Рішення

від 21.05.2008 по справі 2-284/2008

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-284/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2008 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Битківського Л.М.

секретар Сливінська О.М.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні під’їзною дорогою, зобов’язання знести гнійницю та про стягнення 5 тис. грн. моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідачки, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачки в якому поставив питання про зобов’язання ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні під’їзною дорогою до його господарства, відновити попередній стан дороги. Крім того, просить зобов’язати відповідачку перенести гнійницю, влаштовану з порушенням санітарних норм та поставив питання про стягнення в його користь заподіяної моральної шкоди в розмірі 5 тис. грн. Свої вимоги мотивував тим, що 25.11.2002 року на підставі акту складеного комісією сільської ради, за взаємного згодою сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було змінено стару існуючу під’їзну дорогу до його господарства і влаштовано нову дорогу, яка межує з подвір’ям ОСОБА_3 та встановлено межові знаки. Однак, протягом тривалого часу відповідачка всіма можливими способами чинить йому перешкоди у користуванні цією дорогою. З цього приводу він неодноразово звертався за захистом як до Луквицької сільської ради, інших органів влади так і до суду. Однак, відповідачка продовжує свої неправомірні дії. Зокрема, в березні 2008 року відповідачка перекопала під’їзну дорогу до його господарства, виливає на дорогу нечистоти, внаслідок чого неможливо нею користуватись. Крім того, з метою залякати членів його сім’ї і перешкодити можливості користуватись дорогою прив’язує на ній коня. Крім того, відповідачка на своїй земельній ділянці, в межу з його господарством влаштувала гнійницю перед вікнами його будинку, внаслідок чого на подвір’ї стоїть нестерпний запах, гнійниця є постійним джерелом інфекції. Відповідно до рішення Луквицької сільської ради від 14.08.2007 року ОСОБА_2 зобов’язано знести гнійницю та перенести її в інше місце відповідно до санітарних вимог. Вказаними неправомірними діями, які вчиняє відповідачка йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з викладених підстав, просив позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що до 2002 року до господарства ОСОБА_1 існувала інша під’їзна дорога. Для нормального облаштування їх господарства, в листопаді 2002 року була виділена під’їзна дорога до господарства ОСОБА_1 за рахунок її присадибної ділянки. Однак, в даний час, вона запропонувала, щоб ОСОБА_1 користувався старою дорогою, яка проходить через її господарство, а виділену дорогу переорала. Гнійниця, на яку вказує позивач влаштована на її земельній ділянці, тому підстав для її перенесення не вбачає. Крім того, вказала, що з позивачем існують постійні конфлікти, оскільки ОСОБА_1 вчиняє незаконні дії у відношенні її сім’ї, за що також притягався до відповідальності.

Заслухавши думку учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що в 2002 році в зв’язку із розширенням земельної ділянки ОСОБА_3 під господарський двір, за згодою ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до складеного акту від 25.11.2002 року, стару під’їзну дорогу закрито і встановлено нову дорогу до господарства ОСОБА_1 шириною 5 метрів. При розгляді чергових скарг з даного приводу комісія сільської ради 19.04.2006 року залишила встановлену нову під’їзну дорогу до господарства ОСОБА_1 Відповідачка неодноразово вчиняла перешкоди в користуванні цим під’їздом ОСОБА_1, внаслідок чого Луквицька сільська рада своїми рішеннями від 11.07.2006 року та 12.09.2006 року виносила офіційні попередження ОСОБА_2 Незважаючи на це, відповідачка продовжує свої неправомірні дії. Актом комісії сільської ради від 22.04.2008 року встановленого ОСОБА_2 дійсно вивезла гній на під’їзну дорогу ОСОБА_1 і має намір її виорати. Не зважаючи на попередження відповідачка таки виорала під’їзну дорогу, що перешкодило можливості користуватись нею зі сторони позивача. Постановою адміністративної комісії Луквицької сільської ради від 20.05.2008 року ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності. Дані факти підтвердив допитаний в судовому засіданні як свідок сільський голова с. Луквиця ОСОБА_4, а також свідок ОСОБА_5

Актом санітарно-епідеміологічного обстеження, проведеного за скаргою ОСОБА_1, було встановлено складування ОСОБА_2 гною на власній присадибній ділянці поблизу житлового будинку ОСОБА_1 Гноєсховище не обладнане відповідно до санітарних норм і правил і складується у не відведеному для цього місці. За приписом головного лікаря Богородчанської районної СЕС, до 06.06.2008 року було встановлено термін для усунення порушень. Однак, вони не усунуті до цього часу.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні під’їзною дорогою та стосовно зобов’язання прибрати гній, що складується поблизу його житлового будинку є обгрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зокрема, моральна шкода може полягати, крім інших випадків, і у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, а також у приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу дійсно заподіяна моральна шкода. Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер немайнових втрат, обсяг душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1, його вік та обставини, за яких вони заподіяні. Зважаючи на те, в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з яких міркувань він при цьому виходить, суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково. Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні під’їзною дорогою до його господарства. Зобов’язати відповідачку прибрати гній, що складується поблизу житлового будинку ОСОБА_1. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.