Рішення

від 23.10.2019 по справі 455/543/17

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/543/17

Провадження № 2/455/66/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2019 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі головуючої - судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі - Сенеті Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/543/2017 за позовною заявою Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс , ОСОБА_3 , про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс (надалі - ОКС ЛГП Галсільліс ) 10.05.2017 року звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук , в розділі Життєпис , відповідачем особисто було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також в інтернет мережі, на сайті Український лісовод, ІНФОРМАЦІЯ_4 опубліковано статтю відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 . В даних статтях відповідач заявив про те, що: Галсільліс є злочинно-терористичною організацією; що посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс є представниками злочинно-терористичної організації; посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс - терористи, брехуни, перевертні в кабінетах, та крадуть ліс; ОСОБА_3 - в.о. директора Старосамбірського ДЛГП Галсільліс купив ліцензію на керівництво підприємством та два роки знищує ліс.

Таким чином, відповідач заявив про те, що ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірське ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс є злочинними та терористичними організаціями, а вказаних вище осіб, - причетними до діяльності злочинної організації та терористичної організації.

У зв`язку з чим відповідач звинуватив посадових осіб ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс у тяжких кримінальних злочинах й назвав злочинцями.

Вказані статті є у вільному доступі, та розповсюджені для необмеженого кола осіб.

Вважають, що все наведене відповідачем не має жодного відношення до дійсності. Поширені відомості про ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , посадових осіб ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс є неправдивими. Більше того, поширена інформація носить образливий характер та принижує честь та гідність працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс . Негативна недостовірна інформація, висвітлена відповідачем, принижує ділову репутацію ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , оскільки спотворює та принижує оцінку їх діяльності з боку громадськості та суспільства.

Відтак, є всі ознаки грубого порушення законодавства України з боку відповідача.

Факт поширення вищевказаних відомостей ОСОБА_1 підтверджуються, зокрема, витягами з електронної веб-сторінки фейсбук та з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6.

Поширені відомості про ОКС ЛГП Галсільліс та працівників ОКС ЛГП Галсільліс і Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс вважають неправдивими, оскільки по своїй суті вони є звинуваченням у вчиненні злочинів.

ОКС ЛГП Галсільліс та його 18 дочірніх підприємств є одним з найбільших лісогосподарських підприємств Львівської області, які за результатами виробничо-господарської діяльності сплачують податки та інші платежі до бюджетів усіх рівнів. ОКС ЛГП Галсільліс та його дочірні лісогосподарські підприємства виконують важливу соціальну функцію, забезпечуючи роботою громадян Львівської області, забезпечуючи лісопродукцією переробників, надаючи безкоштовну допомогу лісопродукцією громадянам та місцевим громадам Львівської області. Загалом в ОКС ЛГП Галсільліс та його 18 дочірніх лісогосподарських підприємств працює, близько, 700 працівників. Наклепницька інформація висловлена відносно ОКС ЛГП Галсільліс , Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс та їх працівників ставить під сумнів сумлінну та чесну працю усіх працівників комунального лісового господарства Львівської області та принижує ділову репутацію всього комунального лісового господарства області.

Таким чином, ОКС ЛГП Галсільліс оцінює розмір моральної шкоди, завданої позивачу, в сумі 50 000,00 гривень.

Зазначають, що відповідачу була направлена вимога про спростування вказаної ним недостовірної інформації. Проте відповідач інформацію не спростував, відповіді не надав.

У зв`язку з вище вказаним, позивач вважає за необхідне захистити свою ділову репутацію та честь, гідність, ділову репутацію працівників ОКС ЛГП Галсільліс і Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс в судовому порядку. Недостовірна інформація про ОКС ЛГП Галсільліс , Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс та його працівників має бути спростована в такий же спосіб, в який вона була висвітлена.

З урахуванням зміни предмету позову просить визнати недостовірною, неправдивою та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , а також порушує право ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену ОСОБА_1 на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук в розділі Життєпис (ІНФОРМАЦІЯ_7) та на веб-сайті Український лісовод (ІНФОРМАЦІЯ_8), а саме:

- Галсільліс є злочинно-терористичною організацією;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс є представниками злочинно-терористичної організації;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс терористи, брехуни, перевертні в кабінетах та крадуть ліс;

- ОСОБА_3 - в.о. директора Старосамбірського ДЛГП Галсільліс купив ліцензію на керівництво підприємством та два роки знищує ліс. ,

зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну, неправдиву інформацію на приватній сторінці ОСОБА_1 в інтернет мережі Фейсбук в розділі Життєпис ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та на веб-сайті Український лісовод (ІНФОРМАЦІЯ_8) шляхом опублікування на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук в розділі Життєпис та на веб-сайті Український лісовод (Український лісовий портал) (ІНФОРМАЦІЯ_6) статті, в яких спростувати недостовірну інформацію про ОКС ЛГП Галсільліс , Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , посадових осіб ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , а саме - оголосити про визнання недостовірними заяв, за змістом яких:

- Галсільліс є злочинно-терористичною організацією;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс є представниками злочинно-терористичної організації;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс терористи, брехуни, перевертні в кабінетах та крадуть ліс;

- ОСОБА_3 - в.о. директора Старосамбірського ДЛГП Галсільліс купив ліцензію на керівництво підприємством та два роки знищує ліс. ,

стягнути з відповідачів на користь ОКС ЛГП Галсільліс (79024 Львів, вул. Промислова, №9 Б , код ЄДРПОУ 30918317) моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень та судові витрати, понесені позивачем.

Ухвалою судді від 29.05.2017 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання на 21.08.2017 року на 14.00 годину, яке неодноразово відкладалося.

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10. 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. п. 9 та 11 п. 1 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Цивільного процесуального кодексу в редакції від 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 21.02.2018 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у Приватного підприємства Фріхост інформацію щодо власника та адміністратора веб-сайту Український лісовод (ІНФОРМАЦІЯ_6).

Ухвалою суду від 30.03.2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 , розгляд справи відкладено та призначено до розгляду на 14.00 годину 23.05.2018 року, визначено співвідповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та уточнення до неї.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року у справі призначено судову лінгвістичну експертизу, провадження у справі на час проведення такої експертизи зупинено.

19.03.2019 року до суду надійшли матеріали справи з висновком експерта №14752 від 06.03.2019 року.

Ухвалою судді від 21.03.2019 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.10.2019 року.

Представник позивача - представник ОКС ЛГП Галсільліс в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 22.07.2019 року від ОКС ЛГП Галсільліс за підписом генерального директора ОСОБА_7 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, вимоги позову підтримують в повному обсязі (т.2 а.с.238-239). Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні 01.08.2018 року позовні вимоги підтримав та дав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив (заперечення) ОСОБА_1 (т.2 а.с.63-69).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Попівняк Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, надали пояснення, аналогічні, викладеним запереченні проти позову (т.1 а.с.29-33). Додатково пояснили, що позивач також не вправі вважатися таким, що уповноважений захищати права, інтереси та діяти в суді від імені власних працівників, в тому числі посадових осіб та третіх осіб - Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс , його працівників та персонально ОСОБА_3 , тому жодна з вимог про спростування інформації, яка, начебто, порушує їх права на повагу честі, гідності, не можуть бути задоволені. Крім того, інформація, поширена про Галсільліс є його оціночними судженнями.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 01.08.2018 року від нього в канцелярію суду поступив відгук на позов (т.2 а.с.91), в якому зазначив, що він не є автором матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_5 , також не є власником сайту Український лісовод . Замітка ІНФОРМАЦІЯ_5 , розміщена на сайті Український лісовод , містить пряме посилання на першоджерело - Львівський сайт LvivNews, на якому регулярно розміщуються критичні матеріали щодо діяльності ОКС ЛГП Галсільліс , в тому числі наведені одним з лідерів організації Воля ОСОБА_1. Раніше Українського лісівника замітку розмістив і інший Львівський сайт - Новини, події та політика Львова - ІНФОРМАЦІЯ_9. У матеріалах, представлених суду, ОКС ЛГП Галсільліс привів скріншот, в якому обрізана нижня частина екрану сайту Український лісовод , де наведено посилання на першоджерело. Ніяких доказів його причетності до написання статті, володіння сайтом або першочерговості розміщення матеріалу суду не представлено і не існує. 23.03.2018 року він отримав електронною поштою ультимативну вимогу від директора Галсільліс ОСОБА_7 про спростування інформації матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_5 на сайті Український лісовий портал. У відповідному листі він вказав посилання на першоджерело інформації та пояснив, що не має до її появи ніякого відношення. Пізніше, навесні цього року, до нього по телефону звернувся юрист Галсільлісу з проханням написати і розмістити спростування матеріалів статті. Він пояснив йому ситуацію і сказав, що готовий зняти статтю, а також розмістити будь-яку інформацію, яку він вишле, але не може сам писати спростування на матеріал, до якого не має ніякого відношення. Матеріал ІНФОРМАЦІЯ_5 він зробив недоступним для загального перегляду, перевівши його в категорію особисті матеріали . Сайт Український лісовод припинив своє існування в квітні минулого року. Його наступником став Український лісовий портал , який успадкував інформаційну базу даних вихідного сайту - ІНФОРМАЦІЯ_10. Сайт Український лісовод був орієнтований на лісників і дотримувався простого принципу: Лісники мають право і повинні знати, що про них думає суспільство . На першій сторінці сайту було прямо вказано, що редакція може не поділяти точку зору авторів розміщуваних матеріалів і не несе відповідальності за наведені ними дані та оцінки. Аналогічне попередження є і на сайті Українського лісового порталу. Просить розглядати справу у його відсутності (т.2 а.с.91).

Треті особи - представник Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили, пояснень щодо позову не надали (т.2 а.с.183-184, 229-230).

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За ст.91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистим немайновим благом, яке охороняється цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація (ч.1 ст.201 ЦК України).

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з ч.1 ст.302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивачем по справі є - Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс , місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Промислова, №9 Б , код ЄДРПОУ 30918317.

Як вбачається із Статутів (а.с.40-49,50-59) ОКСЛГП Галсільліс , - підприємство, яке належить до спільної власності територіальних громад Львівської області та створене відповідно до рішення Львівської обласної ради від 08.02.2000 року №249. Засновником підприємства є управління майном спільної власності Львівської обласної ради, що діє від імені власника - Львівської обласної ради, є юридичною особою.

У своїй діяльності підприємство керується Конституцією України, Лісовим кодексом України, іншими чинними законодавчими актами, рішеннями Львівської обласної ради, Програмами розвитку лісового господарства Львівської області та Перспективними планами розвитку лісового господарства Львівської області та Перспективними планами розвитку лісового господарства Львівщини, наказами Засновника та цим Статутом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук , в розділі Життєпис , відповідач ОСОБА_1 опублікував статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.8) наступного змісту:

Представники злочинно-терористичної організації Галсільліс свідомо затягують час. Всі зустрічі, круглі столи, конференції не що інше як замилювання ока, спроба приспати пильність, ввірватися в наш ліс і вкрасти що вдасться. А потім - вибачте, ми не в курсі, то не ми, то підприємці, то попередники і популісти. Пояснюю, після зміни очільника обласного Галсільліс - жодних змін: - не вирішено питання призначення керівника Старосамбірський Галсільліс; - якщо почитати жовту пресу - призначення керівника все ж вирішено. ОСОБА_3, роздає інтерв`ю, робить зауваження і навіть набрався хоробрості обзивати активістів - популістами. З його заяв і дій (витрачання коштів на замовні статті) виходить, що два роки для знищення лісу йому мало, домовились, купив ліцензію , потрібно трохи відбілитися; - порушуючи Закон України, Лісовий кодекс, рішення обласної і районної рад, підприємство продовжує вакханалію, ліс вирізається з грубими порушеннями законодавства; - всі факти порушення надані керівнику обласного Галсільліс ОСОБА_7 і заступнику голови ЛОР ОСОБА_9. Жодного дієвого рішення, щоб зупинити злочини чиновниками не прийнято; - мені запропонували кошти, за закрити очі на рубку в моєму селі, підприємець повідомив - зі всіма домовились. Підприємці з Волосянки, Старого Самбора і Стрілок підтвердили, що їм обіцяно, за винагороду (крім основної плати) рубки; - на даний момент в Старосамбірському районі доконується з грубими порушеннями, десяток рубок, ніби то за минулорічними дозволами. Переглянув відео, яке зняли наші побратими з Турки . Поведінка підприємця, вказує на те, що отримав благословення влади. Перевертні в кабінетах, співаючи оди про втілення державних програм, ремонти доріг, світле майбутнє - крадуть його в нас. Осліплені наживою і кар`єрним ростом, вони наплювали на всі цінності, перевернули все догори ногами, погрожують активістам - активістами , майданівцям - майданівцями , АТОшникам - людьми з шевронами, вони перемішали правду з брехнею і продали свою совість. Усвідомлюючи всю відповідальність, пізнавши фальш і брехню чиновників я зупиняю будь-які переговори з терористами. Виходжу з робочої групи при Міністерстві Аграрної політики, круглих столів і робочих груп в обласній і районній радах. Часу було вдосталь - брехуни! (т.1 а.с.8).

Також, в інтернет мережі, на сайті Український лісовод , ІНФОРМАЦІЯ_4 опубліковано статтю відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 наступного змісту:

Представники злочинної і терористичної щодо довкілля організації Галсільліс свідомо затягують час, щоби украсти якнайбільше лісу. Про це кореспонденту LvivNews заявив координатор Львівської обласної організації ВОЛЯ ОСОБА_1. Усі зустрічі, круглі столи, конференції щодо вирубок лісу - не що інше як замилювання ока, спроба приспати пильність, ввірватися в наш ліс і вкрасти що вдасться. У них постійна відповідь: то не ми підприємці то попередники і популісти , - заявив ОСОБА_1. Півроку тому звільнили попереднього керівника обласного Галсільлісу , до роботи приступив інший. Однак нічого не змінилося. У Старосамбірському Галсільлісі уже два роки немає керівника і його далі не призначають. Виконувач обов`язків ОСОБА_3 замовляє у місцевій пресі статті, де називає активістів популістами. Ліс продовжують вирізати із грубими порушеннями Лісового кодексу, законів України, рішень Львівської обласної та Старосамбірської районної рад. Усі факти порушення ми зібрали і подали керівнику обласного Галсільліс ОСОБА_7 заступнику голови Львівської обласної ради ОСОБА_9. Жодного дієвого рішення, щоб зупинити злочини, - продовжує ОСОБА_1 . - Більше того, підприємці району, яких крім активістів, ніхто не контролює і не карає, мені запропонували кошти. За те, щоб я закривав очі на рубку в моєму селі. Один повідомив також, що з усіма іншими вони уже домовилися. Підприємці з Волосянки, Старого Самбора і Стрілок підтвердили, що їм уже обіцяно ці рубки - за винагороду, крім основної плати за кубатуру. Поведінка підприємців вказує на те, що вони отримують благословення влади. Перевертні в кабінетах, співаючи оди про втілення державних програм, ремонти доріг, світле майбутнє - крадуть його в нас . Зараз у Старосамбірському районі докопується з грубими порушеннями десяток рубок, ніби-то за минулорічними дозволами. Осліплені наживою, чорні лісоруби погрожують активістам - активістами , майданівцям - майданівцями , АТОшникам - людьми з шевронами. Пізнавши фальш і брехню чиновників, зупиняв будь-які переговори з тими, хто загрожує національній глобальній безпеці! Виходжу з робочої групи при Міністерстві Аграрної політику круглих столів і робочих груп в Львівській облраді і райрадах: - заявив ОСОБА_1 . (т.1 а.с.10).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 визнав, що є автором опублікованої ним статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Частиною першою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Разом з тим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до положень п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, а згідно абзацу 5 п.15 цієї постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень . Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції й практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.

Так, рішенням від 21 лютого 2012 року у справі Тушалп проти Туреччини Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли бути визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, вульгарних фраз само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто стилістичним цілям , оскільки стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження .

Відповідну правову позицію наведено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Лінгенс проти Австрії (12/1984/84/131), у пункті 41 якого зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи; за умови додержання пункту 2 статті 10 цієї Конвенції свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій; такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року (заява № 72713/01) у справі Українська Прес-Група проти України зазначено: 41. У своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. 42. Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя .

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі звернень ОСОБА_1 , Державною екологічною інспекцією України у Львівській області 07.08.2017 року №04-4049 був направлений лист, у якому зазначено, що в кварталах №8, №9 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП Галсільліс поблизу с. Волошиново Старосамбірського району виявлено незаконну рубку 142 дерев. Сума шкоди завдана лісовому господарству становить 1129676,38 гривень. В кварталах №27, №31 Бітлянського лісництва Турківського ДЛГП Галсільліс поблизу села Либохора Турківського району виявлено незаконну рубку 78 дерев. Сума шкоди завдана лісовому господарству становить 365392,24 гривні. Матеріали перевірок в порядку ст.214 КПК передано в правоохоронні органи. Крім цього перевірено факти наведені в заяві ОСОБА_1 щодо порушень вимог природоохоронного законодавства під час проведення рубки головного користування 2016 року в кварталі 29 виділ 98 площею 1,2 га Дністрянського лісництва Старосамбірського ДЛГП Галсільліс та встановлено, що на час проведення перевірки рубка завершена, лісопродукція вивезена, очистка ділянки від порубкових решток проведена задовільно. Весною 2017 року на всій площі створено лісові культури складом 8Яц2КлЯв. Якість лісових культур задовільна. Припис №380-04 від 11.11.2016 року виданий на усунення порушень на вищезазначеній ділянці, які були зафіксовані актом перевірки №733/04/850 від 09.11.2016 року, виконаний в повному обсязі (т.1 а.с.119).

З довідки №8016 від 17.11.2017 року, виданої Старосамбірський відділенням поліції Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області, відомо, що з 01.01.2017 року по 15.11.2017 року загалом за ст.246 КК України зареєстровано 42 кримінальні провадження. По провадженнях особам оголошувалась підозра. 7 проваджень скеровано до суду з обвинувальними актами. З числа проваджень, порушених за матеріалами Галсільліс підозри не оголошували та скерованих до суду не було. Загалом за 2017 рік з Старосамбірського ДЛГП Галсільліс надійшло в Старосамбірське ВП всього 7 матеріалів, з яких 3 факти внесено в ЄРДР за ст.. 246 КК України, 1 - за ч.4 ст.358 КК України. По 3 інших матеріалах прийнято рішення про списання до справи у зв`язку з встановленням в матеріалах ознак адміністративного правопорушення, передбаченого 65 КУпАП, розгляд справ по яких відповідно до статті 24 КУпАП не відноситься до компетенції правоохоронного органу, а належить до компетенції органів лісового господарства. За матеріалами поліції зареєстровано провадження, що стосуються і Галсільліс (матеріали перебувають на розслідуванні).

Крім того, за ст. 191 КК України зареєстровано 5 проваджень, 3 скеровано до суду, з яких 2 провадження стосуються посадових осіб Галсільліс.

На даний час за Старосамбірським ВП числиться 11 проваджень по ст.. 192 КК України без рішень, з яких 1 стосується Галсільлісу (т.1 а.с.120).

З довідки №8015/57-2017 від 17.11.2017 року відомо, що з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року з Старосамбірського ДЛГП Галсільліс надійшло в Старосамбірське ВП 15 матеріалів, з яких 2 факти внесено в ЄРДР за ст. 246 КК України. 2 - за ч.1 ст. 185 КК України, 1 - за ч.1 ст. 190 КК України. По 10 матеріалах прийнято рішення про списання до справи у зв`язку з встановленням в матеріалах ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, розгляд справ по яких відповідно до ст. 241 КУпАП не відноситься до компетенції правоохоронного органу, а належить до компетенції органів лісового господарства.

За матеріалами ОВС зареєстровано 13 проваджень, що стосуються Галсільліс, з яких 10 скеровано до суду та 3 перебувають в провадженні.

За матеріалами інших органів, установ та громадян зареєстровано 4 проваджень, що стосується Галсільліс, з яких 1 з обвинувальним актом, 1 закрито та 2 перебувають в залишку.

Окремо щодо ст. 191 КК України без рішень, яке стосується Галсільліс то в залишку перебуває 1 провадження, про яке йшлося вище (т.1 а.с.121).

Із висновку експерта №14752 від 06.03.2019 року за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження за матеріалами цивільної справи №455/543/17 тексти публікацій Я НЕ веду переговори з терористами та ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що вони не містять висловлювань, виражених в образливій, брутальній чи непристойній формі, а містять висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірське ДЛГП Галсільліс , їх керівників та працівників. Висловлювання, наведені у п.2 дослідницької частини висновку та стосовно яких поставлено окремі питання, викладені у формі фактичних тверджень (т.2 а.с.201-218).

Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами та правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, аналізуючи зміст поширеної відповідачем у соціальній мережі Facebook інформації про позивача, а також приймаючи до уваги частково висновок експерта №14752 від 06.03.2019 року, не взявши до уваги висновок в частині, що висловлювання, наведені у п.2 дослідницької частини та стосовно яких поставлено окремі питання, викладені у формі фактичних тверджень, суд вбачає, що поширена відповідачем інформація є оціночним вираженням особистих поглядів щодо позивача, в них висловлюється виключно особиста думка ОСОБА_1 , його роздуми, бачення, критична оцінка виключно у відношенні до довкілля, що проявляється у порушенні лісового та природоохоронного законодавства, направлена на привернення уваги до окремих фактів, оцінки їх діяльності, що становить суспільний інтерес, адже екологи давно б`ють на сполох за знищення карпатських лісів, так як наслідком цього стали повені, посуха, зменшення фауни, ерозія ґрунтів та інше, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві.

Крім того, межа допустимої критики щодо ОКС ЛГП Галсільліс є значно ширшою, ніж приватного підприємства, чи окремої пересічної особи, оскільки ОКС ЛГП Галсільліс та його 18 дочірніх підприємств є одним з найбільших лісогосподарських підприємств Львівської області.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави, а згідно ст. 7 цього Кодексу ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. За таких обставин, поширену на сторінці відповідача у соціальній мережі Facebook інформації щодо позивача слід розцінювати лише як критику його дій, які мали місце, і на яку відповідач ОСОБА_1 має відповідно до Конституції України право, тобто, дане висловлювання є оціночним його судженням, а не фактичним твердженням, які підлягають доведенню під час судового розгляду.

Вільне висловлення думок є важливим чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки та ідеї, висловлені іншими людьми.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що висловлювання відповідача ОСОБА_1 завдало шкоди його діловій репутації, принизили честь та гідність. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Також суд бере до уваги, що співвідповідач ОСОБА_2 не є власником веб-сайту, а також автором публікації, доказів його причетності до написання статті, володіння сайтом або першочерговістю розміщення матеріалу позивачем суду не представлено.

Отже, судом встановлена відсутність порушення відповідачем ОСОБА_1 особистих немайнових прав позивача, або таких, що перешкоджають позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що є підставою для відмови у позові про визнання недостовірною, неправдивою та такою, що принижує честь, гідність, репутацію працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс , порушує право на недоторканість ділової репутації інформацією, поширену відповідачем ОСОБА_1 на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук , та в зобов`язанні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спростування такої .

Також, Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс не вправі вважатися таким, що уповноважений захищати права та інтереси та діяти від імені власних працівників та працівників третьої особи в суді. Саме тому, всі вимоги щодо спростування інформації, яка на думку позивача стосується його працівників та працівників третьої особи не можуть бути задоволені. Зазначене стосується і третьої особи - ОСОБА_3 .

Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної вимоги, тому не підлягають до задоволення похідні від неї вимоги про зобов`язання спростування поширеної недостовірної, неправдивої інформації та про стягнення моральної шкоди.

З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати не підлагають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. 201, ч.ч. 1, 4, 7 ст.277, ст. 297, ч.1 ст.302 ЦК України, ч.2 ст.30 Закону України Про інформацію , ст. ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХ В А Л И В:

В задоволенні позову Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс , - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Старосамбірський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2019 року.

Суддя Л.Й.Ніточко