Постанова

від 31.10.2019 по справі 826/9257/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9257/18 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря - Денисюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року, яке проголошене о 13 год. 45 хв. та складене у повному обсязі 18 липня 2019 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Муліт , Державного підприємства Національні інформаційні системи , Товариства з обмеженою відповідальністю Стироград та Товариства з обмеженою відповідальністю БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ , про визнання протиправними та скасування висновку і наказу,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ;

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 29 травня 2018 року, складений за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 від 22 травня 2018 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 травня 2018 року за № 16019-33-18, з доповненнями до неї від 29 травня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 та ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржники вказують на те, що не були повідомлені про розгляд скарги у встановленому порядку, у зв`язку з чим не мали можливості взяти участь у її розгляді та надати пояснення. Також скаржники вважають, що скарга була подана з пропуском встановленого строку та особою, права якої оскаржуваними реєстраційними діями не порушені.

Під час судового засідання представник ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представники Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 та ТОВ Стироград в судовому засіданні заперечували проти апеляційних скарг та просили суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Позивач звернулася до суду із клопотанням про перенесення розгляду справи, оскільки вона бажає взяти участь у судовому засіданні, однак з огляду на сімейні обставини не може прибути до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ОСОБА_1 не зазначила у чому саме полягають причини, які створюють перешкоди для прибуття до суду, у зв`язку з чим колегія суддів визнала клопотання про перенесення судового засідання необґрунтованим.

Інші учасники справи - Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, ПАТ Муліт та ДП Національні інформаційні системи були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.

За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ , Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 та ТОВ Стироград , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиви на них, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування п. 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675 - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснила державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у зв`язку з чим п.п. 2, 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675 є законними. Також суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зазначений наказ був прийнятий за результатами вирішення скарги належної особи, а позивач була в установленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 18 вересня 2017 року ПАТ Муліт звернулося до державного реєстратора комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор ОСОБА_1) із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на три об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вказаних заяв державний реєстратор ОСОБА_1 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37186670, № 37189637 та № 37190365 від 21 вересня 2017 року. На підставі вказаних рішень були здійснені записи про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за ПАТ Муліт .

Державну реєстрацію права власності об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено вперше, у зв`язку з чим відкрито розділи у Державному реєстрі прав № 1357630532206, № 1357812832206 та № 1357839032206.

У подальшому 05 жовтня 2017 року була здійснена державна реєстрація переходу права власності на вказані об`єкти до ТОВ Стироград , а 16 березня 2018 року - до ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ .

ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстрації дії, вчинені щодо об`єктів нерухового майна за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вказаної скарги Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України склала висновок від 29 травня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37186670, № 37189637 та № 37190365 від 21 вересня 2017 року порушила п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 10, ст. 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

На підставі вказаного висновку Міністерство юстиції України прийняло наказ від 30 травня 2018 року № 1675 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно . Згідно з п.п. 2, 7 зазначеного наказу було вирішено:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року № 37186670, від 26 квітня 2017 року № 34944945, від 21 вересня 2017 року № 37189637 та № 37190365, прийняті державним реєстратором КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району ОСОБА_1 ;

- тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору прав на нерухоме майно КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.

Як раніше зазначалося, ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених пунктів наказу відповідача.

Перевіряючи обґрунтованість вимог позивача щодо скасування п. 2 наказу від 30 травня 2018 року № 1675, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, згідно з якою в контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. Встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 800/414/17, право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як раніше зазначалося, п. 2 наказу від 30 травня 2018 року № 1675 були скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року № 37186670, від 26 квітня 2017 року № 34944945, від 21 вересня 2017 року № 37189637 та № 37190365.

Зазначені рішення були прийняті державним реєстратором КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району ОСОБА_1 , однак стосуються прав, інтересів та обов`язків інших осіб.

Скасування Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень безпосередньо не впливає на права та інтереси державного реєстратора, який їх прийняв.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що державний реєстратор ОСОБА_1 не належить до кола осіб, які можуть вимагати визнання протиправним та скасування п. 2 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675, що є підставою для відмови у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17 зазначив, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

У вказаній справі Верховний Суд також зазначив, що висновки суду щодо правомірності оскарженого рішення не мають самостійного правового значення. Оскільки вони не вплинули на правильність остаточного висновку про відмову у задоволенні позову, Суд не вбачає необхідності змінювати мотивувальну частину судових рішень.

Колегія суддів враховує, що суд першої інстанції надав оцінку правомірності п. 2 наказу від 30 травня 2018 року № 1675, однак, з урахуванням вказаної позиції Верховного Суду, не вважає за необхідне змінювати мотивувальну частину рішення суду від 08 липня 2019 року в цій частині.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо скасування п. 7 наказу від 30 травня 2018 року № 1675, яким ОСОБА_1 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців, колегія суддів прийшла до висновку про те, що воно є необґрунтованим.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що наказ від 30 травня 2018 року № 1675 прийнятий з порушенням установленого порядку, оскільки вона не отримала копію скарги ОСОБА_2 та не була повідомлена про дату, час та місце її розгляду.

Надаючи оцінку зазначеному доводу позивача, колегія суддів враховує, що у відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч. 9 ст. 37 вказаного Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок).

У відповідності до п. 9 Порядку під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Зазначена норма права передбачає, що коло заінтересованих осіб, яких належить повідомити про розгляд скарги, може бути зазначене у скарзі або визначене суб`єктом розгляду скарги самостійно на підставі відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відомості про державного реєстратора ОСОБА_1 як заінтересовану особу у скарзі ОСОБА_2 були відсутні. Міністерство юстиції України самостійно віднесло позивача до заінтересованих осіб.

Згідно з п. 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Дотримання вимог Порядку щодо визначення заінтересованих осіб, надання їм копії скарги та доданих до неї документів, а також їх запрошення на розгляд скарги по суті та надання можливості подавати письмові пояснення по суті скарги є важливими гарантіями повного та всебічного розгляду скарги та прийняття за результатами її вирішення законного і обґрунтованого рішення.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду щодо застосування п. 9 Порядку, викладену в постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17. Верховний Суд прийшов до висновку про те, що використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку № 1128 слово обов`язково для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Порядок повідомлення осіб про час і місце розгляду скарги визначений у п. 11 Порядку. Вказана норма передбачає, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Міністерство юстиції України зазначає, що державний реєстратор ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_2 шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Текст оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України 29 травня 2018 року Міністерство юстиції України надало до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву.

Дослідивши зміст оголошення, колегія суддів встановила, що у ньому відсутні посилання на прізвище державного реєстратора ОСОБА_1 як особи, запрошеної на розгляд скарги по суті чи особи, рішення якого є предметом скарги. Оголошення містить інформацію про прізвище скаржника, його представника, дати подачі скарги, а також посилання на ТОВ Стироград і типи об`єктів нерухового майна із зазначенням їх адрес.

Порядок не встановлює вимог до змісту оголошення про розгляд скарги та не визначає інформацію, яка у ньому повинна міститися. Разом з тим, враховуючи, що метою його розміщення на сайті Міністерства юстиції України є доведення до відома запрошених осіб інформації про дату, час та місце розгляду скарги по суті, колегія суддів вважає, що зміст такого оголошення повинен забезпечувати можливість чітко встановити прізвища чи найменування осіб, які мають право взяти участь у розгляді скарги.

З огляду на те, що оголошення про розгляд скарги ОСОБА_2 не містило інформації про прізвище державного реєстратора ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку що розміщення такого оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту не є належним способом повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги.

Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17 зазначив, що на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення, в яких не вказано суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, а тому позивачі, з наведеної на веб-сайті інформації не могли дізнатися про час та місце розгляду відповідних скарг, що суперечить вимогам пункту 9 Порядку.

Також відповідачі вказували на те, що направили державному реєстратору ОСОБА_1 . копію скарги ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку на адресу місця її роботи, а саме - на адресу КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району . Крім того, з метою повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги, відповідачі телефонували за номером телефону КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району , який не відповідав.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Оцінюючи дії відповідачів щодо повідомлення державного реєстратора ОСОБА_1 про розгляд скарги ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не вжили належних заходів з метою доведення до відома позивача інформації про надходження скарги та дату, час і місце її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Однією з умов, за яких юридична особа публічного права може бути акредитованим суб`єктом є наявність трудових відносинах з не менше ніж трьома державними реєстраторами.

Положеннями п. 8 Порядку акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1130, передбачено, що акредитований суб`єкт державної реєстрації протягом місяця з дня отримання копії рішення про його акредитацію вживає необхідних заходів для отримання державними реєстраторами, зазначеними у заяві та доданих до неї документах, ідентифікаторів доступу до реєстрів відповідно до законодавства.

Згідно з листом ДП Національні інформаційні системи від 18 грудня 2018 року № 5350/10.2-16 ОСОБА_1 як державному реєстратору, що перебуває у трудових відносинах з КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району , був наданий ідентифікатор доступу до реєстрів. На підставі листа КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району від 08 травня 2018 року № 46 про звільнення державних реєстраторів ОСОБА_1 08 травня 2018 року було заблоковано доступ до Державного реєстру прав.

На підставі замовлення КП Реєстрація нерухомості від 21 травня 2018 року № 33 ОСОБА_1 23 травня 2018 року був наданий доступ до реєстрів як державному реєстратору КП Реєстрація нерухомості .

Згідно з Реєстраційним журналом телефонограм відділу забезпечення діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав та Журналом телефонограм відділу забезпечення діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, телефонні дзвінки на номер телефону КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району з метою передачі телефонограми ОСОБА_1 були здійснені 25 травня 2018 року.

Разом з тим, станом на 25 травня 2018 року ОСОБА_1 було заблоковано доступ до реєстру прав як державному реєстратору КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району та надано ідентифікатор доступу до реєстру як державному реєстратору КП Реєстрація нерухомості .

Колегія суддів звертає увагу на те, що з моменту вчинення державним реєстратором ОСОБА_1 реєстраційних дій, які були предметом оскарження, до дня розгляду скарги - минув понад рік.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачі повинні були встановити місце роботи державного реєстратора ОСОБА_1 станом на 25 травня 2018 року та мали практичну можливість це зробити з використанням інформації про заблоковані та надані ідентифікатори до реєстрів.

Відповідачі не були позбавлені можливості повідомити позивача про надходження скарги ОСОБА_2 і запросити її на розгляд скарги по суті шляхом направлення відповідного повідомлення на номер телефону або електронну пошту КП Реєстрація нерухомості .

Отже, під час розгляду скарги ОСОБА_2 , відповідачі не дотрималися встановленого порядку та порушили право державного реєстратора ОСОБА_1 на участь у прийнятті рішення та наданні пояснень з порушених у скарзі питань.

У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування п. 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є законними та обґрунтованими.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17. У вказаному судовому рішенні зазначено, що відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки позивачі, які є заінтересованими особами та які здійснили спірні реєстраційні дії, не були належним чином та своєчасно повідомлені про розгляд скарг № Ч-2697 та № Г-2764.

Вказані обставини позбавили позивачів права на прийняття участі у розгляді скарг, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою їх повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказів Міністерства юстиції України в частині анулювання доступу державним реєстраторам до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому відповідні накази не підлягають перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарг, оскільки позбавлення заінтересованих осіб можливості взяти участь у розгляді скарг є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірних наказів.

З огляду на те, що порушення порядку повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги є самостійною підставою для скасування п. 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675, колегія суддів не перевіряє інших доводів учасників справи, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення.

Разом з тим колегія суддів вважає необхідним зазначити, що п. 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675 є актом індивідуальної дії, що прийнятий у відношенні державного реєстратора ОСОБА_1 , стосується її прав та інтересів, у зв`язку з чим вона має право на судовий захист шляхом визнання його протиправним та скасування в судовому порядку.

Ті обставини, що на час вирішення справи ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з акредитованими суб`єктами, а строк, на який їй було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сплинув - не є перешкодою для перевірки законності п. 7 наказу від 30 травня 2018 року № 1675.

Отже, доводи апеляційних скарг ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ та ОСОБА_1 частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 08 липня 2019 року та є підставами для його скасування в частині.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування п. 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675 - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року в частині відмови у задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року № 1675 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку

Постанова складена у повному обсязі 05 листопада 2019 року.