Рішення

від 05.11.2019 по справі 219/5992/19

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шаргородський районний суд

Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 року

м. Шаргород

Cправа № 219/5992/19

провадження № 2/152/406/19

Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Соколовської Т.О.

з участю

секретаря судового засідання Одудовського С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шаргородська районна державна адміністрація Вінницької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на земельну ділянку,

учасники справи - не з`явилися

встановив:

I.Виклад позицій позивача та відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шаргородська районна державна адміністрація Вінницької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на земельну ділянку.

У обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка постійно проживала і була зареєстрована в м. Бахмут Донецької області. Після її смерті залишилось спадкове майно, на яке вона має право як спадкоємець за законом. До складу спадщини, в тому числі входить і земельна ділянка площею 1.6559 га на території Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка належала ОСОБА_3 , однак при видачі ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку допущено помилку, а саме: її прізвище та ім`я вказано "Садовник ОСОБА_3" замість " ОСОБА_4 ". Спадщину після смерті матері вона прийняла шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном, частину спадкового майна вже оформила.

30.05.2019 державним нотаріусом першої Бахмутської державної нотаріальної контори Шеллар В.Л. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку (а.с.22).

ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.10.2019 просить встановити юридичний факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 , виданий Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 30 червня 2003 року на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1.6559 га на території Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , яка належала їй на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Шаргородською районною державною адміністрацією 30.06.2003.

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області сільський голова Олійник Ю.Д. позовні вимоги визнали у повному обсязі.

Представник третьої особи Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області Дмитришена Т.Г. щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

15.10.2019 до суду поступила письмова заява від позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, в якій остання просить встановити юридичний факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 , виданий Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 30 червня 2003 року на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1.6559 га на території Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , яка належала їй на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Шаргородською районною державною адміністрацією 30.06.2003.

У підготовче засідання сторони не з`явилися, до суду надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Голинчинецької сільської ради Олійник Ю.Д. визнають позовні вимоги в повному обсязі, не заперечують проти розгляду справи у підготовчому засіданні (а.с.104, 105-106).

Представник третьої особи Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області Дмитришена Т.Г. щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує. Сторони просили ухвалити рішення в підготовчому засіданні (а.с.63-65).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовик Р.Є. від 01.07.2019 позовну заяву ОСОБА_1 передано для розгляду за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області.

Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницького районного суду Соколовською Т.О. від 19.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято розгляду. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і відкрито підготовче провадження. Підготовче засідання призначено на 15 жовтня 2019 року, з викликом сторін (а.с.57-58).

Відповідачам - ОСОБА_2 та Голинчинецькій сільській раді Шаргородського району Вінницької області запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с.57-58).

Відповідачі ОСОБА_2 та Голинчинецька сільська рада Шаргородського району Вінницької області відзив на позовну заяву не подали.

Третій особі Шаргородській РДА Вінницької області запропоновано в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати письмові пояснення щодо позову (а.с.57-58).

Ухвалу суду від 19.09.2019 направлено на адресу третьої особи.

Третя особа Шаргородська РДА Вінницької області письмові пояснення щодо позову не подала.

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення сторін про розгляд справи та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області Олійник Ю.Д. позов визнали, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, судом не встановлено.

За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

У підготовчому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бахмут Донецької області померла мати позивача ОСОБА_3 , яка проживала і була зареєстрована в м. Бахмут Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області 31.05.2016 (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається, в тому числі, з права на земельну ділянку площею 1.6559 га, яка знаходиться на території Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області району і належала спадкодавцю на підставі держаного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 30 червня 2003 року (а.с.103).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла (а.с.15).

Право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, має дочка ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 (а.с.11).

У ході підготовки матеріалів для оформлення спадщини з?ясувалося, що при видачі спадкодавцеві ОСОБА_3 , державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_1 Шаргородською РДА 30.06.2003 допущену помилку у написанні прізвища та імені спадкодавця, а саме: зазначено прізвище останньої " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_3 " та ім`я "ОСОБА_3" замість "ОСОБА_3", у зв`язку з чим постановою державного нотаріуса Першої Бахмутської державної нотаріальної контори Донецької області Шеллар В.Л. від 30.05.2019 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкову земельну ділянку (а.с.22, 103).

Юридичний факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1 , виданий Шаргородською РДА 30.06.2003 на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 та свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_9 з ОСОБА_10 серії НОМЕР_5 (а.с.10,11), паспортом громадянина України ОСОБА_1 , НОМЕР_6 , виданим Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 03.10.2000 (а.с.5), свідоцтвом про народження ОСОБА_11 та свідоцтвом про її одруження з ОСОБА_12 серії НОМЕР_7 , виданим виконкомом Голинчинецької сільської Ради Шаргородського району Вінницької області 19.11.1950 (а.с.12-13), свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серії ВІ ХХVI №018471, виданим Голинчинецькою сільською радою ОСОБА_3 . 26.04.2005 (а.с.14), свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області 31.05.2016 (а.с.15), посвідченням учасника війни серії НОМЕР_8 , виданим на ім`я ОСОБА_3 управлінням праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області 09.10.2002 (а.с.16), довідкою про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номера, виданого Артемівською державною податковою інспекцією 24.11.1999 (а.с.16).

Таким чином, факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 1, 6559 га за кадастровим номером НОМЕР_9 , що знаходиться на території Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області підтверджений вище зазначеними письмовими доказами, дослідженими судом і має для позивачки ОСОБА_1 юридичне значення, від його встановлення залежить реалізація її права на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка сталася 31.05.2016 і іншого порядку його встановлення не має.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно зі ст.ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Згідно положень ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Постановою Пленуму ВС України №2 від 12.06.2009 "Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 3 статті 12, статтями 76 - 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом… Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

У силу ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За правилами до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту ... право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України, тобто спадкоємці за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину у строки, визначені ч.1 ст.1270 ЦК України (а.с. 23 - 24).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по-батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення."

У п. 13 означеної постанови Пленум ВС України роз`яснив, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

VІ. Висновки суду.

Аналіз перевірених і оцінених доказів переконує суд, що ОСОБА_1 на підтвердження позовної заяви надані належні, достовірні, допустимі докази, які не викликають сумніву у суда і є достатніми для встановлення юридичного факту належності спадкодавиці ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Встановлення вказаного факту має для позивача юридичне значення, від його встановлення залежить реалізація її права на оформлення і отримання спадщини і іншого порядку його встановлення немає.

Визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну ділянку не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Враховуючи, що відповідачами Голинчинецькою сільською радою Шаргородського району Вінницької області та ОСОБА_2 визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , про що ними подано відповідні заяви, то суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки право ОСОБА_1 на отримання у власність земельної ділянки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 порушено і підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог .

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі "Ушаков та Ушакова проти України" від 18.06.2015 (остаточне - 18.09.2015), в пункті 78 якого зазначено, що "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…".

Керуючись ст.ст. 13, 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1225,1296 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 76 - 81, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шаргородська районна державна адміністрація Вінницької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 , виданий Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 30 червня 2003 року на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 1,6559 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Голинчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 03.10.2000;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , інші дані ідентифікуючі особу відсутні;

відповідач - Голинчинецька сільська рада Шаргородського району Вінницької області, с. Голинчинці Шаргородського району Вінницької області, вул. Першотравнева, 2, Код ЄДРПОУ: 04325503;

третя особа - Шаргородська районна державна адміністрація Вінницької області, м. Шаргород Вінницької області вул. Героїв Майдану, 224, Код ЄДРПОУ 04051218.

Рішення складено і підписано суддею 05.11.2019.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська