Постанова

від 19.02.2020 по справі 910/6437/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2020 р. Справа№ 910/6437/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження,

без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 (повний текст складено 04.11.2019) у справі №910/6437/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1

про стягнення 22 076,40 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" (далі - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про стягнення шкоди у розмірі 19 520,00 грн, 2 086,77 грн пені, 294,75 грн 3% річних та 174,88 грн збитків від інфляції.

В обґрунтування повних вимог позивач зазначає, що внаслідок ДТП, яка сталася у зв`язку з неправомірними діями фізичної особи під час керування транспортним засобом, застрахованим за страховим сертифікатом "Зелена картка", було завдано шкоду транспортному засобу, страховиком якого є приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім". У свою чергу, приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" 07.08.2018 за договором переуступило право вимоги відшкодування шкоди позивачеві - товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь". Таким чином, в силу положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України , позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 по справі №910/6437/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ПрАТ "Київський страховий дім", як страховик потерпілого - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не набув права вимоги до МТСБУ, а отже, не міг передати таке право позивачу - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 02-828 від 07.08.2018.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідно до ч. 1 ст. 36.4, підпункту в пункту 41.2 ст. 41 та ст. 41.3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ повинно відшкодувати потерпілому шкоду, яка не була відшкодована за договором майнового страхування, а також повинно здійснювати регламентну виплату на користь особи, яка здійснила таке відшкодування за договором майнового стахування.

Апелянт зазначає, що у розумінні ст. 27 Закону України Про страхування , ст. 993 Цивільного кодексу України та норм Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", виплативши страхувальнику суму страхового відшкодування, виконало у повному обсязі зобов`язання за договором майнового страхування, та, у свою чергу, має право вимоги до відповідальної особи, якою є МТСБУ.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 справа №910/6437/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

29 листопада 2019 року до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24 липня 2017 року між ПрАТ "Київський страховий дім" (страховик) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 105/02-1005106 (далі - договір добровільного страхування).

Відповідно до умов Договору добровільного страхування страховиком застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_1 .

08 вересня 2017 року, на перехресті вул. Сумська та вул. Козацька у м. Києві, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Судом встановлено, що страхувальник - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ПрАТ "Київський страховий дім" про ДТП, про що свідчить повідомлення про подію, що може бути визнана страховою від 12.09.2017, прийняте страховиком у той же день.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.09.2017 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідальність винного водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент скоєння ДТП 08.09.2017, застрахована на підставі сертифікату міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" НОМЕР_3 від 04.09.2017.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 229/17 від 25.09.2017 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 25757,04 грн, вартість матеріального збитку - 20 079,31 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 41 від 26.09.2017, складеного СТО - ФОП Бурсин С.В., вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобілю склала 19895,00 грн.

На підставі вищевказаного рахунку, ПрАТ "Київський страховий дім" складено страховий акт №02-828/1 від 04.10.2017, згідно з яким загальна сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті, склала 19 520,00 грн.

Місцевим господарським, що ПрАТ "Київський страховий дім", на підставі заяви страхувальника № 22778/01 від 26.09.2017, сплатив суму страхового відшкодування в загальному розмірі 19 520,00 грн на користь СТО - ФОП Бурсин С.В., що підтверджується платіжним дорученням № 22041 від 04.10.2017.

В подальшому ПрАТ "Київський страховий дім" звернулось до МТСБУ з заявою №1201 від 06.08.2018 про виплату страхового відшкодування, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком підприємства поштового зв`язку від 07.09.2018. Проте, таке відшкодування МТСБУ не здійснено.

07 серпня 2018 року між ПрАТ "Київський страховий дім" (цедент) та позивачем - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" (цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 02-828 (далі - договір цесії), згідно з умовами якого цедент відступає, а цесіонарій набуває права вимоги за Основним договором (яким є договір добровільного страхування наземного транспорту №105/02-1005106 від 24.07.2017, відповідно до якого виникло право вимоги), в частині зобов`язань та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги вартістю 19520,00 грн.

Звертаючись з даним позовом, ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" просило суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 19 520,00 грн, пеню в розмірі 2 086,77 грн, 3% річних в розмірі 294,75 грн та збитків від інфляції в розмірі 174,88 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що при наявності у винуватця ДТП іноземного страхового сертифікату "Зелена картка" страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне.

За приписами статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик, відповідно до умов страхування, зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються а домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (стаття 25 Закону України "Про страхування").

Положеннями статті 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов`язаний, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як зазначалось вище, ПрАТ "Київський страховий дім", на підставі заяви страхувальника № 22778/01 від 26.09.2017, сплатив суму страхового відшкодування в загальному розмірі 19 520,00 грн на користь СТО - ФОП Бурсин С.В., що підтверджується платіжним дорученням № 22041 від 04.10.2017.

Таким чином, ПрАТ "Київський страховий дім" виконав свої з зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 105/02-1005106 належним чином.

Згідно зі статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, відтак страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

При цьому, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні, в межах суми страхового відшкодування, виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди. у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі Закон) закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України, є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно з частинами 1, 4 статті 21 цього Закону , з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт, в залежності від типу транспортного засобу), без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особа несе відповідальність, встановлену законом.

Вина учасника ДТП - ОСОБА_1 , встановлена у судовому порядку постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.09.2017, яка набрала законної сили.

Так, водій, автомобіля Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1 ., на момент скоєння ДТП 08.09.2017, мав страховий сертифікат міжнародної системи автомобільного страхування НОМЕР_3 від 04.09.2017.

Взаємовідносини у сфері міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" врегульовано безпосередньо Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) та Процедурними Правилами, прийнятими Радою Бюро на Генеральній Асамблеї 30.05.2002 (далі - Процедурні правила).

Страховий сертифікат "Зелена картка" - це страховий сертифікат єдиної форми, яка застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначено і не викреслено у такому сертифікаті (ст. 1 Закону).

Так, заподіяння потерпілому шкоди, внаслідок винних дій водія автомобіля Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_2, під час ДТП породило деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов`язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду

Підпунктами 39.2.1, 39.2.3 п. 39.2 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що МТСБУ має ряд важливих завдань, до яких належить, у тому числі, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов`язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи.

Відповідно до п. 40.1 ст. 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

При цьому, вказаним Законом чітко визначено умови, за яких МТСБУ здійснює відшкодування страхових коштів.

Згідно з підпунктом "в" п. 41.2 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

При цьому МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) має іноземний страховий сертифікат "Зелена картка".

Як зазначалось вище, автомобіль марки ГАЗ 2217, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований на підставі договору добровільного страхування, укладеного з ПрАТ "Київський страховий дім", що є іншим видом страхування.

Так, ДТП, яка мала місце, є підставою для виникнення зобов`язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика - ПрАТ "Київський страховий дім".

Відтак, потерпілий, на власний розсуд обрав спосіб здійснення свого права, шляхом звернення вимоги до страховика (ПрАТ "Київський страховий дім"), від якого отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля.

Відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов`язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що при наявності у винуватця ДТП іноземного страхового сертифікату "Зелена картка" страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.

Таким чином, ПрАТ "Київський страховий дім" не набув права вимоги до МТСБУ, а отже, не міг передати таке право позивачу за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 02-828 від 07.08.2018.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 по справі №910/6437/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 по справі №910/6437/19 без змін.

2.Справу №910/6437/19 передати до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна