Рішення

від 23.10.2019 по справі 160/8098/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Справа № 160/8098/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

21.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (надалі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 23.08.2017 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від 03 січня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених законом, безоплатно у власність в порядку безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель запасу земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:3207, загальною площею 32.0761 га, яка розташована: Дніпропетровська область, Покровський район, Покровської селищна рада;

- зобов`язати Покровську селищну раду Покровського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04338492, місце розташування: АДРЕСА_2 . Центральна, 20, смт. Покровське, р-н Покровський, область Дніпропетровська, розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 23.08.2017 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від 03 січня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених законом, безоплатно у власність в порядку безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель запасу земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:3207, загальною площею 32.0761 га, яка розташована: Дніпропетровська область, Покровський район, Покровської селищна рада, та прийняти рішення відповідно до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статей 2, 116-118, 121, 122 Земельного кодексу України, з урахуванням правових висновків, наданих судом у рішенні.

В обґрунтування позову позивач вказала, що звернулася 03 січня 2019 р. до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, проте відповідачем не було винесено на розгляд сесії вказане клопотання з метою прийняття мотивованого рішення, як того вимагає чинне законодавство, у зв`язку із чим суб`єктом владних повноважень - Покровською селищної радою Покровського району Дніпропетровської області, допущено протиправну бездіяльність, яка значно порушила її законні права, свободи та інтереси.

Результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8098/19 передана судді на розгляд Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 р. адміністративний позов прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 11:00 год. 16.09.2019 р.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи № 160/8098/19 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

09.09.2019 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про розгляд справи за її відсутності.

13.09.2019 р. через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позову у повному обсязі та вказує, що наведені позивачем дані свідчать про те, що земельна ділянка кадастровий номер 1224255100:01:009:3207 або її частина у користуванні ОСОБА_1 не перебувала і не перебуває, а отже не може бути нею безоплатно приватизована у відповідності до п. а) ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України. При розгляді документів позивача було встановлено, що земельна ділянка є пасовищем, а тому має надаватися громадянам, які проживають у сільській місцевості для утримування худоби. Враховуючи те, що право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1224255100:01:009:3207 з технічних причин було зареєстровано лише 17.07.2019 року, то клопотання ОСОБА_1 від 03.01.2019 року не могло бути розглянуто на пленарному засіданні Покровської селищної ради поза межами повноважень визначених ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України. Більше того, відповідач вважає, що сам факт винесення цього клопотання від 03.01.2019 року на сесію Покровської селищної ради, його розгляд та прийняття по ньому рішення вважався б порушенням ст. 19 Конституції України.

13.09.2019 р. через канцелярію суду від відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у задоволенні якого ухвалою суду від 13.09.2019 було відмовлено.

Судове засідання 16.09.2019 р. було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді на періодичному навчанні.

Розгляд справи відкладено до 09:30 год. 07.10.2019 р.

27.09.2019 р. через канцелярію суду позивачем повторно подано клопотання про розгляд справи за її відсутності.

До судового засідання 07.10.2019 р. представник відповідача надав заяву про те, що не заперечує проти переходу до розгляду справи по суті.

Розгляд справи відкладено до 09:30 год. 23.10.2019 р.

16.10.2019 р. через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

У судове засідання 23.10.2019 р. сторони не прибули.

Судом вчинені усі дії, передбачені КАС України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи та заплановані судові засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.01.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, зазначених законом, у власність в порядку безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель запасу земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:3207, загальною площею 32.0761 га, яка розташована: Дніпропетровська область, Покровський район, Покровська селищна рада.

До клопотання від 03.01.2019 року були додані копії: паспорту, довідки місця проживання, викопіювання та інформаційну довідку з ЄДР.

12.03.2019 року листом Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області вих. № 299/0/2-19 від 12.03.2019 року Про розгляд клопотання позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки відповідно до карти формування території Покровської селищної ради дана земельна ділянка є пасовищем.

Також вказаним листом було роз`яснено, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо). Статтею 34 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни можуть :рейдувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності на земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

З огляду на це, ОСОБА_1 яка є громадянкою України, має право на набуття права власності (користування) земельних ділянок комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону N 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону N 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, відповідач за наслідками розгляду клопотання позивача з доданими документами мав прийняти рішення у передбачений законом спосіб та формі (належним чином оформленим).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачу було повідомлено листом Про розгляд клопотання про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, зазначивши в якості підстави віднесення даної ділянки до пасовища.

В той же час, як зазначалось вище, частиною сьомою статті 118 ЗК України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закон № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном "питання відведення земельних ділянок".

Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі N 806/3095/17).

Аналіз положень абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

Частина шоста статті 118 ЗК України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відтак, відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням наведеного, враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Підсумовуючи викладене, враховуючи відсутність рішення сесії Покровської селищної ради за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та доданих до нього документів, в межах місячного строку, встановленого законом а також висновки суду щодо неприпустимості зміни правового режиму розгляду питання про надання особі земельної ділянки у власність, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність відносно позивача, яка виразилась у неналежному розгляді її клопотання, у зв`язку із чим відновленням порушеного права особи має відбуватися саме шляхом належного розгляду клопотання у відповідності до встановленої процедури та, яка поетапно наведена вище.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

В порядку розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 23.08.2017 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від 03 січня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених законом, безоплатно у власність в порядку безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель запасу земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:3207, загальною площею 32.0761 га, яка розташована: Дніпропетровська область, Покровський район, Покровської селищна рада;

Зобов`язати Покровську селищну раду Покровського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04338492, місце розташування: вул. Центральна, 20, смт. Покровське, р-н Покровський, область Дніпропетровська, розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 23.08.2017 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від 03 січня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених законом, безоплатно у власність в порядку безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель запасу земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:3207, загальною площею 32.0761 га, яка розташована: Дніпропетровська область, Покровський район, Покровської селищна рада, та прийняти рішення відповідно до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статей 2, 116-118, 121, 122 Земельного кодексу України, з урахуванням правових висновків, наданих судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 23.10.2019

Суддя В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун