УХВАЛА
06 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6437/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020
(головуючий - Сітайло Л.Г., судді Буравльов С.І., Пашкін С.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019
(суддя Удалова О.Г.)
у справі №910/6437/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1
про стягнення 22 076,40 грн,
ВСТАНОВИВ:
10.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" (далі - ТОВ "АПГ "Південь") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №910/6437/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "АПГ "Південь", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Предметом спору у справі №910/6437/19 є стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 22 076,40 грн, з яких 19 520,00 грн шкоди, 2 086,77 грн пені, 294,75 грн 3% річних та 174,88 грн збитків від інфляції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №910/6437/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями у справі №910/6437/19 ТОВ "АПГ "Південь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
В обґрунтування вказаного, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення у справі №910/6437/19 винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується захисту прав сторони, що передбачені ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України.
Крім того, скаржник зазначає, що справа №910/6437/19 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки суди у цій справі позбавили ТОВ "АПГ "Південь" права на отримання відшкодування шкоди, що гарантоване ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України та пп. "в" п. 41.2 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Однак вищевказані доводи ТОВ "АПГ "Південь", колегія суддів визнає необґрунтованими та відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 22 076,40 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік - 210 200,00 грн), тому у розумінні ГПК України справа №910/6437/19 є малозначною.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2019 справу №910/6437/19 віднесено до категорії малозначних справ, а розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас доводи скаржника про те, що справа №910/6437/19 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є необґрунтованими, оскільки скаржником не додано доказів та не зазначено посилань на судові рішення, які б доводили наявність неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права при винесенні судових рішень.
Крім того, посилання скаржника на те, що справа №910/6437/19 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованим, оскільки вищевказані доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.
Враховуючи те, що справа №910/6437/19 у розумінні ГПК України є малозначною, та те, що колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, що підпадають під дію підпунктів "а", "в", пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, то судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав передбачених пп. "а" - "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного за касаційною скаргою ТОВ "АПГ "Південь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №910/6437/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №910/6437/19.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
В.І. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2020 |
Оприлюднено | 07.04.2020 |
Номер документу | 88612638 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кролевець О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні