Рішення

від 24.10.2019 по справі 918/426/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/426/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Рівненської обласної ради (33013, м. Рівне, майдан Просвіти, буд. 1, код ЄДРПОУ 21085816)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Н" (35705, м. Здолбунів, вул. Грушевського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40061069)

до відповідача 2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33028, м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 77, код ЄДРПОУ 13989432)

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

третя особа 1 Державне агентство автомобільних доріг України (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 37641918);

третя особа 2 Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945);

третя особа 3 Служба автомобільних доріг у Рівненській області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Пушкіна, будинок 19, код ЄДРПОУ 25894919);

третя особа 4 Державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич Ірина Сергіївна (33028, майдан Просвіти, 2, м. Рівне)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Рівненська обласна державна адміністрація (33028, м-н Просвіти, 1, м. Рівне, код ЄДРПОУ 13986712) (третя особа 5 )

про визнання майнових прав, визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації та договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації

за участі представників:

від позивача: Навроцький Е.А., довіреність № 01/12-583р від 06.02.18;

від відповідача 1 : Нікольченко Б.Б. (посв.адв.№1076 від 08.10.13), довіреність № ордер №1000806 від 12.08.19, Януль В .С. (посв.адв.№95 від 08.06.93), довіреність № ордер №1000732 від 12.08.19

від відповідача 2: Паска В.В., довіреність № 299 від 03.12.18;

від третіх осіб 1 та 3: Цимбалюк О.П. (посв.адв.№1411 від 22.06.18), довіреність № 2094/1/10-20 від 21.08.19 ;

від третьої особи 2: Паска В.В., довіреність № 299 від 03.12.18;

від третьої особи 5: Ютовець Л.І . , довіреність № 6374/0/01-22/19 від 13.09.19.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Рівненська обласна рада (далі позивач або Рада) звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Н" (далі Товариство або відповідач 1) та до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі Фонд або відповідач 2) з вимогою про визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради майнових прав у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) на об`єкт незавершеного будівництва - комплекс дорожнього сервісу, розміщеного за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108 ; визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації, а саме: об`єкта незавершеного будівництва - комплексу дорожнього сервісу, розміщеного за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108 , оформленого протоколом про результати електронного аукціону №UА-РS-2019-03-17-000006-2 від 02.04.2019 та затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 08.04.2019 №175; визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкт незавершеного будівництва - комплекс дорожнього сервісу за адресою: 33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108 , балансоутримувач - Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 19 квітня 2019 року серія ННТ №673056, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Січовою Т.І.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській відповідно до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 №1637 було проведено процедуру приватизації об`єкта незавершеного будівництва - законсервований об`єкт - комплекс дорожнього сервісу, який розміщений за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108 , та перебував на балансі Служби автомобільних доріг у Рівненській області (далі Об`єкт), який був включений в перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році, шляхом проведення аукціону в електронній торговій системі. Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській області 02 квітня 2019 року було проведено електронний аукціон №UA-РS-2019-03-17-000006-2, де Об`єкт було продано за 12 500 000 гривень 01 копійку, а з переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Н" 19 квітня 2019 року було укладено договір купівлі-продажу Об`єкта, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Січовою Т.І. (далі Договір).

Позивач вважає, що такі дії порушують права та інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Ради, оскільки на будівництво Об`єкта виділялись кошти з обласного бюджету, а тому позивач вважає, що частина майна або майнові права на таку частину є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, інтереси яких представляє Рада.

Наявність майнових прав на частину Об`єкта у територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області в розмірі 26/100 позивач мотивує тим, що протягом 2001-2004 років на його будівництво виділялись кошти з державного та обласного бюджетів. Зокрема:

- пунктом 5 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 04 квітня 2001 року №228 "Про затвердження титульних списків будов на 2001 рік" затверджено титульний список будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування на 2001 рік за рахунок коштів обласного територіального дорожнього фонду, отриманих від податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, згідно з додатком 6, яким було виділено з обласного бюджету 717 000 гривень 00 копійок на будівництво Об`єкта;

- рішенням Ради від 10 січня 2002 року №318 "Про обласний бюджет на 2002 рік" з обласного бюджету було виділено 429 000 гривень 00 копійок на будівництво Об`єкта;

- рішенням Ради від 21 листопада 2003 року №268 "Про затвердження напрямів використання обласного територіального дорожнього фонду, який є складовою частиною спеціальних коштів обласного бюджету" з обласного бюджету було виділено 632 000 гривень 00 копійок на будівництво Об`єкта;

- рішеннями Рівненської обласної ради від 18 грудня 2003 року №285 "Про затвердження напрямів використання коштів спеціального фонду обласного бюджету на 2004 рік" та від 17 червня 2004 року №374 "Про внесення доповнення до рішення обласної ради від 18.12.2003 №285 "Про затвердження напрямів використання коштів спеціального - фонду обласного бюджету на 2004 рік" з обласного бюджету було виділено 897 000 гривень 00 копійок на будівництво Об`єкта.

Також, позивач вказує, що відповідно до наданого Раді аудиторського висновку про суму витрат, пов`язаних з незавершеним будівництвом Об`єкта від 25.01.2006, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю - аудиторською фірмою "АРІЇ-АУДИТ", на згадане будівництво з державного бюджету було виділено 7 440 000 гривень 80 копійок, а з обласного бюджету на вказані цілі протягом 2001-2004 років було виділено 2 565 000 гривень 20 копійок. Крім того, згідно звіту незалежного аудитора щодо погоджених процедур дослідження Об`єкта, виконаного аудиторською фірмою "Веріф-Аудит" у період з 15.08.2018 по 15.09.2018, фінансування будівництва Об`єкта проводилось також з обласного бюджету в сумі 2 565 000 гривень 20 копійок.

Враховуючи, що на будівництво Об`єкта згідно з відповідними актами Рівненської обласної державної адміністрації та Ради були виділені кошти з обласного бюджету в розмірі 2 565 000 гривень 20 копійок, позивач вважає обґрунтованою позицію щодо участі територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Ради в створенні Об`єкта, що на переконання позивача є підставою для набуття права комунальної власності та визнання майнових прав за територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Ради у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) на спірне майно. Вимоги в цій частині позивач мотивує з посиланням на частину 1 статті 142 Конституції України, частини 1, 2, 4 та 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 11, 16, 190, 332, 356, 357 та 392 Цивільного кодексу України. Вказує що виходячи зі змісту частини 2 статті 356 та частини 2 статті 357 Цивільного кодексу України, з урахуванням вкладу в розмірі 2 565 000 гривень 20 копійок з обласного бюджету, територіальним громадам сіл, селищ, міст Рівненської області належить 26 відсотків (26/100 частин) Об`єкту.

В частині вимог позовної заяви щодо визнання недійсними результатів приватизації Об`єкта Рада посилається на частину 1 статті 4, частину 5 статті 7, частину 1 статті 10, частину 4 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" а також частини 5 та 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та вказує, що результати приватизації даного Об`єкта, оформлені протоколом про результати електронного аукціону №UA-РS-2019-03-17-000006-2 від 02.04.2019 та затвердженого наказом Фонду від 08.04.2019 №175, суперечать згаданим нормам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", відтак є недійсними оскільки територіальним громадам сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради належать майнові права у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) Об`єкта, а також, у зв`язку з тим, що Рада не приймала жодних рішень, визначених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо приватизації Об`єкта.

В частині вимоги про визнання недійсним Договору Рада посилається на статті 203, 215 Цивільного кодексу та вказує, що під час укладання договору купівлі-продажу Об`єкта, були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою та другою статті 203 ЦК України, а саме: зміст оспорюваного договору суперечить інтересам територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, оскільки їм належать майнові права у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) Об`єкта незавершеного будівництва; Рівненська обласна рада не приймала жодних рішень визначених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо приватизації Об`єкта, що суперечить статтям 10,11 даного Закону; відповідно до частини 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу; відповідач 2 не був наділений позивачем відповідними повноваженнями щодо проведення приватизації та укладання від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області оспорюваного договору в частині відчуження майнових прав у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) згаданого об`єкта незавершеного будівництва.

Також Рада зазначає, що її основною вимогою у даній позовній заяві є визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради майнових прав у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) на Об`єкт.

Оскільки майнове право Рівненської обласної ради передбачає правомочність отримати право власності в майбутньому на згаданий Об`єкт нерухомості та провести його державну реєстрацію,Рада вважає обґрунтованими похідні вимоги в даній позовній заяві про визнання недійсними: результатів приватизації Об`єкта, оформленого протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-03-17-000006-2 від 02.04.2019 та затвердженого наказом Фонду від 08.04.2019 №175; Договору купівлі-продажу Об`єкта від 19 квітня 2019 року серія ННТ №673056, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Січовою Т.І.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

08.07.2019 позивач усунув недоліки позовної заяви та надав суду докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.08.2019.

09.08.2019 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство просило відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю. Відповідач 1 у відзиві зокрема, вказує, що:

- в 2013-2018 роках проводилась підготовка Об`єкта до приватизації, про що Раду було повідомлено. В подальшому, 18.01.2019 відбулось засідання аукціонної комісії, на якому також був присутній представник Ради, який без зауважень погодив умови продажу Об`єкта. Товариство наполягає на відсутності у Ради будь-яких прав на Об`єкт, оскільки ні в початковий період будівництва, ні в подальшому аж до 2019 року Рада у встановленому порядку не зверталась з приводу скасування приватизації, оформлення права спільної власності на об`єкт нерухомості чи визначення частки в ньому;

- вимога позивача про визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради майнових прав у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) на Об`єкт не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених цивільним законодавством;

- визнання майнового права в розмірі 26 відсотків на об`єкт незавершеного будівництва, котрий зареєстрований як об`єкт права власності, ні фактично, ні юридично не є можливим, так як згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомості вже зареєстроване 23 січня 2018 року, а власником всього об`єкту (а не володільцем майнового права) нерухомості є Держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України;

- саме по собі виділення коштів з бюджету не породжує право власності (чи право вимоги) на той об`єкт, на будівництво, реконструкцію чи утримання якого виділяються кошти з бюджету;

- підстав для виникнення права власності, передбачених статтею 328 Цивільного кодексу України або іншими нормативними актами позивачем в позовній заяві не зазначено, крім того рішення Ради та Рівненської обласної державної адміністрації, на які посилається позивач не зумовлюють виникнення майнового права в Ради на Об`єкт;

- позивачем не надані докази, що кошти виділені з обласного бюджету фактично використані на будівництво Об`єкту;

- приватизація проведена відповідно до вимог законодавства, що не оспорює сам позивач. Документи, що слугували підставою приватизації, є чинними, не оскаржені та не оспорені. Позивач не посилається на жодну норму права, котра регламентує підстави, умови та порядок проведення приватизації державного майна, яка на його думку порушена в даному випадку. Тому позивач не вправі претендувати на частину вже проданого об`єкта приватизації;

- відсутні правові підстави для визнання Договору недійсним, оскільки зазначений правочин укладений з дотриманням норм чинного законодавства та повністю відповідає умовам приватизації майна, проведеному аукціону, волевиявленню сторін та інше;

- Товариство є добросовісним набувачем, що придбав спірне майно, яке не може бути у нього витребуване, що випливає зі змісту статей 387, 388 ЦК України. Товариством внесені значні грошові кошти та матеріальні ресурси в закінчення будівництва Об`єкту.

15.08.2019 третьою особою 3 через відділ канцелярії суду подані письмові пояснення щодо позовної заяви. Третя особа 3 вказує, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється, а Позивач не довів належними доказами, що істотною умовою інвестування коштів в Об`єкт було набуття ним в майбутньому права власності на спірну нерухомість. Вказує, що процес приватизації Об`єкта відбувся з чітким дотриманням Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", за результатами якого був укладений Договір купівлі-продажу від 19.04.2019 з Товариством. В системному аналізі норм ЦК України стосовно недійсності правочинів вбачається відсутність правових підстав в задоволенні такої позовної вимоги позивача. Також третя особа 3 зазначила, що формуючи позовну вимогу до суду саме у визнанні недійсності договору купівлі - продажу, Позивач не зазначає, які саме наслідки недійсності правочину має застосувати суд, а отже, при задоволенні судом даної позовної вимоги, у Позивача не виникне жодних прав та обов`язків.

15.08.2019 представником відповідача 1 подано заяву про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

15.08.2019 від третьої особи 1 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви. Третя особа 1 вказує, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, з таких же підстав, що зазначені у письмових поясненнях третьої особи 3.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.08.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 03.09.19 року.

16.08.2019 Фонд через відділ канцелярії суду подав відзив на позовну заяву та клопотання про заміну відповідача на правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Відповідач 2 у відзиві, крім іншого, зазначає, що на момент проведення електронних торгів та укладання Договору купівлі - продажу підстав припинення приватизації не існувало, тому лист Ради № 01/06-27 р від 24.01.2019 з вимогою про припинення приватизації Об`єкта не ґрунтувався на Законі. Наголошує на тому, що з доданих позивачем документів не вбачається на які саме роботи використовувалися кошти, не надано жодного договору з посередниками про виконання будь-яких видів робіт з будівництва, також не надано і актів виконаних робіт, тому Фонд вважає, що виділення коштів не свідчить про те, що вони використовувалися для будівництва Об`єкта. Зазначає, що позивачу було відомо про припинення будівництва у 2004 році, подальше фінансування позивачем або іншими особами будівництва Об`єкта не проводилось, а будівництво майна так і не було завершене, об`єкт не введено в експлуатацію, з огляду на що відповідач 2 переконаний, що позивачем вибрано неналежний спосіб захисту його порушених прав чи інтересів, а вірним може бути відшкодування витрачених ним на будівництво коштів.

Також, на переконання Фонду виділення Радою коштів на будівництво Об`єкта, не свідчить про їх вклад у будівництво майна. В той же час, при підготовці до приватизації та проведенні аукціону Фондом були дотриманні усі правила та загальні вимоги передбачені ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину тому відсутні підстави передбачені ст. 215 ЦК України для визнання правочину недійсним.

27.08.2019 від третьої особи 2 до суду надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви. Третя особа 2 просить відмовити у задоволенні позову Ради. Вказує, зокрема, що третя особа 2 повідомляла Раду про те, що Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачено заборон щодо участі у приватизації органам місцевого самоврядування.

28.08.2019 Радою подано відповіді на відзив Товариства та Фонду, відповідно до яких позивач заперечує проти доводів відповідачів, наведених у відзивах. На переконання Ради останньою були надані суду належні докази, що підтверджують виділення коштів з обласного бюджету безпосередньо для будівництва комплексу дорожнього сервісу. При цьому, крім іншого, звертає увагу на те, що спірне майно перебувало на балансі Служби автомобільних доріг у Рівненській області, а не обласної ради, і до того ж вказана Служба була розпорядником коштів як обласного, так і державного бюджету, які виділялись на будівництво Об`єкта, а також була замовником даного будівництва. Позивач також заперечив проти заяви Товариства про застосування строків позовної давності з підстав наведених у відповіді на відзив ТОВ "Транс-Н".

02.09.2019 Товариством подано заперечення на відповідь на відзив Ради, відповідно до якого останнє, крім уже наведеного раніше у відзиві та заяві про застосування строків позовної давності, вказує, що стверджуючи своє майнове право на об`єкт нерухомості в зв`язку з виділенням на його будівництво бюджетних коштів в 2001-2003 роках позивач посилається на норми ЦК України 2003 року, котрий є чинним з 01 січня 2004 року. Тобто - позивач посилається на Закон, котрий на той час не діяв, що є недопустимими, так як Закон не має зворотної дії в часі. Діюче на той час законодавство - ЦК УРСР 1963 року не передбачало комунальної власності (власності територіальних громад), а передбачало тільки загальнодержавну власність.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Замінено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 закрито підготовче провадження у справі № 918/426/19. Призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2019. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Рівненську обласну державну адміністрацію.

10 вересня 2019 року Рада подала до суду відповідь на пояснення Служби автомобільних доріг у Рівненській області та відповідь на пояснення Фонду державного майна України, у яких заперечила проти доводів у них викладених з підстав, які наводились позивачем у раніше поданих документах по справі.

16 вересня 2019 року на адресу суду надійшло пояснення третьої особи 5, відповідно до яких остання зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2001 року №312 "Про розподіл державних централізованих і державних капіталовкладень на реалізацію Чорнобильської будівельної програми та переліки об`єктів, що фінансуються за їх рахунок у 2001 році", рішень обласної ради від 29 грудня 2000 року №218 "Про обласний бюджет на 2001 рік" та від 1 березня 2001 року №225 "Про внесення змін до обласного бюджету на 2001 рік", розпорядження голови облдержадміністрації від 11 березня 2001 року №139 "Про завдання по капітальному будівництву на 2001 рік за рахунок коштів обласного бюджету", головою Рівненської ОДА було прийнято розпорядження "Про затвердження титульних списків будов на 2001 рік" № 22В від 04 квітня 2001 року. Відповідно до п.5 вищезазначеного розпорядження затверджено титульний список будівництва, реконструкції ремонту утримання автомобільних доріг загального користування на 2001 рік за рахунок коштів обласного територіального дорожнього фонду, отриманих від податку транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, згідно з додатком 6. Враховуючи, що позивачем зазначено, що на будівництво комплексу дорожнього сервісу в м. Рівне були виділені кошти з обласного бюджету, облдержадміністрація вважає обґрунтованою позицію щодо участі територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області в особі обласної ради в створенні згаданого об`єкта, що є підставою для набуття права комунальної власності відповідно до ч.2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та визнання майнових прав за територіальними громадами сіл, селиш, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради.

У судовому засіданні 17.09.2019 судом оголошувалась перерва до 27.09.2019.

Ухвалою суду від 27.09.2019 розгляд справи по суті відкладено на 11.10.2019.

У судових засіданнях 11.10.2019 судом оголошувалася перерва до 18.10.2019, 18.10.2019 - до 24.10.2019.

У судовому засіданні 24.10.2019 позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та запереченнях. Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав зазначених у відзивах та письмових запереченнях. Треті особи 1, 2 та 3 заперечили проти задоволення позову з підстав наведених у письмових поясненнях. Третя особа 5 погодилась з доводами позивача та не заперечила проти задоволення позову.

Заслухавши у судовому засіданні 24.10.2019 представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єкт незавершеного будівництва, законсервований об`єкт - комплекс дорожнього сервісу, який розміщений за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108, та перебував на балансі Служби автомобільних доріг у Рівненській області, був включений в перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 №1637 (том І, а.с. 38-45).

До переліку об`єкта малої приватизації - комплекс дорожнього сервісу, який розміщений за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108, входить: готель "літ. А-4" (процент готовності - 46%); кафе "літ. Б-4" (процент готовності - 60%); прохідна №1 з перехідною галереєю "літ. В1" (процент готовності - 60%); прохідна №2 "літ. П" (процент готовності - 100%); ЦТП і прохідна "літ. ДГ" (процент готовності - 85%); трансформаторна підстанція "літ. Е1" (процент готовності - 100%); каналізаційно-насосна станція "літ. Є-1" (процент готовності - 70%); котеджі (блок з 4-х будинків) "літ. Ж1" (процент готовності - 98%); водонасосна станція "літ. З1" (процент готовності - 40%); адміністративно-побутовий корпус з даховою котельнею та сауною, станція техобслуговування легкових автомобілів, станція техобслуговування вантажних автомобілів, крита стоянка автомобілів, приміщення для зберігання автомобілів "літ. И2" (процент готовності 70/50/50/90/90%); виробничий цех (цех переробки) "літ. 1-1" (процент готовності 10%); очисні споруди "літ. ЙІ" (процент готовності - 85%); залізобетонна стінка №5; залізобетонний відстійник №6; підпірна стінка № 1; тенісний корт №2; огорожа №3, №7, №8; відкритий басейн №4; замощення №10, №11, №12.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо Об`єкта (том І, а.с. 50) 23.01.2018 було зареєстровано право державної власності за Державою Україна в особі Державного агентства автомобільних доріг України, номер запису 24559025, дата та час державної реєстрації 23.01.2018 16:17:32.

Позивач вказує, що на будівництво Об`єкта протягом 2001-2004 років виділялись кошти, зокрема, з обласного бюджету в сумі 2 565 000 гривень 20 копійок.

При цьому посилається на розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 04 квітня 2001 року №228 "Про затвердження титульних списків будов на 2001 рік" (том І, а.с. 54-55), рішення Ради від 10 січня 2002 року №318 "Про обласний бюджет на 2002 рік" (том І, а.с. 56-74), рішення Ради від 21 листопада 2003 року №268 "Про затвердження напрямів використання обласного територіального дорожнього фонду, який є складовою частиною спеціальних коштів обласного бюджету" (том І, а.с. 75-76), рішення Ради від 18 грудня 2003 року №285 "Про затвердження напрямів використання коштів спеціального фонду обласного бюджету на 2004 рік" та рішення Ради від 17 червня 2004 року №374 "Про внесення доповнення до рішення обласної ради від 18.12.2003 №285 "Про затвердження напрямів використання коштів спеціального фонду обласного бюджету на 2004 рік" (а.с. 77-79); аудиторський висновок про суму витрат, пов`язаних з незавершеним будівництвом "Комплексу дорожнього сервісу" Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 25.01.2006, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю - аудиторською фірмою "АРІЇ-АУДИТ"; звіт незалежного аудитора щодо погоджених процедур дослідження незавершеного будівництва об`єкта "Комплекс дорожнього сервісу", за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108, виконаного аудиторською фірмою "Веріф-Аудит" у період з 15.08.2018 по 15.09.2018.

Позивач вказує, що оскільки на будівництво згаданого Об`єкта згідно з відповідними актами Рівненської обласної державної адміністрації та Рівненської обласної ради були виділені кошти з обласного бюджету в розмірі 2 565 000 гривень 20 копійок, Рада вважає обґрунтованою позицію щодо участі територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області в особі обласної ради в створенні комплексу дорожнього сервісу, що є підставою для набуття права комунальної власності відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та визнання майнових прав за територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) на комплекс дорожнього сервісу.

12 червня 1997 року набув чинності Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 10 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків встановлені у статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно до частини першої цієї статті цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Водночас відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Проте позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували юридичний факт виникнення у нього права комунальної власності на Об`єкт.

Судом не можуть бути прийняті вищезазначені рішення Ради та розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації в якості доказів які підтверджують створення Радою (участь у створенні) Об`єкта, оскільки останні вказують лише на заплановані напрями використання коштів виділених на такі цілі. Фактичні докази, що могли б свідчити про безпосередню участь Ради у створенні об`єкта в матеріалах справи відсутні.

Аудиторські висновки надані позивачем також, на думку суду, не підтверджують безпосереднє використання Радою коштів на будівництво об`єкта, оскільки з останніх не вбачається дослідження аудиторами первинних документів з цього приводу. Висновки аудиторських установ, згідно наданих документів (том І, а.с. 80-84) ґрунтуються на наведених вище рішеннях Ради та розпорядженні голови Рівненської обласної державної адміністрації. Також, відповідно до зазначеного у висновках "аудитор не несе відповідальності за достовірність даних наданих аудитором під час виконання погоджених процедур. Обов`язком аудиторів є висловлення думки стосовно інформації, отриманої під час виконання завдання" (том І, а.с. 83, зворот).

Так само, не є належним доказом лист Рівненського ОБТІ №57 від 13.02.2019, в якому йдеться про те, що будівництво Об`єкту у 2001-2004 профінансовано за рахунок коштів обласного бюджету - 26%, оскільки з листа не вбачається на підставі яких документів вказане комунальне підприємство дійшло таких висновків.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону .

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте, державна реєстрація права власності на Об`єкт проведена 23.01.2018 повністю за державою Україна. Докази, що вказана реєстраційна дія оскаржувалась позивачем у встановленому законом порядку у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що власником частини Об`єкту (26/100) на момент проведення аукціону та продажу об`єкта малої приватизації був позивач.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав, зокрема, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Таким чином, з моменту проведення державної реєстрації права власності Об`єкт став самостійним об`єктом цивільних прав, відтак вимога позивача про визнання майнових прав за територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Ради у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) на спірне майно не відповідає способам захисту цивільних прав. На переконання суду, вважаючи себе власником частини майна, позивач може звертатись з відповідним позовом до суду у якому доводити наявність права власності. Однак, матеріалами справи не підтверджено, що з моменту припинення фінансування (2004 рік) Об`єкту до 2019 року ним вчинялись якісь дії щодо оформлення (визнання) права спільної частково власності чи виділення частки в ньому.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області було розпочато процедуру приватизації об`єкта незавершеного будівництва, законсервованого об`єкта - комплексу дорожнього сервісу, розміщеного за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108, який перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Рівненській області, шляхом проведення аукціону в електронній торговій системі.

Відповідно до опублікованої інформації на веб-сайті zakupki.prom.ua Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській області 02 квітня 2019 року було проведено електронний аукціон №UA-РS-2019-03-17-000006-2, де об`єкт незавершеного будівництва, законсервований об`єкт - комплекс дорожнього сервісу, який розміщений за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108, та перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Рівненській області було продано за 12 500 000 (дванадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 01 копійку, а переможцем аукціону стало товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Н" (копія протоколу з електронної торгової системи zakupki.prom.ua том І, а.с. 46).

19 квітня 2019 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкт незавершеного будівництва - комплекс дорожнього сервісу за адресою: 33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108, балансоутримувач - Служба автомобільних доріг у Рівненській області, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Січовою Т.І. та зареєстровано в реєстрі за №441 (том І, а.с. 49).

На думку позивача, оскільки територіальним громадам сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради належать майнові права у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) Об`єкта, тому результати приватизації даного об`єкта, оформленого протоколом про результати електронного аукціону №11А-Р8-2019-03-17-000006-2 від 02.04.2019 та затвердженого наказом відповідача 2 від 08.04.2019 №175, суперечать нормам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема частини 1 статті 4, частини 5 статті 7, частини 1 статті 10 частини 4 статті 11, а тому є недійсними. Крім того, вказує, що Рада не приймала жодних рішень, визначених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо приватизації згаданого об`єкта незавершеного будівництва.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації комунального майна регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII, який набрав чинності з 07.03.2018 (надалі - Закон № 2269-VIII).

Так, в п. 4 ст. 11 Закону № 2269-VIII визначено, що перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.

Однак, позивачем не надано жодних доказів включення спірного майна до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, та перебування Об`єкту у комунальній власності.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний Об`єкт включений до переліку об`єктів малої приватизації згідно наказу Фонду державного майна України від 27 грудня 2018 року № 1637. Зазначений наказ прийнятий у відповідності з положеннями Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та є чинним.

Судом встановлено, що Об`єкт не входить в перелік об`єктів, що не підлягають приватизації, а входить в коло об`єктів, що такій приватизації підлягають (ст.4 Закону), що підтверджено представником Фонду державного майна України. Суб`єктом приватизації є державний орган приватизації - Фонд Державного майна України (ст.6 Закону). Наказ про включення об`єкту до переліку майна, що підлягає приватизації, подальші дії щодо його приватизації вчинені компетентними органами приватизації на підставі та у відповідності із ст.ст.7, 10-12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". На підставі наказу про включення об`єкту до переліку майна в подальшому проведено аукціон, на якому продане спірне майно. Спосіб приватизації визначено згідно вимог ст.13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". При проведенні аукціону дотримано вимоги ст. 15 зазначеного Закону, котрою визначається порядок продажу об`єктів малої приватизації.

З викладеного вбачається, що жодної норми права, котра регулює підстави, умови та порядок проведення приватизації державного майна (малої приватизації) при проведенні приватизації на переконання суду не порушено.

Результат аукціону, переможцем якого є Tовариство, також визначений та оформлений відповідно до чинного законодавства про приватизацію.

Таким чином, жодних порушень норм права на які посилається позивач, як на підставу для визнання недійсними результатів приватизації спірного Об`єкта судом не встановлено.

Позивач також просить визнати недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкт незавершеного будівництва - комплекс дорожнього сервісу за адресою: 33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108, балансоутримувач - Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 19 квітня 2019 року серія ННТ №673056, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Січовою Т.І.

Так, стверджуючи про недійсність Договору позивач посилається фактично на ті ж обставини, що й в обґрунтування вимог про визнання недійсними результатів приватизації Об`єкта.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач вважає, що зазначений правочин суперечить нормам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Однак, як встановлено судом, на момент приватизації, проведення оспорюваного аукціону та укладення Договору власником Об`єкта була Держава. У зв`язку з включенням спірного майна до об`єктів, що підлягають приватизації, повноваження щодо цього майна від імені Держави здійснювалося Фондом. Рада ж, в свою чергу, не мала будь-яких прав на таке майно, останнє не перебувало в комунальній власності, відтак, посилання позивача на необхідність прийняття нею рішення про приватизацію зазначеного об`єкту та про відсутність повноважень на прийняття рішення про приватизацію та проведення приватизація Фондом є безпідставними. Також, з огляду на вищенаведене, необґрунтованим є твердження позивача, що майно вилучалося із комунальної власності без згоди уповноваженого органу територіальної громади.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Дана норма Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачає умови оформлення угод приватизації. Судом досліджено умови Договору, та встановлено, що зміст даного правочину повністю відповідає вимогам статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстав для визнання недійсним Договору судом не встановлено.

Крім того, судом враховано приписи статей 387 та 388 ЦК України, якими передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та право власника на витребування майна від добросовісного набувача, а також правову позицію наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, провадження № 12-14звг19, відповідно до якої у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Відтак, право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, унормованого положеннями законодавства, яке визначає підстави та правові наслідки недійсності правочину. Норми щодо реституції не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Враховуючи що TOB "ТРАНС-Н" є добросовісним набувачем спірного Об`єкту, та як вказував суд раніше, Рада близько 15 років не вчиняла дій щодо визнання прав на Об`єкт, суд вважає, що в будь-якому разі визнання недійним Договору порушило б права та законні інтереси Товариства.

Також, оскільки суд з наявних у справі матеріалів не вбачає наявність майнового права Рівненської обласної ради на отримання права власності в майбутньому на частину Об`єкту, про що стверджує позивач, тому і похідні вимоги в даній позовній заяві про визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації Об`єкта та договору купівлі-продажу Об`єкта не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Ради про визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради майнових прав у розмірі 26 відсотків (26/100 частин) на об`єкт незавершеного будівництва - комплекс дорожнього сервісу, розміщеного за адресою: м . Рівне, вул. Київська, 108; визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації, а саме: об`єкта незавершеного будівництва - комплексу дорожнього сервісу, розміщеного за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108, оформленого протоколом про результати електронного аукціону №UА-РS-2019-03-17-000006-2 від 02.04.2019 та затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 08.04.2019 №175; визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкт незавершеного будівництва - комплекс дорожнього сервісу за адресою: 33000 , Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108, балансоутримувач - Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 19 квітня 2019 року серія ННТ №673056, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Січовою Т.І.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем судові витрати залишаються за ним, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Враховуючи, що суд, розглянувши позовні вимоги по суті, дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, заява представника відповідача 1 про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності судом не досліджується, адже позовна давність може бути застосована до правовідносин за наявності підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Н" та до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання майнових прав, визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації та договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2019.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич