Постанова

від 04.11.2019 по справі 2-3889/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2-3889/11

провадження № 61-32713св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року в складі судді: Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2009 року Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк (далі - ПАТ Перший український міжнародний банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2008 року в загальному розмірі 97 395,70 доларів США.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Перший український міжнародний банк заборгованість за кредитним договором № 6453600 від 19 червня 2008 року в загальному розмірі 97 395, 70 доларів США.

Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позивачем доведено наявність підстав для їх задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, дружина відповідача - ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2011 року.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку, що рішенням суду першої інстанції питання про права та обов`язки безпосередньо ОСОБА_2 не вирішувались, тому остання не є особою, яка на підставі частини другої статті 292 ЦПК України 2004 року має право на апеляційне оскарження такого рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права апеляційним судом, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 17 лютого 2009 року між нею та ОСОБА_1 укладено шлюб.

19 червня 2008 року ОСОБА_1 уклав із Закритим акціонерним товариством Перший український міжнародний банк , правонаступником якого є ПАТ Перший український міжнародний банк , кредитний договір, за умовами якого отримав кредитні кошти у розмірі 88 100,00 доларів США.

Заявник вважає, що рішення суду про стягнення з її чоловіка заборгованості за кредитним договором впливає на обсяг її прав та обов`язків.

Додатково послалась на позицію Верховного Суду України, викладену в ухвалі від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, відповідно до якої у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники. На думку заявника, оскільки кошти були використані в інтересах сім`ї, то на неї як дружину позичальника розповсюджується обов`язок з повернення отриманих в кредит грошових коштів.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України 31 травня 2018 року справа передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) основними засадами судочинства, крім іншого, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 292 ЦПК України 2004 року право оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не брала участі у справі за позовом ПАТ ПУМБ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відтак, в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов`язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення.

Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цих осіб. У такому разі рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

Як встановлено апеляційним судом, спір між ПАТ Перший український міжнародний банк та ОСОБА_1 виник з приводу невиконання останнім зобов`язань за кредитним договором, укладеним між сторонами по справі, тобто у правовідносинах, учасником яких ОСОБА_2 не є.

Ні мотивувальна, ні резолютивна частини оскарженого ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції висновків щодо її прав та обов`язків не містить.

Як правильно вказав, апеляційний суд факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не свідчить про наявність у останньої права на оскарження в апеляційному порядку рішення, ухваленого у справі за позовом ПАТ Перший український міжнародний банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено 17 лютого 2009 року, а кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ Перший український міжнародний банк - 19 червня 2008 року, тобто кредитні правовідносини виникли раніше шлюбних. Таким чином, посилання заявника на позицію Верховного Суду України, викладену в ухвалі від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16 є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносин в цій справі є відмінними від тих, які були предметом розгляду судом у вказаній справі.

Оскільки заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2011 року питання про права та обов`язки безпосередньо ОСОБА_2 не вирішувалось, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявник не є особою, яка на підставі частини другої статті 292 ЦПК України 2004 року має право на апеляційне оскарження цього рішення, у зв`язку з чим, правильно повернув апеляційну скаргу заявнику.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 401 ЦПК Українипередбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель