Рішення

від 23.10.2019 по справі 347/1225/13-ц

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№347/1225/13-ц

Провадження № 2/340/2/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Відділ будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, приватний нотаріус Кабин Андрій Романович про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт; скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт; визнання недійсною заяви ОСОБА_4 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; скасування реєстрації містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки; визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири; заборону вчиняти дії з реконструкції квартири, -

в с т а н о в и в:

позивачі 13.05.2013 звернулися до суду із позовом до відповідачів, третіх осіб, вимоги за яким неодноразово уточнювали та згідно останньої редакції позовних вимог від 05.10.2015 з урахування ухвали Верховинського районного суду від 03.04.2017 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, просять визнати недійсною декларацію про початок будівельних робіт, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 03.01.2013 за № ІФ 082130031528; скасувати реєстрацію декларації про початок будівельних за реєстраційним № ІФ 082130031528 від 03.01.2013; визнати недійсною заяву ОСОБА_4 від 17.12.2012 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; скасувати реєстрацію містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17.12.2012 за №253; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Кабином А.Р. 22.10.2012 за реєстром №948; заборонити ОСОБА_4 вчиняти дії з реконструкції квартири АДРЕСА_1 під АДРЕСА_2 .

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони являються власниками квартири АДРЕСА_3 , що є суміжною із квартирою АДРЕСА_4 , яку на підставі договору купівлі-продажу придбав ОСОБА_5 . На початку травня 2009 року ОСОБА_5 розпочав реконструкцію квартири під магазин, яка архітектором м. Косів та інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області визнана самочинною. Однак, ОСОБА_5 продовжуючи свої неправомірні дії по самочинній реконструкції квартири АДРЕСА_4 , отримав рішення Косівської міської ради від 04.06.2009 про перевід квартир із житлового фонду в нежитлове приміщення під магазин. На підставі рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 дане рішення Косівської міської ради скасовано. Зазначають, що ОСОБА_5 до скасування судом рішення Косівської міської ради уклав з відповідачем ОСОБА_4 удаваний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , як житлового приміщення з метою продовження його незаконної реконструкції. В подальшому, вже відповідач ОСОБА_4 продовжила реконструкцію квартири без їх відома та письмової згоди. Крім того, така реконструкція здійснюється без відповідного дозволу міськвиконкому на реконструкцію та рішення органу місцевого самоврядування щодо зміни функціонального призначення квартири з подальшим переведенням приміщення в нежитлове. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відділу містобудування, архітектури Косівської РДА також суперечить діючому законодавству, оскільки при їх видачі не враховано, що договір сервітутного землекористування з відповідачем не укладався, цільове призначення використання земельної ділянки - для обслуговування квартири, а загальна площа об`єкта будівництва значно перевищує площу квартири відповідачки.

Відзиви на позов в порядку визначеному чинним ЦПК України у встановлений судом процесуальний строк до суду не надходили.

Третя особа, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, 04.03.2019 надала пояснення на позов, згідно з яким вважає, що згідно з Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дія реєстрації оскаржуваної декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 03.01.2013 за № ІФ 082130031528, вичерпана фактом реєстрації відповідачем ОСОБА_4 права власності на зданий в експлуатацію об`єкт, шляхом реєстрації 16.06.2014 №ІФ1421416700466 декларації про готовність об`єкта до експлуатації та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Тобто, скасування реєстрації документа, чинність якого вичерпана фактом його виконання, не змінює правовідносин, які регулюються цим документом на момент його чинності та не тягне і не може потягти за собою будь яких юридично значимих наслідків для третьої особи, як власника новоствореного майна.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 відкрито провадження у справі та призначено справу до попереднього розгляду.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.02.2014 рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2013 та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.10.2013 в частині визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 03 січня 2013 року № ІФ 082130031528, скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.04.2015 Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.11.2014 та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.01.2015 в частині позовних вимог про визнання незаконною декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 03.01.2013, видану на ім`я ОСОБА_4 та відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09.08.2016, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.10.2016, матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також позовом ОСОБА_4 передані для розгляду по суті у Верховинський районний суд Івано-Франківської області, як територіально наближений до Косівського району.

Ухвалою суду від 17.11.2016 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Кабин А.Р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири укладеного між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_4 . посвідченого приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу 22.10.2012 року за реєстром №948, заборону ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо реконструкції квартири під магазин та за об`єднаним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.12.2016 ухвали Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2016 року про роз`єднання позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Кабин А.Р., інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про: визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт від 03.01.2013 № ІФ 082130031528 та скасування її реєстрації, визнання недійсними містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки та скасування їх реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу 22.10.2012 року за реєстром №948, заборону ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо реконструкції квартири під магазин, визнання недійсною заяви ОСОБА_4 щодо видачі містобудівних умов та обмежень, та за об`єднаним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; відмови у відкритті провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про: визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт від 03.01.2013 № ІФ 082130031528 та скасування її реєстрації, визнання недійсними містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки та скасування їх реєстрації, визнання недійсною заяви ОСОБА_4 щодо видачі містобудівних умов та обмежень, у зв`язку з тим, що позов в даній частині позовних вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, передано дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 03.01.2017 суддею Бучинським А.Б. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт, зареєстровану Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 03.01.2013 року за №ІФ082130031528; скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 03.01.2013 року за №ІФ082130031528; визнання недійсною заяви ОСОБА_4 від 17.12.2012 року щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; визнання недійсними містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.12.2012 року за №253 та скасувати їх реєстрацію, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами ЦПК України в редакції закону 2004 року.

У зв`язку з задоволенням ухвалою Верховинського районного суду від 23.01.2017 заяви про самовідвід судді Атаманюка Р.І., ухвалою суду від 31.01.2017 суддею Верховинського районного суду Бучинським А.Б. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб: приватного нотаріуса Кабина А.Р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири , заборону вчиняти дії з реконструкції квартири, та позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Об`єднано в одне провадження позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб: приватного нотаріуса Кабина Андрія Романовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, заборону вчиняти дії з реконструкції квартири, та позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, із позовними вимогами за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт, зареєстровану Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 03.01.2013 за №ІФ082130031528; скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 03.01.2013 за №ІФ082130031528; визнання недійсною заяви ОСОБА_4 від 17.12.2012 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; визнання недійсними містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.12.2012 за №253 та скасувати їх реєстрацію.

Ухвалами Верховинського районного суду від 03.04.2017 справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання недійсними містобудівельних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 17.12.2012.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2018, ухвалу Верховинського районного суду від 03.04.2017 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання недійсними містобудівельних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 17.12.2012, залишено без змін.

Після повернення цивільної справи 24.01.2019 із Верховного Суду, ухвалою суду від 31.01.2019 розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Відділ будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, приватний нотаріус Кабин А.Р. про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт; скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт; визнання недійсною заяви ОСОБА_4 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; скасування реєстрації містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки; визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири; заборону вчиняти дії з реконструкції квартири, на підставі п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, продовжено за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 04.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

На підставі ухвали суду від 22.05.2019 замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на його правонаступника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Ухвалою суду від 23.07.2019 замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації на його правонаступника Відділ будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Подали заяви від 22.03.2017 про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують з підстав наведених в позовній заяві, просять позов задовольнити. А тому, суд вважає за можливе завершувати розгляд справи у відсутності цих позивачів.

Позивач ОСОБА_1 в останні три судові засідання підряд 28.08.2019, 03.10.2019 та 23.10.2019 не з`явилася, заяви про розгляд справи у її відсутності не подала, щоразу про розгляд справи була повідомлена належним чином завчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками про вручення поштового повідомлення. Не зважаючи на подання нею заяв від 23.08.2019 та від 30.09.2019 про відкладення судових засідань 28.08.2019 та 03.10.2019 з підстав захворювання, суд визнає її неявку у судові засідання такою, що відбулася без поважних причин, оскільки не зважаючи на вимогу суду від 07.10.2019, жодних підтверджуючих документів про поважність неявки в судові засідання позивачем не представлено, як і не повідомлено про причини неявки в судове засідання 23.10.2019. За таких обставин, незважаючи, що у відповідності до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що в даному спорі слід застосувати положення п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України щодо розгляду справи у відсутності учасника справи який повторно не з`явився у судове засідання незалежно від причин неявки, та розглянути справу у відсутності позивача ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги трьох позивачів є спільними та не роздільними, інші позивачі подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, підтримали позовні вимоги, а тому залишення позову без розгляду в частині вимог позивача не змінить об`єму заявлених позовних вимог, а лише усуне із процесу учасника справи. При цьому суд враховує, що позивач по даний час не втратила інтересу до даної справи, однак на протязі перебування справи у провадженні судді Бучинського А.Б. систематично вчиняла дії спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи шляхом заявлення необґрунтованих відводів, клопотань про відкладення розгляду справи з надуманих причин, іншим чином перешкоджала проводити судові засідання, а тому таке вирішення спору у відсутності позивача сприятиме припиненню невиправданого затягування розгляду справи та відповідатиме законним правам позивача на своєчасне вирішення судом спору.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися повторно, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Не зважаючи на подану заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у його та відповідачів відсутності у зв`язку із відсутністю визначених ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб, Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, Державної архітектурно-будівельна інспекції України у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Попередньо представником третьої особи: Державної архітектурно-будівельна інспекції України - Богусевич Г.С. подано 25.09.2019 клопотання про розгляд справи без її участі, підтримує надані нею пояснення щодо позову. А тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності цих третіх осіб.

Приватний нотаріус Кабин А.Р. у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Попередньо 05.08.2019 подав заяву про розгляд справи без його участі, в задоволення позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалює рішення про наступне.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

У відповідності до ч.2 ст.12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 cт.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, позивачами позовні вимоги не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, виходячи з наступного.

Як вбачається з позову, позивачі просять визнати недійсною декларацію про початок будівельних робіт, зареєстровануї інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 03.01.2013 за № ІФ 082130031528; скасувати реєстрацію декларації про початок будівельних робіт за реєстраційним № ІФ 082130031528 від 03.01.2013; скасувати реєстрацію містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17.12.2012 за №253. При цьому, дані позовні вимоги заявлені до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.02.2014 скасовано рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2013 та рішення апеційного суду Івано-Франківської області від 28.10.2013 в частині визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 03 січня 2013 року № ІФ 082130031528. При ухваленні рішення, серед іншого, суд звернув увагу на те, що позивачами оспорювалась законність декларації про початок будівельних робіт, як документу дозвільного характеру, а Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, вчиняючи дії з реєстрації вказаної декларації, діяла як орган державної влади з приводу реалізації владних повноважень та у зв`язку з цим не перевірив, чи є ОСОБА_4 належним відповідачем у даній справі у цій частині позовних вимог.

Аналогічно, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовуючи попередні рішення у даній справі, у своїй ухвалі від 01.04.2015 вказав, що судами не дана оцінка, тому, чи є ОСОБА_4 належним відповідачем у справі, оскільки Інспекція ДАБК в Івано-Франківській області, вчиняючи дії з реєстрації декларації, діяла як орган державної влади з приводу реалізації владних повноважень.

Згідно з ч.5 ст.12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Частиною 4 ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц зроблено правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який встановлюється під час розгляду справи.

Отже, з наведеного вбачається, що за змістом норм процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі в справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини співвідповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати до участі в справі співвідповідачів та повинен вирішувати справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Суд, у відповідності до вимог ст.12 ЦПК України, неодноразово роз`яснював позивачам у судових засіданнях, а також у направлених у встановленому законом порядку на адресу всіх позивачів по справі, листах від 07.10.2019, про їх процесуальне право щодо залучення до участі в справі в якості співвідповідачів, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, які виступають в справі як треті особи. Однак, на час ухвалення рішення, позивачі не скористалися своїми процесуальними правами та не заявили перед судом жодних клопотань про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації.

Більш того, в судовому засіданні 07.08.2019, суд вкотре роз`яснював позивачу ОСОБА_1 її право на залучення до участі у справі належних співвідповідачів, однак позивач категорично відмовилася залучати співвідповідачів, звинуватила суд у примушуванні її до вчиненні протиправних дій та заявила суду відвід.

Оскільки, суд в силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений самостійно визначити суб`єктний склад учасників справи, встановив, що позивачами у справі не залучено Відділ будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації та Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, які мають відповідати за позовом як відповідачі, відмовляє в позові в межах заявлених позовних вимог про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 03.01.2013 за № ІФ 082130031528; скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт за реєстраційним № ІФ 082130031528 від 03.01.2013, скасування реєстрації містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17.12.2012 за №253, з цих підстав.

При цьому, даючи оцінку цим же позовним вимогам з підстав зазначених позивачами в позовній заяві, суд додатково зазначає про їх безпідставність з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 набула у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.10.2012 з ОСОБА_5 квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . Даний договір купівлі-продажу зареєстрований в Державному реєстрі правочинів та ОСОБА_4 здійснено державну реєстрацію прав (а.с.19-20, 21, 22 том 1).

03 січня 2013 року за №ІФ 082130031528, інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири під магазин непродовольчих товарів, замовником якої була ОСОБА_4 Така декларація видана на підставі містобудівних умов та обмежень №10 від 17.12.2012, виданих відділом архітектури та містобудування (а.с.192-193 том 11).

16 червня 2014 року за №ІФ142141670466 інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Найменування закінченого будівництвом об`єкта відповідно до будівельного паспорта - Реконструкція квартири під магазин непродовольчих товарів за адресою АДРЕСА_5 , замовник ОСОБА_4 (а.с.194-196 том 11).

На підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, ОСОБА_4 16.04.2014 зареєстровано в Реєстраційній службі Косівського районного управління юстиції право власності на даний об`єкт нерухомого майна, а саме магазин за адресою АДРЕСА_5 (а.с.6,7 том 11).

Згідно з п. 18 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (що діяла на час виникнення спірних правовідносин), для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта заяву про отримання дозволу. До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 01 червня 2012 року (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

Інспекція протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову в його видачі (п. 19).

Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах (п. 20).

Тобто, вказаним Порядком серед документів, що подаються замовником будівництва Інспекції ДАБК не передбачено погодження дозволу на будівництво об`єктів містобудування з виконавчим органом місцевої ради, чи із власниками суміжних квартир.

А тому доводи позивачів з підстав відсутності у відповідача ОСОБА_4 дозволу виконавчого комітету Косівської міської ради щодо переобладнання чи перепланування належної їй на праві власності квартири та погодження такого перепланування із суміжними власниками квартир, зокрема позивачами, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права.

При цьому, встановлено, що відповідач ОСОБА_4 у встановленому законом порядку шляхом введення в експлуатацію згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації набула у власність реконструйовану квартиру під магазин непродовольчих товарів з моменту реєстрації права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості. Тобто скасування реєстрації документа, чинність якого вичерпана фактом його виконання, не змінює правовідносин, які регулюються цим документом на момент його чинності та не тягне і не може потягти за собою будь яких юридично значимих наслідків для третьої особи, як власника новоствореного майна.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсною заяви ОСОБА_4 від 17.12.2012 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень, то такі є безпідставними враховуючи наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 на ім`я районного архітектора ОСОБА_8 17.12.2012 написала заяву про надання містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки під реконструкцію квартири під магазин непродовольчих товарів у АДРЕСА_5 (а.с.26 том 1).

Позивачі вважають таку заяву незаконною, оскільки вона адресована районному архітектору ОСОБА_8 , а не відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту населення Косівської РДА, як це передбачено Порядком надання містобудівних умов та обмежень та переліку об`єктів будівництва, для яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіону від 07.07.2011 №109, зареєстрованому в Мінюсті 22.07.2011 за №912/19650.

Право громадян на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності закріплено у ст. 40 Конституції України, згідно якої кожен має право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та службових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглядати звернення і давати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Шляхи здійснення прав громадян на звернення визначаються також в Законі України Про звернення громадян , в Указі Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування", а також у постанові Кабінету Міністрів України Про затвердження Інструкції діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації від 14 квітня 1997 р. № 348 та від 24.06.2009 N 630.

Зміст права на звернення полягає у тому, що кожен громадяни України має право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, службових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Таким чином, з наведеного вбачається, що повноваженнями щодо перевірки правильності подання відповідної заяви, наділений орган державної влади до якого така адресується, а в даному випадку районний архітектор ОСОБА_8 . Враховуючи наведене, суд, з врахуванням завдань цивільного судочинства, позбавлений можливості надавати правову оцінку дій відповідача ОСОБА_4 щодо реалізації нею своїх прав, шляхом звернення із відповідною заявою до районного архітектора Дворник В.Р.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Кабином А.Р. 22.10.2012 за реєстром №948 то суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.

Позивачі вважають, що такий договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки при його укладенні сторонами не дотримано вимог ч.5 ст.203 ЦК України, а саме такий не спрямований на реальність настання правових наслідків, так як квартира на момент укладення договору була зруйнована, а також що це є удаваним правочином.

Дійсно, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина п`ята статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Як вбачається із змісту оскаржуваного правочину, правовими наслідками договору купівлі-продажу від 22.10.2012 передбачено отримання у власність ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , та відповідно втрата власності ОСОБА_5 права власності на це майно внаслідок його продажу та отримання у власність грошових коштів в сумі 107260 грн.

Однак, жодними належними, допустимими та достатніми доказами позивачами не доведено перед судом, що такі правові наслідки правочину не настали, не здобуто такі і за час розгляду справи судом. В той же час встановлено, що покупець ОСОБА_4 прийняла товар здійснивши державну реєстрацію свого права на нерухоме майно, що є предметом договору, а продавець ОСОБА_5 в свою чергу виконав свій обов`язок щодо передання товару.

В той же час посилання позивача, що квартира була зруйнована на момент укладення правочину не заслуговують на увагу суду, оскільки як самі позивачі зазначають, що як до моменту вчинення правочину, так і після квартира перебувала у стані реконструкції, що не може свідчити про фізичне знищення цього майна, а лише про зміну його характеристик.

Більш того, суд враховує, що згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Однак позивачами не доведено перед судом, що шляхом визнання недійсним оспорюваного правочину та повернення його предмета у власність попередньої особи чи сторони правочину у попереднє правове становище буде забезпечений їх законний інтерес на подальшу можливість законної реалізації їх законних будь яких прав. Усі вимоги позивачів зводяться до незгоди з проведенням власниками суміжної із ними квартири реконструкції, що не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із укладенням оспорюваного правочину, і захист порушеного права позивача за умови доведення незаконності такої реконструкції підлягає у спосіб приведення майна до попереднього стану.

Інших доказів, які свідчать про наявність обставин недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог ст. 203 ЦК України, суду не надано, як і на надано будь яких доказів вчинення удаваного правочину.

Також суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про заборону ОСОБА_4 вчиняти дії з реконструкції квартири АДРЕСА_1 під АДРЕСА_2 , оскільки судом вже встановлено, що на час розгляду справи, відповідач ОСОБА_4 в 2014 році здійснила реконструкцію квартири під магазин непродовольчих товарів, який набула у власність на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Відділ будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, приватний нотаріус Кабин Андрій Романович про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 03.01.2013 за № ІФ 082130031528; скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт за реєстраційним № ІФ 082130031528 від 03.01.2013; визнання недійсною заяви ОСОБА_4 від 17.12.2012 щодо видачі містобудівельних умов та обмежень; скасування реєстрації містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17.12.2012 за №253; визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Кабином Андрієм Романовичем 22.10.2012 за реєстром №948; заборону ОСОБА_4 вчиняти дії з реконструкції квартири АДРЕСА_1 під АДРЕСА_2 , відмовити за їх безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; паспорт серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_8 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Треті особи: Відділ будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, юридична адреса: м Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, майдан Незалежності, 11; ЄДРПОУ 34159750.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, юридична адреса: м Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ЄДРПОУ 37471912.

Приватний нотаріус Кабин Андрій Романович, адреса місця знаходження: м. Косів, Косівський район, АДРЕСА_8 -Франківська область, вул. Незалежності, 47.

Повний текст судового рішення складено 04 листопада 2019 року.

Суддя: Бучинський А.Б.