Рішення

від 22.10.2019 по справі 910/6437/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2019Справа № 910/6437/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-промислова група Південь

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1

про стягнення 22 076,40 грн.

представники учасників справи:

від позивача Подолянко Т.В. (довіреність № б/н від 20.06.2019)

від відповідача Патрик Г.Г. (довіреність № 6-03/14 від 26.12.2018)

від третьої особи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" (далі - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про стягнення шкоди у розмірі 19 520,00 грн, 2 086,77 грн. пені, 294,75 грн 3% річних та 174,88 грн збитків від інфляції.

В обґрунтування повних вимог позивач зазначає наступне. Внаслідок ДТП, яка сталася у зв`язку з неправомірними діями фізичної особи під час керування транспортним засобом, застрахованим за страховим сертифікатом "Зелена картка", було завдано шкоду транспортному засобу, страховиком якого є приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім". У свою чергу, приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" 07.08.2018 за договором переуступило право вимоги відшкодування шкоди позивачеві - товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/6437/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.07.2019.

20.06.2019 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, у якому останній вказала, що з урахуванням обмеження щодо регламентних виплат, що містяться у пункті 41.3 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положення якого виключають відшкодування МТСБУ шкоди потерпілим, якщо їх вимоги задоволено на підставі договорів інших видів страхування (зокрема добровільного страхування транспортного засобу), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування за шкоду, заподіяну страхувальнику транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні та щодо якого був виданий сертифікат "Зелена картка", який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди на території України, і як наслідок, до позивача не перейшло право вимоги до МТСБУ в порядку суброгації. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 розгляд справи у порядку спрощеного провадження відкладено на 18.07.2019, запропоновано позивачу та відповідачу надати суду копію сертифіката "Зелена картка" LT/01/YB3284102 від 04.09.2017, на підставі якої застраховано автомобіль марки Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1 .

08.07.2019 від позивача надійшло клопотання про витребування у ОСОБА_1 , в якому був наданий вищевказаний сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" LT/01/YB3284102 від 04.09.2017, а також у відповідача такого сертифікату "Зелена картка", обґрунтоване тим, що у позивача відсутні як вказаний доказ, так і можливість його надати, оскільки позивач не є стороною такого правочину.

Крім того, позивачем була подана заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , оскільки сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" LT/01/YB3284102 від 04.09.2017 був виданий саме вказаній особі щодо автомобіля марки Фольксваген Транспортер, д.н.з НОМЕР_1 .

Також позивачем була подана відповідь на відзив, у якій сторона підтримала власну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначила, що вважає відсутніми підстави для звільнення відповідача від обов`язку здійснити відшкодування страхової виплати, сплаченої приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім", право вимоги щодо якої відступлено вказаним товариством на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа), задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у відповідача та третьої особи копію сертифікату міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" LT/01/YB3284102 від 04.09.2017, підготовче засідання призначено на 20.08.2019.

05.08.2019 до суду надійшла подана відповідачем заява, в якій останній вказав, що МТСБУ не видає сертифікати "Зелена картка", а також не отримувало копій таких документів, ні від позивача, ні від третьої особи. Однак, МТСБУ отримало від Бюро Літовської республіки підтвердження про наявність діючого на дату ДТП (08.09.2017) сертифікату "Зелена картка" № LT/01/YB3284102 на транспортний засіб д.н.з НОМЕР_1 , строк дії якої становить період з 04.09.2017 по 03.10.2017.

19.08.2019 до суду надійшло подане відповідачем клопотання, в якому сторона просила:

- визнати договір про відступлення права вимоги № 02-828 від 07.08.2018, укладений між позивачем ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", як цесіонарієм, та ПрАТ "Київський страховий дім", як Цедентом, неналежним доказом по даній справі;

- у разі виявлення ознак злочину в діях посадових осіб ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" та ПрАТ "Київський страховий дім" винести окрему ухвалу та направити її до правоохоронних органів для прийняття відповідного рішення.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що позивачем заявлено позов з посиланням на те, що між ним, як цесіонарієм, та ПрАТ "Київський страховий дім", як цедентом, укладено договір про відступлення права вимоги (цесії). За умовами вказаного договору вартість права вимоги складає 19 520,00 грн, а за відступлення такого права вимоги цесіонарій сплачує цеденту грошові кошти у вказаному розмірі - 19 520,00 грн.

З урахуванням зазначеного, даний договір, на думку відповідача, не можна вважати ані договором цесії, оскільки договір цесії не передбачає відплатність, тобто відшкодування вартості набутого права вимоги, ані договором факторингу, оскільки позивач не відноситься до фінансової установи у розумінні положень ст. 1 "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що фактично є підставою для визнання такого договору недійсним, адже укладений між цедентом та цесіонарієм договір носить удаваний характер та направлений на вивід активів за рахунок іншої організації, а саме Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Судом було розглянуто вказане клопотання у підготовчому засіданні 19.09.2019 та відмовлено у його задоволенні з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно, неналежним доказами є такі, що не надають суду можливість однозначно встановити фактичні обставини справи, важливі для правильного її вирішення.

За приписами ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України ухвалюючи рішення у справі, суд може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, лише за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви з незалежних від нього причин.

Клопотання ж відповідача обґрунтоване тим, що вказаний договір про відступлення права вимоги носить удаваний характер, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Таким чином, відповідач не зазначає про те, що вказаний договір не підтверджує певні фактичні обставини справи, а порушує питання про його дійсність, що є підставою для звернення до суду з окремим позовом, оскільки за приписами ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості з власної ініціативи оцінювати дійсність договору, якщо це не є предметом розгляду у справі.

Крім того, 19.08.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване перебуванням представника позивача на лікарняному, до якого однак не були долучені відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.

20.08.2019 у підготовчому засіданні відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме листування з Бюро іноземної держави, яка видала сертифікат "Зелена картка" № LT/01/YB3284102 від 04.09.2017, яке було задоволено судом. Підготовче засідання було відкладено судом на 12.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 викликано ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", як позивача, та ОСОБА_1 , як третю особу, у підготовче засідання, призначене на 12.09.2019.

27.08.2019 до суду надійшли подані позивачем заперечення на клопотання відповідача про визнання договору про відступлення права вимоги № 02-828 від 07.08.2018 неналежним доказом, позивач вважав вказане клопотання безпідставним та таким, що подане відповідачем з метою уникнення виконання його обов`язку.

12.09.2019 до суду надійшов поданий МТСБУ зустрічний позов до ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" та ПрАТ "Київський страховий дім" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 02-828 від 07.08.2018, укладеного між відповідачами за зустрічним позовом. Також МТСБУ було подано клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 відмовлено МТСБУ у задоволенні заяви про поновлення строку на прийняття зустрічного позову та повернуто заявнику вищевказану зустрічну позовну заяву з приєднаними до неї документами.

Судом відкладено підготовче засідання на 19.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 викликано ОСОБА_1 , як третю особу, у підготовче засідання, призначене на 19.09.2019.

18.09.219 до суду надійшли подані позивачем заперечення на заяву про поновлення строку на прийняття зустрічного позову.

19.09.2019 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 03.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 викликано ОСОБА_1 , як третю особу, у підготовче засідання, призначене на 03.10.2019.

02.10.2019 до суду надійшла заява відповідача, в якій останній просив суд розглядати справу за відсутності його представника, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

03.10.2019 судом відкладено розгляд справи на 22.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 викликано ОСОБА_1 , як третю особу, у підготовче засідання, призначене на 22.10.2019.

22.10.2019 до суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу після рішення суду.

У судові засідання 22.10.2019 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, у судовому засіданні 22.10.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

24.07.2017 між ПрАТ "Київський страховий дім" (страховик) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 105/02-1005106 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_2 .

08.09.2017 на перехресті вул. Сумська та вул. Козацька у м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Судом встановлено, що страхувальник - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ПрАТ "Київський страховий дім" про ДТП, про що свідчить повідомлення про подію, що може бути визнана страховою від 12.09.2017, прийняте страховиком у той же день.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.09.2017 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідальність винного водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП 08.09.2017, була застрахована на підставі сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" LT/01/YB3284102 від 04.09.2017.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 229/17 від 25.09.2017 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 25 757,04 грн, вартість матеріального збитку - 20 079,31 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 41 від 26.09.2017, складеного СТО - ФОП Бурсин С. В . , вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобілю склала 19 895,00 грн.

На підставі вищевказаного рахунку ПрАТ "Київський страховий дім" був складений страховий акт № 02-828/1 від 04.10.2017, згідно з якими загальна сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті, склала 19 520,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що ПрАТ "Київський страховий дім", на підставі заяви страхувальника № 22778/01 від 26.09.2017, сплатив суму страхового відшкодування в загальному розмірі 19 520,00 грн на користь СТО - ФОП Бурсин С.В. , що підтверджується платіжним дорученням № 22041 від 04.10.2017.

У подальшому ПрАТ "Київський страховий дім" звернулось до МТСБУ з заявою № 1201 від 06.08.2018 про виплату страхового відшкодування, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком підприємства поштового зв`язку від 07.09.2018. Проте, таке відшкодування МТСБУ здійснено не було.

07.08.2018 між ПрАТ "Київський страховий дім" (цедент) та позивачем - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) № 02-828 (далі - договір цесії), згідно з умовами якого цедент відступає, а цесіонарій набуває права вимоги за Основним договором (яким є договір добровільного страхування наземного транспорту № 105/02-1005106 від 24.07.2017, відповідно до якого виникло право вимоги) в частині зобов`язань та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги вартістю 19 520,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору цесії позивачу були передані документи згідно з переліком, наведеним в акті прийому передачі документів від 07.08.2018.

МТСБУ було повідомлене про відступлення права вимоги на користь позивача - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", про свідчить лист ПрАТ "Київський страховий дім" № 02-828 від 24.10.2018, направлення якого підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв`язку від 26.10.2018 та витягом з офіційного сайту підприємства "Укрпошта" про відстеження пересилання поштового відправлення № 04053 40043570.

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до МТСБУ з листами № 3-02-828 від 25.01.2019, № 9-02-828 від 21.02.2019, № 31-02-828 від 20.03.2019, в яких просив відшкодувати страхову виплату в розмірі 19 520,00 грн.

Проте, відповідач - МТСБУ відмовився відшкодовувати суму страхової виплати на користь позивача - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", посилаючись на те, що за правилами міжнародної системи "Зелена картка" право на таке відшкодування має безпосередньо потерпілий або страховик, який здійснив страхове відшкодування, про що зазначено в листі МТСБУ № 8.3-03/11712 від 11.04.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" просило суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 19 520,00 грн, пеню в розмірі 2 086,77 грн, 3% річних в розмірі 294,75 грн та збитків від інфляції в розмірі 174,88 грн.

Оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача судом керувався таким.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно зі ст.ст. 9, 22, 28, 29 Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Положеннями ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

У відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла особа) може бути замінений його страховиком внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між ПрАТ "Київський страховий дім" і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до ПрАТ "Київський страховий дім" права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні особи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц та постанові Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 916/686/18.

Таким чином, до ПрАТ "Київський страховий дім" у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Взаємовідносини у сфері міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" врегульовані безпосередньо Процедурними Правилами, прийнятими Радою Бюро на Генеральній Асамблеї 30.05.2002 та Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до положень п. 10.4 ст. 10 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" під час в`їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов`язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з п. 39.1 ст. 39 вказаного Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Підпунктами 39.2.1, 39.2.3 п. 39.2 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що МТСБУ має ряд важливих завдань, до яких належить, у тому числі, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов`язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи.

Відповідно до п. 40.1 ст. 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

При цьому, вказаним Законом чітко визначено умови, за яких МТСБУ здійснює відшкодування страхових коштів.

Згідно з підпунктом "в" п. 41.2 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Чинне законодавство, як зазначено у п. 10 ст. 10 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає, що власник який зареєстрований в іншій країні, зобов`язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

При цьому МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) має іноземний страховий сертифікат "Зелена картка".

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований на підставі договору добровільного страхування, укладеного з ПрАТ "Київський страховий дім", що є іншим видом страхування, який також надає можливість потерпілому - Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, як страхувальнику, отримати страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від ПрАТ "Київський страховий дім".

При цьому, відповідальність водія автомобіля марки Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на день ДТП (08.09.2017) була застрахована сертифікатом міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" LT/01/YB3284102 від 04.09.2017.

Заподіяння потерпілому (Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві) шкоди внаслідок винних дій водія автомобіля Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час ДТП породило деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов`язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас, така ДТП є підставою для виникнення зобов`язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика - ПрАТ "Київський страховий дім".

Зазначені зобов`язання не виключали одне одного. Потерпілому належало право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він на власний розсуд обрав спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до страховика (ПрАТ "Київський страховий дім"), від якого отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля.

Відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи , звільненої від цього виду обов`язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" , за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Отже, при наявності у винуватця ДТП іноземного страхового сертифікату "Зелена картка" страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 3-1115гс15/17/16 (№910/1439/16).

Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ "Київський страховий дім", як страховик потерпілого - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 105/02-1005106 від 24.07.2017 у зв`язку з пошкодженням автомобіля у ДТП, яка трапилась з вини водія, відповідальність якого була застрахована на підставі сертифіката міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" LT/01/YB3284102 від 04.09.2017, не набув права вимоги до МТСБУ, а отже, не міг передати таке право позивачу - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 02-828 від 07.08.2018.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.2019.

Суддя О.Г. Удалова