Рішення

від 23.10.2019 по справі 910/10432/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2019Справа № 910/10432/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "ДК Бізнес-Партнер" до Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" про стягнення 2 456 147,13 грн., за участю представників позивача - Свідла Є.В., ордер серія КВ №804363 від 01.08.2019 року, відповідача - Рожка В.О., довіреність № 10/14-142 від 23.10.19 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року до Господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 2 456 147,13 грн. заборгованості за договором поставки №010218 від 01.02.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.09.2019 року.

27.08.2019 року позивачем через канцелярію суду було надано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

30.08.2019 року відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 2 456 147,13 грн. за договором поставки №010218 від 01.02.2018 року, проте, зважаючи на факт важкого фінансового стану просив суд не застосовувати до нього штрафні санкції у вигляді пені, інфляції та 3% річних, та судові витрати покласти на позивача.

06.09.2019 року позивачем через канцелярію суду було надано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019 року.

02.10.2019 року відповідачем через канцелярію суду було надано клопотання про розстрочення погашення основної заборгованості у справі.

07.10.2019 року позивачем через канцелярію суду було надано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

18.10.2019 року позивачем через канцелярію суду було надано письмові пояснення у справі.

21.10.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 23.10.2019 року.

23.10.2019 року відповідачем в судовому засіданні було надано письмові пояснення у справі.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2019 року між Приватним підприємством "ДК Бізнес-Партнер" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрпластик" (далі - покупець) було укладено договір № 010218 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору на умовах даного договору продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає, і сплачує за нього грошову суму на умовах цього договору.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що оплата по цьому договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунка-фактури у строк, що не перевищує 30 банківських днів, з дати отримання товару, що підтверджується відміткою на видатковій накладній.

Згідно п. 11.1. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року.

Цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за один місяць до закінчення терміну дії не отримано від сторін письмової пропозиції про зміну умов або розірвання договору, але не більше ніж на 3 роки (п. 11.2. договору).

Доказів припинення дії договору матеріали справи не містять.

Поясненнями позивача, відповідача, видатковими накладними № 372 від 14.03.2019 року на суму 118 890,72 грн., №373 від 14.03.2019 року на суму 1 171 462,20 грн., №481 від 29.03.2019 року на суму 30 736,80 грн., №563 від 10.04.2019 року на суму 468 911,76 грн., №564 від 10.04.2019 року на суму 216 643,68 грн., №620 від 18.04.2019 року на суму 453 953,64 грн., №686 від 02.05.2019 року на суму 11 063,52 грн., №724 від 07.05.2019 року на суму 2 706,02 грн., які містяться в матеріалах справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 2 474 368,34 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару та має перед позивачем заборгованість у розмірі 2 257 724,66 грн. з урахуванням часткової оплати.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 257 724,66 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем, у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано відповідачеві 2 535,54 грн. інфляційних втрат та 15 538,01 грн. 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 535,54 грн. інфляційних втрат та 15 538,01 грн. 3% річних обґрунтовані та позов у цій частині вимог також підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з умовами п. 4.4. договору при порушенні покупцем строків оплати згідно договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару позивачем на підставі п.4.4. договору, нараховано 180 348,92 грн. пені.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке обґрунтоване важким фінансовим станом відповідача.

Відповідно до вимог ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Проте, відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст. 233 ГК України та з наявністю яких законодавець пов`язав виникнення підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом, а тому у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід відмовити.

В силу ч. 1. ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Також, відповідачем у відзиві та письмових поясненнях було заявлено клопотання про розстрочку для виплати заборгованості до січня 2020 року.

Відповідно до вимог ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 року, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проте, відповідачем не надано суду доказів, які-б могли підтвердити його погане фінансове становище, доказів відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, або їх арешту, відомостей про фінансовий стан, даних бухгалтерської звітності, тощо.

Посилання відповідача на важкий фінансовий стан, не звільняє відповідача від оплати за поставлений товар у строки визначені договором, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від належного виконання зобов`язання.

За таких обставин, у клопотанні відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, що викладене у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, судом відмовлено.

У відповідності до вимог ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 1; код 00203588) на користь Приватного підприємства "ДК Бізнес-Партнер" (01034, м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 40, кв. 15; код 38464107) 2 257 724 (два мільйони двісті п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять чотири) грн 66 коп. основного боргу, 180 348 (сто вісімдесят тисяч триста сорок вісім) грн 92 коп. пені, 15 538 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн 01 коп. 3% річних, 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн 54 коп. інфляційних втрат та 36 842 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок дві) грн 21 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 04.11.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна