Постанова

від 29.01.2020 по справі 910/10240/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. Справа№ 910/10240/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - Крупельницький В.Л., ордер серії КС №627054 від 31.07.2019;

від першого відповідача - не прибув;

від другого відповідача - Кібець Р.Р., довіреність №27-533/20 від 13.01.2020;

від третіх осіб - не прибули,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/10240/19 (суддя Бойко Р.В., повний текст складено - 22.10.2019) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс до публічного акціонерного товариства Банк Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Національні Інвестиції Луньо Іллі Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Фактор-Комфорт та публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал про визнання зобов'язань та іпотеки припиненими, визнання незаконним рішення

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства Банк Національні Інвестиції в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Національні інвестиції Луньо Іллі Вікторовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненим зобов'язання ТОВ Ікар-Люкс за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс ; визнання такою, що припинилася іпотеку за договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896; визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу за №157 від 12.07.2019 в частині відчуження прав вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ним було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 шляхом сплати відповідної заборгованості на користь особи, якою було набуто права вимоги за таким договором у зв'язку з їх відчуженням Банком - публічному акціонерному товариству Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал , однак, Банк та Фонд, не зважаючи на відчуження прав за кредитним договором та фактичне виконання позивачем взятих за ним на себе зобов'язань, безпідставно продовжують вчиняти заходи з розпорядження відповідними правами за вказаним кредитним договором шляхом виставлення їх на продаж на підставі рішення Про затвердження умов продажу за №157 від 12.07.2019, у зв'язку з чим існують правові підстави для визнання відповідних відносин припиненим та визнання незаконним наведеного рішення у відповідній частині.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/10240/19 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс задоволено частково; визнано припиненим зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс ; визнано незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2019 №157 Про затвердження умов продажу активів АТ Банк Національні інвестиції в частині відчуження прав за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між публічним акціонерним товариством Банк Національні Інвестиції та товариством з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №4896. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2019 №157 в частині відчуження прав за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки від 24.06.2015, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №4896 та прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Ікар-Люкс відмовити в повному обсязі.

Апелянт у своїх доводах посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п. 14 ч. 5 ст. 12, ст. 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються. Вважає спірне рішення Фонду №157 від 12.07.2019 з організації відчуження майна (активів) неплатоспроможного банку, правомірним та прийнятим у відповідності до Закону, оскільки станом на 01.07.2019 на балансі ПАТ Банк Національні інвестиції обліковувалась заборгованість ТОВ Ікар-Люкс за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, із забезпеченням, а тому в силу положень ст. 51 Закону на Фонд покладено обов'язок відчужити майно (активи), включене до ліквідаційної маси банку. Крім того, за твердженнями апелянта, позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів в результаті прийнятого Фондом рішення.

Представник апелянта - другого відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перший відповідач та третя особа 2 правом на участь своїх представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання відкладеного на 29.01.2020 повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Третя особа - ТОВ Фактор-Комфорт також належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання; ухвала суду про відкладення розгляду справи на 29.01.2020 була надіслана за адресою її офіційного місцезнаходження.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно витягу з офіційного сайту АТ Укрпошта поштове відправлення за номером 0411629817255, надіслане ТОВ Фактор-Комфорт , станом на 25.01.2020, не вручене під час доставки з інших причин.

Отже, станом на дату даного засідання третьою особою - ТОВ Фактор-Комфорт ухвалу суду в органі поштового зв'язку отримано не було.

Сам лише факт не отримання вказаною третьою особою кореспонденції, якій суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою, вказує на її суб'єктивну поведінку щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи, що неявка першого відповідача та третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між АТ Банк Національні інвестиції (банк) та ТОВ Ікар-Люкс (позичальник) 23.06.2014 було укладено кредитний договір №144-14 (кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію у гривні, а позичальник зобов'язався повернути кредит у строки встановлені в п. 2.2 цього договору, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання за цим договором.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 24.06.2015 між АТ Банк Національні інвестиції (іпотекодержатель) та ТОВ Ікар-Люкс (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №4896, (договір іпотеки), у відповідності до умов якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передав в іпотеку іпотекодержателю адміністративну будівлю з вбудованими торгівельними приміщеннями (літ. 1В), загальною площею 4 083,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2-а.

Між АТ Банк Національні інвестиції (первісний кредитор) та ТОВ Фактор-Комфорт (новий кредитор) 04.09.2015 було укладено договір №144-14 відступлення права вимоги (договір відступлення 1), відповідно до умов якого первісний кредитор відступив в повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги до ТОВ Ікар-Люкс (боржник) щодо виконання останнім зобов'язань за кредитним договором по сплаті суми грошових коштів, включаючи основну суму кредиту - 1 650 000,00 грн., проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому кредитним договором, станом на 04.09.2015 в сумі 2 860,27 грн., будь-які інші суми, що належать до сплати за кредитним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за кредитним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків.

На виконання умов договору відступлення 1 первісним кредитором було передано, а новим кредитором прийнято документи на підтвердження відступленого права вимоги, про що між сторонами було складено акт приймання-передачі документації від 04.09.2015, а ТОВ Фактор-Комфорт сплачено на користь банку кошти у розмірі 1 652 860,27 грн. в якості оплати відступленого згідно договору відступлення 1 права, що підтверджується платіжним дорученням №34 від 04.09.2015.

Між АТ Банк Національні інвестиції (первісний іпотекодержатель) та ТОВ Фактор-Комфорт (новий іпотекодержатель) 07.09.2015 було укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №1255, (договір відступлення 2), у відповідності до якого первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотеко держатель набув прав за договором іпотеки.

Згодом, набуті ТОВ Фактор-Комфорт права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки було відступлено останнім на користь ПАТ Глобал згідно додатку №1 до договору №15-09-3 відступлення права вимоги від 04.09.2015 та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 22.09.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. за реєстровим №1342.

Крім того, 04.09.2015 між ПАТ Глобал (новий кредитор) та ТОВ Ікар-Люкс (позичальник) було укладено договір реструктуризації боргу №1-04092015 за кредитним договором, у відповідності до якого погоджено, що сума заборгованості за кредитною лінією у розмірі 1 650 000,00 грн. має бути погашена у строк до 24.12.2015, а проценти сплачуються в кінці строку дії кредитного договору.

На виконання кредитного договору та на підставі договору реструктуризації боргу №1-04092015 позивачем у період з 06.10.2015 по 29.04.2016 було перераховано на користь ПАТ Глобал кошти у розмірі 1 652 860,27 грн. в якості погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями №106 від 06.10.2015, №117 від 12.10.2015, №228 від 13.11.2015, №36 від 14.01.2016, №70 від 21.01.2016, №140 від 05.02.2016, №240 від 29.02.2016, №175 від 12.02.2016, №299 від 14.03.2016, №363 від 29.03.2016, №373 від 31.03.2016, №406 від 06.04.2016, №420 від 11.04.2016, №457 від 19.04.2016, №503 від 29.04.2016 та №504 від 29.04.2016.

Листом-повідомленням №858 від 12.05.2016 ПАТ Глобал було підтверджено, що станом на 29.04.2016 заборгованість за договором реструктуризації боргу №1-04092015 за кредитним договором погашена повністю.

В свою чергу, 17.09.2015 виконавчою дирекцією Фонду на підставі постанови Правління Національного банку України Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції до категорії неплатоспроможних від 17.09.2015 №613 прийнято рішення Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку №172, на підставі якого, з 18.09.2015 розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 включно.

В подальшому, 25.09.2015 відбулось засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №32 від 22.09.2015, за результати якої виявлено договори відступлення прав вимог, що є нікчемними згідно із ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , укладені банком з ТОВ Фактор-Комфорт , у зв'язку з чим уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Банку Волощуком І.Г. було прийнято наказ №38 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) , підпунктом 1.1 пункту 1 якого визнано нікчемними правочини (договори) відступлення прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладені між банком та ТОВ Фактор-Комфорт , згідно переліку, в т.ч.: №144-14 (договір відступлення 1).

Листом №3776/03 від 08.10.2015 уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку Волощук І.Г. звернувся до ТОВ Ікар-Люкс з повідомленням про нікчемність правочину, у відповідності до якого вказував, що укладення договорів відступлення 1 та 2 було здійснено з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур банку, у зв'язку з чим повідомляв, що останні є нікчемними на підставі ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та вимагав здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором на користь банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.12.2015 №214 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень ліквідатора банк на підставі постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 №853 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції вирішено розпочати процедуру ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження ліквідатора банку начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на два роки з 03.12.2015 по 02.12.2017 включно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 у справі №826/24648/15 за позовом ТОВ Фактор-Комфорт до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про визнання протиправними та скасування рішення, наказів в частинах, визнання протиправними дій позовні, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017, позовні вимоги ТОВ Фактор-Комфорт було задоволено частково та зокрема: визнано протиправним та скасовано п.п. 1.1 п. 1 наказу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в банку Волощука І.Г. від 25.09.2015 №38 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) та п. 2 зазначеного наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між ТОВ Фактор-Комфорт та банком, за переліком, в т.ч. №144-14 та похідних договорів про відступлення прав за договорами іпотеки та договорів про відступлення прав за договорами застави (договори відступлення 1 та 2); визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в банку Волощука І.Г. щодо направлення повідомлення №3820/03 від 08.10.2015 про нікчемність правочинів (договорів), укладених між ТОВ Фактор-Комфорт та банком, за переліком, в т.ч. №144-14 та похідних договорів про відступлення прав за договорами іпотеки та договорів про відступлення прав за договорами застави.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 09.11.2017 №4967 та від 29.11.2018 №3203 продовжено строки здійснення процедури ліквідації банку до 02.12.2019 включно.

Рішенням Фонду №157 Про затвердження умов продажу активів АТ Банк Національні інвестиції від 12.07.2019 вирішено визначити активи банку, що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціонах) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме: права вимоги за кредитним договором.

На підставі вказаного Рішення на веб-сайті PROZORRO:ПРОДАЖІ було опубліковано оголошення з продажу на голландському аукціоні права вимоги за кредитним договором та його забезпеченням згідно договору іпотеки.

Як зазначає ТОВ Ікар-Люкс , ним було в повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором шляхом сплати в якості погашення кредитної заборгованості коштів на користь ПАТ Глобал як набувача відповідних прав вимоги, а тому відповідні правовідносин є такими, що припинилися, однак відповідачами неправомірно не визнаються такі обставини та здійснюються подальші дії щодо розпорядження правами за кредитним договором.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом, в якому позивач просить суд:

- визнати припиненим зобов'язання ТОВ Ікар-Люкс за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс ;

- визнати такою, що припинилася іпотеку за договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896;

- визнати незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу за №157 від 12.07.2019 в частині відчуження прав вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс , та договором іпотеки від 24.06.2015, укладеним між банком та ТОВ Ікар-Люкс , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим №4896.

Судом першої інстанції позов задоволено частково.

Так, суд виходив з доведеності факту виконання позивачем взятих на себе зобов'язань згідно кредитного договору в повному обсязі на користь нового кредитора (ПАТ Глобал ), законність відступлення відповідних прав якому не спростована відповідачами, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги ТОВ Ікар-Люкс про визнання такого зобов'язання припиненим. Відносно вимоги про визнання такою, що припинилася іпотеку за договором іпотеки, то суд зазначив, що відповідні правовідносини є припиненими автоматично в силу закону та факту припинення основного зобов'язання за кредитним договором шляхом його виконання позивачем. Крім того, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №157 від 12.07.2019 в частині відчуження прав за кредитним договором та №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки від 24.06.2015.

Як вбачається з вимог апеляційної скарги, апелянт не погоджується з прийнятим судовим рішенням щодо задоволення позову в частині визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №157 від 12.07.2019.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у даній справі в частині визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором та відмови в задоволенні вимоги про припинення зобов'язання за договором іпотеки не оскаржується, в такому разі рішення місцевого суду в цій частині судом апеляційної інстанції не підлягає перегляду.

Стосовно перегляду судового рішення від 04.10.2019 в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №157 від 12.07.2019 в частині відчуження прав за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки від 24.06.2015, слід зазначити наступне.

Згідно правової позиції у тотожних спорах (в частині вимоги про визнання незаконним рішення Фонду щодо затвердження умов продажу майнових прав за кредитним договором) про те, що оскільки оскаржується рішення Фонду, прийняте ним не як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління банком, який здійснює заходи щодо продажу майна банку, що ліквідується, то такий спір не є публічно-правовим.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №823/269/18 та від 20.03.2019 у справі №826/1781/17.

Виходячи зі змісту статей 37, 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто, мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Доведення наявності обставин з якими положення Закону передбачають віднесення відповідного правочину до нікчемних при вирішенні пов'язаного з цим спору покладається на банк (уповноважену особу Фонду).

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції чинній, як на момент укладення договорів відступлення, так і на момент введення тимчасової адміністрації в банку) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2014 між АТ Банк Національні інвестиції (банк, кредитор) та ТОВ Ікар-Люкс (позичальник) укладено кредитний договір №144-14 та надано позичальнику кредит у сумі 1 650 000,00 грн. , на забезпечення виконання якого 24.06.2015 між сторонами також укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №4896 (договір іпотеки).

В подальшому, право вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 було відчужено на користь ТОВ Фактор-Комфорт на підставі укладеного між ними договору про відступлення права вимоги №144-14 від 04.09.2015, а також до ТОВ Фактор-Комфорт 07.09.2015 передано право вимоги за договором іпотеки на підставі договору про відступлення прав за договором іпотеки.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ Фактор-Комфорт в повному обсязі виконано взяте на себе зобов'язання та сплачено в якості оплати відступленого згідно договору відступлення права на користь АТ Банк Національні інвестиції кошти у розмірі 1 652 860,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34 від 04.09.2015.

Згодом, набуті ТОВ Фактор-Комфорт права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки було відступлено останнім на користь ПАТ Глобал на підставі договору відступлення права вимоги №15-09-3 від 04.09.2015 та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 22.09.2015.

Отже, з огляду на вищезазначене, право вимоги за спірним кредитним договором перейшло до ПАТ Глобал .

В свою чергу, позивач - ТОВ Ікар-Люкс взяті на себе зобов'язання за кредитним договором (з урахуванням договору реструктуризації боргу №1-04092015) виконав у повному обсязі, шляхом перерахування у період з 06.10.2015 по 29.04.2016 на користь ПАТ Глобал коштів у розмірі 1 652 860,27 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями та листом-повідомленням №858 від 12.05.2016.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання ТОВ Ікар-Люкс за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 є припиненим, у зв'язку з його повним виконанням.

Разом з тим, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своїх доводах посилається на нікчемність договору №144-14 від 04.09.2015 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договору від 07.09.2015 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, в силу положень п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та у зв'язку з цим вважає, що право вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 належить АТ Банк Національні інвестиції . Відтак, за його твердженнями, оспорюване позивачем рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів АТ Банк Національні інвестиції №157 від 12.07.2019 в частині виставлення на аукціон права вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки від 24.06.2015, є правомірним та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами Фонду, з огляду на наступне.

Так, у межах розгляду справи №826/24648/15 вже була надана оцінка відповідності спірних правочинів приписам ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з викладених Фондом підстав (судами було встановлено, що за таких доводів Фонду та банку правові підстави для віднесення уповноваженою особою Фонду до нікчемних в т.ч. спірних договорів відступлення, відсутні), в силу приписів ст.ст. 8, 129 1 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ст.ст. 18, 75 Господарського процесуального кодексу України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

Тобто, виходячи з викладеного, судами при розгляді справи №826/24648/15 не встановлено обставин та підстав нікчемності договору №144-14 від 04.09.2015 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договору від 07.09.2015 про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

При цьому, доказів визнання таких договорів у визначеному законодавством порядку матеріали даної справи не містять.

Крім того, як вірно враховано місцевим господарським судом, відступлення прав вимоги за кредитним договором відбулось ще до введення в банку тимчасової адміністрації та початку процедури його ліквідації.

За вказаних обставин презюмується дійсність таких правочинів.

Отже, внаслідок укладених договорів відступлення, право вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки передано АТ Банк Національні Інвестиції новому кредитору - ТОВ Фактор-Комфорт (а в подальшому - ПАТ Глобал ), у зв'язку з чим таке право вимоги банку більше не належить.

Утім, 12.07.2019 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ухвалив рішення №157 Про затвердження умов продажу активів АТ Банк Національні інвестиції , на підставі якого на веб-сайті PROZORRO:ПРОДАЖІ було опубліковано оголошення з продажу на голландському аукціоні права вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та його забезпеченням згідно договору іпотеки.

Разом з тим, виставлення на продаж активів, які АТ Банк Національні інвестиції більше не належать, в силу укладених договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки, є незаконним.

Таким чином, виходячи із встановлених вище обставин, що свідчать про правомірність відступлення банком права вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки новому кредитору, а відтак, дійсність укладених договорів відступлення, враховуючи висновки викладені в межах розгляду справи №826/24648/15, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність у АТ Банк Національні інвестиції права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, виставленого на продаж за результатами прийнятого Фондом рішення, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується із задоволенням позову в частині визнання незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2019 №157 в оспорюваній частині.

Доводи апелянта про правомірність рішення Фонду в оскаржуваній частині, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п. 14 ч. 5 ст. 12, ст. 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, колегією суддів відхиляються, з огляду на встановлені судом обставини безпідставного включення до активів АТ Банк Національні інвестиції права вимоги за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014 та договором іпотеки, яке за результатом незаконно прийнятого рішення Фонду, було виставлено на продаж.

Твердження апелянта про відсутність у позивача порушення його прав та законних інтересів, внаслідок прийнятого Фондом рішення судом також відхиляються, з огляду на наступне.

За змістом ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Беручи до уваги, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб всупереч факту припинення кредитного зобов'язання, було включено до ліквідаційної маси ПАТ Банк Національні інвестиції погашену позивачем кредитну заборгованість перед ПАТ Глобал (якому відступлено право вимоги) та виставлено на продаж право вимоги до ТОВ Ікар-Люкс за кредитним договором №144-14 від 23.06.2014, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним, сприятиме поновленню та запобіганню такого порушення прав останнього у майбутньому.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/10240/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - другого відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі №910/10240/19.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 31.01.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко