Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/10432/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/10432/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "ДК Бізнес-Партнер" про розподіл судових витрат у справі за позовом Приватного підприємства "ДК Бізнес-Партнер" до Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" про стягнення 2 456 147,13 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 1; код 00203588) на користь Приватного підприємства "ДК Бізнес-Партнер" (01034, м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 40, кв. 15; код 38464107) 2 257 724 (два мільйони двісті п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять чотири) грн 66 коп. основного боргу, 180 348 (сто вісімдесят тисяч триста сорок вісім) грн 92 коп. пені, 15 538 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн 01 коп. 3% річних, 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн 54 коп. інфляційних втрат та 36 842 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок дві) грн 21 коп. судового збору.

25.10.2019 року до загального відділу діловодства суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат, в якій позивач просив суд стягнути витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 152 604,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Після ухвалення рішення у даній справі, позивач подав 25.10.2019 року докази понесених ним судових витрат.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат у сумі 152 604,00 грн. представник позивача надав договори про юридичні послуги №1512-19, №1512-19-1, №1512-19-2 від 16.07.2019 р., укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням Юридична фірма Василь Кісіль і партнери , акти приймання виконаної роботи від 01.10.2019 року та від 23.10.2019 року, платіжні доручення №1401 від 17.07.2019 року на суму 62 064,00 грн., №1462 від 15.08.2019 року на суму 90 540,00 грн., детальний опис робіт (наданих послуг). Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем судових витрат у справі на зазначену ним суму.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Слід зазначити, що правова позиція позивача та відповідача не змінювалась в суді першої інстанції, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки, розмір заборгованості було підтверджено відповідачем в судовому засіданні, а відтак підготовка цієї справи адвокатом не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі (152 604,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та буде становити надмірний тягар для відповідача.

Вказане, зокрема, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15.

А тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає за необхідне заяву про розподіл судових витрат задовольнити частково та зменшити розмір судових витрат понесених позивачем у суді першої інстанції на 50% та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачем у сумі 76 302,00 грн. В іншій частині заяви відмовити.

Оскільки в рішенні не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 ГПК України, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі №910/10432/19.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву Приватного підприємства "ДК Бізнес-Партнер" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 1; код 00203588) на користь Приватного підприємства "ДК Бізнес-Партнер" (01034, м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 40, кв. 15; код 38464107) 76 302 (сімдесят шість тисяч триста дві) грн. 00 коп. витрат на надання правничої допомоги.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя С.О.Чебикіна