Ухвала

від 06.11.2019 по справі 43/160

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 43/160

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019

у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючого), Чорногуза М. Г.,

Остапенка О. М.

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2019

у складі судді Яковенко А. В.

у справі за заявою Приватного підприємства "Блюминг-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі № 43/160 .

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 43/160 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2019.

У тексті та прохальній частині касаційної скарги скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження з підстав отримання повного тексту постанови апеляційного суду 07.10.2019 на підтвердження чого надав копію поштового конверту Північного апеляційного господарського суду з трек-номером № 0411628939322, в якому надійшла постанова апеляційної інстанції, а також роздруківку з веб-сайту Укрпошти щодо відстеження відповідного поштового відправлення.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Поряд з цим, перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що остання не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921, 00 грн.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги об`єктом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, прийнята за результатом перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі № 43/160, якою закрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка".

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

Проте, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.

Натомість Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" у тексті та прохальній частині касаційної скарги заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, яке мотивоване важким фінансовим становищем та відсутністю можливості сплатити судовий збір.

Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним .

З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі № 43/160 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" пропущений строк на подання касаційної скарги.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 43/160.

4. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі № 43/160 залишити без руху.

5. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

6. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді Л. Й. Катеринчук В. Г. Пєсков