Постанова

від 22.10.2019 по справі 753/2958/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер судової справи: 753/2958/19

номер апеляційного провадження: 22-ц/824/13573/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача - Білич І.М.

суддів - Панченка М.М., Іванченка М.М.

при секретарі - Кемському В.В.

за участю:представника позивача ОСОБА_8

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року, постановлену під головуванням судді Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І. К.,

по цивільній справі №753/2958/19 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, третя особа: ОСОБА_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та включення частки померлого у спільному сумісному майні до складу спадщини,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2019 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та включення частки померлого у спільному сумісному майні до складу спадщини. Обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_7 . Який з 2001 року розпочав спільно проживати з ОСОБА_3 зареєструвавши в подальшому у 2014 році шлюб.

За час спільного проживання подружжям було придбано нерухоме майно, тому з метою врегулювання питання спадкування майна, право на яке належало померлому позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому заявник, з посиланням на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у майбутньому, просив накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом спору та зареєстроване на праві власності за ОСОБА_3 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на машиномісця АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 та машиномісце в будинку АДРЕСА_5 . Вимоги про зупинення нотаріальної дії свідоцтв про право на спадщину залишені без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та постановлення нової про відмову в задоволенні заяви щодо забезпечення позову. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що позивач не довів, що незабезпечення позову в обраний ним спосіб може ускладнити виконання майбутнього рішення суду. Крім того, зазначав, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підтверджуються належними й допустимими доказами.

30 вересня 2019 року представник позивача подав до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як постановлену з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення

Представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Третя особа по справі: Приватний нотаріус Мамай І.В. до початку розгляду справи подала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності.

Третя особа: ОСОБА_6 про день і час розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку в судове засідання не з`явилася, поважність причин своєї неявки суду не повідомила.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність третіх осіб в силу вимог ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Майно, на яке судом накладено арешт є безпосереднім предметом спірних правовідносин, що склалися між сторонами, оскільки позивач, у випадку визнання спірного майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 може мати право на частку в указаному майні. При цьому, у випадку не забезпечення позову, відповідач матиме можливість відчужити указане нерухоме майно, що значно утруднить можливе виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині того, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи та не доведені обставини які суд вважав встановленими, а саме що не перевірено факт перебування ОСОБА_7 в іншому зареєстрованому шлюбі на час виникнення спірних правовідносин, та що майно придбано внаслідок спільної праці таких осіб як членів сімї, - не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.

Так як указані обставини підлягають оцінці судом під час розгляду справи по суті й не можуть бути досліджені на стадії забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вжиті заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, жодним чином не впливають на право власника володіти та користуватися майном, діють до набрання рішенням суду по даній справі законної сили та спрямовані виключно на забезпечення можливості виконання такого рішення у майбутньому.

Задоволення заяви про забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті і не порушує права відповідача щодо користування та розпорядженням цим майном, а лише обмежує його у здійсненні прав на його відчуження на певний період.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого заходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

У той же час, матеріали справи на момент постановлення оскаржуваної ухвали не містили правовстановлюючих документів або інших доказів, які б свідчили про те, що квартира АДРЕСА_4 та машиномісце за указаною адресою на праві власності зареєстроване за ОСОБА_3 або в інший спосіб стосується предмету даного спору.

Хоча, в силу п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту саме на майно, яке належить або підлягає передачі відповідачеві.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на майно: (квартира АДРЕСА_4 та машиномісце за указаною адресою) підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції з метою встановленню обставин, що мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову.

У іншій частині оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 364, 368, 379, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року скасувати в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 та машиномісце по АДРЕСА_5 , направивши справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У іншій частині ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач:

Судді :