 (суддя: Самойлова В.В.) та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (колегія суддів у складі: Ральченко І.М., Катунов В.В., Бершов Г.Є.) у справі № 820/4004/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Східний м`ясний комбінат" доГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Східний м`ясний комбінат" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 25.07.2016 №0001401401 та № 0001411401.

Позовні вимоги мотивовано безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, які базуються на припущеннях і не підтверджуються об`єктивними даними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно.

Заперечення або відзив на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Східний м`ясний комбінат" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 12.03.2013 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої було складено акт перевірки №348/20-40-14-01-08/38509407 від 29.06.2016р., в якому були встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- пп.134.1.1 ст.134, п.135.4.1 ст.134 Податкового кодексу України шляхом заниження доходів від продажу супутньої продукції за 2013 рік на суму 143.000,00 грн. за рахунок не включення до обліку і не відображення в декларації операцій поставки субпродуктів від забою великої рогатої худоби і свиней;

- пп.134.1.1 ст.134, п.135.4.1 ст.134 Податкового кодексу України шляхом заниження доходів від продажу продукції за 2014 рік на суму 407.334,00 грн. за рахунок не включення до обліку і не відображення в декларації операцій поставки субпродуктів від забою великої рогатої худоби і свиней;

- пп.134.1.1 ст.134, п.135.4.1 ст.134 Податкового кодексу України шляхом зниження доходів від продажу супутньої продукції за 2015 рік на суму 1.180.165,00грн. за рахунок не включення до обліку і не відображення в декларації операцій поставки субпродуктів від забою великої рогатої худоби і свиней;

- п. 187.4 ст.187, ст..188 Податкового кодексу України шляхом заниження податкових зобов`язань з ПДВ грудня 2013 року на суму 28.600,00 грн. за рахунок не включення до обліку і не відображення в декларації операцій поставки субпродуктів від забою великої рогатої худоби і свиней;

- п. 187.4 ст.187, ст.188 Податкового кодексу України шляхом заниження податкових зобов`язань з ПДВ грудня 2014 року на суму 81.467,00грн. за рахунок не включення до кліку і не відображення в декларації операцій поставки субпродуктів від забою великої рогатої худоби і свиней;

- п. 187.4 ст.187, ст.188 Податкового кодексу України шляхом заниження податкових зобов`язань з ПДВ грудня 2015 року на суму 236.033,грн. за рахунок не включення до обліку і не відображення в декларації операцій поставки субпродуктів від забою великої рогатої худоби і свиней.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.07.2016 р. № 0001401401 на загальну суму грошового зобов`язання 338 042,50 грн. та № 0001411401 - на суму 432 625,00грн.

Основним аргументом органу доходів і зборів, який здійснив донарахування податку на прибуток і податку на додану вартість, відповідно до акта перевірки є розмежування продукції, отриманої платником податків внаслідок ведення господарської діяльності - забою великої рогатої худоби, на основну продукцію - м`ясо великої рогатої худоби і свиней та супутню продукцію - субпродукти у вигляді серця, язика, печені, голови, нирок, легенів, шлунку, кишок, ніг, селезінки великої рогатої худоби і свиней.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в акті перевірки ГУ ДФС не зафіксовано жодного факту реалізації позивачем продукції, яка б була не включена до податкового обліку і податкових декларацій, не зазначені ідентифікаційні дані набувачів такої продукції, дат відчуження товару, умов постачання, кількісних і вартісних показників партій товару, обставин проведення розрахунків та фізичного переміщення продукції тощо.

Висновки відповідача про отримання позивачем доходу від реалізації продукції у вигляді субпродуктів забою великої рогатої худоби і свиней, та про заниження підприємством позивача податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з постачання товару - субпродуктів від забою великої рогатої худоби і свиней не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи.

А також акт перевірки не містить жодних даних з приводу достовірного встановлення величини договірної вартості продукції у вигляді субпродуктів забою великої рогатої худоби і свиней.

Судом апеляційної інстанції, на додаток до встановлених місцевим судом обставин, з`ясовувалася методологія розрахунку спірних податкових повідомлень-рішень та з пояснень інспектора-ревізора встановлено, що визначення нормативної ваги субпродуктів здійснювалося з використанням наукових джерел інформації, конкретні приклади яких не були наведені. Крім того, ціна реалізації субпродуктів визначалася на рівні ціни 2015 року, однак будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження рівня цін субпродуктів у 2013-2014 роках, які використовувалися при розрахунку податкових повідомлень-рішень, не наведено.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що норми діючого законодавства з питань оподаткування, не передбачають права податкового органу на відображення у актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних, а відтак, і на прийняття рішення на підставі висновків, що не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку або на будь-яких інших доказах, які підтверджують викладені факти.

Надаючи оцінку обставинам справи, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно звернули увагу, що висновки органу контролю зроблені на підставі суб`єктивних припущень, що, як наслідок, вказує на недоведеність обґрунтованості здійснення донарахування грошових зобов?язань.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду