Рішення

від 31.10.2019 по справі 902/530/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2019 р. Cправа № 902/530/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Інженерно - виробничий центр "Вектор" (49023, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, будинок 73)

до: Фізичної особи - підприємця Кирилюка Віктора Васильовича ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробничий центр "Вектор" (85401, Донецька область, м. Селидове, вул. Чайковського, 35, кв.5)

про стягнення 32 133, 52 грн.

При секретарі судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін

позивача: не з"явився;

відповідача: Кирилюк В.В.;

третьої особи: не з"явився.

В С Т А Н О В И В :

04.07.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Інженерно - виробничий центр "Вектор" з вимогою до Фізичної особи - підприємця Кирилюка Віктора Васильовича про стягнення 32133, 52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач помилково перерахував вказану суму на рахунок відповідача, проте останній кошти не повернув і безпідставно їх набув.

Ухвалою від 05.07.2019 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/530/19 та призначено підготовче засідання на 23.07.2019 р.

12.07.2019 р. від позивача - Приватного підприємства "Інженерно - виробничий центр "Вектор" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Харківської області. Заява мотивована значною територіальною віддаленістю м. Дніпра від м. Вінниці та значними витратами на дорогу.

Ухвалою суду від 15.07.2019 р. дане клопотання позивача задоволено, ухвалено судове засідання у справі № 902/530/19 провести в режимі відеоконференції з Господарським судом Харківської області 23.07.2019 р.

Ухвалою від 23.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/530/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.09.2019 р.

30.08.2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив від 28.08.2019 р. на позовну заяву, в якому відповідач просить суд:

1) поновити йому строк для подання відзиву на позовну заяву, у зв"язку із перебуванням відповідача з 31.07.2019 р. по 21.08.2019 р. за межами України;

2) залучити до участі у даній справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробничий центр "Вектор" (код ЄДРПОУ 34629751, місцезнаходження юридичної особи - 85401, Донецька область, м. Селидове, вул. Чайковського, 35, кв.5);

3) відмовити в задоволенні позовних вимог ПП "Інженерно - виробничий центр "Вектор" повністю.

У вказаному відзиві відповідач не погоджується з твердженнями позивача щодо безпідставності перерахування коштів, оскільки оскаржуване перерахування коштів було погоджено з керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробничий центр "Вектор", з яким у Фізичної особи - підприємця Кирилюка В.В. тривалий час існували фінансово - господарські відносини. З якої причини кошти надійшли на рахунок відповідача з рахунку приватного підприємства співзвучної назви "Інженерно - виробничий центр "Вектор" відповідачу не відомо.

30.08.2019 р. від відповідача до суду надійшла заява від 28.08.2019 р., в якій відповідач просив суд залучити до участі у даній справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробничий центр "Вектор" (код ЄДРПОУ 34629751, місцезнаходження юридичної особи - 85401, Донецька область, м. Селидове, вул. Чайковського, 35, кв.5), оскільки рішення у справі може вплинути на його права і обов"язки. Вказану заяву відповідач мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробничий центр "Вектор" та приватне підприємство "Інженерно - виробничий центр "Вектор" є пов"язаними між собою юридичними особами, через які здійснювалися незаконні фінансові операції.

16.09.2019 р. від позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.09.2019 р. відкладено підготовче засідання до 03.10.2019 р. та залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробничий центр "Вектор".

Ухвалою від 03.10.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/530/19 для судового розгляду по суті на 29 жовтня 2019 р.

22.10.2019 р. від позивача до суду надійшла відповідь від 18.10.2019 р. на відзив на позовну заяву, в якій позивач відхиляє наведені відповідачем у відзиві на позов заперечення, з огляду на те, що відповідач не надав до суду будь - якого договору укладеного між ТОВ "ІВЦ "Вектор" та ФОП Кирилюк В.В. , за яким ТОВ "ІВЦ "Вектор" має обов"язки щодо сплати за електроносії. Отримавши оплату 27.02.2019 р. на суму 32133,52 грн. відповідач надає до суду платіжне доручення № 80 від 25.03.2019 р. на суму 10000,00 грн. та платіжне доручення № 6 від 28.02.2019 р. на суму 19333,52 грн., що разом складає 29333, 52 грн., що не співпадає з отриманою сумою та не підтверджує його доводи. Відповідач на підтвердження своїх доводів надав до суду рахунок про сплату за активну електричну енергію № ІЛ-723500/60264/1 від 26.02.2019 р. на суму 32133, 52 грн. з ПДВ та рахунок № ІЛ-723500/60265/2 від 26.02.2019 р. на суму 9134, 89 грн. Але до суду надає платіжне доручення № 80 від 25.03.2019 р. на суму 10000, 00 грн., який згідно графи "призначення платежу" сплачений по рахунку № ІЛ-723500/14530/1 від 25.01.2019 р. Отже, надане відповідачем платіжне доручення № 80 від 25.03.2019 р. не має відношення до предмету спору.

Також, позивач у вказаній відповіді зазначає, що єдиним засновником та директором ПП "ІВЦ "Вектор" з березня 2017 р. є ОСОБА_2 Перед цим засновником та директором був ОСОБА_3, чи одна і та сама особа за яку каже відповідач позивачу не відомо.

У зв"язку із перебуванням судді Колбасова Ф.Ф. у відрядженні 29.10.2019 р., суд ухвалою від 25.10.2019 р. розгляд справи призначив на 31.10.2019 р.

29.10.2019 р. від позивача до суду надійшла заява від 24.10.2019 р. про розгляд справи 29.10.2019 р. без участі представника. У вказаній заяві позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

Також 31.10.2019 р. від позивача до суду надійшла заява від 28.10.2019 р. про розгляд справи 31.10.2019 р. без участі представника. У вказаній заяві позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

На визначену судом дату в судове засідання з"явився відповідач, який заперечив проти позовних вимог та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією та телефонограмою від 25.10.2019 р.

Судом взято до уваги, що 31.10.2019 р. надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник третьої особи правом участі в засіданні суду також не скористався. Письмових пояснень з приводу заявленого позову і поданого відзиву на позовну заяву третя особа суду не надала, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином - ухвалами суду, які надсилались їй рекомендованою кореспонденцією за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 17.09.2019 р., яка надсилалася третій особі на адресу зазначену в ЄДР ЮО ФОП ГФ, повернулася до суду із довідкою, в якій зазначено причину повернення - "За закінченням встановленого строку зберігання". На конверті також міститься відмітка: "Будинок зруйнований".

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін, третьої особи про дату, час та місце судового слухання.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статтей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами, третьою особою доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін, третьої особи щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, підлягає задоволенню заява позивача про розгляд справи без участі його представника, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши відповідача, з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27 лютого 2019 року Приватним підприємством "Інженерно - виробничий центр "Вектор" було перераховано на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, грошові кошти на суму 32133, 52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 27.02.2019 р.

У вказаному платіжному дорученні № 92 від 27.02.2019 р. зазначено призначення платежу: "Сплата по договору 1/2019 від 02.01.19 р. без ПДВ".

Приналежність поточного рахунку № НОМЕР_1 , в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005 саме відповідачу підтверджується довідкою банку від 08.01.2019 р.

При цьому, договір № 1/2019 від 02.01.2019 р. між позивачем та відповідачем не укладався. Зазначені твердження позивача відповідачем не спростовано.

Із матеріалів справи вбачається, що договір № 1/2019 від 02.01.2019 р., який зазначений у графі "призначення платежу" у платіжному дорученні № 92 від 27.02.2019 р. укладений між іншими сторонами, а саме, між ПП ІВЦ "Вектор" та ФОП Трайтель Р.О.

Як вказує позивач у позові, на день перерахування коштів між ним та відповідачем не було жодних зобов"язально - правових відносин та підстав.

Відповідач у відзиві зазначає, що 27.02.2019 р. на його рахунок надійшли кошти в сумі 32133,52 грн. від ПП "ІВЦ "Вектор", але з якої причини йому невідомо.

Позивач направив відповідачеві претензію - вимогу від 16.05.2019 р. про повернення безпідставно отриманих коштів. Проте матеріали справи не містять відповіді на претензію та доказів реагування на неї.

Судом не встановлено, а матеріали справи не містять доводів укладення договору між сторонами - ПП "ІВЦ "Вектор" та ФОП Кирилюк В.В .

Із вище зазначеного слідує, що грошові кошти у розмірі 32133, 52 грн. позивачем перераховано відповідачу помилково.

Неповернення відповідачем позивачу безпідставно отриманих коштів в сумі 32133, 52 грн. і стало причиною звернення позивача до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ст.174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з поміж іншого внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Предметом даного позову є матеріально - правова вимога позивача про повернення відповідачем безпідставно набутого майна на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 1212 ЦК України, яка встановлює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 ЦК України, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З аналізу ст. 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених ст. 11 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Згідно із ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до п. п. 1.23., 1.24. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав у позивача для переказу грошових коштів відповідачу на його банківські реквізити, останній у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем зазначених коштів, отже відсутні підстави для набуття ним грошових коштів, перерахованих позивачем.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (надалі - Інструкція), банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

Відповідно до п. 2.35 вказаної Інструкції, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь - яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Заперечення відповідача на позов, викладені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження в поданих до суду матеріалах, та спростовуються поданими позивачем доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 32133, 52 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на доведеність позивачем безпідставності отримання відповідачем грошових коштів, а також враховуючи те, що відповідач доводів позивача не спростував, доказів укладання договору не надав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст. 1212 ЦК України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 32133,52 грн. безпідставно перерахованих (одержаних) коштів.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, 130, 231, 233, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кирилюка Віктора Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "Інженерно - виробничий центр "Вектор" (49023, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, будинок 73, код ЄДРПОУ 37131764) 32133, 52 грн. грошових коштів, 1921, 00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 05 листопада 2019 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (49023, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, будинок 73)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)

4 - третій особі - ТОВ Інженерно - виробничий центр Вектор (85401, Донецька область, м. Селидове, вул. Чайковського, 35, кв.5)