Ухвала

від 30.03.2020 по справі 910/10240/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2020 року

м. Київ

справа № 910/10240/19

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019

у справі № 910/10240/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні Інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт";

2) Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глобал"

про визнання зобов`язань та іпотеки припиненими, визнання незаконним рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 25.02.2020 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 (повний текст складено 31.01.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі № 910/10240/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 10.03.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності зазначеним Законом, то Суд здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції зазначеного Закону з 08.02.2020), дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст.ст. 287, 290 ГПК України, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

За приписами ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1 921 грн.

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (ч. 4 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позов містить три вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс" за кредитним договором від 23.06.2014 №144-14, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс"; визнання такою, що припинилася іпотеку за договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим номером № 4896; визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження умов продажу" від 12.07.2019 за №157 в частині відчуження прав вимоги за кредитним договором від 23.06.2014 №144-14, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс", та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим номером № 4896.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі №910/10240/19, позов задоволено частково, визнано припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс" за кредитним договором від 23.06.2014 №144-14, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс"; визнано незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2019 № 157 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Банк "Національні інвестиції" в частині відчуження прав за кредитним договором № 144-14 від 23.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс", та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-Люкс", посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим № 4896. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 910/10240/19 скасувати в частині визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2019 № 157 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Банк "Національні інвестиції" в частині відчуження прав за кредитним договором № 144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки від 24.06.2015, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим номером № 4896 та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити повністю, отже належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку є 3 842 грн. (1 921 грн. x 200%).

Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Натомість, у прохальній частині касаційної скарги заявник просить відстрочити сплату судового збору до першого судового засідання.

Статтею 8 Закону визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

В свою чергу, наявність таких умов скаржником у скарзі не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату 3 842 грн. за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому в касаційній скарзі заявник зазначає, що є достатні підстави для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, з огляду на відсутність висновку верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3. ч. 2 ст. 287 ГПК України). Також, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а саме: п. 14 ч. 5 ст. 12, ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.

Водночас як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при прийнятті рішення не застосовував норми п. 14 ч. 5 ст. 12, ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, а суд апеляційної інстанції відхилив доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в цій частині з огляду на встановлені судом обставини безпідставного включення до активів АТ "Банк "Національні інвестиції" права вимоги за кредитним договором № 144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки, яке за результатом незаконно прийнятого рішення Фонду, було виставлено на продаж.

Отже, беручи до уваги викладене, скаржником не зазначено щодо застосування яких конкретно норм права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Таким чином скаржником не зазначено, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі № 910/10240/19, у зв`язку з чим касаційна скарга також підлягає залишенню без руху з підстав, визначених у ч. 2 ст. 292 ГПК України, оскільки її подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 3 842 грн. та зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання цієї скарги.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто у випадку усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі № 910/10240/19 залишити без руху.

3. Надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 3 842 грн. та зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання цієї скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Могил С.К.