Постанова

від 16.02.2021 по справі 455/543/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/543/17 Головуючий у 1 інстанції: Ніточко Л.Й.

Провадження № 22-ц/811/102/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОКСЛГП Галсільліс - Андрусишина Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області в складі судді Ніточко Л.Й. від 23 жовтня 2019 року у справі за позовом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди , -

в с т а н о в и л а :

рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2019 року в задоволенні позову Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс - відмовлено.

Дане рішення оскаржено позивачем ОКС ЛГП Галсільліс .

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення та ухвалити нове, згідно з яким позов задовольнити повністю.

Вважають, що рішення винесено з порушенням норм процесуального права та невідповідним застосуванням норм матеріального права. При цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам. Підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необгрунтовану відмову в задоволенні позову ОКС ЛГП Галсільліс . Вказують, що поширені відомості про ОКС ЛГП Галсільліс та працівників ОКС ЛГП Галсільліс і Старосамбірського ДЛГП Галсільліс вважають неправдивими, оскільки по своїй суті є звинувачення у вчиненні тяжких кримінальних злочинів та назвав злочинцями. Відтак, є всі ознаки грубого порушення законодавства з боку відповідача. Вказані статті є у вільному доступі та розповсюджені для необмеженого кола осіб. Насправді, все наведене відповідачем не має жодного відношення до дійсності. Зазначають, що поширені відомості про Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс та Старосамбірське дочірне лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс , посадових осіб ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс є неправдивими. Більше того, поширена інформація носить образливий характер та принижує честь та гідність працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс . Негативна недостовірна інформація висвітлена відповідачем принижує ділову репутацію ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс , оскільки спотворює та принижує оцінку їх діяльності з боку громадськості та суспільства. Вказують, що ОСОБА_1 заявив про фактичні дані, а саме те, що ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірське ДЛГП Галсільліс є злочинними та терористичними організаціями, а посадових осіб причетними до діяльності злочинної організації та терористичної організації. Зазначають, що на даний час та на момент розповсюдження відповідачами неправдивої інформації не існує та не існувало жодного доказу про визнання ОКС ЛГП Галсільліс , та будь кого з 18 дочірних підприємств, в тому числі Старосамбірське ДЛГП Галсільліс злочинною організацією та/або терористичною організацією. Також зазначають, що на даний час та на момент розповсюдження відповідачами неправдивої інформації не існує та не існувало жодного доказу про визнання ОКС ЛГП Галсільліс , та будь кого з 18 дочірних підприємств, в тому числі Старосамбірське ДЛГП Галсільліс терористом та/або особою, що організувала, створила, та/або фінансувала терористичну та злочинну організацію. Відтак, недостовірними є будь-які твердженні у Статтях стосовно того, - що Гасільліс є злочинною та терористичною організацією, - що посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс є представниками злочинно-терористичної організації; - про те, що посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старпосамбірського ДЛГП Галсільліс терористи, брехуни, перевертні в кабінетах та крадуть ліс; - про те, що ОСОБА_3 - в.о. директора Старосамбірського ДЛГП Галсільліс купив ліцензію на керівництво підприємством та два роки знищує ліс. Звертають увагу, що ОСОБА_3 ніколи не притягався до відповідальності за вчинення протиправних діянь з ознаками корупції. Також, звертають увагу, що Старосамбірським районним судом Львівської області прийнято до уваги тільки частково висновок експерта. Зазначають, що у фрагментах текстів публікацій Я не веду переговорами з терористами та ІНФОРМАЦІЯ_1 міститься негативна інформація щодо ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс їх керівників та працівників. Також, районним судом не враховано той факт, що ОСОБА_2 займається інформаційним наповненням сайту lesovod.org.ua. Як наслідок зазначають, що оскільки ОСОБА_2 займається інформаційним наповненням сaйту lesovod.org.ua, відповідь на запит про власника веб-сайту та на вимогу про спростування недостовірних відомостей не надав, в телефонній розмові підтвердив факт розміщення вказаної статті на сайті, ОСОБА_2 несе відповідальність за достовірність інформації, яка публікується на веб-сайті www.lesovod.org.ua, зокрема щодо підприємств ІНФОРМАЦІЯ_2 та за шкоду завдану внаслідок публікації такої інформації.

В судове засідання, окрім представника позивача, інші учасники справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України .

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи з підстав неможливості добратися в судове засідання через снігові опади колегія суддів вважала безпідставним, оскільки жодних доказів на його підтвердження подано не було. Крім цього, представник позивача, добираючись з того ж району Львівської області, зміг з`явитися в судове засідання без додаткових труднощів. Окрім цього, відповідачем не подано жодних доказів того, що він намагався у інший спосіб взяти участь у судовому розгляді (навіть якщо припустити обгрунтованіть клопотання), а саме через представника, в режимі відео конференції з суду найближчого до його місця проживання, тощо.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних пояснень представника позивча у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 82, ст.ст. 12, 89, 110, п.п.9,11 п.1 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК в редакції від 15.12.2017 року, ст.ст. 34, 68 Конституції України, ст. ст. 22, 91, 94 201, 297, 299, ч.1 ст.302 ч.1 ст. 277 ЦК України, п.п.15,19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , ч.ч.1,2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ст. 10 Конвенції про захист людини і основних свобод, ст. 17 Закону України Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини , рішення Європейського суду з прав людини від 21 лютого 2012 року у справі Тушалп проти Туреччини , п.41 рішення Європейського суду з прав людини в справі Лінгенс проти Австрії (12/1984/84/131), рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року (заява №72713/01) у справі Українська Прес-Група проти України , ст. 191 КК України, ст.1 Лісового кодексу України, та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук , в розділі Життєпис , відповідач ОСОБА_1 опублікував статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту: Представники злочинно-терористичної організації ОСОБА_4 свідомо затягують час. Всі зустрічі, круглі столи, конференції не що інше як замилювання ока, спроба приспати пильність, ввірватися в наш ліс і вкрасти що вдасться. А потім - вибачте, ми не в курсі, то не ми, то підприємці, то попередники і популісти. Пояснюю, після зміни очільника обласного Галсільліс - жодних змін: - не вирішено питання призначення керівника Старосамбірський Галсільліс; - якщо почитати жовту пресу - призначення керівника все ж вирішено. ОСОБА_5 , роздає інтерв`ю, робить зауваження і навіть набрався хоробрості обзивати активістів - популістами. З його заяв і дій (витрачання коштів на замовні статті) виходить, що два роки для знищення лісу йому мало, домовились, купив ліцензію , потрібно трохи відбілитися; - порушуючи Закон України, Лісовий кодекс, рішення обласної і районної рад, підприємство продовжує вакханалію, ліс вирізається з грубими порушеннями законодавства; - всі факти порушення надані керівнику обласного ОСОБА_6 і заступнику голови ЛОР ОСОБА_7 . Жодного дієвого рішення, щоб зупинити злочини чиновниками не прийнято; - мені запропонували кошти, за закрити очі на рубку в моєму селі, підприємець повідомив - зі всіма домовились. Підприємці з Волосянки, Старого ОСОБА_8 і Стрілок підтвердили, що їм обіцяно, за винагороду (крім основної плати) рубки; - на даний момент в Старосамбірському районі доконується з грубими порушеннями, десяток рубок, ніби то за минулорічними дозволами. Переглянув відео, яке зняли наші побратими з ОСОБА_9 . Поведінка підприємця, вказує на те, що отримав благословення влади. Перевертні в кабінетах, співаючи оди про втілення державних програм, ремонти доріг, світле майбутнє - крадуть його в нас. Осліплені наживою і кар`єрним ростом, вони наплювали на всі цінності, перевернули все догори ногами, погрожують активістам - активістами , майданівцям - майданівцями , АТОшникам - людьми з шевронами, вони перемішали правду з брехнею і продали свою совість. Усвідомлюючи всю відповідальність, пізнавши фальш і брехню чиновників я зупиняю будь-які переговори з терористами. Виходжу з робочої групи при Міністерстві Аграрної політики, круглих столів і робочих груп в обласній і районній радах. Часу було вдосталь - брехуни! Також, в інтернет мережі, на сайті Український лісовод , ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного змісту: Представники злочинної і терористичної щодо довкілля організації Галсільліс свідомо затягують час, щоби украсти якнайбільше лісу. Про це кореспонденту ІНФОРМАЦІЯ_6 заявив координатор Львівської обласної організації ВОЛЯ ОСОБА_10 . Усі зустрічі, круглі столи, конференції щодо вирубок лісу - не що інше як замилювання ока, спроба приспати пильність, ввірватися в наш ліс і вкрасти що вдасться. У них постійна відповідь: то не ми підприємці то попередники і популісти , - заявив ОСОБА_11 . Півроку тому звільнили попереднього керівника обласного Галсільлісу , до роботи приступив інший. Однак нічого не змінилося. У Старосамбірському Галсільлісі уже два роки немає керівника і його далі не призначають. Виконувач обов`язків ОСОБА_5 замовляє у місцевій пресі статті, де називає активістів популістами. Ліс продовжують вирізати із грубими порушеннями Лісового кодексу, законів України, рішень Львівської обласної та Старосамбірської районної рад. Усі факти порушення ми зібрали і подали керівнику обласного Галсільліс Володимиру Мельнику заступнику голови Львівської обласної ради ОСОБА_12 . Жодного дієвого рішення, щоб зупинити злочини, - продовжує ОСОБА_11 . - Більше того, підприємці району, яких крім активістів, ніхто не контролює і не карає, мені запропонували кошти. За те, щоб я закривав очі на рубку в моєму селі. Один повідомив також, що з усіма іншими вони уже домовилися. Підприємці з Волосянки, Старого ОСОБА_8 і Стрілок підтвердили, що їм уже обіцяно ці рубки - за винагороду, крім основної плати за кубатуру. Поведінка підприємців вказує на те, що вони отримують благословення влади. Перевертні в кабінетах, співаючи оди про втілення державних програм, ремонти доріг, світле майбутнє - крадуть його в нас . Зараз у Старосамбірському районі докопується з грубими порушеннями десяток рубок, ніби-то за минулорічними дозволами. Осліплені наживою, чорні лісоруби погрожують активістам - активістами , майданівцям - майданівцями , АТОшникам - людьми з шевронами. Пізнавши фальш і брехню чиновників, зупиняв будь-які переговори з тими, хто загрожує національній глобальній безпеці! Виходжу з робочої групи при Міністерстві Аграрної політику круглих столів і робочих груп в Львівській облраді і райрадах: - заявив ОСОБА_13 Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 визнав, що є автором опублікованої ним статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також суд встановив, що на підставі звернень ОСОБА_1 , Державною екологічною інспекцією України у Львівській області 07.08.2017 року №04-4049 був направлений лист, у якому зазначено, що в кварталах №8, №9 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП Галсільліс поблизу с. Волошиново Старосамбірського району виявлено незаконну рубку 142 дерев. Сума шкоди завдана лісовому господарству становить 1129676,38 гривень. В кварталах №27, №31 Бітлянського лісництва Турківського ДЛГП Галсільліс поблизу села Либохора Турківського району виявлено незаконну рубку 78 дерев. Сума шкоди завдана лісовому господарству становить 365392,24 гривні. Матеріали перевірок в порядку ст.214 КПК передано в правоохоронні органи. Крім цього перевірено факти наведені в заяві ОСОБА_1 щодо порушень вимог природоохоронного законодавства під час проведення рубки головного користування 2016 року в кварталі 29 виділ 98 площею 1,2 га Дністрянського лісництва Старосамбірського ДЛГП Галсільліс та встановлено, що на час проведення перевірки рубка завершена, лісопродукція вивезена, очистка ділянки від порубкових решток проведена задовільно. Весною 2017 року на всій площі створено лісові культури складом 8Яц2КлЯв. Якість лісових культур задовільна. Припис №380-04 від 11.11.2016 року виданий на усунення порушень на вищезазначеній ділянці, які були зафіксовані актом перевірки №733/04/850 від 09.11.2016 року, виконаний в повному обсязі . Згідно довідки №8016 від 17.11.2017 року, виданої Старосамбірський відділенням поліції Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 01.01.2017 року по 15.11.2017 року загалом за ст.246 КК України зареєстровано 42 кримінальні провадження. По провадженнях особам оголошувалась підозра. 7 проваджень скеровано до суду з обвинувальними актами. З числа проваджень, порушених за матеріалами ОСОБА_4 підозри не оголошували та скерованих до суду не було. Загалом за 2017 рік з Старосамбірського ДЛГП Галсільліс надійшло в Старосамбірське ВП всього 7 матеріалів, з яких 3 факти внесено в ЄРДР за ст.. 246 КК України, 1 - за ч.4 ст.358 КК України. По 3 інших матеріалах прийнято рішення про списання до справи у зв`язку з встановленням в матеріалах ознак адміністративного правопорушення, передбаченого 65 КУпАП, розгляд справ по яких відповідно до статті 24 КУпАП не відноситься до компетенції правоохоронного органу, а належить до компетенції органів лісового господарства. За матеріалами поліції зареєстровано провадження, що стосуються і Галсільліс (матеріали перебувають на розслідуванні). Крім того, за ст. 191 КК України зареєстровано 5 проваджень, 3 скеровано до суду, з яких 2 провадження стосуються посадових осіб Галсільліс. На даний час за Старосамбірським ВП числиться 11 проваджень по ст.. 192 КК України без рішень, з яких 1 стосується Галсільлісу . Відповідно до довідки №8015/57-2017 від 17.11.2017 року, що з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року з Старосамбірського ДЛГП Галсільліс надійшло в Старосамбірське ВП 15 матеріалів, з яких 2 факти внесено в ЄРДР за ст. 246 КК України. 2 - за ч.1 ст. 185 КК України, 1 - за ч.1 ст. 190 КК України. По 10 матеріалах прийнято рішення про списання до справи у зв`язку з встановленням в матеріалах ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, розгляд справ по яких відповідно до ст. 241 КУпАП не відноситься до компетенції правоохоронного органу, а належить до компетенції органів лісового господарства. За матеріалами ОВС зареєстровано 13 проваджень, що стосуються Галсільліс, з яких 10 скеровано до суду та 3 перебувають в провадженні. За матеріалами інших органів, установ та громадян зареєстровано 4 проваджень, що стосується Галсільліс, з яких 1 з обвинувальним актом, 1 закрито та 2 перебувають в залишку. Окремо щодо ст. 191 КК України без рішень, яке стосується Галсільліс то в залишку перебуває 1 провадження, про яке йшлося вище . Згідно висновку експерта №14752 від 06.03.2019 року за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження за матеріалами цивільної справи №455/543/17 тексти публікацій Я НЕ веду переговори з терористами та На Львівщині відбувається черговий саботаж лісників вбачається, що вони не містять висловлювань, виражених в образливій, брутальній чи непристойній формі, а містять висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірське ДЛГП Галсільліс , їх керівників та працівників. Висловлювання, наведені у п.2 дослідницької частини висновку та стосовно яких поставлено окремі питання, викладені у формі фактичних тверджень. Отже, аналізуючи зміст поширеної відповідачем у соціальній мережі Facebook інформації про позивача, а також приймаючи до уваги частково висновок експерта №14752 від 06.03.2019 року, не взявши до уваги висновок в частині, що висловлювання, наведені у п.2 дослідницької частини та стосовно яких поставлено окремі питання, викладені у формі фактичних тверджень, суд вбачав, що поширена відповідачем інформація є оціночним вираженням особистих поглядів щодо позивача, в них висловлюється виключно особиста думка ОСОБА_1 , його роздуми, бачення, критична оцінка виключно у відношенні до довкілля, що проявляється у порушенні лісового та природоохоронного законодавства, направлена на привернення уваги до окремих фактів, оцінки їх діяльності, що становить суспільний інтерес, адже екологи давно б`ють на сполох за знищення карпатських лісів, так як наслідком цього стали повені, посуха, зменшення фауни, ерозія ґрунтів та інше, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві. Крім того, межа допустимої критики щодо ОКС ЛГП Галсільліс є значно ширшою, ніж приватного підприємства, чи окремої пересічної особи, оскільки ОКС ЛГП Галсільліс та його 18 дочірніх підприємств є одним з найбільших лісогосподарських підприємств Львівської області. За таких обставин, поширену на сторінці відповідача у соціальній мережі Facebook інформації щодо позивача слід розцінювати лише як критику його дій, які мали місце, і на яку відповідач ОСОБА_1 має відповідно до Конституції України право, тобто, дане висловлювання є оціночним його судженням, а не фактичним твердженням, які підлягають доведенню під час судового розгляду. Вільне висловлення думок є важливим чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки та ідеї, висловлені іншими людьми. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що висловлювання відповідача ОСОБА_1 завдало шкоди його діловій репутації, принизили честь та гідність. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Також суд брав до уваги, що співвідповідач ОСОБА_2 не є власником веб-сайту, а також автором публікації, доказів його причетності до написання статті, володіння сайтом або першочерговістю розміщення матеріалу позивачем суду не представлено. Отже, суд встановив відсутність порушення відповідачем ОСОБА_1 особистих немайнових прав позивача, або таких, що перешкоджають позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що є підставою для відмови у позові про визнання недостовірною, неправдивою та такою, що принижує честь, гідність, репутацію працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс , порушує право на недоторканість ділової репутації інформацією, поширену відповідачем ОСОБА_1 на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук , та в зобов`язанні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спростування такої. Також, Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс не вправі вважатися таким, що уповноважений захищати права та інтереси та діяти від імені власних працівників та працівників третьої особи в суді. Саме тому, всі вимоги щодо спростування інформації, яка на думку позивача стосується його працівників та працівників третьої особи не можуть бути задоволені. Зазначене стосується і третьої особи - ОСОБА_3 . Оскільки суд відмовив у задоволенні основної вимоги, тому не підлягають до задоволення похідні від неї вимоги про зобов`язання спростування поширеної недостовірної, неправдивої інформації та про стягнення моральної шкоди. З огляду на відхилення позовних вимог, суд вважав, що судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду відповідають обставинам, що мають значення для справи, вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду немає.

10.05.2017р. ОКП ЛГГ Галсільліс звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , треті особи Старосамбірське ДЛГП Галсільліс , ОСОБА_3 , у якому з врахуванням заяви про зміну предмету позову просило:

1. визнати недостовірною, неправдивою та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , а також порушує право ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену ОСОБА_1 на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук в розділі ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 та на веб-сайті Український лісовод ( ІНФОРМАЦІЯ_9 а саме:

- ОСОБА_4 є злочинно-терористичною організацією;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс є представниками злочинно-терористичної організації;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс терористи, брехуни, перевертні в кабінетах та крадуть ліс;

- ОСОБА_3 - в.о. директора Старосамбірського ДЛГП Галсільліс купив ліцензію на керівництво підприємством та два роки знищує ліс. ;

2. зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну, неправдиву інформацію на приватній сторінці ОСОБА_1 в інтернет мережі Фейсбук в розділі ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 та на веб-сайті Український лісовод ( ІНФОРМАЦІЯ_9 шляхом опублікування на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук в розділі Життєпис та на веб-сайті Український лісовод (Український лісовий портал) (https://www.lesovod.org.ua) статті, в яких спростувати недостовірну інформацію про ОКС ЛГП Галсільліс , Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , посадових осіб ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , а саме - оголосити про визнання недостовірними заяв, за змістом яких:

- Галсільліс є злочинно-терористичною організацією;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс є представниками злочинно-терористичної організації;

- посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс терористи, брехуни, перевертні в кабінетах та крадуть ліс;

- ОСОБА_3 - в.о. директора Старосамбірського ДЛГП Галсільліс купив ліцензію на керівництво підприємством та два роки знищує ліс. ;

3. стягнути з ОСОБА_1 на користь ОКС ЛГП Галсільліс моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень.

Ухвалою Старосамбіського районного суду Львіської області від 30 березня 2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Позов мотивували тим, що 4.04.2017 року на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук , в розділі Життєпис , відповідачем особисто було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також в інтернет мережі, на сайті Український лісовод, 05.04.2017 року опубліковано статтю відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даних статтях відповідач заявив про те, що: ОСОБА_4 є злочинно-терористичною організацією; що посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс є представниками злочинно-терористичної організації; посадові особи ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс - терористи, брехуни, перевертні в кабінетах, та крадуть ліс; ОСОБА_3 - в.о. директора Старосамбірського ДЛГП Галсільліс купив ліцензію на керівництво підприємством та два роки знищує ліс. Таким чином, відповідач заявив про те, що ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірське ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс є злочинними та терористичними організаціями, а вказаних вище осіб, - причетними до діяльності злочинної організації та терористичної організації. У зв`язку з чим відповідач звинуватив посадових осіб ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс у тяжких кримінальних злочинах й назвав злочинцями. Вказані статті є у вільному доступі, та розповсюджені для необмеженого кола осіб. Вважають, що все наведене відповідачем не має жодного відношення до дійсності. Поширені відомості про ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , посадових осіб ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс є неправдивими. Більше того, поширена інформація носить образливий характер та принижує честь та гідність працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс . Негативна недостовірна інформація, висвітлена відповідачем, принижує ділову репутацію ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс , оскільки спотворює та принижує оцінку їх діяльності з боку громадськості та суспільства. Відтак, є всі ознаки грубого порушення законодавства України з боку відповідача. Факт поширення вищевказаних відомостей ОСОБА_1 підтверджуються, зокрема, витягами з електронної веб-сторінки фейсбук та з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_10 . Поширені відомості про ОКС ЛГП Галсільліс та працівників ОКС ЛГП Галсільліс і Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс вважають неправдивими, оскільки по своїй суті вони є звинуваченням у вчиненні злочинів. ОКС ЛГП Галсільліс та його 18 дочірніх підприємств є одним з найбільших лісогосподарських підприємств Львівської області, які за результатами виробничо-господарської діяльності сплачують податки та інші платежі до бюджетів усіх рівнів. ОКС ЛГП Галсільліс та його дочірні лісогосподарські підприємства виконують важливу соціальну функцію, забезпечуючи роботою громадян Львівської області, забезпечуючи лісопродукцією переробників, надаючи безкоштовну допомогу лісопродукцією громадянам та місцевим громадам Львівської області. Загалом в ОКС ЛГП Галсільліс та його 18 дочірніх лісогосподарських підприємств працює, близько, 700 працівників. Наклепницька інформація висловлена відносно ОКС ЛГП Галсільліс , Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс та їх працівників ставить під сумнів сумлінну та чесну працю усіх працівників комунального лісового господарства Львівської області та принижує ділову репутацію всього комунального лісового господарства області. Таким чином, ОКС ЛГП Галсільліс оцінює розмір моральної шкоди, завданої позивачу, в сумі 50 000,00 гривень. Зазначають, що відповідачу була направлена вимога про спростування вказаної ним недостовірної інформації. Проте відповідач інформацію не спростував, відповіді не надав. У зв`язку з вище вказаним, позивач вважає за необхідне захистити свою ділову репутацію та честь, гідність, ділову репутацію працівників ОКС ЛГП Галсільліс і Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс в судовому порядку. Недостовірна інформація про ОКС ЛГП Галсільліс , Старосамбірського ДЛГП ОКС ЛГП Галсільліс та його працівників має бути спростована в такий же спосіб, в який вона була висвітлена.

За ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації , на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Також, згіно п.3 Постанои Пленуму Верховного суду Украни №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК ( 435-15 ) захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Крім цього, за п.5 Постанови, Відповідно до статей 94, 277 ЦК ( 435-15 ) фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Окрім цього за п. 15 цієї Постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 ) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Окремо за п. 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК ( 435-15 ) не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції ( 475/97-ВР ). Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК ( 435-15 ) та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") ( 3759-12 ) у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

За змістом частини першої статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (ділову репутацію).

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Отже, суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам необхідно враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Разом із цим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Так, відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, ратифікованої Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до ст. 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - 4.04.2017 року на своїй приватній сторінці в інтернет мережі Фейсбук , в розділі Життєпис , відповідач ОСОБА_1 опублікував статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.8) наступного змісту:

Представники злочинно-терористичної організації ОСОБА_4 свідомо затягують час. Всі зустрічі, круглі столи, конференції не що інше як замилювання ока, спроба приспати пильність, ввірватися в наш ліс і вкрасти що вдасться. А потім - вибачте, ми не в курсі, то не ми, то підприємці, то попередники і популісти. Пояснюю, після зміни очільника обласного Галсільліс - жодних змін: - не вирішено питання призначення керівника Старосамбірський Галсільліс; - якщо почитати жовту пресу - призначення керівника все ж вирішено. ОСОБА_5 , роздає інтерв`ю, робить зауваження і навіть набрався хоробрості обзивати активістів - популістами. З його заяв і дій (витрачання коштів на замовні статті) виходить, що два роки для знищення лісу йому мало, домовились, купив ліцензію , потрібно трохи відбілитися; - порушуючи Закон України, Лісовий кодекс, рішення обласної і районної рад, підприємство продовжує вакханалію, ліс вирізається з грубими порушеннями законодавства; - всі факти порушення надані керівнику обласного ОСОБА_6 і заступнику голови ЛОР ОСОБА_7 . Жодного дієвого рішення, щоб зупинити злочини чиновниками не прийнято; - мені запропонували кошти, за закрити очі на рубку в моєму селі, підприємець повідомив - зі всіма домовились. Підприємці з Волосянки, Старого ОСОБА_8 і Стрілок підтвердили, що їм обіцяно, за винагороду (крім основної плати) рубки; - на даний момент в Старосамбірському районі доконується з грубими порушеннями, десяток рубок, ніби то за минулорічними дозволами. Переглянув відео, яке зняли наші побратими з ОСОБА_9 . Поведінка підприємця, вказує на те, що отримав благословення влади. Перевертні в кабінетах, співаючи оди про втілення державних програм, ремонти доріг, світле майбутнє - крадуть його в нас. Осліплені наживою і кар`єрним ростом, вони наплювали на всі цінності, перевернули все догори ногами, погрожують активістам - активістами , майданівцям - майданівцями , АТОшникам - людьми з шевронами, вони перемішали правду з брехнею і продали свою совість. Усвідомлюючи всю відповідальність, пізнавши фальш і брехню чиновників я зупиняю будь-які переговори з терористами. Виходжу з робочої групи при Міністерстві Аграрної політики, круглих столів і робочих груп в обласній і районній радах. Часу було вдосталь - брехуни! (т.1 а.с.8).

Також, в інтернет мережі, на сайті Український лісовод , 05.04.2017 року опубліковано статтю відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного змісту:

Представники злочинної і терористичної щодо довкілля організації Галсільліс свідомо затягують час, щоби украсти якнайбільше лісу. Про це кореспонденту ІНФОРМАЦІЯ_6 заявив координатор Львівської обласної організації ВОЛЯ ОСОБА_10 . Усі зустрічі, круглі столи, конференції щодо вирубок лісу - не що інше як замилювання ока, спроба приспати пильність, ввірватися в наш ліс і вкрасти що вдасться. У них постійна відповідь: то не ми підприємці то попередники і популісти , - заявив ОСОБА_11 . Півроку тому звільнили попереднього керівника обласного Галсільлісу , до роботи приступив інший. Однак нічого не змінилося. У Старосамбірському Галсільлісі уже два роки немає керівника і його далі не призначають. Виконувач обов`язків ОСОБА_5 замовляє у місцевій пресі статті, де називає активістів популістами. Ліс продовжують вирізати із грубими порушеннями Лісового кодексу, законів України, рішень Львівської обласної та Старосамбірської районної рад. Усі факти порушення ми зібрали і подали керівнику обласного Галсільліс Володимиру Мельнику заступнику голови Львівської обласної ради ОСОБА_12 . Жодного дієвого рішення, щоб зупинити злочини, - продовжує ОСОБА_11 . - Більше того, підприємці району, яких крім активістів, ніхто не контролює і не карає, мені запропонували кошти. За те, щоб я закривав очі на рубку в моєму селі. Один повідомив також, що з усіма іншими вони уже домовилися. Підприємці з Волосянки, Старого ОСОБА_8 і Стрілок підтвердили, що їм уже обіцяно ці рубки - за винагороду, крім основної плати за кубатуру. Поведінка підприємців вказує на те, що вони отримують благословення влади. Перевертні в кабінетах, співаючи оди про втілення державних програм, ремонти доріг, світле майбутнє - крадуть його в нас . Зараз у Старосамбірському районі докопується з грубими порушеннями десяток рубок, ніби-то за минулорічними дозволами. Осліплені наживою, чорні лісоруби погрожують активістам - активістами , майданівцям - майданівцями , АТОшникам - людьми з шевронами. Пізнавши фальш і брехню чиновників, зупиняв будь-які переговори з тими, хто загрожує національній глобальній безпеці! Виходжу з робочої групи при Міністерстві Аграрної політику круглих столів і робочих груп в Львівській облраді і райрадах: - заявив ОСОБА_13 (т.1 а.с.10).

З матеріалів справи, також, вбачається, що на підставі звернень ОСОБА_1 , Державною екологічною інспекцією України у Львівській області 07.08.2017 року №04-4049 був направлений лист, у якому зазначено, що в кварталах №8, №9 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП Галсільліс поблизу с. Волошиново Старосамбірського району виявлено незаконну рубку 142 дерев. Сума шкоди завдана лісовому господарству становить 1129676,38 гривень. В кварталах №27, №31 Бітлянського лісництва Турківського ДЛГП Галсільліс поблизу села Либохора Турківського району виявлено незаконну рубку 78 дерев. Сума шкоди завдана лісовому господарству становить 365392,24 гривні. Матеріали перевірок в порядку ст.214 КПК передано в правоохоронні органи. Крім цього перевірено факти наведені в заяві ОСОБА_1 щодо порушень вимог природоохоронного законодавства під час проведення рубки головного користування 2016 року в кварталі 29 виділ 98 площею 1,2 га Дністрянського лісництва Старосамбірського ДЛГП Галсільліс та встановлено, що на час проведення перевірки рубка завершена, лісопродукція вивезена, очистка ділянки від порубкових решток проведена задовільно. Весною 2017 року на всій площі створено лісові культури складом 8Яц2КлЯв. Якість лісових культур задовільна. Припис №380-04 від 11.11.2016 року виданий на усунення порушень на вищезазначеній ділянці, які були зафіксовані актом перевірки №733/04/850 від 09.11.2016 року, виконаний в повному обсязі (т.1 а.с.119).

Також, з довідки №8016 від 17.11.2017 року, виданої Старосамбірський відділенням поліції Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області, відомо, що з 01.01.2017 року по 15.11.2017 року загалом за ст.246 КК України зареєстровано 42 кримінальні провадження. По провадженнях особам оголошувалась підозра. 7 проваджень скеровано до суду з обвинувальними актами. З числа проваджень, порушених за матеріалами ОСОБА_4 підозри не оголошували та скерованих до суду не було. Загалом за 2017 рік з Старосамбірського ДЛГП Галсільліс надійшло в Старосамбірське ВП всього 7 матеріалів, з яких 3 факти внесено в ЄРДР за ст.. 246 КК України, 1 - за ч.4 ст.358 КК України. По 3 інших матеріалах прийнято рішення про списання до справи у зв`язку з встановленням в матеріалах ознак адміністративного правопорушення, передбаченого 65 КУпАП, розгляд справ по яких відповідно до статті 24 КУпАП не відноситься до компетенції правоохоронного органу, а належить до компетенції органів лісового господарства. За матеріалами поліції зареєстровано провадження, що стосуються і Галсільліс (матеріали перебувають на розслідуванні).

Крім того, за ст. 191 КК України зареєстровано 5 проваджень, 3 скеровано до суду, з яких 2 провадження стосуються посадових осіб Галсільліс.

На даний час за Старосамбірським ВП числиться 11 проваджень по ст.. 192 КК України без рішень, з яких 1 стосується Галсільлісу (т.1 а.с.120).

З довідки №8015/57-2017 від 17.11.2017 року вбачається, що з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року з Старосамбірського ДЛГП Галсільліс надійшло в Старосамбірське ВП 15 матеріалів, з яких 2 факти внесено в ЄРДР за ст. 246 КК України. 2 - за ч.1 ст. 185 КК України, 1 - за ч.1 ст. 190 КК України. По 10 матеріалах прийнято рішення про списання до справи у зв`язку з встановленням в матеріалах ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, розгляд справ по яких відповідно до ст. 241 КУпАП не відноситься до компетенції правоохоронного органу, а належить до компетенції органів лісового господарства.

За матеріалами ОВС зареєстровано 13 проваджень, що стосуються Галсільліс, з яких 10 скеровано до суду та 3 перебувають в провадженні.

За матеріалами інших органів, установ та громадян зареєстровано 4 проваджень, що стосується Галсільліс, з яких 1 з обвинувальним актом, 1 закрито та 2 перебувають в залишку.

Окремо щодо ст. 191 КК України без рішень, яке стосується Галсільліс то в залишку перебуває 1 провадження, про яке йшлося вище (т.1 а.с.121).

Окрім цього, з висновку експерта №14752 від 06.03.2019 року за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження за матеріалами цивільної справи №455/543/17 тексти публікацій Я НЕ веду переговори з терористами та На Львівщині відбувається черговий саботаж лісників вбачається, що вони не містять висловлювань, виражених в образливій, брутальній чи непристойній формі, а містять висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірське ДЛГП Галсільліс , їх керівників та працівників. Висловлювання, наведені у п.2 дослідницької частини висновку та стосовно яких поставлено окремі питання, викладені у формі фактичних тверджень (т.2 а.с.201-218).

Проводячи оцінку підставам та предмету позову з врахуванням наведених доказів, суд першої інстанції вірно вказав, що викладені відповідачем у згаданих статтях відомості є по суті оціночним вираженням його особистих поглядів. В них висловлюється виключно особиста думка ОСОБА_1 , його роздуми, бачення, критична оцінка виключно у відношенні до довкілля, що проявляється у порушенні лісового та природоохоронного законодавства, направлена на привернення уваги до окремих фактів, оцінки їх діяльності, що становить суспільний інтерес, адже загально відомим є факт щодо пошкодження карпатських лісів, наслідком чого стали часті повені, посуха, зменшення фауни, ерозія ґрунтів та інші негативні наслідки. Тому вказані відомості як оціночні судження не підлягають спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві.

Також, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що межа допустимої критики щодо ОКС ЛГП Галсільліс є значно ширшою, ніж приватного підприємства, чи окремої пересічної особи, оскільки ОКС ЛГП Галсільліс та його 18 дочірніх підприємств є одним з найбільших лісогосподарських підприємств Львівської області.

За таких обставин, викладені на сторінці відповідача у соціальній мережі Facebook та на веб-сайті Український лісоводстатті слід розцінювати лише як критику дій позивача, і на яку відповідач ОСОБА_1 має відповідно до Конституції України право, тобто, дані висловлювання є оціночними його судженнями, а не фактичними твердженнями, які підлягають доведенню під час судового розгляду.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлена відсутність порушення відповідачем ОСОБА_1 особистих немайнових прав позивача, або таких, що перешкоджають позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що є підставою для відмови у позові про визнання недостовірною, неправдивою та такою, що принижує честь, гідність, репутацію працівників ОКС ЛГП Галсільліс та Старосамбірського ДЛГП Галсільліс , порушує право на недоторканість ділової репутації інформацією та відповідно правильно відмовлено у задоволенні вимог про зобов`язання спростування поширеної недостовірної, неправдивої інформації та про стягнення моральної шкоди.

Також, судом вірно вказано про те, що Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс не вправі вважатися таким, що уповноважений захищати права та інтереси та діяти від імені власних працівників та працівників третьої особи в суді. Саме тому, всі вимоги щодо спростування інформації, яка на думку позивача стосується його працівників та працівників третьої особи не можуть бути задоволені. Зазначене стосується і третьої особи - ОСОБА_3 .

Окремо, слід вказати і про те, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, яким саме чином поширена інформація вплинула на ділову репутацію позивача, принизила таку та в чому це полягало і яким чином умовно спростування може вплинути на відновлення такої репутації.

Також, інформацію, яка викладена у спірних статтях у певному варіативному викладі не можна виокремити чи розділити на частини, про що вказує позивач посилаючись на висновок експертизи, у якому вказано про те, що певні частини статей є фактичними твердженнями. Так, як вказано вище, спірні статті є цілісними, конкретними до певної міри публіцистично-критичними працями (творами, дослідженнями) із своїми правилами викладу, метою, ціллю викладу, тощо.

Так, згідно Академічного тлумачного словника української мови ( http://sum.in.ua/s/publicystyka ) - Публіцистика - Рід літератури, що висвітлює актуальні проблеми сучасності; сукупність літературних творів цього роду, а також - відбиття актуальних проблем сучасності у творах інших родів літератури.

Також згідно інтернет ресурсу Вікіпедія (ІНФОРМАЦІЯ_11 ) публіцистика (з латини publicum - "громадськість ") - напрям літературної і журналістської творчості , який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу (Феномен публіцистики: проблема дефініційї - ОСОБА_14 , Науковий вісник Львівського університету, 2007).

Також, відповідно до інтернет ресурсу Вікіпедія, Стаття (журналістика) - це жанр журналістики, в якому автор ставить завдання проаналізувати суспільні ситуації, процеси, явища, перш за все з точки зору закономірностей, що лежать в їх основі.

Такому жанру як стаття властива ширина практичних узагальнень, глибокий аналіз фактів і явищ, чітка соціальна спрямованість. У статті автор розглядає окремі ситуації як частину ширшого явища. Автор аргументує і вибудовує свою позицію через систему фактів.

У статті висловлюється розгорнута аргументована концепція автора або редакції з приводу актуальної соціологічної проблеми. Також в статті журналіст обов`язково повинен інтерпретувати факти (це можуть бути цифри, додаткова інформація, яка буде правильно розставляти акценти і яскраво розкривати суть питання).

Відмінним аспектом статті є її готовність. Якщо підготовлюваний матеріал так і не був опублікований (не вийшов в тираж, не набув поширення), то така праця відносити до статті некоректно. Швидше за все цю роботу можна назвати чернеткою або заготівлею. Тому метою будь-якої статті є поширення змісту в ній інформації. (ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Стаття, ж відповідно до Академічного тлумачного словника української мови - Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті і т. ін. ( http://sum.in.ua/s/stattja ).

Публікація ж відповідно до згаданих джерел - це надання гласності будь-якій інформації ( ІНФОРМАЦІЯ_13 або друкування, видання якого-небудь твору, тексту.; те, що надруковано, видано; оголошення про що-небудь, надруковане десь.

Такий аналіз судом апеляційної інстанції до певної міри схожий і з практикою аналізу статей журналістів (якою до певної міри і слід вважати спірні статті) у такій категорії справ Європейським судом з прав людини, зокрема у справі ТОВ Інститут економічних реформ проти України (заява №61561/08/ рішення від 2.06.2016 року).

Враховуючи вказане, виокремлення та піддання аналізу окремих фраз, слів чи речень як окремих даних не слід.

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс - залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складно 25 лютого 2021 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра