Ухвала

від 01.11.2019 по справі 991/776/19

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/776/19

Провадження №11-сс/991/98/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: ОСОБА_5 , інші учасники провадження не з`явилися,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2019 про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191, частиною 2 статті 364-1, частиною 3 статті 157, частиною 2 статті 366, частиною 1 статті 396, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 212, частиною 1 статті 111, статтею 170, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 27 Кримінального кодексу України щодо керівників ТОВ «Київ Медіа» та ТОВ «Сіті Ліфт».

Історія провадження

1.07.10.2019 ОСОБА_5 керівнику ГПД НАБУ було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (далі також заява про вчинене кримінальне правопорушення).

2.11.10.2019 ОСОБА_5 до Вищого антикорупційного суду подано скаргу на бездіяльність керівника ГПД НАБУ ОСОБА_6 , що виразилася у невнесенні відомостей заяви ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей (далі ЄРДР) у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі КПК) строк.

3.15.10.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі також ухвала слідчого судді) повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі ГПД НАБУ) ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень щодо керівників ТОВ «Київ Медіа» та ТОВ «Сіті Ліфт», особі, яка її подала.

4.22.10.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 на зазначену вище ухвалу слідчого судді (далі також апеляційна скарга).

5.23.10.2019 ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

6.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення керівниками ОСОБА_7 і ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191, частиною 2 статті 364-1, частиною 3 статті 157, частиною 2 статті 366, частиною 1 статті 396, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 212, частиною 1 статті 111, статтею 170, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 27 Кримінального кодексу України (далі КК), повернуто особі, яка її подала.

7.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що жодної з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, слідчим суддею не встановлено, тому скарга ОСОБА_5 не підсудна Вищому антикорупційному суду і повертається йому на підставі пункту 2 частини2 статті 304 КПК.

8.Відсутність умов, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК, слідчий суддя обґрунтував з посиланням на відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) щодо організаційно-правової форми та відсутності часток державної або комунальної влади у статутному фонді ТОВ «Київ Медіа» та ТОВ «Сіті Ліфт».

Вимоги і доводи апеляційної скарги

9.В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, зобов`язати Вищий антикорупційний суд розглянути скаргу за вих.№3415/11 від 11.10.2019 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей його заяви за вих. №3408/07 від 07.10.2019 про вчинене кримінальне правопорушення.

10.Свої вимоги ОСОБА_5 обґрунтовує наступним:

(1)у заяві про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_5 самостійно кваліфікував вчинення злочину за статтями КК, з яких злочини, передбачені статтями 191 та 364 КК, є підслідними НАБУ;

(2)підсудність скаргиВищому антикорупційномусуду обґрунтовуєпосиланням наположення пункту20-2Розділу ХІ«Перехідні положення»КПК,за якимиу разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду;

(3)вважає порушенням вимог частини 3 статті 214 КПК та перевищенням повноважень слідчим суддею звернення ним із запитами до ЄДР для перевірки наявності часток державної або комунальної власності у статутному фонді ТОВ «Київ Медіа» та ТОВ «Сіті Ліфт»;

(4)вважає, що має місце помилка законодавця, яка полягає у тому, що перехідними положеннями КПК не передбачено яким чином має здійснюватися подальший розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які надійшли на розгляд судів загальної юрисдикції;

(5)зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді порушує його право на доступ до суду, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини;

(6)в обґрунтування своїх доводів посилається також на практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, Апеляційного суду Вінницької області, Солом`янського районного суду міста Києва у аналогічних, на його думку, справах.

Позиції учасників провадження

11.01.11.2019 у судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

13.Суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та необхідність залишення її без задоволення, виходячи з таких підстав.

14.На досудовомупровадженні заявникомможе бутиоскаржена,зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК).

15.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380КПК, з урахуванням положень глави 26 КПК (частина 1 статті 306 КПК).

16.У заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 наводяться такі обставини, які на його думку свідчать про наявність ознак складу злочину у діях керівників (засновників) господарських товариств. 16.07.2019 у ліфті будинку за адресою: АДРЕСА_1 (2 під`їзд) ОСОБА_5 було виявлено рекламний стенд, який, на його думку (судячи з його інформаційного наповнення) належить рекламній агенції ТОВ «Київ Медіа» (ідентифікаційний код юридичної особи 42255396, місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, Бехтеревський провулок, будинок 4, засновник ОСОБА_7 , розмір внеску до статутного фонду 1000.00 грн., розмір статутного капіталу 1000,00 грн.). На вказаному стенді, з його слів, було розміщено політичну рекламу однієї з політичних партій. 21.08.2019, здійснивши дзвінок за телефоном рекламної агенції ТОВ «Київ Медіа» з приводу зняття політичної реклами, ОСОБА_5 відповіла особа, яка представилась менеджером компанії «Сіті Ліфт» (ідентифікаційний код юридичної особи 40120773, її місцезнаходження: 79049, Львівська область, містоЛьвів, вулиця Скрипника, будинок 25, квартира 87, засновник і бенефіціар ОСОБА_8 ). У вказаному ОСОБА_5 вбачає «неабияке шахрайство». Крім того, на неодноразові заяви і прохання щодо потреби в знятті політично-агітаційних матеріалів ані ТОВ «Сіті Ліфт», ані Рекламна агенція «Київ Медіа» у належний спосіб не відреагували та не усунули проблем монтажу рекламної конструкції, через яку ОСОБА_5 пошкодив собі куртку. У вказаній заяві ОСОБА_5 також припускає можливість не сплати вказаними підприємствами податків і зборів, ухилення ними від оформлення трудових відносин з найманими працівниками з цією ж метою. Зазначив, що подібними «рекламними аферистами наноситься вкрай велика шкода суверенітету і економіці України», а також через це відбувається «штучна зміна розстановки політичних сил всередині нашої країни».

17.Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається статтею 33-1 КПК, а з 22.09.2019 статтею 33-1 КПК з урахуванням положень пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019.

18.Вищому антикорупційному суду підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці статті 45 КК, зокрема, злочин, передбачений статтею 191 КК (на яку серед іншого вказує заявник), якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33-1 КПК, примітка статті 45 КК). В апеляційній скарзі ОСОБА_5 помилково посилається на підслідність НАБУ злочинів, передбачених статтею 364 КК, оскільки в самій заяві про вчинене кримінальне правопорушення в переліку вказаних ним статей відсутня стаття 364 КК.

19.У той же час, як вірно вказано слідчим суддею, зі змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення не вбачається наявність жодної з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

20.Ні учасники, ні службові особи ТОВ «Київ Медіа» та ТОВ «Сіті Ліфт» не належать до суб`єктів, наведених у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.

21.У заяві також не йдеться про вчинення злочину службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, що є обов`язковою ознакою, передбаченою пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК. Так, у заяві про вчинене кримінальне правопорушення сам ОСОБА_5 зазначає, що статутний фонд ТОВ «Київ Медіа» повністю сформовано однією фізичною особою за рахунок власних коштів, тобто він не містить частки державної або комунальної власності, яка перевищує 50% статутного капіталу товариства. Аналогічна ситуація щодо статутного фонду ТОВ «Сіті Ліфт».

22.Обов`язковою умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, передбаченою пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК, є вчинення злочину, передбаченого статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, про що в заяві ОСОБА_5 також не йдеться.

23.Посилання заявника на положення пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, якими врегульовано підсудність Вищому антикорупційному суду об`єднаного кримінального провадження, в якому є кримінальні провадження, як підсудні Вищому антикорупційному суду, так і іншим судам, за умови, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду, є неспроможними, оскільки, по-перше, до внесення в ЄРДР відповідних відомостей не розпочалося кримінальне провадження, тим більше об`єднане, а по-друге, це положення не спростовує непідсудність можливого в майбутньому кримінального провадження, за умови проведення досудового розслідування за фактами, наведеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення, Вищому антикорупційному суду за мотивами, наведеними вище.

24.Суд також не вбачає в постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді порушень статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції), що виявляється в обмеженні права заявника на доступ до суду, оскільки структурним елементом права на справедливий суд, є право на «суд, встановлений законом», тобто «належний» або компетентний суд. Положення практики Європейського суду з прав людини стосовно тлумачення цього елементу «права на справедливий суд» отримали розвиток у статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

25.Посилання особи, якою подано апеляційну скаргу, на рішення (ухвали) інших апеляційних судів та місцевого районного суду не беруться Судом до уваги, оскільки вони не є джерелом права.

26.Щодо доводів апеляційної скарги відносно порушень слідчим суддею вимог частини 3 статті 214 КПК проведенням ним «особистого досудового розслідування» з метою встановлення фактів чи містять вказані господарські товариства частку державної чи комунальної власності слід зазначити наступне.

27.Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (частина 2 статті 33-1 КПК).

28.Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина 2 статті 91 КПК).

29.Слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (стаття 94 КПК).

30.Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (пункт 6 частини 1 статті 412 КПК).

31.Судове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим. Законнимє рішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94КПК (частини 1-3 статті 370 КПК).

32.В оскаржуваній ухвалі слідчого судді не зазначено про здійснення ним запитів до ЄДР, а наводяться лише відомості з ЄДР. Вони були отримані самим ОСОБА_5 та зазначені у заяві про вчинене кримінальне правопорушення (сторінка 1 заяви). Вказане не можна розцінювати як проведення самостійного досудового розслідування слідчим суддею, це є дії щодо перевірки й оцінки відомостей, зазначених у заяві про вчинене кримінальне правопорушення, з метою постановлення законної і обґрунтованої ухвали, якою встановлено непідсудність поданої скарги Вищому антикорупційному суду як перешкода для її розгляду.

33.В апеляційній скарзі містяться також аргументи, які жодним чином не обґрунтовують вимоги апеляційної скарги, як то витяги з Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інше, тому Суд не надає їм оцінки. З цього приводу Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (пункт 29 рішення у справі RuizTorijav.Spain від 09.12.1994, №303-A; пункт 58 рішення у справі Серявін та інші проти України, заява № 4909/04).

34.Враховуючи викладене, скарга ОСОБА_5 на бездіяльністькерівника ГПДНАБУ ОСОБА_6 ,яка полягаєу невнесеннідо ЄРДРвідомостей провчинення кримінальногоправопорушення засновникамиТОВ «КиївМедіа» та ТОВ «Сіті Ліфт», є непідсудною Вищому антикорупційному суду, а скарга ОСОБА_5 законно і обґрунтовано повернута заявнику слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

35.За наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини3 статті 407 КПК).

36.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

37.Керуючись статтями 33-1, 216, 304, 306, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК та пунктом 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2019 про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення ТОВ «Київ Медіа» та ТОВ «Сіті Ліфт» ( ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191, частиною 2 статті 364-1, частиною 3 статті 157, частиною 2 статті 366, частиною 1 статті 396, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 212, частиною 1 статті 111, статтею 170, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 27 Кримінального кодексу України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3