Рішення

від 14.04.2010 по справі 2-10/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-10/2010

Провадження № 2-10/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представників позивача - ОСОБА_2 М. та Дука Є.В.,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 .Б ОСОБА_5 ,

представника третьої особи - Сирєвича А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства Будівельно-монтажної компанії Оріон-Центр , третя особа Виконавча дирекція Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про оплату листків непрацездатності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд до ПП БМК Оріон-Цент з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та про оплату листків непрацездатності.

В обґрунтування своїх вимог він вказав, що працював у відповідача з 01.10.2000 року муляром 5 розряду. 04.05.2006 року він написав заяву про звільнення за власним бажанням з 11.05.2006 року. Однак відповідач видав наказ №22 від 04.05.2006 року про його звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України з 06.05. 2006 року. 10.05.2006 року він потрапив у Жовтневу центральну районну лікарню з гострим інфарктом міокарда та знаходився на лікарняному по 29.08.2006 року. Після цього йому ще неодноразово виписувалися листки непрацездатності,які відповідач відмовляється оплачувати. Крім того, позивач зазначав, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральні страждання.

Посилаючись на незаконність наказу про звільнення просив суд поновити його на роботі муляром 5 розряду, оплатити йому листки непрацездатності з 10.05.2006 року, стягнути з відповідача 3000 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 20000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.12.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

27.04.2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області рішення суду першої інстанції скасувала, а справу повернула на новий розгляд того ж суду, але іншому судді.

У вересні 2007 року дана справа надійшла до мого провадження.

У судових засіданнях представники позивача неодноразово збільшували позовні вимоги та остаточно просили поновнити ОСОБА_1 на роботі муляром 5 розряду ПП СМК Оріон-Центр , стягнути з відповідача за час вимушеного прогулу і середній заробіток з 06.05.2006 року у розмірі 69506 грн. і 20000 грн. моральної шкоди та оплатити за листки непрацездатності з 10.05.2006 року по 29.08.2006 року та з 11.12.2006 року по 12.01.2007 року.

Відповідач та його представник позов не визнали т.я. вважають заявлені вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими і такими, що не ґрунтуються на доказах та нормах діючого законодавства України і не підлягають задоволенню. В запереченнях пояснили, що ОСОБА_1 звільнений з роботи - 06.05.2006 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі заяви, написаної ним власноруч 04.05.2006 року. Цього ж дня був виданий наказ про його звільнення за власним бажанням та позивач був ознайомлений з наказом про звільнення, про що в наказі міститься його власноручний підпис.

Представник третьої особи - Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не заперечував проти зобов`язання відповідача оплатити ОСОБА_1 листки непрацездатності з 10.05.2006 року по 29.08.2006 року та з 11.12.2006 року по 12.01.2007 року при задоволенні судом його позову т.я. він є застрахованим та має право за місцем основної роботи отримувати матеріальне забезпечення за загально обов`язковим страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

ОСОБА_1 наказом №23-к від 27.09.2000 року прийнятий на роботу муляром 5 розряду ПП БМК Оріон-Центр з 01.10.2000 року.

Відповідно до наказу №20-к від 04.05.2006 року позивач звільнений з роботи з 06.05.2006 року за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України відповідно до його заяви.

Згідно норм ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк,попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні і тільки тоді., коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу( це переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в Іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною інвалідом, догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Таким чином за відсутністю причин, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. Однак власник не вправі звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подачі працівником заяви про звільнення працівника до закінчення двотижневого строку за відсутності його згоди.

Як видно з матеріалів справи позивач не давав згоду на його звільнення з 06.05.2006 року за власним бажанням, а відповідач не спростував такі ствердження та не надав суду прямих доказів, як оригіналу заяви ОСОБА_1 про звільнення з роботи за власним бажанням та оригіналу трудової книжки позивача, незважаючи на численні скарги, заяви та запити суду до відповідача.

Тому відповідно до висновку експерта № 916 від 12 серпня 2009 року підпис у заяві про звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 ймовірно виконаний ОСОБА_1 Відповісти на питання в категоричйій формі є не можливим у зв`язку з тим, що досліджуваний підпис представлений у вигляді зображення, яке виконане за допомогою копіювально-множильної техніки, що не виключає можливості технічної підробки. Також відповісти на питання чи були внесені зміни, такі як виправлення та дописки в текст заяви ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням експерт також не дав однозначної відповіді по тим же підставам.

На підставі викладеного суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 проведено відповідачем з порушенням трудового законодавства, а тому позов в частині поновлення на роботі підлягає задоволенню.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язкові вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як пояснив ОСОБА_1 після того як він взнав, що його звільнили з роботи, він дуже нервував, а тому стався серцевий напад у зв`язку з чим його забрали до лікарні, де він лікувався більше ніж три місяці, а тому це спричинило йому моральних страждань.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд приймає до уваги характер та обсяг заподіяних позивачеві душевних страждань, ступінь їх доведеності, зокрема те, що відповідач не сплачував листки непрацездатності, а ні віддавав трудової книжки тривалу хворобу і визначає розмір моральної шкоди - 5000 грн., тому ці вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого працівника виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

На підставі довідки №5 від 11.02.2010 року середній заробіток ОСОБА_1 склав 350 грн. на місяць. За таких обставин суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата за час вимушеного прогулу з 06.05.2006 року по 14.04.2010 року, тобто 47 міс.08 дн. у розмірі 16538 грн. тобто за весь час вимушеного прогулу незважаючи на те,що справа розглядалася більше року не з вини позивач.

Відповідно до ст.50 Закону України Про матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням виплати призначаються та надаються за основним місцем роботи застрахованої особи. Призначення матеріального забезпечення проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу)для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 із змінами та доповненнями та є повною або частковою компенсацією втрачено заробітку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 . ОСОБА_7 виписувалися листки непрацездатності з, 10.05.2006 року по 29.08.2006 року та з 11.12.2006 року по 12.01.2007 року, однак за постійним місцем роботи не компенсували втрачений заробіток у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю. В зв`язку з викладеним, суд вважає що є законні підстави для задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 10-11, 209, 214-215, 224-225 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 муляром 5 розряду Приватного підприємства будівельно-монтажної компанії Оріон- Центр .

Стягнути з Приватного підприємства будівельно-монтажні компанії Оріон-Центр на користь ОСОБА_1 16538 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Зобов`язати Приватне підприємство будівельну-монтажну компанію Оріон-Центр призначити та виплатити ОСОБА_1 по листкам непрацездатності з 10.05.2006 року по 29.08.2006 року та з 11.12.2006 року по 12.01.2007 року компенсацію за втрачений заробіток у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Стягнути з Приватного підприємства Будівельно-монтажної компанії Оріон-Центр на користь держави судовий збір у розмірі 165 грн. 38 коп. та за моральну шкоду 8 грн.50 коп. а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а разом 293 грн.88 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми за один місяць в розмірі 350 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження з дня проголошення рішення, а потім протягом 20 днів подачі апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.195 ЦПК України.

Суддя: В.Г.Циганок