Рішення

від 25.11.2009 по справі 185/2б-05/14-203/14-08/15/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" листопада 2009 р.                                            Справа № 185/2б-05/14-203/14-08/15/11          

За заявою   Військового радгоспу «Білоцерківський», м. Біла Церква

до               1. Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського

                      міськрайонного управління юстиції, м. Біла Церква

                  2. Приватного підприємця ОСОБА_1,

                      м. Біла Церква

                  3. спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст»,

                           м. Київ

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача:

                       Міністерство оборони України, м. Київ

                       Управління сільського господарства Міністерства

                       Оборони України

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача 2:   приватний нотаріус Білоцерківського міського

                       нотаріального округу Київської області Мельничук Ірина

                       Митрофанівна, м. Біла Церква,

          Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківське  міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Біла Церква

про                  визнання прилюдних торгів недійсними

Суддя –Мальована Л.Я.

                                                        позивач –Павленко В.І., ліквідатор

                                   Представники:            

                                                 відповідач 2 –ОСОБА_4

          третя особа –Биневська В.О., дов. № 20/399/д

                                                                 від 09.11.2009 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання прилюдних торгів з продажу солдатської їдальні недійсним, а саме: визнати акт на прилюдні торги недійсним, свідоцтво на право власності, скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно, та відновити становище, яке існувало до продажу прилюдних торгів.

Справа розглядається після повернення з Вищого господарського суду України. На виконання постанови ВГСУ, ухвалою суду від 16.09.2009 р. було залучено до участі у справі третіх осіб на стороні позивача –Міністерство оборони України та Управління сільського господарства Міністерства оборони України.

Розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, а саме - програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду»на диск СD-R, серійний номер HR.106JS60422112131, та неодноразово відкладався, у зв‘язку з неявкою представників сторін.

В судовому засіданні позивач подав уточнення, в яких просить суд відновити становище, яке існувало до продажу з прилюдних торгів солдатської їдальні і оформлення свідоцтва на право власності ОСОБА_1, визнати дії ДВС Білоцерківського МУЮ незаконними, визнати акт на прилюдні торги по продажу солдатської їдальні Військового радгоспу «Білоцерківський»ОСОБА_1 недійсним, визнати свідоцтво на право власності недійсним, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М, скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Представник Управління сільського господарства Міністерства оборони України в засідання суду не з‘явився, але позивачем була подана копія відзиву на позовну заяву в якій просить суд визнати дії ДВС Білоцерківського МУЮ незаконними. В обґрунтування своїх заперечень, посилається на те, що Управління сільського господарства Міністерства оборони України є органом управління майном радгоспів України. Без дозволу Управління радгосп не може реалізувати своє нерухоме майно. Не зрозуміло чому саме арешт був накладений на солдатську їдальню, коли у підприємства в наявності була техніка. Відповідачі не подали оцінку майна та порушили ЗУ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Представник Міністерства оборони України підтримує позов Військового радгоспу «Білоцерківський»з тих підстав, що радгосп –це державне підприємство, так як засновано на державній власності. Відповідно до ст. 75 ГК України відчужувати, віддавати в заставу майнові об‘єкти, що належать до основних фондів  державне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить. Міністерство оборони України згоду на реалізацію солдатської їдальні не надавало. Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 621 від 27.10.2006 р.  Управління сільського господарства підлягає ліквідації. На сьогоднішній день триває процедура ліквідації.

Представник підприємця ОСОБА_1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

На адресу суд надійшов лист від приватного нотаріуса Білоцерківського міського управління юстиції Мельничук І.М., в якому зазначено, що нею 04.03.2005 р. за реєстром № 724 було посвідчено та видано свідоцтво на право власності на нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_1, яке було придбано ОСОБА_1 на прилюдних торгах. Їй надані наступні документи: акт про проведення прилюдних торгів від 23.02.2005 р., протокол № 42900-48-4 від 23.02.2005 р. проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить Військовому радгоспу «Білоцерківський», лист генерал-полковника Рудковського Д.О. про прийняття Міністерством оборони України позитивного рішення щодо видачі з балансу Військової частини А 2316 на баланс Військового радгоспу «Білоцерківський»приміщення будівлі солдатської їдальні, площею 1330 м2, акт прийму-передачі частини будівлі солдатської їдальні № 50/12 у військовому містечку № 50 м. Біла Церква від 05.03.2002 р., тобто приватному нотаріусу були надані всі документи згідно яких і було видано свідоцтво на право власності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 185/2б-2005/14 про банкрутство Військового радгоспу «Білоцерківський», ліквідатором банкрута призначено Павленко В.І.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в ході здійснення інвентаризації майна банкрута було з‘ясовано, що 25.02.2005 р. ДВС Білоцерківського МУЮ через Київську обласну філію СПД «Укрспецюст»на прилюдних торгах реалізувала солдатську їдальню Військового радгоспу «Білоцерківський», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Позивач посилається на те, що відповідачем була порушена ст. 1 ЗУ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 203 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним.

27.10.2003 року відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчих листів та наказів Білоцерківського міськрайонного суду та господарського суду Київської області за зведеним виконавчим провадженням по стягненню заборгованості по заробітній платі та інших платежах було накладено арешт на двохповерхову будівлю їдальні, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 1330кв.м., що раніше належала Військовому радгоспу „Білоцерківський” м Біла Церква, про що було складено акт опису і арешту майна серії АА № 113977 від 27.10.2003 року.

01.12.2004 року відділом ДВС до СДП „Укрспец'юст” була подана заявка вих.№19885 від 01.12.2004 року на реалізацію зазначеного арештованого майна та додані відповідні документи, а саме: копія постанови про зведене виконавче провадження, копія акта опису і арешту майна, копія постанови про призначення експерта, копія висновку експерта, копія листа Міністерства оборони України та інші.

29.12.2004 року експертом у відповідності до вимог Національного стандарту №1 „Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затвердженого постановою Кабміну України № 1440 від 10.09.2003 року, була надана актуалізація експертного висновку від 10.12.2003 року.

30.12.2004 р. у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», між відділом ДВС та СДП „Укрспец’юст” було укладено договір на реалізацію майна Військового радгоспу „Білоцерківський”.

На виконання зазначеного договору, з дотриманням п.п. 3.5, 3.6, 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року за № 68/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №745/4038, на 18.01.2005 року були призначені прилюдні тор ги, про що було опубліковане інформаційне повідомлення у Газеті „Київська правда" від 31.12.2004 року. Торги не відбулися із-за відсутності заявок покупців, про що було складено протокол № 4290048-1, затверджений директором Київської обласної філії СДП „Укрспец'юст” 18.01.2005 року.

У зв'язку з тим, що на перших прилюдних торгах арештоване майно не було реалізоване, з дотриманням вищезазначеного положення, повторно на 23.02.2005 року були призначені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, про що було опубліковані інформаційне повідомлення у Газеті „Київська правда” від 08.02.2005року.

23.02.2005 року відбулися прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, переможцем яких став приватний підприємець ОСОБА_1, який запропонував найвищу ціну, про що складено протокол № 4290048-4.

На підставі протоколу державним виконавцем 23.02.2005 року був складений акт про проведення прилюдних торгів, який затверджений начальником державної виконавчої служби Білоцерківського районного управління юстиції.

У відповідності до вказаного вище протоколу переможцем торгів стала приватний підприємець ОСОБА_1

          Приватний підприємець ОСОБА_1 повністю перерахувала кошти за придбане нею з прилюдних торгів приміщення, про що свідчать платіжні доручення  №297 від 18.02.2005 року на суму 2810грн., №341 від 25.02.2005 року на суму 34190грн., №348 від 25.02.2005 року на суму 20000грн.

          Як зазначалось вище, 04.03.2005 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М., відповідно до Тимчасового положення  про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999року №68/5, було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке зареєстроване в реєстрі за № 724.

          15.03.2005 року Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації  на підставі зазначеного свідоцтва зареєстроване право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та підтверджується відзивом КП „Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації ”.

Судом встановлено, що Боржник своїх обов'язків не виконував й своїми правами не скористався в процесі примусового виконання державним виконавцем виконавчих листів та наказів Білоцерківського міськрайонного суду та господарського суду Київської області за зведеним виконавчим провадженням по стягненню заборгованості по заробітній платі та інших платежах,  дій посадових осіб Державної виконавчої служби в передбаченому законом порядку не оскаржував,  а пред’явив позов до відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ, СДП „Укрспец’юст” та покупця спірного майна приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними,  що не передбачено чинним законодавством, яке регулює примусове виконання рішень, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.

Таким чином, звернення стягнення на майно військового радгоспу „Білоцерківський” повинно було проводитись у загальному порядку, встановленому для відчуження майна державних підприємств. Так, зокрема, ст. 75 ГК України (станом на момент звернення стягнення та проведення прилюдних торгів) передбачає, що відчуження майна державного підприємства можливе лише за згодою органу, до сфери управління якого належить підприємство, і, як правило, на конкурентних засадах. Виконуючи дані вимоги законодавства, державною виконавчою службою при зверненні стягнення на майно Військового радгоспу «Білоцерківський»було отримано дозвіл Міністерства оборони України на реалізацію солдатської їдальні, належної радгоспу. Тобто, судом встановлено, що органом управління, до сфери якого входив військовий радгосп „Білоцерківський”, а саме –Міністерством оборони України, листом № 220/2374  від 08.11.2004 р. було надано згоду на відчуження солдатської їдальні військового радгоспу „Білоцерківський”. Відділом ДВС і СДП „Укрспец’юст” були дотримані вимоги законодавства при зверненні стягнення та реалізації майна боржника.

          Також необґрунтованими є посилання позивача на порушення вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України, в якій мова йде про те, що правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків. Дана норма, на думку позивача, була порушена тим, що виконавчою службою не була погашена заборгованість по заробітній платі працівникам радгоспу. Суд дійшов висновку, що вказані пояснення позивача не заслуговують на увагу, так як не впливають на дійсність прилюдних торгів. Розподіл коштів, отриманих від реалізації майна, проводиться виконавчою службою вже після проведення торгів та затвердження акту про прилюдні торги, отже не має ніякого відношення до порядку проведення самих торгів.

Як встановлено в судовому засіданні, підприємець ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України передбачено, що майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Виходячи зі змісту ст. 388 ЦК України, недобросовісним є такий набувач, який знав або повинен був знати, що відчужувач, у якого він отримав майно, не має права його відчужувати.

Позовні вимоги позивача щодо відновлення становища, яке існувало до продажу з прилюдних торгів солдатської їдальні шляхом її повернення Військовому радгоспу „Білоцерківський” є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 р. № 68/5 прилюдні торги це - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Таким чином, прилюдні торги є правочином з купівлі-продажу арештованого нерухомого майна.

Прилюдні торги за своєю правовою природою –це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином під час проведення прилюдних торгів укладається  угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець –учасник прилюдних торгів і продавець –відділ Державної виконавчої служби в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.

Стаття 216 Цивільного кодексу України містить положення, згідно з яким за недійсним правочином кожна із сторін  зобов'язана повернути другій стороні все одержане за правочином, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності правочину не встановлені Законом.

Права особи щодо майна, відчуженого на торгах, у яких вона не приймала участь як продавець майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною якого та не є, тобто застосування правового механізму, встановленого ст. 216 Цивільного кодексу України, які стосуються лише учасників правочину  і не можуть поширюватись на права позивача, незалежно від того, чи відповідає спірний правочин закону.

Що стосується пояснень представника Міністерства оборони України та Управління сільського господарства Міністерства оборони України, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки сторони належним чином не спростували (лист Управління сільського господарства № 198/183 від 07.06.2004 р., лист Міністерства оборони України № 229/3976 від 16.10.2004 р., № 34108 від 08.11.2004 р.) та не подали належних доказів в обґрунтування.

За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, витрати по сплаті державного мита, судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя