ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 636/1301/18 Головуючий суддя І інстанції Гуменний З. І.
Провадження № 22-ц/818/5042/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші справи
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2019 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: - Кіся П.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря : Мухатаєва Б.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 01 серпня 2019 року, постановлену у складі головуючого судді Гуменного З.І., по цивільній справіза поданням приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,
встановив:
30 липня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. звернувся до суду із поданням, в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчими листами № 636/1301/18 від 24.04.2019, № 636/4481/13-ц від 22.05.2014, № 636/3749/14-ц від 11.03.2015, № 2036/3172/2012 від 21.08.2013.
Подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 59169323, до складу якого входять виконавчі провадження № 59013898, № 59164976, № 59165059 та № 59163405 з примусового виконання: виконавчого листа № 636/1301/18, виданого 24.04.2019 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року боргу у розмірі 348850,91 грн.; виконавчого листа № 636/4481/13-ц, виданого 22.05.2014 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна штрафних та фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19.05.2012 у розмірі 211407,31 грн. та судового збору у сумі 2114,08 грн.; виконавчого листа № 636/3749/14-ц, виданого 11.03.2015 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19.05.2012 у розмірі 118574,62 грн. та судового збору у сумі 1185,75 грн.; виконавчого листа № 2036/3172/2012, виданого 21.08.2013 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна боргу в сумі 530000 грн. за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19.05.2012 та судового збору у сумі 3219,00 грн.
Вказав, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано. За весь період примусового виконання виконавчого документу будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснювалось.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 01 серпня 2019 року подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчими листами № 636/1301/18 від 24.04.2019, № 636/4481/13-ц від 22.05.2014, № 636/3749/14-ц від 11.03.2015 та № 2036/3172/2012 від 21.08.2013, виданими Чугуївським міським судом Харківської області.
Виконання ухвали покладено на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні подання відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що державним виконавцем не надано доказів його ухилення від виконання рішення суду; викликів державного виконавця він не отримував.
Вказав, що Законом України Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну не передбачено обмеження у праві виїзду за кордон боржника до виконання зобов`язань за рішенням суду.
Послався на те, що виконавцем не було доведено факту його свідомого ухилення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості.
Зазначив, що постановами державного виконавця було арештоване належне йому майно, яке безперешкодно може бути реалізоване задля погашення заборгованості.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції у повній мірі відповідає.
Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 ); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ( пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 ).
Колегія суддів вважає необхідним врахувати також практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43), тобто права на суд.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
При виконанні судових рішень порядок розгляду подання державного (приватного) виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України регулюється статтею 441 ЦПК України.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
За змістом пункту 19 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року. із наступними змінами, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Із змісту цього пункту вбачається, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків.
У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Проте особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до положення статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання .
У статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон.
Так, згідно частини 2 статті 6 цього Закону у редакції, чинній на час звернення державного виконавця до суду з поданням, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.
Посилання в доводах скарги на те, що закон не передбачає такої можливості обмеження виїзду за кордон - є безпідставними.
При цьому сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов`язкового визначення свідомих дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 59169323, до складу якого входять виконавчі провадження №№ 59013898, 59164976, 59165059 та 59163405 з примусового виконання: виконавчого листа № 636/1301/18, виданого 24.04.2019 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року боргу у розмірі 348850,91 грн.; виконавчого листа № 636/4481/13-ц, виданого 22.05.2014 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна штрафних та фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19.05.2012 у розмірі 211407,31 грн. та судового збору у сумі 2114,08 грн.; виконавчого листа № 636/3749/14-ц, виданого 11.03.2015 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19.05.2012 у розмірі 118574,62 грн. та судового збору у сумі 1185,75 грн.; виконавчого листа № 2036/3172/2012, виданого 21.08.2013 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна боргу в сумі 530000 грн. за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19.05.2012 та судового збору у сумі 3219,00 грн.
21.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В. ухвалені постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 59013898, № 59164976, № 59165059 та № 59163405 та про об`єднання вищевказаних виконавчих проваджень.
02.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В. ухвалені постанови: про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику на праві власності; про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на всі грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.
В ході проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням, приватним виконавцем були проведені дії, направлені на виявлення майна боржника у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження , а саме: надісланий запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України.
Так, інформація стосовно сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО щодо боржника - відсутня, інформація про місце роботи боржника - відсутня, боржник пенсію в органах УПФУ не отримує, за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстроване.
Згідно відповіді з МВС України №5801770 від 28.05.2019 року за боржником зареєстровані транспортні засоби: Марка ТЗ - TRAILER, модель - STANDART, категорія ТЗ - причіп, рік виробництва - НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 , номер шасі - НОМЕР_3 , номерний знак - НОМЕР_4 , колір - сірий; марка ТЗ - НОМЕР_5 , модель ТЗ - TRAILERFA VA2001A, категорія ТЗ - причіп, рік виробництва - 2009, VIN - НОМЕР_6 , номер шасі - НОМЕР_6 , номерний знак - НОМЕР_7 , колір ТЗ сірий; марка ТЗ - НОМЕР_8 , модель ТЗ - НОМЕР_9 , категорія ТЗ - легковий, рік виробництва 1983, VIN - НОМЕР_10 , номер кузова - НОМЕР_10 , номерний знак - НОМЕР_11 , колір ТЗ - жовтий.
Постановою від 06.06.2019 приватний державний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. встановив, що рішення суду боржником добровільно не виконане, за ним на праві власності зареєстровані автотранспортні засоби, керуючись ч. 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження - оголосив у розшук це майно боржника (а.с. 136-137 т. 2). На момент подачі подання транспортні засоби не знайдені, боржник не повідомляє їх місцезнаходження.
Суд на підставі наданих фіскальних чеків з відділення поштового зв`язку (а.с. 141 т.1) обґрунтовано встановив, що на адресу боржника державним виконавцем направлялось попередження та виклик з зобов`язанням з`явитись до виконавця з поясненнями за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, достовірні відомості про доходи та місце роботи, майно, тощо, але ОСОБА_1 за викликом до приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, вказаних у виклику зобов`язань не виконав.
Оскільки боржник не надав доказів на спростування вказаних доказів про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження наведені у скарзі з цього приводу заперечення, які є необґрунтованими, колегія суддів відхиляє, за недоведеністю.
За інформацією Державної міграційної служби України від 21.06.2019 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_12 , виданий 25.07.2017 року терміном дії до 25.07.2027 року органом видачі 6355, та серії НОМЕР_13 , виданий 30.10.2012 року терміном дії до 30.10.2022 року органом видачі 6301.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржник ОСОБА_1 є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДІНГ СХІД", код ЄДРПОУ - 33181303, адреса реєстрації АДРЕСА_1 , з статутним капіталом товариства в розмірі 251448,00 грн. А також ОСОБА_1 є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл ІСТ АГРО", код ЄДРПОУ - 40581099, адреса реєстрації АДРЕСА_2 .
В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 частина перша статті 8 Конституції України , ст. 10 ЦПК України) ), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України Про виконавче провадження у редакції, чинній на час звернення державного виконавця до суду з поданням, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Колегія суддів відхиляє доводи скарги про недоведеність факту свідомого ухилення боржника від виконання рішення суду про стягнення заборгованості та про безперешкодну можливість звернення стягнення на арештоване майно боржника, оскільки приватний виконавець вчасно та відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження повідомив боржника про відкриття виконавчого провадження, а звернення стягнення на арештоване майно боржника не є можливим з огляду на те, що арештована нерухомість перебуває в заставі, а автомобільна техніка - розшукується. Той факт, що боржник не повідомляє виконавцю про місце знаходження цього майна, з урахуванням того, що в електронному листуванні з приватним виконавцем боржник фактично не погоджується з наявністю у нього присудженого згідно чинного рішення суду боргу, з посиланням на те, що він подав касаційну скаргу, підтверджують висновки суду про свідоме невиконання боржником рішення суду. Про умисне невиконання рішення суду також свідчить той факт, що стягувач був змушений звернутися до приватного виконавця після того, як державний виконавець не зміг стягнути присуджений борг.
При цьому приватний виконавець після відкриття виконавчого провадження діяв в межах статті 11 Закону України Про виконавче провадження в редакції на час виникнення спірних правовідносин, здійснивши відповідні дії щодо звернення стягнення на грошові кошти, виявлення та звернення стягнення на належне боржнику майно і не обмежився зверненням до суду з поданням про обмеження виїзду боржника за кордон, тому судова колегія вважає, що державним виконавцем вжито всі заходи щодо примусового виконання судового рішення, а наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні у даному випадку свідчить невиконання ним своїх обов`язків, передбачених частинами 5, 6 статті 11-1 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, у строк, встановлений державним виконавцем, не надано достовірних відомостей про його доходи та майно, у тому числі про місцезнаходження автотранспортних засобів, що змусило приватного виконавця оголошувати його у розшук, боржник на день розгляду справи цих відомостей так і не повідомив.
Таким чином, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, вже відбувся та підтверджується наявними у справі матеріалами виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Безпідставними також є доводи скарги про те, що Законом України Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну не передбачено обмеження у праві виїзду за кордон боржника до виконання зобов`язань за рішенням суду, оскільки згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 названого Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Враховуючи, що боржник ОСОБА_1 свідомо тривалий час ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, суд першої інстанції на законних підставах, з легітимною метою забезпечення прав та інтересів стягувача на розгляд справи у розумний строк, на захист його конституційного права на справедливий суд та відповідно до вищевказаного принципу пропорційності обмежив його у праві виїзду за межі України, що є необхідним (пропорційним) у демократичному суспільстві, де панує принцип верховенства права.
Оскільки суд повно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення подання приватного виконавця, із додержанням норм процесуального права та правильно застосувавши норми матеріального права, обґрунтовано задовольнив це подання, то відповідно до статті 375 ЦПК України судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В контексті правил ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст. 375, ст. 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 01 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 01 листопада 2019 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді П.В.Кісь.
О.М.Хорошевський.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2019 |
Оприлюднено | 05.11.2019 |
Номер документу | 85386547 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні