Рішення

від 22.10.2019 по справі 755/21145/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/21145/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участі

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

представника відповідачів ОСОБА_6

представника третьої особи Товариства з

обмеженою відповідальністю Максимум Єрмоленка Є.В.

представника третьої особи Товариства з

обмеженою відповідальністю Компанія

з управління активами Крістал Ессет Менеджмент Єрмоленка Є.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за участі третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги мотивував тим, що з 19 листопада 2011 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 20 червня 2014 року розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва. В серпні 2012 року за час перебування у шлюбі сторонами за спільні кошти було придбано автомобіль марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 . Також під час перебування у шлюбу, а саме 25 квітня 2013 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент було укладено договір купівлі-продажу заставної № 377-13-БВ на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 25 квітня 2013 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Максимум укладено попередній договір міни квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 29 липня 2013 року донькою відповідача від першого шлюбу - ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент було укладено договір купівлі-продажу заставної № 517-13-БВ на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, 29 липня 2013 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Максимум украдено попередній договір міни квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з чим просить визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , стягнути з відповідача 1/2 частину вартості квартири АДРЕСА_2 , а саме 625 000,00 грн.; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачем право власності на автомобіль марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , з виплатою на користь відповідача компенсації 1/2 частини вартості спірного автомобіля; визнати за відповідачем право власності на вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн., стягнути з відповідача компенсацію 1/2 частини вартості торгівельного обладнання (морозильні ящики, морозильні вітрини), що знаходяться в Дарницькому продуктовому ринку м. Києва по вул. Бориспільська, 3, торгівельне місце НОМЕР_11 у розмірі 24 960 грн.; стягнути з відповідача 1/2 частину викрадених грошових коштів у розмірі 75 000,00 грн. та витребувати у відповідача золоті прикраси, а саме: обручку, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна та просить визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн.; автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.; грошові кошти в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.; вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.; золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстны, вартістю 7 910,00 грн.; золоті жіночі прикраси: обручка, вартістю 4 913,00 грн., три перстні, вартістю 5 172,00 грн., чотири ланцюжки, вартістю 20 830,00 грн. та браслет, вартістю 4542,00 грн.; визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; визнати за позивачем право приватної власності на автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн. та золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.; визнати за ОСОБА_5 право приватної власності на грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.; вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.; золоті жіночі прикраси: обручка, вартістю 4 913,00 грн., три перстні, вартістю 5 172,00 грн., чотири ланцюжки, вартістю 20 830,00 грн. та браслет, вартістю 4542,00 грн.; зобов`язати ОСОБА_5 передати позивачу особисту приватну власність автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн. та золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.

12 серпня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя залишено без руху.

27 серпня 2014 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

04 грудня 2014 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року скасовано, питання передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

16 січня 2015 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя повернуто позивачу для подання до належного суду.

08 квітня 2015 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 січня 2015 року скасовано і передано питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

13 травня 2015 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та поділ спільного майна подружжя.

05 серпня 2015 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року залишено без змін.

14 серпня 2015 року ухвалою суду клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; накладено арешт на квартиру АДРЕСА_6 ; накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen-Transporter T4 д.н. НОМЕР_1 зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 .

26 травня 2016 року ухвалою суду витребувано в Управління безпеки дорожнього руху інформацію на якій особі зареєстрований автомобіль Volkswagen-Transporter T4 д.н. НОМЕР_1 ., витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київради інформацію кому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_6 .

15 червня 2016 року ухвалою суду витребувано з ПАТ Укрсоцбанк (що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29) інформацію: Чи є ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 власником будь-яких рахунків, відкритих у ПАТ Укрсоцбанк ? Якщо так, коли були відкриті рахунки на ім`я ОСОБА_1 , яка сума грошових коштів зберігалася на цих рахунках, починаючи з часу їх відкриття і до лютого 2014 року? Яка сума грошових коштів знаходилась на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , станом на лютий 2014 року? Інформацію про рух грошових коштів на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , за період з 19 листопада 2011 року до лютого 2014 року.

Крім того, 15 червня 2016 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя. Свої вимоги мотивувала тим, що з 19 листопада 2011 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 20 червня 2014 року розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва. Під час перебування у зареєстрованому шлюбу було заощаджено грошові кошти у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк . Крім того, під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було придбано майно, а саме: вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн., вітрину холодильну ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., вартістю - 21 800,00 грн., ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн., ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн., ваги торгові 5 шт., вартістю 25 000,00 грн. та ваги напільні, вартістю 4200,00 грн. Відповідачем ОСОБА_5 під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем було за особисті грошові кошти придбано автомобіль марки Volkswagen-Transporter T4 д.н. НОМЕР_1 , а тому він не може бути включений до складу спільного майна подружжя. Спірна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , також не може бути предметом спільного майна подружжя, оскільки на даний час належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Максимум . Спірна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , придбана ОСОБА_4 , донькою відповідача від першого шлюбу, за її особисті грошові кошти. У зв`язку з чим просить визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; визнати за ОСОБА_1 право власності на вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн., вітрину холодильну ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., вартістю - 21 800,00 грн., ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн., ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн., ваги торгові 5 шт., вартістю 25 000,00 грн. та ваги напільні, вартістю 4200,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; стягнути з ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини вартості вітрини холодильної середньо-температурної ПВХС Флорила 2,0-с, вітрини холодильної ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., ящика морозильного ZD 700, ящика морозильного SCAN ZB-451, торгових та напільних вагів, у розмірі 34 980,00 грн.

14 вересня 2016 року ухвалою суду зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя до розгляду справи № 755/9688/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно.

Розпорядженням Дніпровського районного суду м. Києва № 578 від 28 березня 2017 року, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи.

30 березня 2017 року цивільну справу за заявою позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, було передано в провадження судді Арапіної Н.Є. в порядку визначеному ст. 11-1 ЦПК України.

30 березня 2017 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. цивільну справу прийнято до свого провадження.

15 серпня 2018 року ухвалою суду відновлено провадження по справі.

20 вересня 2018 року ухвалою суду витребувано з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (02094, бул. Верховної Ради, 24-б, м. Київ) належним чином завірену інформацію про доходи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за період з 2011 по 2014 роки.

13 листопада 2018 року протокольною ухвалою суду залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Максимум та Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Крім того, 13 листопада 2018 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

22 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про повернення на стадію з`ясування обставин справи.

Крім того, 22 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про повернення на стадію підготовчого провадження та зміну предмету позову.

22 жовтня 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач ОСОБА_1 підтримав первісні позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив про відсутність грошових коштів на рахунку, відкритому на його ім`я, на день припинення шлюбу, оскільки зазначені грошові кошти було перераховано на оплату вартості квартири під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. На придбання квартири відповідачу ОСОБА_4 були витрачені спільні сумісні кошти подружжя.

Відповідач ОСОБА_5 первісні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що відповідач ОСОБА_4 сплачувала за свою квартиру власні кошти. Заперечувала проти визнання спірної квартири в„– 62 спільною сумісною власністю подружжя, оскільки кошти на придбання спірної квартири є її особистою власністю, у теперішній час квартира на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Максимум . Заперечувала проти визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вона придбала його за грошові кошти, отримані від реалізації автомобіля марки Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_4 , який вона придбала до реєстрації шлюбу з позивачем. Підтримала зустрічні позовні вимоги. Дала пояснення, аналогічні викладеним у зустрічному позові.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_6

Представник відповідачів ОСОБА_6 пояснив, що квартира в„– 62 не стала власністю відповідача ОСОБА_5 , вона через заставну отримала кошти. Відповідач ОСОБА_4 придбала квартиру за власні кошти, які отримала в борг від ОСОБА_13 . В обгрунтування наявності коштів у сумі 150 000 грн. позивачем не надано доказів. Зустрічні позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум Єрмоленко Є.В . пояснив, що договір міни укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Максимум та відповідачем ОСОБА_4 про передачу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 у власність товариства, та прийняття товариством у власність заставної.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент Єрмоленко Є.В . пояснив, что заставна відповідачем ОСОБА_5 була передана товариству та була погашена коштами, здійснено повний розрахунок. Відповідач ОСОБА_4 обміняла заставну на квартиру.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З 19 листопада 2011 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2014 року було розірвано, в результаті чого відповідач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_5 (а.с. 210, 211, том 1, а.с. 127, том 2).

Позивач просив визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн.; автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.; грошові кошти в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.; вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорида 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.; золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.; золоті жіночі прикраси: обручка, вартістю 4 913,00 грн., три перстні, вартістю 5 172,00 грн., чотири ланцюжки, вартістю 20 830,00 грн. та браслет, вартістю 4542,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на придбання спірного майна під час перебування у шлюбі.

На підтвердження вимог позивач надав суду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого автомобіль марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_5 (а.с. 16, том 1), фіскальний чек на придбання золотого ланцюга вартістю 5 112,80 грн. (а.с. 45, том 1), товарний чек на придбання золотого перстня вартістю 3800,00 грн. (а.с. 45, том 1), чек на придбання золотого перстня вартістю 4 110,00 грн. (а.с. 45, том 1), чек на придбання перстня вартістю 3984,00 грн. (а.с. 45, том 1).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не скористалися процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент не скористався своїм правом подачі письмових пояснень щодо позову.

Між сторонами виник спір з приводу сімейних правовідносин, предметом доказування є доведення, що грошові кошти на придбання спірного майна є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Статтею 70 Сімейного Кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Статтею 71 даного Закону передбачено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними у натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 постанови № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є, зокрема, майно, нажите подружжям за час шлюбу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК України).

Щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає таке.

25 квітня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К.М., посвідчено заяву ОСОБА_1 , відповідно до якої останній перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , дає згоду на укладення попереднього договору міни, попереднього договору оренди, яка на момент підписання цієї згоди будується в житловому будинку, який будується на земельній ділянці з кадастровим № 8000000000:66:134:0011 , розташованій на АДРЕСА_12 за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , а також правочинів спрямованих на відчуження майнових прав на зазначену квартиру або безпосередньо самої квартири (а.с. 17, том 1).

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вона на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Максимум .

На підтвердження заперечень відповідач надала суду інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 червня 2016 року, відповідно до якої квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Максимум (а.с. 136-138, том 2).

З огляду на викладене суд приходить висновку, що ОСОБА_5 є неналежним відповідачем.

Щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобіля марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн., суд вважає таке.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на придбання спірного автомобіля під час перебування у шлюбі.

На підтвердження вартості спірного автомобіля позивач надав суду звіту № 112/14 з оцінки ринкової вартості транспортного засобу від 22 серпня 2014 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки Volkswagen-Transporter Т4 д.н. НОМЕР_1 становить у розмірі 111 628,00 грн. (а.с. 39-43, том 1).

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вона придбала його за грошові кошти, отримані від реалізації автомобіля марки Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_4 , який вона придбала до реєстрації шлюбу з позивачем.

На підтвердження заперечень відповідач ОСОБА_5 надала суду договір № 0003121 купівлі-продажу автомобіля від 26 листопада 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Мегакарс та відповідачем ОСОБА_5 , відповідно до якого остання придбала автомобіль марки Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_4 (а.с. 131-133, том 2), довідку Центру надання послуг пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування від 02 серпня 2014 року відповідачем ОСОБА_5 у 2010 році з метою реалізації знято з обліку три автомобілі, а саме: автомобіль марки ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_7 , автомобіль марки Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_4 та автомобіль марки ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_12 (а.с. 134, 135, том 2).

Судом встановлено, що 22 листопада 2016 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на транспортний засіб та цінний папір заставну відмовлено (а.с. 220-227, том 2). 15 лютого 2017 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року залишено без змін (а.с. 217-219, том 2).

Зі змісту рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року вбачається, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт відчуження транспортного засобу - легкового автомобіля Mitsubishi Lancer X Invite S08 (довідку-фактуру, договір купівлі-продажу інше) та його дійсну ринкову вартість на момент відчуження, в той же час наявність лише довідки державного органу реєстрації транспортних засобів про реєстрацію та зняття транспортного засобу з реєстраційного обліку не доводить ті обставини, які потребують доказуванню в межах даного спору, безпосередньо вартість відчуженого транспортного засобу та відповідно вартість придбаного спірного транспортного засобу.

Оскільки спірний автомобіль придбано під час шлюбу, суд вважає доведеним наявність правових підстав для визнання спільним майном подружжя автомобіля марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.

Позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів в сумі 150 000,00 грн., які зберігалися у домашньому сейфі за адресою: АДРЕСА_10 та визнання за відповідачем права приватної власності на них не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності зазначених коштів у подружжя.

Щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів у розмірі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , суд вважає таке.

На підтвердження позовних вимог в цій частині позивач надав суду заяву на переказ готівки № k10/U/3 від 30 вересня 2013 року у розмірі 100 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 26, том 1), заяву на переказ готівки № k10/U/14 від 30 жовтня 2013 року у розмірі 96 051,46 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 27, том 1), заяву на переказ готівки № k10/Е/22 від 14 листопада 2013 року у розмірі 50 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 28, том 1), заяву на переказ готівки № k10/К/9 від 20 січня 2014 року у розмірі 100 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 29, том 1), заяву на переказ готівки № k10/Q/9 від 26 лютого 2014 року у розмірі 100 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 26, том 1).

Відповідач заперечувала визнання спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів у розмірі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

На підтвердження відповідач ОСОБА_5 надала копію договору міни, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Максимум та відповідачем ОСОБА_4 про передачу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 власність товариства, та прийняття товариством у власність заставної (а.с.139-142, том 2), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем спірної квартири (а.с.143-144, том 2), квитанції про оплату відповідачем ОСОБА_4 вартості спірної квартири (а.с. 145-154, том 1), рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2016 року, яким визнано укладеним договір позики грошових коштів із всіма додатковими угодами до нього на загальну суму 911 294,15 грн., який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 29 липня 2013 року (а.с. 155-157, том 2).

За встановлених обставин позивачем не доведено право спільної сумісної власності подружжя грошових коштів у розмірі 1 250 000,00 грн., які були витрачені відповідачем ОСОБА_4 на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Позовні вимоги про визнання вітрини холодильної середньо-температурну ПВХС Флорида 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрини холодильної ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн. підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.

На підтвердження вимог позивач надав суду видаткову накладну № 2202/12-1 від 02 березня 2012 року на вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорида 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн. (а.с. 22, том 1), рахунок-фактуру № СЛ-00008 від 20 березня 2012 року ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 60,00 грн. (а.с. 23, том 1), рахунок-фактуру № СЛ-00017 від 04 липня 2012 року на ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. (а.с. 24, том 1), рахунок-фактуру № СЛ-000037 від 27 листопада 2012 року на вітрину холодильну ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 600,00 грн. (а.с. 25, том 1).

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти придбання спірного майна в період перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем.

Судом встановлено, що під час перебування у шлюбі сторонами придбано обладнання: вітрина холодильна середньотемпературна ПВХС Флорида 2,0- С вартістю 6 500,00 грн., вітрина холодильна ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн. , ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн.

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів придбання вітрини холодильної ПВХ Кентукі, 1,8-с у кількості 2 штуки., вагів торгових, вартістю - 5 000,00 грн.; вагів напільних, вартістю - 4 200,00 грн., чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За встановлених обставин, суд вважає доведеним наявність правових підстав для визнання спільним майна подружжя обладнання: вітрина холодильна середньотемпературна ПВХС Флорида 2,0- С вартістю 6 500,00 грн., вітрина холодильна ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн. , ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. В решті вимог слід відмовити.

Позивач також просить визнати за ОСОБА_5 право приватної власності на вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорида 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.

Відповідач у зустрічному позові просить визнати за ОСОБА_1 право власності на вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн., вітрину холодильну ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., вартістю - 21 800,00 грн., ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн., ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн., ваги торгові 5 шт., вартістю 25 000,00 грн. та ваги напільні, вартістю 4200,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини вартості вітрини холодильної середньо-температурної ПВХС Флорила 2,0-с, вітрини холодильної ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., ящика морозильного ZD 700, ящика морозильного SCAN ZB-451, торгових та напільних вагів, у розмірі 34 980,00 грн.

Сторони не дійшли згоди щодо місця знаходження спірного майна, кожна із сторін наполягала на знаходженні майна у протилежної сторони.

Крім того, сторони не просили про визнання права власності за кожним на 1/2 частину спірного майна, просили лише про поділ майна шляхом передачі майна протилежній стороні. При цьому, відповідач просила про стягнення на її користь грошової компенсації за 1/2 частину вартості спірного майна.

Виходячи з наведеного, правомірним, на думку суду, буде визнання за обома сторонами права спільної сумісної власності на зазначене майно.

Позовні вимоги в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя золотих чоловічих прикрас: обручки, вартістю 3 984,00 грн. та двох перстнів, вартістю 7 910,00 грн.; золотих жіночих прикрас: обручки, вартістю 4 913,00 грн., трьох перстнів, вартістю 5 172,00 грн., чотирьох ланцюжків, вартістю 20 830,00 грн. та браслету, вартістю 4542,00 грн., задоволенню не підлягають оскільки відповідно до ч. 2 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Позивач просить визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; визнати право приватної власності на золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн. Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .; визнати право приватної власності на грошові кошти в сумі 150 000,00 грн..

Оскільки у задоволенні позовних вимог про визнання спільним сумісним майном подружжя квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн., грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; грошових коштів в сумі 150 000,00 грн. та золотих чоловічих прикрас: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн. відмовлено, тому відсутні правові підстави для визнання права власності на зазначене майно.

Крім того, позивач просить визнати за позивачем право приватної власності на автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.

Однак, оскільки зазначені вимоги є взаємовиключними з вимогами про визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, які задоволено судом повністю, тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача ОСОБА_5 передати позивачу в особисту приватну власність автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки спірний автомобіль визнано спільною сумісною власністю подружжя.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача ОСОБА_5 передати позивачу в особисту приватну власність золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження знаходження спірного майна у відповідача.

Відповідач за зустрічними позовними вимогами просила визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк .

Позивач заперечував наявність грошових коштів на рахунку, відкритому на його ім`я на день припинення шлюбу, оскільки зазначені грошові кошти було перераховано на оплату вартості квартири під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2014 року розірвано шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 , шлюбні відносини припинено з лютого 2014 року. Згідно інформаційного лист Акціонерного товариства Укрсоцбанк на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 остання операція відбулася 29 квітня 2013 року, вихідний залишок - 0,00 грн. (а.с.28-29, 30-31,том 3).

Оскільки відповідачем не доведено наявність спірних грошових коштів у розмірі 431 206,54 грн. на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк на час припинення спільного ведення господарства, тому позовні вимоги про визнання права власності на грошові кошти та стягнення грошової компенсації задоволенню не підлягають.

За встановлених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за участі третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна задовольнити частково: визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 автомобіль марки VOLKSWAGEN модель Transporter , номер шасі № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, вартістю 111628,07 грн.; обладнання: вітрина холодильна середньотемпературна ПВХС Флорида 2,0- С вартістю 6 500,00 грн., вітрина холодильна ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн. , ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. на загальну суму 140 828 (сто сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 07 коп. В решті позовних вимог відмовити.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3700 грн. 00 коп., відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 133 328,07 грн., а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 185,00 грн. (133 328,07 грн. х 100% : 2728671 грн. = 5 % х 3700,00 грн.).

При поданні зустрічної позовної заяви відповідачем сплачено судовий збір в сумі 6890 грн. 00 коп., відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що зустрічні позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з позивача підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 7500,00 грн., а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 68,90 грн. (7500,00 грн. х 100% : 932 373,08 грн. = 1 % х 6890,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 57, 60, 63, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 16, 368 ЦК України, п.п. 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , п. 5 постанови № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за участі третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна задовольнити частково.

Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 автомобіль марки VOLKSWAGEN модель Transporter , номер шасі № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, вартістю 111628,07 грн.; обладнання: вітрина холодильна середньотемпературна ПВХС Флорида 2,0- С вартістю 6 500,00 грн., вітрина холодильна ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн. , ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. на загальну суму 140 828 (сто сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 07 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_16 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , витрати по сплаті судового збору в сумі 185 (сто вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_16 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 листопада 2019 року.

Суддя Н.Є.Арапіна