Постанова

від 24.10.2019 по справі 911/397/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2019 р. Справа№ 911/397/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.10.2019

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалуГосподарського суду Київської області від 05.06.2019 у справі № 911/397/16 (суддя Лопатін А.В.) за заявоюВасильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю І.С.К Виробництво пробанкрутство

за участю представників сторін: від позивача:Не з`явились; від відповідача:Не з`явились; від скаржника:Вівчак В.Г.

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Київської області 05.06.2019 у справі № 911/397/16 стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь арбітражного керуючого Цвітненка Дмитра Миколайовича 13510 (тринадцять тисяч п`ятсот десять) гривень 67 копійок основної грошової винагороди розпорядника майна ТОВ "І.С.К. Виробництво" та 8566 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 99 копійок основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ "І.С.К. Виробництво".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області 05.06.2019 в частині стягнення з ГУ ДФС у Київській області грошової винагороди 13510, 67 грн та 8566, 99 грн основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ "І.С.К Виробництво". Також, в прохальній частині скаржник просить поновити йому строк на оскарження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху до усунення недоліків.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору.

У зв`язку з відпусткою суддів Кравчука Г.А., Тарасенко К.В., здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2019 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгялду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а саме зі звіту ліквідатора вбачається, що заходів в ліквідаційній процедурі щодо виявлення майна Банкрута та в подальшому погашення вимог кредиторів не здійснювалось а саме з вересня 2016 по жовтень 2017. Судом не звернуто уваги, що ліквідатор навмисно затягував ліквідаційну процедуру в особистих цілях задля збільшення розміру грошової винарогоди та в подальшому стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди.

Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах Тьерс та інші проти Сан-маріно , Романов проти Росії , Бадер та інші проти Швеції . Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 05.06.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.11.2017 ліквідатором банкрута подано до суду клопотання від 14.11.2017 р. б/н, яким він просить суд встановити арбітражному керуючому Цвітненку Д.М. основну грошову винагороду за час виконання повноважень ліквідатора TOB "І.С.К. Виробництво" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора; затвердити звіт арбітражного керуючого Цвітненка Д.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за час виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство TOB "І.С.К. Виробництво" станом на 25.10.2017 р. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень, на загальну суму 88734,00 грн., з яких сплачено 2136,60 грн., не сплачено - 86597,40 грн.; стягнути з Васильківської ОДПІ на користь ОСОБА_1 86597,40 грн. оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "І.С.К. Виробництво" (Київської область, Васильківський район, смт. Дослідницьке; код ЄДРПОУ 20057290).

В обґрунтування зазначеного клопотання ліквідатор зазначає, що ним неодноразово було організовано проведення зборів кредиторів ТОВ "І.С.К. Виробництво" з метою формування комітету, проте збори кредиторів жодного разу не відбулись у зв`язку з неявкою кредиторів. Так як комітет кредиторів не сформовано, останнім не було вирішено питання щодо встановлення розміру грошової винагороди ліквідатора. Дане клопотання подано з посиланням на приписи ст.ст. 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши вказане клопотання та проаналізувавши чинне законодавство, судом першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, встановлено наступне:

Згідно з п. 3 частини першої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;

Відповідно до приписів частини першої статті 115 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною третьою статті 115 Закону встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) у справі про банкрутство визначено приписами статті 115 Закону, а встановлення комітетом та судом такого розміру - не передбачено.

Приписами частини сьомої статті 115 Закону передбачено, що розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що арбітражним керуючим Цвітненком Д.М. за період виконання повноважень у даній справі неодноразово було організовано збори кредиторів TOB "І.С.К. Виробництво" з метою формування комітету кредиторів, проте такі збори не відбулись, у зв`язку з неявкою кредиторів.

Таким чином, поданий на затвердження ліквідатором звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за час виконання повноважень у справі про банкрутство TOB "І.С.К. Виробництво" не був предметом розгляду комітету кредиторів банкрута.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, вищенаведені обставини жодним чином не можуть впливати на законне право арбітражного керуючого отримувати грошову винагороду за виконання відповідних повноважень, в даному випадку - розпорядника майна та ліквідатора.

Поряд з зазначеним, проаналізувавши поданий ліквідатором банкрута на затвердження звіт, судом встановлено, що він містить періоди нарахування грошової винагороди, як під час процедури розпорядження майном TOB "І.С.К. Виробництво" так і під час процедури його ліквідації.

Судом встановлено, що ліквідатором нараховано грошову винагороду виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат, що не суперечить приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Здійснивши перевірку розрахунку основної грошової винагороди, судом встановлено, що ліквідатором здійснено відповідний розрахунок вірно. Разом з тим, ліквідатором банкрута під час нарахування грошової винагороди не враховано дату припинення ним виконання повноважень розпорядника майна та призначення його ліквідатором.

Врахувавши зазначене, а також з урахуванням того, що постановою господарського суду від 07.09.2016 затверджено звіт розпорядника майна боржника про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Цвітненка Д.М. в сумі 12 834,00 грн. за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ "І.С.К. Виробництво" з 16.03.2016 р. по 31.07.2016 р., судом обгрунтовано встановлено, що затвердженню підлягають звіт арбітражного керуючого Цвітненка Д.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди в частині виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "І.С.К. Виробництво" за період з 01.09.2016 р. по 07.09.2016 р. на суму 676,67 грн. та звіт арбітражного керуючого Цвітненка Д.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди в частині виконання повноважень ліквідатора ТОВ "І.С.К. Виробництво" за період з 08.09.2016 р. по 31.10.2017 р. на суму 75 223,33 грн., з яких: 2 136,60 грн. виплачено, 73 086,73 грн. не виплачено.

Окрім наведеного, як вже зазначалось, ліквідатор просить суд стягнути з Васильківської ОДПІ на користь ОСОБА_1 86 597,40 грн. оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "І.С.К. Виробництво".

Частиною першою та частиною другою ст. 115 Закону визначено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Відтак, законодавцем у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом її авансування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2016 р. встановлено розпоряднику майна ТОВ "І.С.К. Виробництво" заробітну плату в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Сплату вказаної грошової винагороди розпоряднику майна здійснювати шляхом її авансування заявником на депозитний рахунок нотаріуса та її виплати арбітражному керуючому за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно встановив, а матеріали справи не містять доказів виконання заявником - Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області або, в подальшому її правонаступником - Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а останнього - ГУ ДФС у Київській області вказаної ухвали в частині здійснення сплати арбітражному керуючому Цвітненку Д.М. основної грошової винагороди за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "І.С.К. Виробництво".

З огляду на зазначене, сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого Цвітненка Д .М. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "І.С.К. Виробництво" в розмірі 13 510,67 грн. Правомірно стягнутв з ГУ ДФС у Київській області на користь ліквідатора.

Окрім наведеного, відносно стягнення з кредитора - Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (правонаступником якого є ГУ ДФС у Київській області) основної грошової винагороди арбітражного керуючого Цвітненка Д.М. за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "І.С.К. Виробництво", суд апеляційної інстанції погоджується с місцевим господарським судом, з огляду на настцпне.

Порядок визначення та сплати грошової винагороди арбітражного керуючого врегульовано у ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вже зазначалось, відповідно до частини третьої ст. 115 Закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Частиною 5 ст. 115 Закону передбачено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до частини шостої вказаної статті Закону кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, приписами ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі.

При цьому, стосовно порядку розподілу у справі про банкрутство витрат на оплату послуг ліквідатора, суд зауважує, що в силу приписів частин 2, 5, 6, 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при невиявлені у боржника майна, обов`язок здійснення сплати грошової винагороди покладається на всіх кредиторів у справі - пропорційно визнаних вимог кожного.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від розміру вимог кожного із кредиторів у справі, майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Таким чином, невиявленя ліквідатором банкрута в процедурі ліквідації майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його грошової винагороди.

За таких обставин, враховуючи, що ліквідатором банкрута, під час виконання своїх повноважень, не виявлено у ТОВ "І.С.К. Виробництво" будь-якого майна, за рахунок якого можливо здійснити сплату грошової винагороди, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором банкрута вчинено всі можливі дії спрямовані на пошук будь-якого майна боржника, отже ліквідатором банкрута повно та належно виконуються покладені на нього обов`язки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого Цвітненка Д.М. за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "І.С.К. Виробництво" в розмірі 73 086,73 грн. має бути стягнута з кредиторів: ГУ ДФС у Київській області та АТ "Ферротек-Конструкціонс АГ", пропорційно визнаних вимог кожного.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судового рішеня під час апеляційного провадження.

Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було дотримано.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.06.2019 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/397/16 направити до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко

повний текст виготовлено 04.11.2019