Постанова

від 29.10.2019 по справі 912/1152/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 року м.Дніпро Справа № 912/1152/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Чус О.В.- доповідач

Судді: Білецька Л.М., Кузнецов В.О.,

Секретар судового засідання Кисельов Є.О.

Представники сторін:

від позивача: Горева К.С., наказ №39-к від 28.10.2019 р., представник;

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Потаповичі" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.07.19р. , повне рішення складено 15.07.2019р., суддя Глушков М.С., у справі №912/1152/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл", м.Кропивницький,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Потаповичі", смт.Новгородка,

про стягнення 1 341 430,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

25.04.2019 до господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (далі - ТОВ "Гудгрейноіл") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Потаповичі" (далі - ТОВ "Потаповичі") про стягнення 1 341 430,80 грн. заборгованості за договором поставки №14/02/18-КУК від 14.02.2018, з яких: 900 123,80, грн. основний борг, 306 288,43 грн. відсотки за користування коштами, 135 018,57 грн. штраф, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки №14/02/18-КУК від 14.02.2018 (далі - Договір) ТОВ "Гудгрейноіл" перерахувало ТОВ "Потаповичі" 1514998,80 грн. попередньої оплати за товар, а саме: сільськогосподарську продукцію (кукурудзу). Відповідач в порушення умов Договору, поставив позивачу товар не в повному обсязі, на загальну суму 614 875,00 грн., у зв`язку з чим, ТОВ "Гудгрейноіл" звернулося до суду та просить стягнути з відповідача суму залишку попередньої оплати в розмірі 900123,80 грн., 306288,43 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 135018,57 грн. штрафу, з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 у справі №912/1152/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Потаповичі" задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Потаповичі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" заборгованість за договором поставки №14/02/18-КУК від 14.02.2018 в сумі 1 204 193,02 грн., з яких: 900 123,80 грн. основний борг, 304 069,22 грн. відсотки за користування коштами та судовий збір в сумі 18062,89 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Потаповичі" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення господарського суду частково та ухвалити нове рішення, яким в частині задоволення позовних вимог в сумі 1 204 193,02 грн., складає основний борг у сумі 750 103,17 та відмовити в повному обсязі нарахувань відсотків за користування коштами у сумі 304 069,22 грн. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 693, 536 ЦК України, ч. 2 ст. 2 ст. 712 ЦК України, ч. 3 ст. 13, ст. 42, ст. 73,ст. 74, ст. 86 ГПК України .

За твердженням скаржника, оскільки 14.02.2018 року Відповідачем зареєстровано в ЄРПН накладну на загальну суму 1 514 998,80 грн. в тому числі ПДВ в сумі 252 499,80грн. відповідно до ст. 181.1. Податкового кодексу України, то фактично сума ПДВ 252 499,80грн. зарахована до державного бюджету ТОВ Потаповичі за рахунок якої ТОВ "Гудгрейноіл" отримала відшкодування ПДВ в сумі 252 499,80грн. Виходячи із викладеного Позивач скористувався податковим кредитом у сумі 150 020, 63грн. з моменту отримання передплати. Тобто заборгованість ТОВ Потаповичі складає без податку на додану вартість у 750103,17грн.

Однак суд першої інстанції не взяв до відома сплату ТОВ Потаповичі ПДВ в сумі 150020, 63грн., яким скористався ТОВ "Гудгрейноіл", що підтверджено в судовому засіданні податковою накладною №14022018 зареєстровано В ЄРПН 14.02.2018 року.

Суд не взяв та не дослідив доказ, а саме податкову накладну №2 від 14.02.2018 року зареєстровано В ЄРПН, що підтверджує отримане відшкодування ПДВ ТОВ "Гудгрейноіл" із загальної суми передплати 1 514 999 грн. 80 коп., чим порушив ст. 536 ЦК України та безпідставно нарахував проценти на суму боргу 900 123,80 грн.

Узагальнені доводи інших учасників провадження по справі.

20.09.2019р. від директора ТОВ "Гудгрейноіл" до канцелярії суду надійшов відзив, в якому просить апеляційну скаргу на рішення Господарського суду залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.19 апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

09.09.2019р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, які визначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019р., до якої, зокрема, надано докази доплати судового.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судове засідання на 29.10.2019.

29.10.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між ТОВ "Гудгрейноіл" (покупець) та ТОВ "Потаповичі" (постачальник) укладено Договір поставки №14/02/18-КУК від 14.02.2018, згідно з умовами якого відповідач зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2017 року, а саме кукурудзу (3 клас) (далі -Товар) у кількості 300+/-5% тон, а Позивач зобов`язується прийняти та оплатити поставлений Товар (п.п.1.1., 1.2.Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору термін поставки товару становить з 14.02.2018 по 20.02.2018 включно.

Відповідно до п. 2.2. Договору Товар може передаватися покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому Договорі, має бути поставлений у термін, встановлений у п. 2.1. Договору. Уразі поставки товару окремими партіями його кількість та вартість вказується у видатковій накладній.

Пунктом 2.3. Договору, зокрема, встановлено умови поставки DDP в редакції Інкотермс 2010 (54000, місто Миколаїв, вулиця Заводська, 23/40 (ТОВ "ДССК")).

У пункті 2.8. Договору сторони погодили, що датою поставки є дата фактичного отримання Товару покупцем в місці поставки відповідно до пункту 2.3. Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата здійснюються Покупцем за кожну окрему партію Товару, в наступному порядку: попередня оплата у розмірі 100 % вартості Товару вказаної в рахунку.

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника (п.3.2.Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2018, але в будь-яком випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за Договором зобов`язань.

На виконання умов Договору поставки позивачем перераховано на рахунок відповідача (згідно з рахунком-фактури №ПТ-0000000007 від 14.02.2018 (а.с. 20)) попередню оплату в розмірі 1 514 998,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №714 від 14.02.2018 (а.с.24), отже ТОВ "Гудгрейноіл" свої зобов`язання за Договором щодо перерахування попередньої оплати в сумі 1 514 998,80 грн. виконало в повному обсязі.

Відповідач поставив, а позивач прийняв Товар у кількість 123,02 тони, на загальну суму 614 875,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін, а саме:

- видаткова накладна № ПТ-0000000011 від 17.02.2018, кількість 30,680 т., вартість поставленого Товару 154 933,87 грн. (а.с. 23);

- видаткова накладна № ПТ-0000000014 від 21.02.2018, кількість 32,180 т., вартість поставленого Товару 156 133,37 грн. (а.с. 22);

- видаткова накладна № ПТ-0000000015 від 22.02.2018, кількість 60,160 т., вартість поставленого Товару 303 807,76 грн. (а.с. 21).

Отже, відповідачем фактично не поставлено Товару, відповідно до умов Договору, на суму 900 123,80 грн., яка в судовому засіданні представником відповідача визнана в повному обсязі.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 900 123,80 грн. відповідачем суду надано не було.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, що и стало підставою для задоволення позову.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 135 018,57 грн. не задоволені судом першої інстанції у зв`язку зі спливом позовної давності.

Щодо заяви відповідача про застосування до вимог в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами позовної давності, господарський суд зазначив про те, що проценти за користування чужими грошовими коштами не є штрафною санкцією, в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, а тому заява в цій частині не підлягає задоволенню, таким чином з відповідача стягнено проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 % річних у сумі 304069,22грн. з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.І, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи містяться у статті 265 Господарського кодексу України відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В свою чергу, позивач здійснив попередню оплату у розмірі 1514 998,80грн. А відповідачем недопоставлено Товар відповідно до умов договору, на суму 900 123,80грн. в зазначений в договорі строк (Термін) та яку відповідача визнана в повному обсязі та не заперечується.

Таким чиним, колегія апеляційного суду, враховуючи положення ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу стягнення з відповідача суми заборгованості, за попередньою оплатою позивачем, в розмірі 900 123,80грн.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції про стягнення суми процентів передбаченими п. 5.5. договору, нарахованих з 24.02.2018р., яка становить 304 069,22грн.

Також правомірне рішення місцевого господарського суду з приводу задоволення заяви Відповідача, щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 15% на суму 135 018,57грн.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Оскільки датою початку прострочення поставки товару на вартість якого нарахована неустойка (штраф, пеня) є 24.02.2018, останнім днем звернення з вимогами про її стягнення є 24.02.2019, в той час як позивач звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області 24.05.2019, тобто після пропуску строку позовної давності.

Щодо твердженням скаржника з приводу того, що заборгованість ТОВ Потаповичі складає без податку на додану вартість - 750 103,17 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідна до пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попереііньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів послуг.

Згідно із пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 , з урахуванням внесених до нього змін та доповнень, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), включаючи і терміни такої реєстрації, аналогічній) порядку, передбаченому для податкових накладних.

Особа, яка здійснює реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, визначена підпунктами 192.1.1 та 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України.

Реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не маже бути зареєстрований у зв`язку зі спливом терміну, встановленого статтею 102 розділу II Кодексу.

Помилки, допущені у даті складання податкової накладної та її порядковому номери, виправленню не підлягають (шостий абзац пункту 21 Порядку № 21).

Причини коригування, які можуть бути вказані в розрахунку коригування:

Повернення товару або авансових платежів - після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу) поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу) /поставлених товарів.

Державна фіскальна служба України повідомляє, що на дату повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв`язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів / постачання товарів.

Надмірно перерахована частина попередньої оплати Відповідачем повернута не була, що саме й стало підставою для звернення Позивачем до господарського суду, розрахунок коригування до податкової накладної Відповідачем до суду не надано.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Потаповичі"- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.07.19р. у справі №912/1152/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 04.11.19р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.М. Білецька

Суддя В.О. Кузнецов