Рішення

від 31.10.2019 по справі 2а-17610/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2019 року № 2а-17610/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбуд-Кам`янець

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення 21.08.2012, № №0000481530

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-Кам`янець" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2012 року №0000481530; визнання права позивача на податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 2 403 758,00 грн; визнання протиправними рішення відповідача про відмову у прийнятті декларацій з податку на додану вартість за квітень-вересень 2012 року та невизнання зазначеної звітності як податкової

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2013 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про відмову у прийнятті декларацій з податку на додану вартість за квітень-вересень 2012 року та невизнання зазначеної звітності як податкової. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03. 2013 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд - Кам`янець" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 задоволено позов частково, визнано протиправними рішення щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість, викладених у листах від 06.07.2012 №9915/10/15-325, від 06.08.2012 №12066/10/15-235, від 21.08.2012 №13066/10/15-325, від 25.09.2012 №16256/10/15-325, від 22.10.2012 №18011/10/15-325 та від 05.11.2012 №18998/10/15-221. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі №2а-17610/12/2670 залишено без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано на розгляд судді Мазур А.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2019 прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання по справі.

У судовому засіданні, що відбулось 24.09.2019 суд перейшов до розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході нового розгляду справи, позивачем зазначено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ", про що складено акт від 10 серпня 2012 року №73/15-307, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 102.5, ст. 102, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 198.3 ст. 198, ст. 200 ПК України, у результаті чого завищено позивачем залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за червень 2012 року в сумі 2 403 758,00 грн.

За результатами камеральної перевірки уповноваженими особами контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 №0000481530, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 403 758,00 грн. за червень 2012 року.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту перевірки від 10.08.2012 № 73/15-307, у якому зазначено, що за результатами проведеного аналізу поданих додатків № 5 до декларації з ПДВ, поданих протягом 2008-2012 року встановлено, що до сум податкового кредиту віднесено суми з ПДВ по придбанню протягом липня 2007 року - травня 2009 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" на загальну суму ПДВ 2 403 758,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що а Акті перевірки було встановлено позивачем порушення пп.14.1.11 п.14.1. ст. 14 , п. 102.5 ст. 102, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, и. 198.3 ст.198, ст. 200, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-У1 (зі змінами і доповненнями), у зв`язку з чим, ТОВ "Інвестбуд - Кам`янець" завищено залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації звітного (податкового) періоду) за червень 2012 року в сумі 2 403 758 грн. На підставі Акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. №0000481530, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість. Крім того, відповідачем зазначено, що такий залишок сформований за придбаними товарами/послугами, які протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченими.

Позивачем було надано суду додаткові пояснення стосовно заборгованості на яку контрагентом ТОВ "БК Таур" не надано послуг позивачу у розмірі 3 775 110,32 грн (ПДВ 629 185,05 грн), яку було встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2011 №8/449, яким встановлено суму заборгованості на яку контрагентом ТОВ "БК Таур" не надано послуг позивачу у розмірі 3 775 110,32 грн (ПДВ 629 185,05 грн). Зокрема, позивач зазначив, що вказана заборгованість виникла на підставі договору підряду №СЛ/07-2 від 06.07.2007 між позивачем, як замовником та ТОВ "БК Таур", як підрядником . В свою чергу, підрядником за вказаним договором не було надано послуги у повному обсязі, зокрема на суму 3 777 110, 32 грн., що також підтверджується актами приймання-передачі.

В свою чергу на виконання рішення господарського суду по справі №8/449 від 13.10.2011 було відкрито виконавче провадження щодо стягнення заборгованості, однак у зв`язку із відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення, постановою державного виконавця від 11.03.2015 ВП №33054541 повернуто виконавчий документ стягувачу. Враховуючи викладене, позивачем на суму дебіторської заборгованості у розмірі 3 775 110,32 грн. (ПДВ 629 185,05 грн) було задекларовано податкове зобов`язання у сумі 3 775 110,32 грн., яким зменшено суму податкового кредиту. Так, позивач вважає, що на момент проведення камеральної перевірки, останнім правомірно сформовано податковий кредит у сумі 2 403 758, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ", за наслідками проведення якої складено Акт перевірки від 10.08.2012 № 73/15-307, у якому зазначено що за результатами проведеного аналізу поданих додатків № 5 до декларації з ПДВ, поданих протягом 2008-2012 року встановлено, що до сум податкового кредиту віднесено суми з ПДВ по придбанню або виготовленням товарів (послуг) протягом липня 2007 року - травня 2009 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" на загальну суму ПДВ 2 403 758,00 грн.

Вважаючи безпідставною відмову контролюючого органу у прийнятті податкової звітності позивача з податку на додану вартість за червень 2012 року та протиправністю спірного податкового повідомлення-рішення, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інвестбуд-Кам`янець" подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року разом з додатком 2 "Довідка про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" (далі по тексту - додаток 2).

У податковій декларації у рядку 22 "Залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)" та у рядку 24 "Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)" позивач задекларував суму в розмірі 2 463 192,00 грн.

Значення рядка 22 податкової декларації перенесено до колонки 3 додатку 2, значення рядка 24 податкової декларації перенесено до колонки 5 додатку 2.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Як передбачено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (далі - порядок).

Відповідно до пп. 4.6.4, 4.6.5, 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від`ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від`ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2007 між ТОВ "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" (замовник) та ТОВ "Будівельна Компанія "Таур" (підрядник) було укладено договір підряду № СЛ/07-2 на будівництво торгівельно-розважального центру у місті Кам`янець-Подільський (далі - Договір).

Однак, будівництво тимчасово припинено та підрядником не в повному обсязі виконано свої зобов`язання за Договором.

ТОВ "Будівельна Компанія "Таур" надавалися послуги ТОВ "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ", що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг. Сума заборгованості, на яку ТОВ "Будівельна Компанія "Таур" не надано послуг ТОВ "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" становить 3 775 110, 32 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 у справі № 8/449 та наказом про примусове виконання рішення від 30.05.2012. Таким чином з даної суми заборгованості сума податку на додану вартість становить 629 185, 05 грн.

При цьому відповідачем зроблено висновок в Акті перевірки, що позивач не мав права на податковий кредит в сумі 2 403 758 грн., оскільки, не відбулася поставка товарів.

У відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", що діяв у період виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто у день перерахування коштів в оплату товарів (робіт, послуг) контрагентам у ТОВ "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" виникло право на податковий кредит. Вказана норма не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит від фактичного отримання товарів (робіт, послуг) в подальшому.

Крім того, позивач не мав права на відображення у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року залишку від`ємного значення в сумі 2 403 758, 00 грн., у зв`язку з тим, що був пропущений 1095-денний строк, який встановлений для подання заяв про повернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість, а не відображення від`ємного значення у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що правомірність відображення суми податкового кредиту у рядку 24 декларації з податку на додану вартість підтверджується, зокрема, Листом ДПС України від 02.01.2012 № 608/6/15-3415-16, в якому зазначено, що відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження будівництва) основних фондів). Згідно із пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 197/18935, залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від`ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів для його погашення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

У той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірність своїх дій та прийнятих рішень не довів, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" (04073, м. Київ, проспект Московський, 8, код ЄДРПОУ 34821536) задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.08.2012 № 0000481530.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" на податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 2 403 758,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУД-КАМ`ЯНЕЦЬ" (04073, м. Київ, проспект Московський, 8, код ЄДРПОУ 34821536) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур