Ухвала

від 04.11.2019 по справі 916/2917/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2917/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд"

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді Погребної К.Ф.

від 12.04.2019 та

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Савицький Я. Ф., Діброва Г. І., Ярош А. І.

від 11.09.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд"

до Акціонерного товариства "Одесаобленерго" в особі Біляївського РЕМ

про скасування рішення про застосування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 916/2917/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд", колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини 2 цієї статті у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Сама по собі незгода скаржника із встановленим судами попередніх інстанцій обставинами, а також наведення у касаційній скарзі лише змісту положень законів та цитування деяких приписів Господарського процесуального кодексу України, без викладення аргументів щодо неправильного застосування судами норм матеріального та/або процесуального права недостатні для виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Всупереч наведеному, у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд" не викладено жодних підстав для оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 916/2917/18 в касаційному порядку, не наведено порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при їх прийнятті.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, заперечення проти висновків , викладених в оскаржуваних судових рішеннях, цитування загальних норм права, які регулюють спірні правовідносини, проте не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі. Доводи, наведені в касаційній скарзі не стосуються питань права та правозастосування, хоча формально скарга і містить посилання на норми матеріального права без зазначення їх неправильного застосування судами попередніх інстанцій.

Суд зазначає, що в силу приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд" не приймається до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із зазначеним вище, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд" про поновлення строку на касаційне оскарження та заява про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 916/2917/18 інстанції не розглядаються.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Монолітбуд" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 916/2917/18 повернути.

2. Копію цієї ухвали, копію касаційної скарги, додані до скарги матеріали на 22 аркушах (в тому числі платіжне доручення № 20 від 09.10.2019 про сплату судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду в сумі 3 524,00 грн) надіслати скаржникові; копію цією ухвали - іншим учасникам справи.

3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

О. А. Кролевець