Ухвала

від 18.11.2019 по справі 753/2958/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/2958/19

провадження № 2/753/4412/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., розглянувши заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, третя особа: ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та включення частки померлого у спільному сумісному майні до складу спадщини.

12 лютого 2019 позивачем разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року було частково задоволено дану заяву, накладено арешти на машиномісце № АДРЕСА_2 ; на квартиру АДРЕСА_3 ; на квартиру АДРЕСА_4 та машиномісце по АДРЕСА_5 . В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судовими справами між суддями від 13 червня 2019 року дану цивільну справу передано судді Каліушко Ф.А. 09 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 09 липня 2019 року дану справу було прийнято до провадження та призначено в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року скасовано в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 та машиномісце по АДРЕСА_5 , направивши справу і цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині дану ухвалу залишено без змін.

Крім того, 13 листопада 2019 року, через канцелярію суду, представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , тобто представником позивача заявлено аналогічну вимогу тій, що містилася в заяві про забезпечення позову від 12 лютого 2019 року.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою суду від 22 квітня 2019 року було накладено арешт на майно в тому числі й на квартиру АДРЕСА_4 , однак постановою Київського апеляційного суду від 22.10.2019 року дану ухвалу в частині накладення арешту на дану квартиру скасовано з підстав відсутності правовстановлюючого документа на спірне майно.

З огляду на наведене, заявник вважає, що оскільки в матеріалах справи наявні докази належності спірного майна відповідачу - ОСОБА_3 та на думку позивача невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з можливим подальшим відчуженням нерухомого майна, а тому просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову від 12 лютого 2019 року підлягає частковому задоволенню та заява про забезпечення позову від 13 листопада 2019 року підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 151 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та беручи до уваги те, що заяви від 12 лютого 2019 року та 13 листопада 2019 року відповідають вимогам стст. 149-151 ЦПК України, суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Вказаний вид забезпечення є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, що стосується вимог заяви від 12 лютого 2019 року щодо накладення арешту на машиномісце по АДРЕСА_5 , судом встановлено насупне.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Так, заявник, не навів обґрунтованих доказів, а саме не надав правовстановлюючих документів або інших доказів, які б свідчили про те, що машиномісце АДРЕСА_5 , на праві власності зареєстроване за ОСОБА_3 або в інший спосіб стосується предмету даного спору, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи ґрунтуються лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали.

Отже, врахувавши встановленні вище обставини, суддя дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову від 12 лютого 2019 року в цій частині.

Враховуючи вищезазначене та керуючись стст. 149, 150, 151, 152, 153, 154 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 12 лютого 2019 року - задовольнити частково.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову від 13 листопада 2019 року - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 .

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 12 лютого 2019 року в частині вимог про накладення арешту на машиномісце АДРЕСА_5 - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1- ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 2 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, адреса проживання: АДРЕСА_8 , номер свідоцтва 7836.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.