Рішення

від 30.10.2019 по справі 640/13976/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2019 року №640/13976/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - Нестеренка О.В., представника відповідача - Ковальчук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО МІСТО"

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування

митної вартості, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 жовтня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО МІСТО" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 35909794) з позовом до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б.21-а, код ЄДРПОУ 39441717), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000065/2 від 24.10.2018, прийняте Одеською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50050/2018/00032, складену Одеською митницею ДФС.

Позовні вимоги мотивовано тим, що витребування Митницею документів, що стосуються вартості перевезення Товару, що продається на умовах поставки DAT-Одеський морський порт є неправомірним. Так, неподання декларантом транспортних документів, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів, водночас, будь-яких доказів щодо неповноти та/або недостовірності відомостей про митну вартість товарів в графі 33 Рішення відповідачем не наведено. Крім того, позивач наголошує, що посилання відповідача на неподання позивачем докментів щодо страхування товару, як на підставу для запиту додаткових документів є неправомірним, оскільки ні Контрактом ні Законами України обов`язки покупця або продавця здійснити страхування товару не встановлено та, відповідно, таке страхування позивачем не здійснювалось. Враховуючи зазначене, позивач вважає запит Митницею додаткових документів неправомірними, а коригування митної вартості товару на цій підставі - необґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі на 03.10.2019.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500050/20-18/000726 від 28.09.2018, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини зумовили необхідність запиту від декларанта встановлених статтею 53 Митного кодексу України додаткових документів та відомостей. Крім того, відповідач наголосив, що експертом Рашкевичем А.А. було складено висновок №4863/10 про оцінку вартості моторного катера, згідно якого, вартість моторного човна AZIMUT 43 PLUS , визначена методом порівняння платежів, складає 257 197 доларів США, що в свою чергу не відповідає рівню митної вартості, заявленою уповноваженою особою декларанта. Водночас, відповідач також підкреслив, що звіт про незалежну оцінку майна №940/20 від 21.11.2018 наданий представники позивача був складений тільки на підставі документів, наданих замовником, без проведення оцінювачем огляду транспортного засобу.

В судовому засіданні 30 жовтня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30 жовтня 2019 року проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні, з підстав, викладеним у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 30 жовтня 2019 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Товариства з обмеженою. відповідальністю ЄВРО МІСТО було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію, з метою здійснення митного оформлення яхти моторної морської прогулянкової б/в, модель AZIMUT 43 PLUS, назва CHASSE-MARE, офіційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2008, номер корпусу НОМЕР_3, довжина корпусу 12, 76 м., ширина корпусу 4, 20 м., водозаміщення 1, 27 тонн, матеріал корпусу - армований склопластик, оснащена двома двигунами CUMMINS QSB5.9 (48OHO), сумарною потужністю 706 кВт.

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом) - 150 000 дол. США.

Вказаний товар ввезено позивачем на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 14.09.2018 №1ЕМ та рахунку-фактури (інвойс) від 14.09.2018 №14/09 н суму 150 000 дол. США.

Після подання позивачем митної декларації №UA500050/2018/000726 від 28/09/2019 посадовою особою відповідача було направлено уповноваженому представнику позивача запит про надання додаткових документів у зв`язку з наявністю технічної помилки в номері корпусу зазначеного товару, вказаного в рахунку - фактурі та Контракті.

Листом від 05.10.2018 ТОВ "ЄВРО МІСТО" повідомило відповідача про те, що у товариства відсутня можливість надати експортну митну декларацію, калькуляцію вартості виробника у зв`язку з відсутністю експортної митної декларації та у зв`язку з відсутністю у продавця та товариства доступу до запитуваної інформації та документів, що перебувають у володінні італійського виробника яхти, носять конфіденційний характер та надання яких суперечить комерційній політиці виробника товару, разом з тим, на підтвердження митної вартості товару - яхти AZIMUT 43 PLUS б/в позивачем було надано додаткову угоду №1 від 28.09.2018 до контракту та лист продавця №28/09 від 28.09.2018 щодо помилковості в інвойсі.

Одеською митницею ДФС було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2018/00032, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000065/2 від 24.10.2018.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем зазначено, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару були подані наступні документи: зовнішньоекономічним контракт від 14.09.2018 №1ЕМ та додатки до нього, рахунок-фактуру від 14.09.2018 №14/09, звіт про оцінку майна та інші документи, проте, зазначені документи містять розбіжності та недоліки, зокрема, згідно п. 2 ст. 53 Митного кодексу України, згідно статті 368 Митного кодексу України при визначенні фактурної вартості товарів, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення до моменту перетинання ними митного кордону України. Зазначені документи до митного оформлення не надані. У зв`язку з зазначеним позивачеві було запропоновано протягом 10 календарних днів надати: банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України, калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, копію митної декларації країни відправлення, якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування

Як зазначено в рішенні про коригування митної вартості товару, декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, проте декларантом повідомлено митницю про неможливість подання додаткових документів.

Також, в оскаржуваному рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних та був прийнятий до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10, з урахуванням якого рівень митної вартості товару яхта моторна морська прогулянкова б/в, модель AZIMUT 43 PLUS, назва CHASSE-MARE, офіційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2008, номер корпусу НОМЕР_3, довжина корпусу 12, 76 м., ширина корпусу 4, 20 м., водозаміщення 1, 27 тонн, матеріал корпусу - армований склопластик, оснащена двома двигунами CUMMINS QSB5.9 (48OHO), сумарною потужністю 706 кВт, категорія судна - В (морська), виробник - AZIMUT BENETTI S.P.A., країна виробництва - IT, становить 257 197 дол. США, що в свою чергу не відповідає рівню митної вартості, заявленої декларантом.

Відтак, за результатами проведеної консультації між органами доходів і зборів і декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних та був прийнятий до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10, відповідно до якого вартість товару становить - 257 197 дол. США.

Незгода позивача зі спірними рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень частин 2, 4, 8, 9 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частин 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті).

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частин 1, 7, 8, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 24 жовтня 2018 року №UA500000/2018/000065/2 митна вартість товару визначена за другорядним - резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних та взято до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що надані декларантом документи на підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та недоліки, зокрема, не було надано документи щодо транспортування та страхування товару, яке підлягало митному оформленню. Також, в рішенні вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування був прийняти до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10 відповідно до якого вартість товару, що підлягав митному оформленню становила 57 197 дол. США,

У відзиві на позовну заяву відповідач також посилається на те, що позивачем не надані документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, а також, документи, що містять відомості про вартість страхування товару, також, відповідач зазначає, що декларантом не подані в повному обсязі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у част. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, а саме, не подані: виписка з бухгалтерської документації, прайс-листи виробника товару, копія митної декларації країни відправника, банківські платіжні документи, які стосувались оплати фактурної вартості транспортного засобу, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України, калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України, та у разі здійснення страхування- страхові документи, на що суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд звертає увагу, що зазначені вимоги законодавства не містять у собі обов`язку надання таких документів, оскільки містять у собі умови, за наявності яких декларант повинен їх надати.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що витрати на транспортування та страхування позивачем не здійснювались, а тому і підстав для надання документів, що підтверджують такі витрати не було..

Наведені доводи відповідачем не спростовані, відтак підстави для витребування від позивача документів про транспортування та страхування були відсутні.

Що стосується не надання позивачем прайс-листів від виробника, то в підготовчому судовому засіданні 03.10.2019 судом також було встановлено, що яхта AZIMUT 43 PLUS, яка була предметом митного оформлення, вже була у використанні, тобто, така яхта не купувалась власне у виробника, а тому надати вказані документи не було можливості.

Також, під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення щодо неможливості надати декларацію країни-відправника у зв`язку з її відсутністю у позивача, також, не було можливості надати бухгалтерські документи, враховуючи що товар (яхта AZIMUT 43 PLUS) не було доставлено покупцеві, в свою чергу, на час розмитнення, як пояснив представник позивача, вказані документи не були готові.

Суд звертає увагу, що листом від 05.10.2018 №4, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідача було письмово повідомлено про неможливість надати експортну митну декларацію, калькуляцію вартості виробника та виписку з бухгалтерської документації виробника у зв`язку з відсутністю експортної митної декларації та у зв`язку з відсутністю, як у покупця так і у продавця (який не є власне виробником товару, оскільки яхта вже була у використанні) доступу до запитуваної інформації та документів, що перебувають у володінні саме італійського виробника яхти, носять конфіденційний харакірі та їх надання суперечить комерційній політиці виробника товару.

При цьому, стосовно помилки в номері судна, то зазначена помилка була виправлена шляхом надання митному органу додаткової угоди від 28.09.2018 №1 та листа продавця від 28.09.2018 №28/09 щодо помилки в інвойсі, що відповідачем під час судового розгляду справи не заперечувалось.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності суд погоджується з доводами позивача щодо об`єктивної неможливості подати окремі документи на підтвердження вартості товару, враховуючи зазначені вище обставини.

Що стосується, висновків експертів, які наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації, зокрема, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Таким чином, положення розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, дозволяють використовувати під час роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Отже, відповідачем було надано суду копію висновку по оцінці вартості моторного човна від 22.10.2018 №4863/10, підготовлений суб`єктом підприємницької діяльності Рашкевич А.А. який став підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно вказаного висновку, ринкова вартість моторного човна AZIMUT 43 PLUS, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, визначена методом порівняння продаж, складає 257 197 дол. СЩА, рік човна - 2008, країна виробника - Італія.

Так, в графі розрахунок вартості об`єкта оцінки вказаного висновку від 22.10.2018 №4863/10 зазначено, що для аналізу ціни об`єкта, були відібрані чотири аналогічні та ідентичні моторні човни, основні параметри яких: довжина, призначення, наявність двигуна, кількість пасажирів та екіпажу, конструктивні особливості, відповідають об`єкту оцінки. Корегування вартості було проведену з врахуванням коефіцієнтів, які включають в себе різниці у році випуску, матеріалі корпусу, довжини корпусу, технічного стану. Оцінювач провів аналіз притриманих суден вказаного класу, які він звів в таблицю, ціни на об`єкти порівняння вказав в EUR. Відтак, із наданих аналогів, які відповідають об`єкту оцінки по всім основним параметрам, оцінював визначив середнє значення вартості моторного човна, яке відповідає сумі 257 197 дол. США.

Відповідач наголосив суду, що експертом було проведено огляд оцінюваного транспортного засобу , а до висновку додано відповідні матеріали, які підтверджують джерела використаної інформації.

Крім того, відповідач наголосив, що станом на даний час відсутні будь-які судові рішення про скасування висновку №4863/10 про оцінку вартості моторного катера, який складений СПД Рашкевич А.А. 22.10.2018.

Позивачем в свою чергу також надано суду звіт про оцінку майна: судна CHASSE-MARE, який було підготовлено науково-технічним центром Транссервіс-1 , згідно з яким вартість моторного катера складає 150 000 дол. США, разом з тим, суд звертає уваг, що до звіту, наданого позивачем, не долучено жодних доказів та документів які б свідчили про використані джерела інформації, крім того, позивачем не спростовано доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що звіт про незалежну оцінку майна №940/20 від 21.11.2018 складений тільки на підставі документів, наданих замовником.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Так, відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно зі ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, ретельно проаналізувавши та дослідивши обидва висновки експертів надані позивачем та відповідачем, беручи до уваги об`єм та повноту досліджень, проведених експертами, та враховуючи використані ними дані, а також надані на підтвердження докази, суд приходить до висновку, що висновок по оцінці вартості моторного човна від 22.10.2018 №4863/10, підготовлений суб`єктом підприємницької діяльності Рашкевич А.А. та наданий відповідачем є більш обґрунтованим, а ціна моторного човна вказана у відповідному висновку (257 197 дол. США), відповідає цінам, наведеним у порівняльній таблиці, натомість, звіт про оцінку майна: судна CHASSE-MARE, який було підготовлено науково-технічним центром Транссервіс-1 не містить аналізу та співставлення даних щодо вартості аналогічних суден з урахуванням певних особливостей та відповідних коефіцієнтів.

Таким чином, оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини, а також дані, наведені у висновку по оцінці вартості моторного човна від 22.10.2018 №4863/10, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000065/2 від 24.10.2018, прийняте Одеською митницею ДФС є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО МІСТО" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 35909794) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текс рішення виготовлено та підписано 05.11.2019.

Суддя Н.Г. Вєкуа