Постанова

від 29.10.2019 по справі 910/10240/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2019 р. Справа№ 910/10240/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Бовсуновська Ю.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Банк Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Національні інвестиції Луньо Іллі Вікторовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 01.08.2019

у справі №910/10240/19 (суддя Бойко Р.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс

до 1. Публічного акціонерного товариства Банк

Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію АТ Банк Національні інвестиції Луньо

Іллі Вікторовича

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:1.Товариство з обмеженою відповідальністю

Фактор-Комфорт

2. Публічне акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал

про визнання зобов`язань та іпотеки припиненими, визнання незаконним рішення

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №910/10240/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам (за виключенням обмежень, встановлених частиною 7 статті 137 ГПК України) вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896, (лот №GL16N08515). Заборонено організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю (відкритих торгів) електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів (електронного аукціону) з продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896, (лот №GL16N08515) в т.ч.: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (електронних аукціонів). В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено. Встановлено, що заходи забезпечення позову, вжиті цією ухвалою не стосуються Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства Банк Національні Інвестиції , як осіб, вжиття заходів забезпечення позову щодо яких заборонено в силу ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Публічне акціонерне товариство Банк Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Національні інвестиції Луньо Іллі Вікторовича оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс про забезпечення позову. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи. Оскільки АТ Банк Національні інвестиції перебуває в процедурі ліквідації, саме приписи Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та нормативно-правові акти Фонду є спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані із виведенням неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, щодо реалізації (продажу) належного банку майна (активів), яку здійснює саме Фонд незалежно від безпосереднього механізму реалізації майна (шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі на відкритих торгах (аукціоні), в тому числі із використанням електронної торгової системи). Постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову та враховуючи приписи п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ч. 7 ст. 137 ГПК України, суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 136 ГПК України, адже позивачем не заявлено жодної із зазначених в цій нормі позовних вимог, відповідно суд не мав підстав для застосування заходів забезпечення позову, спрямованих на зупинення продажу майнових прав за кредитним договором. Крім цього, оскільки позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення позову, не вимагатиме примусового виконання, отже в даному випадку суд мав досліджувати та застосовувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або маг намір звернутися до суду. Виходячи з предмету позову у цій даній справі, незалежно від результатів вирішення судом спору, видача наказу та примусове виконання рішення за даними позовними вимогами не буде здійснюватися, оскільки право позивачів захищається шляхом визнання факту (визнання зобов`язань та іпотеки припиненими), а не шляхом передачі майна або вчинення дій. Крім цього, апелент наполягав на порушенні місцевим судом положень ст. ст. 139, 140, 141 ГПК України, адже ним не вирішувалось питання зустрічного забезпечення тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідача-1, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін. Зокрема, зазначив, що вчинення апелянтом та співвідповідачем дій з розпорядження неіснуючим правом вимоги порушує законні права та інтереси позивача, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду та подання заяви про забезпечення позову. На думку позивача, при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не зупиняв продаж майна в межах вимог про визнання права власності на це майно за п. 6 ч. 1 ст. 137 ГПК України та не застосовував вказаних приписів процесуального права. Крім цього, постановлена ухвала про забезпечення позову не поширюється на апелянта та не забороняє йому здійснювати продаж майна, не накладає арешт чи обтяження на його майно тощо.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати та постановити нове рішення у справі, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс про вжиття заходів забезпечення позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. За твердженнями апелянта, порядок та способи реалізації активів банку, що ліквідується, затверджується відповідним рішенням Фонду (Виконавчою дирекцією чи Комітетом, залежно від встановленого ліміту), на якого покладено обов`язок відчужити майно (активи), включені до ліквідаційної маси банку. Організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку є однією з найголовніших функцій Фонду (обов`язком) під час виведення банку з ринку, оскільки кошти, одержані в результаті продажу майна (активів) банку, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів банку. Прийняття рішення № 157 від 12.07.2019 про затвердження умов продажу активів є реалізацією Фондом гарантування вкладів фізичних осіб своїх повноважень (обов`язку) на підставі та у спосіб, передбачений Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . При цьому, першої інстанції застосував прямо заборонені процесуальним законом заходи забезпечення,зазначивши, що Фонду та банку нічого не заборонено. Проте таке не відповідає дійсності, оскільки зміст і характер вжитих заходів в контексті прав та обов`язків Фонду/неплатоспроможного банку за Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , дає підстави вважати, що перелічені судом дії (рішення) вчиняє саме Фонд/уповноважена особа Фонду в межах делегованих повноважень, діючи від імені банку в межах таких повноважень. Тобто, фактично місцевим судом вжито заходів забезпечення позову відносно Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заборонивши йому вчиняти будь-які дії щодо організації та продажу в будь-який спосіб прав вимоги неплатоспроможного банку. Таким чинам, за твердженнями апелянта, оскаржувана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/10240/19 постановлена судом з порушенням ч. 7 ст. 137 ГПК України, неправильним застосуванням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , є незаконною та підлягає скасуванню. Крім цього, на думку апелянта, відсутніми є підстави для забезпечення позову з огляду на предмет позову, адже незалежно від результатів вирішення господарським судом спору у даній справі, видача наказу на примусове виконання рішення за згаданими позовними вимогами не буде проводитися, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту (визнання договорів припиненими), а не шляхом передачі майна або вчинення певних дій. Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, відсутні тощо.

При цьому, 16.09.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у даній справі, якою клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано вжиті оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/10240/19 заходи забезпечення позову.

В судове засідання апеляційної інстанції 29.10.2019 з`явились представники позивача, відповідачів 1 та 2, представники третіх осіб 1 та 2 не заявились не зважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, відтак апеляційний суд вважав за доцільне справу розглядати за відсутності представників третіх осіб 1 та 2 за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідачів 1 та 2 (апелянтів) в даному судовому засіданні надали пояснення, в яких підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити за наведених в них підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс про забезпечення позову повністю.

Представник позивача в даному судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційних скарг, просив не брати їх до уваги, оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1 та 2, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс (далі - ТОВ Ікар-Люкс , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Національні інвестиції Луньо Іллі Вікторовича (далі - Банк, відповідач-1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач-2), в якому просив:

- визнати припиненим зобов`язання ТОВ Ікар-Люкс за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Банком та ТОВ Ікар-Люкс ;

- визнати такою, що припинилася іпотеку за договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Банком та ТОВ Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896;

- визнати незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу за №157 від 12.07.2019 в частині відчуження прав вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Банком та ТОВ Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Банком та ТОВ Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 шляхом сплати відповідної заборгованості на користь особи, якою набуто право вимоги за таким договором в зв`язку з їх відчуженням Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції - Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал . Проте Публічне акціонерне товариство Банк Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Національні інвестиції Луньо Іллі Вікторовича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не зважаючи на відчуження прав за кредитним договором та фактичне виконання позивачем взятих за ним на себе зобов`язань безпідставно продовжують вчиняти заходи з розпорядження відповідними правами за згаданим кредитним договором шляхом виставлення їх на продаж на підставі рішення Про затвердження умов продажу за №157 від 12.07.2019, отже існують правові підстави для визнання відповідних відносин припиненими та визнання незаконним наведеного рішення у відповідній частині.

31.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ Ікар-Люкс про забезпечення позову, за змістом якої останнє просило:

- заборонити організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам (за виключенням обмежень, встановлених частиною 7 статті 137 ГПК України) вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896, (лот №GL16N08515);

- заборонити організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю (відкритих торгів) електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів (електронного аукціону) з продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896, (лот №GL16N08515) в т.ч.: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), договори (в тому числі договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги, тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (електронних аукціонів).

Обґрунтовуючи звернення з даною заявою до суду позивач зазначив, що відповідачами протиправно не визнається відступлення права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 на користь третіх осіб та виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за таким договором новому кредитору, що полягає у ініціюванні ними проведення відкритих торгів (електронного аукціону) з продажу відповідних прав (затвердження рішенням від 12.07.2019 №157 умов продажу та публікація оголошення щодо проведення торгів з продажу відповідних прав, запланованих на 05.08.2019), відтак заявник вважає, що у випадку продажу на таких торгах (аукціоні) відповідних прав вимоги може бути істотно ускладнено можливість поновлення його порушених прав та інтересів у разі задоволення поданого до суду позову.

Приймаючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірності та адекватності заходів із позовними вимогами, оскільки існує спір щодо чинності правовідносин за кредитним договором та наявності прав кредитора за ним, можливість забезпечення інтересів всіх учасників якого та попередження можливого порушення прав інших осіб при вирішенні його судом знаходиться в прямій залежності від незмінності суб`єктного складу спірних правовідносин, що може бути нівельовано відчуженням права вимоги за спірним кредитним договором №144-14 від 23.06.2014. За висновками місцевого суду, відчуження права вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 за час вирішення відповідного спору в суді у випадку задоволення заявлених позовних вимог фактично знівелює ефективність судового захисту в обраний заявником спосіб, адже відповідне судове рішення стосуватиметься виключно осіб, маючих станом на сьогоднішній день статус учасників справи №910/10240/19, що зумовлюватиме необхідність звернення позивача вже до нового учасника правовідносин за кредитним договором №144-14 з метою захисту своїх інтересів. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення зазначеної у заяві ТОВ Ікар-Люкс заборони не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не перешкоджають проведенню процедури ліквідації ПАТ Банк "Національні Інвестиції , в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності. З метою уникнення можливих непорозумінь, суд зазначив, що відповідні заходи забезпечення позову не стосуються Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства Банк Національні Інвестиції .

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 встановлено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких в подальшому гарантується виконання судових рішень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

В силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь в судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Належними згідно ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За змістом ч. 7 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.

Як встановлено матеріалами справи, 17.09.2015 виконавчою дирекцією Фонду на підставі постанови Правління Національного банку України Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції до категорії неплатоспроможних від 17.09.2015 № 613 прийнято рішення Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" №172, на підставі якого, з 18.09.2015 розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №214 від 02.12.2015 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень ліквідатора банк на підставі постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 №853 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції вирішено розпочати процедуру ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження ліквідатора Банку начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на два роки з 03.12.2015 по 02.12.2017 включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2230 від 31.05.2017 про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора АТ Банк Національні інвестиції , відповідно до якого повноваження ліквідатора АТ Банк Національні інвестиції , визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 52, 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у визначеному Законом порядку, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Луньо Іллі Вікторовичу з 06.06.2017.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 4967 від 09.11.2017 Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень ліквідатора - продовжено строк здійснення ліквідації АТ Банк Національні інвестиції на один рік по 02.12.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3203 від 29.11.2018 Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень ліквідатора - продовжено строк здійснення ліквідації АТ Банк Національні інвестиції на один рік по 02.12.2019 включно.

За змістом ст. 4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

До повноважень виконавчої дирекції Фонду у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку входить визначення порядку та способів реалізації майна банку, що ліквідується (п. 14 ч. 5 ст. 12 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

За приписами ч.ч. 1-8 ст. 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Фонду заборонено відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду способу, порядку, складу та умов відчуження майна такого банку, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодження, а також у випадках, передбачених цим Законом.

З метою отримання доходу Фонд має право укладати договори про передачу окремого майна (активів) неплатоспроможного банку в оренду до реалізації цього майна в установленому порядку.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.

Як встановлено матеріалами справи, 12.07.2019 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ухвалено рішення №157 Про затвердження умов продажу активів АТ Банк Національні інвестиції , відповідно до якого вирішено визначити активи Банку, які підлягають продажу на відкритих торгах (аукціонах) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме: права вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896.

При цьому, частково задовольняючи заяву ТОВ Ікар-Люкс про забезпечення суд першої інстанції не врахував, що встановлення заборони організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896, а також заборони організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю (відкритих торгів) електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів (електронного аукціону) з продажу права вимоги (майнових прав) за цими договорами фактично призводить до заборони виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації майна ПАТ Банк Національні інвестиції , який ліквідується. Попри те, що у резолютивній частині ухвали зазначено, що заборона не стосується ПАТ Банк Національні інвестиції та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, судом не взято до уваги, що сама процедура реалізації права вимоги за кредитним договором є складовою процедури ліквідації неплатоспроможного ПАТ Банк Національні інвестиції , а тому забезпечення позову у справі № 910/10240/19 опосередковано впливає на здійснення повноважень Фонду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/16477/19.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Майном як особливим об`єктом згідно ч. 1 ст. 190 ЦК України вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Положеннями ч. 2 ст. 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Оскільки приписами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено заборону накладення обмежень на майно банку, який ліквідується, забезпечення позову шляхом заборони організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896, а також заборони організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю (відкритих торгів) електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів (електронного аукціону) з продажу права вимоги (майнових прав) за цими договорами за своєю суттю є накладенням обмежень щодо такого майна, а саме прав вимог за кредитними договорами, що позбавляє можливості Фонду проводити процедуру ліквідації ПАТ Банк Національні інвестиції ,забезпечення позову у справі таким способом опосередковано впливає на здійснення повноважень Фонду тощо.

Крім цього, оскільки позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання, відповідно в даному випадку суд мав досліджувати та застосовувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або мав намір звернутися до суду. При цьому, виходячи з предмету позову, незалежно від результатів вирішення господарським судом спору, видача наказу та примусове виконання рішення за даними позовними вимогами не буде здійснюватися, оскільки право позивачів захищається шляхом визнання факту (визнання зобов`язань та іпотеки припиненими), а не шляхом передачі майна або вчинення дій.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на вищенаведені обставини та відсутність належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, відтак дійшов помилкового висновку, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог позивача.

За таких обставин, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс про забезпечення позову, адже така є безпідставною та необґрунтованою.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є незаконними, не можуть бути достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову, відтак апеляційні скарги відповідачів 1 та 2 підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого суду - скасуванню.

Крім цього, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у даній справі задоволено клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/10240/19 заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 255, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Банк Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Національні інвестиції Луньо Іллі Вікторовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва 01.08.2019 у справі №910/10240/19 - скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс про забезпечення позову у справі №910/10240/19 відмовити повністю.

Матеріали оскарження у справі №910/10240/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.11.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук