Рішення

від 29.10.2019 по справі 910/10816/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2019Справа № 910/10816/19 За позовом Спільного українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Мілана

до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛСТРОЙ А

про стягнення 40 315, 98 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю Мілана (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛСТРОЙ А (далі - відповідач) про стягнення 35 626,32 грн основного боргу, 3 925, 69 грн пені, 337, 00 грн 3% річних та 426, 97 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.193 ГК України, ст.525, 526, 625 ЦК України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №0401/16 від 01.04.2016, в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

27.08.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 25.09.2019.

25.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в зв`язку із розглядом сторонами пропозицій щодо мирного врегулювання спору.

У судове засідання 25.09.2019 з`явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Представник відповідача звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 судове засідання відкладено на 08.10.2019.

03.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

08.10.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача адвоката Салівона Д.О. надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення 8 000, 00 грн основного боргу, з посиланням на те, що відповідачем сплачено позивачу вказану суму боргу на підтвердження чого надав платіжне доручення №1304 від 03.09.2019.

У судове засідання 08.10.2019 з`явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 судове засідання відкладено на 22.10.2019.

16.10.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача адвоката Салівона Д.О. надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення 7 000, 00 грн основного боргу, з посиланням на те, що відповідачем сплачено позивачу вказану суму боргу на підтвердження чого надав платіжне доручення №35 від 10.10.2019.

21.10.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в зв`язку із перебуванням останнього на лікарняному.

У судове засідання 22.10.2019 з`явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 судове засідання відкладено на 29.10.2019.

24.10.2019 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача адвоката Черненко Л.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 29.10.2019 о 12:50 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 у задоволенні вище вказаного клопотання представника позивача відмовлено.

29.10.2019 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача адвоката Черненко Л.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням у відпустці, пізніше від вказаного представника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача.

У судове засідання 29.10.2019 представники сторін не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання 29.09.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 0401/16 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і сплатити стінові матеріали, а саме: цеглу, газобетонні блоки, супутні матеріали та інструменти (далі - товар).

Договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даною угодою. Термін дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення його терміну дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону d письмовій формі про намір припинити його дію (п.11.1 договору).

Згідно з п. 2.1, 2.2. договору, покупець здійснює оплату постачальникові за товар на умовах 100% попередньої оплати, згідно рахунку-фактури, який діє протягом 3 банківських днів з дати його виписки. Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.6.1. при прийманні товару покупець або уповноважена ним особа перевіряє відповідність фактичної кількості товару оформленим документам, а також його якості та підписує видаткову накладну. З моменту підписання покупцем або уповноваженим ним особою накладних на товар, зобов`язання постачальника по постачанню вважаються повністю виконаними.

На виконання умов договору, позивачем за видатковими накладними №540 від 12.10.2018 на суму 2 750, 88 грн, №539 від 12.10.2018 на суму 8 974, 14 грн, №572 від 19.10.2018 на суму 14 808, 00 грн, №642 від 01.11.2018 на суму 1 570, 00 грн, №648 від 21.11.2018 на суму 620, 46 грн, №649 від 21.11.2018 на суму 6 901, 68 грн поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 35 624, 96 грн, що підтверджується підписами представників сторін договору, а саме зі сторони позивача - директором Кисельовим В.М., а зі сторони відповідача - в.о. директора Єрьоменко В.В.

Таким чином, позивач виконав свої обов`язки за договором у повному обсязі та поставив відповідачу товар на загальну суму 35 625, 96 грн.

Відповідач свої обов`язки за договором виконав не в повному обсязі, а саме здійснив оплату товару несвоєчасно та частково. Після відкриття провадження в даній справі сплатив грошові кошти у сумі 15 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1304 від 03.09.2019 та №35 від 10.10.2019. Таким чином несплаченими залишилися грошові кошти в сумі 20 625, 96 грн (35 625, 96 - 15 000, 00).

У зв`язку із тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за поставлений позивачем товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 35 626,32 грн основного боргу, 3 925, 69 грн пені, 337, 00 грн 3% річних та 426, 97 грн інфляційних збитків.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно до вищезазначених видаткових накладних позивачем відповідачу було поставлено товар на суму 35 625, 96 грн, що на 0, 88 грн менше суми (35 626, 32 грн), що заявлена позивачем у позові до стягнення.

Враховуючи, що позивачем не підтверджено належними та допустими доказами, що заборгованість за поставлений товар складає саме 35 626, 32 грн, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 35 625, 96 грн.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становила 35 625, 96 грн.

В той же час, як встановлено судом, під час розгляду справи, відповідач згідно із платіжними дорученнями №1304 від 03.09.2019 та №35 від 10.10.2019 частково сплатив заборгованість за поставлений товар у розмірі 15 000, 00 грн. Несплаченими залишилися кошти у розмірі 20 625, 96 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума заборгованості в розмірі 15 000, 00 грн сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження в справі №910/10816/19 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 15 000, 00 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Доказів сплати решти суми основного боргу в розмірі 20 625, 96 грн у суду немає та відповідачем не надано, в зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 925, 69 грн пені, 337, 00 грн 3% річних та 426, 97 грн інфляційних збитків.

За приписами ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 9.3 договору, відповідно до якого в випадку порушення покупцем строків та умов оплати товару, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару та/або відмовитись від договору вимагаючи сплати штрафних санкцій та збитків.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач нараховує штрафні санкції у період з 12.04.2019 по 05.08.2019 та визначає загальну кількість днів прострочення 115 днів (сума пені склала 3 925, 69 грн), що не суперечить вимогам чинного законодавства України та є правом позивача, однак вказаний розрахунок виконано невірно. У зв`язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені за період 12.04.2019 по 05.08.2019, кількість днів у вказаному періоді складає 116 днів, таким чином загальний розмір пені за розрахунком суду становить 3 958, 87 грн, що є більше ніж заявлено позивачем.

Отже, вимога позивача, про стягнення пені є обґрунтованою, проте враховуючи положення ч.1 ст.14 ГПК України, згідно якої суд розглядає справу в межах заявлених вимог, задоволенню підлягає пеня саме в розмірі заявленому позивачем - 3 925, 69 грн.

Також, позивачем здійснено розрахунок 3% річних у розмірі 337, 00 грн, судом перевірено вказаний розрахунок і встановлено, що він також виконаний невірно в частині визначення загальної кількості днів 115 днів за період з 12.04.2019 по 05.08.2019. Тому судом було виконано власний розрахунок 3% річних за період 12.04.2019 по 05.08.2019, кількість днів у вказаному періоді складає 116 днів, таким чином розмір 3% річних за розрахунком суду становить 339, 66 грн, що є більшим ніж заявлено позивачем.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню, в межах заявлених позовних вимог, а саме в розмірі 337, 00 грн.

Крім цього, судом був здійснений перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, за результатами якого суд погоджується із сумами нарахувань за період квітень 2019 року по червень 2019 року у загальній сумі 426, 97 грн, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги Спільного українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Мілана підлягають задоволенню частково, а саме 20 625, 96 грн основного боргу, 3 925, 69 грн пені, 337, 00 грн 3% річних та 426, 97 грн інфляційних збитків.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛСТРОЙ А (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 17, оф.33, ідентифікаційний код 39935545) на користь Спільного українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Мілана (36008, м. Полтава, вул. Харківське шосе, 6, ідентифікаційний код 14340001) 20 625 (двадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 96 коп. основного боргу, 3 925 (три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн 69 коп. пені, 337 (триста тридцять сім) грн 00 коп. 3% річних та 426 (чотириста двадцять шість) грн 97 коп. інфляційних збитків та 1 920 (одну тисячу дев`ятсот двадцять) грн 95 коп. судового збору.

Закрити провадження в справі № 910/10816/19 у частині стягнення 15 000, 00 грн основної суми боргу.

У іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 06.11.2019.

Суддя Я.А.Карабань