Постанова

від 02.02.2021 по справі 755/21145/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 755/21145/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/1968/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

2 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Максюк І.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішенняДніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 3-ті особи - Товариствоз обмеженою відповідальністю Максимум , Товариствоз обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що з 19 листопада 2011 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який 20 червня 2014 року розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва.

В серпні 2012 року за час перебування у шлюбі сторонами за спільні кошти було придбано автомобіль марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 .

Також під час перебування у шлюбі, 25 квітня 2013 року, між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент було укладено договір купівлі-продажу заставної № 377-13-БВ на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 25 квітня 2013 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Максимум укладено попередній договір міни квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

29 липня 2013 року донькою відповідача від першого шлюбу - ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент було укладено договір купівлі-продажу заставної № 517-13-БВ на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, 29 липня 2013 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Максимум укладено попередній договір міни квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з зазначеним просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача 1/2 частину вартості квартири АДРЕСА_2 , а саме 625 000,00 грн.; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачем право власності на автомобіль марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , з виплатою на користь відповідача компенсації 1/2 частини вартості спірного автомобіля; визнати за відповідачем право власності на вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітринухолодильну ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн., стягнути з відповідача компенсацію 1/2 частини вартості торгівельного обладнання (морозильні ящики, морозильні вітрини), що знаходяться в Дарницькому продуктовому ринку м. Києва по вул. Бориспільська, 3, торгівельне місце № НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 22 у розмірі 24 960 грн.; стягнути з відповідача 1/2 частину викрадених грошових коштів у розмірі 75 000,00 грн. та витребувати у відповідача золоті прикраси, а саме: обручку, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просиввизнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн.; автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.; грошові кошти в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.; вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.; золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстні , вартістю 7 910,00 грн.; золоті жіночі прикраси: обручка, вартістю 4 913,00 грн., три перстні, вартістю 5 172,00 грн., чотири ланцюжки, вартістю 20 830,00 грн. та браслет, вартістю 4542,00 грн.; визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; визнати за ним право приватної власності на автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн. та золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.; визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.; вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.; золоті жіночі прикраси: обручка, вартістю 4 913,00 грн., три перстні, вартістю 5 172,00 грн., чотири ланцюжки, вартістю 20 830,00 грн. та браслет, вартістю 4542,00 грн.; зобов`язати ОСОБА_3 передати позивачу в особисту приватну власність автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн. та золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.

15 червня 2016 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, посилалась в обґрунтування своїх вимог на те, що з 19 листопада 2011 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 20 червня 2014 року розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва.

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі було заощаджено грошові кошти у розмірі 431 206,54 грн. , які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк .

Крім того, під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було придбано майно, а саме: вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн., вітрину холодильну ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., вартістю - 21 800,00 грн., ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн., ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн., ваги торгові 5 шт., вартістю 25 000,00 грн. та ваги напільні, вартістю 4200,00 грн.

Нею під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем було за особисті грошові кошти придбано автомобіль марки Volkswagen-Transporter T4 д.н. НОМЕР_1 , а тому він не може бути включений до складу спільного майна подружжя.

Спірна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , також не може бути предметом спільного майна подружжя, оскільки на даний час належить на праві власності ТОВ Максимум .

Спірна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , придбана ОСОБА_4 , донькою відповідача від першого шлюбу, за її особисті грошові кошти.

У зв`язку з наведеним просила визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54 грн. , які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; визнати за ОСОБА_2 право власності на вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорила 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн., вітрину холодильну ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., вартістю - 21 800,00 грн., ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн., ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн., ваги торгові 5 шт., вартістю 25 000,00 грн. та ваги напільні, вартістю 4200,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 1/2 частину грошових коштів у розмірі 431 206,54, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві Укрсоцбанк ; стягнути з ОСОБА_2 компенсацію 1/2 частини вартості вітрини холодильної середньо-температурної ПВХС Флорила 2,0-с, вітрини холодильної ПВХ Кентукі, 1,8-с, 2 шт., ящика морозильного ZD 700, ящика морозильного SCAN ZB-451, торгових та напільних вагів, у розмірі 34 980,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнаноспільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіль марки VOLKSWAGEN модель Transporter , номер шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, вартістю 111628,07 грн.; обладнання: вітрина холодильна середньотемпературна ПВХС Флорида 2,0- С вартістю 6 500,00 грн., вітрина холодильна ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн. , ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. на загальну суму 140 828 (сто сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 07 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнутоз ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 185 (сто вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 90 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що 19 листопада 2011 року під час перебування у шлюбі, сторони придбали майно на спільні кошти подружжя, а саме цінний папір заставна вартістю 802 389,12 грн., придбаний на підставі договору купівлі-продажу № 377-13-БВ від 25.04.2013 року на майнові права на квартиру в житловому будинку за адресою АДРЕСА_5 ; автомобіль Volkswagen , реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 100 000 грн.; грошові кошти в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.;вітрина холодильна середньо-температурна ПВХС Флорида 2,0-с, вартістю 6500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн; ваги торгові вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.; золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.; золоті жіночі прикраси: обручка, вартістю 4 913,00 грн., три перстні, вартістю 5 172,00грн., чотири ланцюжки, вартістю 20 830,00 грн. та браслет, вартістю 4542,00 грн.

Щодо поділу квартири, зазначає, що позивачем та відповідачем за час спільного сумісного життя, на підставі договору купівлі-продажу № 377-13-БВ від 25.04.2013 року був придбаний цінний папір заставна вартістю 802 389,12 грн., на майнові права на квартиру в житловому будинку за адресою АДРЕСА_5 , право власності за обома подружжями на вказаний цінний папір було підтверджено Постановою Касаційного цивільного суду Верховного суду по справі № 755/9688/16-ц.

Проте, 3 липня 2019 року представником третьої особи ТОВ Максимум було надано до суду першої інстанції копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 24 травня 2017 року, згідно якої відповідачем отримано повний розрахунок в сумі 794 030, 90 грн за договором від 24.04.2013 року та іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич K.M. та копія платіжного доручення №8085 від 24 травня 2017 року, відповідно до якого вищезазначені кошти були повернуті на її рахунок. Предметом іпотечного договору була квартира АДРЕСА_6 .

Станом до 3 липня 2019 року, скаржнику не було відомо, що ОСОБА_3 отримала одноособово спільні сумісні кошти, які були вкладені подружжям на купівлю квартири. Кошти в сумі 794 030 грн. 90 коп. перераховані на її особистий рахунок і використані нею без згоди ОСОБА_2 .

Зазначає, що грошові кошти у розмірі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , сплачував безпосередньо позивач, що підтверджується платіжними дорученнями з його підписом.

Стосовно визнання спільною сумісною власністю автомобіля марки Volkswagen- Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 та його поділу, а також поділу вітрини холодильної середньо-температурної ПВХС Флорида 2,0-с, вітрини холодильної ПВХ Кентукі, 1,8-с, вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8, ящику морозильного SCAN ZB-451 скаржник погоджується з

рішенням суду першої інстанції в частині визнання вказаного майна спільним сумісним, проте вважає, що суд не здійснив поділ спільного сумісного майна внаслідок неповного дослідження обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що з 19 листопада 2011 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано, та відповідач змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (а.с. 210, 211, том 1, а.с. 127, том 2).

Позивач просив визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн.; автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.; грошові кошти в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.; вітрину холодильну середньо-температурну ПВХС Флорида 2,0-с, вартістю 6 500,00 грн.; вітрина холодильна ПВХ Кентукі, 1,8-с, вартістю - 10 900,00 грн./шт. - 2 шт.; ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 720,00 грн.; ваги торгові, вартістю - 5 000,00 грн.; ваги напільні, вартістю - 4 200,00 грн.; золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн.; золоті жіночі прикраси: обручка, вартістю 4 913,00 грн., три перстні, вартістю 5 172,00 грн., чотири ланцюжки, вартістю 20 830,00 грн. та браслет, вартістю 4542,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на придбання спірного майна під час перебування у шлюбі.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 даного Закону передбачено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними у натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК України).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно звіту № 112/14 з оцінки ринкової вартості транспортного засобу від 22 серпня 2014 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки Volkswagen- Transporter Т4 д.н. НОМЕР_1 становить 111 628 грн. (а.с. 39-43, том 1).

Судом встановлено, що 22 листопада 2016 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на транспортний засіб та цінний папір заставну відмовлено (а.с. 220-227, том 2). 15 лютого 2017 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року залишено без змін (а.с. 217-219, том 2).

Зі змісту рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року вбачається, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт відчуження транспортного засобу - легкового автомобіля Mitsubishi Lancer X Invite S08 (довідку-фактуру, договір купівлі-продажу інше) та його дійсну ринкову вартість на момент відчуження, в той же час наявність лише довідки державного органу реєстрації транспортних засобів про реєстрацію та зняття транспортного засобу з реєстраційного обліку не доводить ті обставини, які потребують доказуванню в межах даного спору, безпосередньо вартість відчуженого транспортного засобу та відповідно вартість придбаного спірного транспортного засобу.

Оскільки спірний автомобіль придбано під час шлюбу, суд вважавдоведеним наявність правових підстав для визнання спільним майном подружжя автомобіля марки Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до видаткової накладної № 2202/12 - 1 від 2 березня 2012 року на вітрину холодильну середньо - температурну ПВХС Флорида 2,0 - с, вартістю 6 500,00 грн., рахунку - фактури № СЛ - 00008 від 20 березня 2012 року ящик морозильний SCAN ZB-451, вартістю - 4 60,00 грн., рахунку - фактури № СЛ -00017 від 04 липня 2012 року на ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. рахунку -фактури № СЛ - 000037 від 27 листопада 2012 року на вітрину холодильну ПВХ Кентукі, 1,8- с, вартістю - 10 600,00 грн., в період шлюбу позивачем придбано зазначене майно, про що не заперечувала відповідач.

В той же час, сторонами не надано належних та допустимих доказів щодо придбання вітрини холодильної ПВХ Кентукі, 1,8 -с у кількості 2 штуки, вагів торгових, вартістю - 5000,00 грн.; вагів напільних, вартістю - 4 200,00 грн.

Судом зазначено, що сторони не дійшли згоди щодо місця знаходження спірного майна, кожна із сторін наполягала на знаходженні майна у протилежної сторони , просили про поділ майна шляхом передачі майна протилежній стороні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вважав за необхідне визнати спільним майном подружжя вітрину холодильну середньотемпературну ПВХС Флорида 2,0 - С вартістю 6 500,00 грн., вітринухолодильну ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB - 451, вартістю 4600,00 грн., ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн.

Проте, з таким висновком суду повною мірою погодитись не можна, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони просили як про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, так і поділу цього майна.

Правильно встановивши, що автомобіль марки Volkswagen - Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн., вітринахолодильна середньотемпературнуПВХС Флорида 2,0 - С вартістю 6 500,00 грн., вітринахолодильна ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн., ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. є спільним сумісним майном подружжя, суд не вірішив спір щодо поділу зазначеного майна.

Враховуючи, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст.. 70 СК України), колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та визнати в порядку поділу майна подружжя, право власності по Ѕ частині зазначеного майна за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя золотих чоловічих прикрас: обручки, вартістю 3 984,00 грн. та двох перстнів, вартістю 7 910,00 грн.; золотих жіночих прикрас: обручки, вартістю 4 913,00 грн., трьох перстнів, вартістю 5 172,00 грн., чотирьох ланцюжків, вартістю 20 830,00 грн. та браслету, вартістю 4542,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що речі індивідуального користування, в тому числі коштовності , є особистою приватною власністю дружини та чоловіка навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя (ч. 2 ст. 57 СК України).

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності зазначених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К.М., посвідчено заяву ОСОБА_2 , відповідно до якої останній перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , дає згоду на укладення попереднього договору міни, попереднього договору оренди квартири, яка на момент підписання цієї згоди будується в житловому будинку, який будується на земельній ділянці з кадастровим № 8000000000:66:134:0011, розташованій на АДРЕСА_7 за будівельною адресою: АДРЕСА_7 , квартира за умовним № 62, а також правочинів спрямованих на відчуження майнових прав на зазначену квартиру або безпосередньо самої квартири (а.с. 17, том 1).

24 травня 2017 року ОСОБА_3 отримано повний розрахунок за договором позики від 24 квітня 2013 року та іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Сохнич К.М. від 24 квітня 2013 року, в розмірі 794030, 90 грн.

З інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 червня 2016 року вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Максимум (а.с. 136-138, том 2).

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, в якій ОСОБА_2 просив провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю сторін та визнати за ним право власності на Ѕ частину коштів, які було повернуто за придбання квартири АДРЕСА_6 , оскільки судом першої інстанції такі вимоги не розглядалися, у прийнятті заяви про зміну предмету позову ОСОБА_5 відмовлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у подружжя коштів в розмірі 150 000,00 грн., які зберігалися у домашньому сейфі за адресою: АДРЕСА_8 .

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання ОСОБА_3 передати позивачу в особисту приватну власність золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн. , суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження знаходження спірного майна у відповідача.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування таких висновків суду та позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо утримання відповідачем зазначених грошей та золотих прикрас.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів у розмірі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , суд виходив з недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом неповно з`ясовані обставини придбання квартири на ім`я ОСОБА_9 , не враховано, що кошти сплачувались ОСОБА_2 із спільних грошей подружжя ОСОБА_6 , оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, судом встановлено, на підтвердження позовних вимог в цій частині позивач надав суду заяву на переказ готівки № k10/ U/3 від 30 вересня 2013 року у розмірі 100 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 26, том 1), заяву на переказ готівки № k10/ U/14 від 30 жовтня 2013 року у розмірі 96 051,46 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 27, том 1), заяву на переказ готівки № k10/Е/22 від 14 листопада 2013 року у розмірі 50 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 28, том 1), заяву на переказ готівки № k10/К/9 від 20 січня 2014 року у розмірі 100 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 29, том 1), заяву на переказ готівки № k10/ Q/9 від 26 лютого 2014 року у розмірі 100 000,00 грн. за іменний цінний папір (заставну) за договором купівлі-продажу заставної № 517-13БВ від 29 липня 2013 року (а.с. 26, том 1).

Проте, як вбачається з квитанцій про оплату вартості спірної квартири, оплата проводилась ОСОБА_4 (а.с. 145-154, том 1.

З договоруміни, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Максимум та ОСОБА_4 від 3 вересня 2014 року вбачається, що квартира АДРЕСА_9 , передана у власність ОСОБА_9 , в обмін на прийняття Товариством у власність заставної (а.с.139-142, том 2).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем спірної квартири (а.с.143-144, том 2).

Як вбачається з рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2016 року, судом визнано укладеним договір позики грошових коштів із всіма додатковими угодами до нього на загальну суму 911 294,15 грн., який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 29 липня 2013 року (а.с. 155-157, том 2).

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; визнати право приватної власності на золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн. та грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .; визнати право приватної власності на грошові кошти в сумі 150 000,00 грн..

Оскільки у задоволенні позовних вимог про визнання спільним сумісним майном подружжя квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 250 000,00 грн., грошових коштів в сумі 1 250 000,00 грн., які були витрачені подружжям на купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; грошових коштів в сумі 150 000,00 грн. та золотих чоловічих прикрас: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн. відмовлено, тому відсутні правові підстави для визнання права власності на зазначене майно.

Крім того, позивач просить визнати за позивачем право приватної власності на автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн.

Однак, оскільки зазначені вимоги є взаємовиключними з вимогами про визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, які задоволено судом повністю, тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Позовні вимоги про зобов 'язання відповідача ОСОБА_3 передати позивачу в особисту приватну власність автомобіль Volkswagen-Transporter Т4, д.н. НОМЕР_1 , вартістю 111 628,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки спірний автомобіль визнано спільною сумісною власністю подружжя.

Позовні вимоги про зобов 'язання відповідача ОСОБА_3 передати позивачу в особисту приватну власність золоті чоловічі прикраси: обручка, вартістю 3 984,00 грн. та два перстня, вартістю 7 910,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження знаходження спірного майна у відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги в частині не задоволених позовних вимог також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Враховуючи наведе, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволених вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про задоволення позову про поділ майна подружжя.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року в частині задоволених позовних вимог скасувати, постановити в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

В порядку поділу майна подружжя визнати:

- за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину наступного майна: автомобіля марки VOLKSWAGEN модель Transporter , номер шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, вартістю 111628,07 грн. вітрину холодильну середньотемпературну ПВХС Флорида 2,0- С вартістю 6 500,00 грн., вітрину холодильну ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн. , ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. на загальну суму 140 828 (сто сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 07 коп.

- за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину наступного майна: автомобіля марки VOLKSWAGEN модель Transporter , номер шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, вартістю 111628,07 грн, вітрину холодильну середньотемпературну ПВХС Флорида 2,0- С вартістю 6 500,00 грн., вітрину холодильну ПВХС Кентуккі - 1,8- С вартістю 10600,00 грн., ящик морозильний SCAN SB-451, вартістю 4600,00 грн. , ящик морозильний ZD 700 вартістю 7500,00 грн. на загальну суму 140 828 (сто сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 07 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2021 року.

Головуючий

Судді