Постанова

від 27.01.2020 по справі 640/13976/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13976/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі колегії судді: головуючого - судді Бараненка І.І., суддів Бабенка К.А., Губської Л.В., за участю секретаря Такаджі Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО МІСТО до Одеської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО МІСТО до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО МІСТО (далі - позивач, ТОВ ЄВРО МІСТО ) з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000065/2 від 24.10.2018, прийняте Одеською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50050/2018/00032, складену Одеською митницею ДФС.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок по оцінці вартості моторного човна від 22.10.2018 №4863/10, підготовлений суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та наданий відповідачем є більш обґрунтованим, а ціна моторного човна вказана у відповідному висновку (257197 дол. США) відповідає цінам, наведеним у порівняльній таблиці, натомість, звіт про оцінку майна: судна CHASSE-MARE, який було підготовлено науково-технічним центром Транссервіс-1 не містить аналізу та співставлення даних щодо вартості аналогічних суден з урахуванням певних особливостей та відповідних коефіцієнтів.

В апеляційні скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

На думку позивача суд надав неправильну оцінку встановленим у справі фактам і зазначив, що віддаючи перевагу під час оцінки доказів Висновку № 4863/10 з оцінки вартості моторного катера від 22.10.2018, підготовленому СПД ОСОБА_1 , судом першої інстанції не було в повній мірі повно та об`єктивно досліджено як вказаний Висновок № 4863/10, так і Звіт про оцінку майна, підготовленого ПП МНТЦ ТРАНССЕРВІС-1 . Крім цього, на думку позивача, судом першої інстанції залишені поза увагою доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку застосування резервного методу визначення митної вартості (ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України) та порушення строків прийняття відповідачем Рішення, визначених ч.ч. 3, 7 ст. 54, ч. 1, 2 ст. 255 Митного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Одеською митницею ДФС було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2018/00032, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000065/2 від 24.10.2018.

У рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем зазначено, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару були подані наступні документи: зовнішньоекономічним контракт від 14.09.2018 №1ЕМ та додатки до нього, рахунок-фактуру від 14.09.2018 №14/09, звіт про оцінку майна та інші документи, проте, зазначені документи містять розбіжності та недоліки, зокрема, згідно п. 2 ст. 53 Митного кодексу України, згідно статті 368 Митного кодексу України при визначенні фактурної вартості товарів, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення до моменту перетинання ними митного кордону України. Зазначені документи до митного оформлення не надані. У зв`язку з зазначеним позивачеві було запропоновано протягом 10 календарних днів надати: банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України, калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, копію митної декларації країни відправлення, якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування

Рішенням про коригування митної вартості товару декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, проте декларантом повідомлено митницю про неможливість подання додаткових документів.

В оскаржуваному Рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних та був прийнятий до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10, з урахуванням якого рівень митної вартості товару яхта моторна морська прогулянкова б/в, модель AZIMUT 43 PLUS, назва CHASSE-MARE, офіційний номер 741192, рік випуску 2008, номер корпусу IT-AZI43521С808, довжина корпусу 12, 76 м., ширина корпусу 4, 20 м., водозаміщення 1, 27 тонн, матеріал корпусу - армований склопластик, оснащена двома двигунами CUMMINS QSB5.9 (48OHO), сумарною потужністю 706 кВт, категорія судна - В (морська), виробник - BENETTI S.P.A., країна виробництва - IT, становить 257 197 дол. США, що в свою чергу не відповідає рівню митної вартості, заявленої декларантом.

Відтак, за результатами проведеної консультації між органами доходів і зборів і декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних та був прийнятий до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10, відповідно до якого вартість товару становить - 257 197 дол. США.

По справі встановлено, що уповноваженою особою ТОВ ЄВРО МІСТО було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію з метою здійснення митного оформлення яхти моторної морської прогулянкової б/в, модель AZIMUT 43 PLUS, назва CHASSE-MARE, офіційний номер 741192, рік випуску 2008, номер корпусу IT-AZI43521С808, довжина корпусу 12, 76 м., ширина корпусу 4, 20 м., водозаміщення 1, 27 тонн, матеріал корпусу - армований склопластик, оснащена двома двигунами CUMMINS QSB5.9 (48OHO), сумарною потужністю 706 кВт.

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом) - 150000 дол. США.

Вказаний товар ввезено позивачем на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 14.09.2018 №1ЕМ та рахунку-фактури (інвойс) від 14.09.2018 №14/09 н суму 150000 дол. США.

Після подання позивачем митної декларації №UA500050/2018/000726 від 28.09.2019 посадовою особою відповідача було направлено уповноваженому представнику позивача запит про надання додаткових документів у зв`язку з наявністю технічної помилки в номері корпусу зазначеного товару, вказаного в рахунку - фактурі та Контракті.

Листом від 05.10.2018 ТОВ "ЄВРО МІСТО" повідомило відповідача про те, що у товариства відсутня можливість надати експортну митну декларацію, калькуляцію вартості виробника у зв`язку з відсутністю експортної митної декларації та у зв`язку з відсутністю у продавця та товариства доступу до запитуваної інформації та документів, що перебувають у володінні італійського виробника яхти, носять конфіденційний характер та надання яких суперечить комерційній політиці виробника товару, разом з тим, на підтвердження митної вартості товару - яхти AZIMUT 43 PLUS б/в позивачем було надано додаткову угоду №1 від 28.09.2018 до контракту та лист продавця №28/09 від 28.09.2018 щодо помилковості в інвойсі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень частин 2, 4, 8, 9 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з частинами частин 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частинами 1, 2, 3, 5 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті).

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відповідно до частин 1, 7, 8, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 24 жовтня 2018 року №UA500000/2018/000065/2 митна вартість товару визначена за другорядним - резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних та взято до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що надані декларантом документи на підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та недоліки, зокрема, не було надано документи щодо транспортування та страхування товару, яке підлягало митному оформленню. Також, в рішенні вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування був прийняти до уваги висновок про вартісні характеристики від 22.10.2018 №4863/10 відповідно до якого вартість товару, що підлягав митному оформленню становила 57 197 дол. США,

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Зазначені вимоги законодавства не містять у собі обов`язку надання таких документів, оскільки містять в собі умови, за наявності яких декларант повинен їх надати.

Судом встановлено, що витрати на транспортування та страхування позивачем не здійснювались, а тому і підстав для надання документів, що підтверджують такі витрати не було. Позивачем не надано декларацію країни-відправника у зв`язку з її відсутністю у позивача, також, не були надані бухгалтерські документи, враховуючи що товар (яхта AZIMUT 43 PLUS) не було доставлено покупцеві, в свою чергу, на час розмитнення, як пояснив представник позивача, вказані документи не були готові.

Листом від 05.10.2018 №4 відповідача було письмово повідомлено про неможливість надати експортну митну декларацію, калькуляцію вартості виробника та виписку з бухгалтерської документації виробника у зв`язку з відсутністю експортної митної декларації та у зв`язку з відсутністю, як у покупця так і у продавця (який не є власне виробником товару, оскільки яхта вже була у використанні) доступу до запитуваної інформації та документів, що перебувають у володінні саме італійського виробника яхти, носять конфіденційний харакірі та їх надання суперечить комерційній політиці виробника товару.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації, зокрема, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Положення розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, дозволяють використовувати під час роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Відповідачем було надано суду копію висновку по оцінці вартості моторного човна від 22.10.2018 № 4863/10, підготовленого суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 який став підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно вказаного висновку ринкова вартість моторного човна AZIMUT 43 PLUS, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визначена методом порівняння продаж, складає 257 197 дол. СЩА, рік човна - 2008, країна виробника - Італія. У графі розрахунок вартості об`єкта оцінки вказаного висновку від 22.10.2018 №4863/10 зазначено, що для аналізу ціни об`єкта, були відібрані чотири аналогічні та ідентичні моторні човни, основні параметри яких: довжина, призначення, наявність двигуна, кількість пасажирів та екіпажу, конструктивні особливості, відповідають об`єкту оцінки. Корегування вартості було проведену з врахуванням коефіцієнтів, які включають в себе різниці у році випуску, матеріалі корпусу, довжини корпусу, технічного стану. Оцінювач провів аналіз притриманих суден вказаного класу, які він звів в таблицю, ціни на об`єкти порівняння вказав в . Відтак, із наданих аналогів, які відповідають об`єкту оцінки по всім основним параметрам, оцінював визначив середнє значення вартості моторного човна, яке відповідає сумі 257197 дол. США.

Позивачем також надано суду звіт про оцінку майна: судна CHASSE-MARE, який було підготовлено науково-технічним центром Транссервіс-1 , згідно з яким вартість моторного катера складає 150000 дол. США, однак до звіту, наданого позивачем, не долучено жодних доказів та документів які б свідчили про використані джерела інформації, крім того, позивачем не спростовано доводи відповідача стосовно того, що звіт про незалежну оцінку майна № 940/20 від 21.11.2018 складений тільки на підставі документів, наданих замовником.

Згідно зі статтею101 КАС України що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до положень статті 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

На підставі досліджень обох висновків експертів, наданих позивачем та відповідачем та, беручи до уваги об`єм та повноту досліджень, проведених експертами, та враховуючи використані ними дані, а також надані на підтвердження докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновок з оцінки вартості моторного човна від 22.10.2018 № 4863/10, підготовлений суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 є більш обґрунтованим, а ціна моторного човна вказана у відповідному висновку (257197 дол. США), відповідає цінам, наведеним у порівняльній таблиці, натомість, звіт про оцінку майна: судна CHASSE-MARE, який було підготовлено науково-технічним центром Транссервіс-1 не містить аналізу та співставлення даних щодо вартості аналогічних суден з урахуванням певних особливостей та відповідних коефіцієнтів.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене та, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вирішив спір у відповідності до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального законодавства, а тому підстави для скасування рішення першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України Шостий апеляційний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО МІСТО залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року - без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, визначені статтями 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови оголошено 27 січня 2020 року.

Повний текст постанови складено 29 січня 2020 року.

Головуючий - суддя І.І. Бараненко

Судді: К.А. Бабенко

Л.В. Губська