Постанова

від 03.06.2020 по справі 826/9257/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2020 року

Київ

справа №826/9257/18

адміністративне провадження №К/9901/34468/19, №К/9901/34144/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №826/9257/18

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства "Муліт", Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стироград", Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав Екопродукт" - про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав Екопродукт" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року, прийняте в складі головуючого судді Маруліної Л.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Горяйнова А.М., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ;

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 29 травня 2018 року, складений за результатами розгляду скарги Юхименка С.М. в інтересах ОСОБА_2 від 22 травня 2018 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 травня 2018 року за №16019-33-18, з доповненнями до неї від 29 травня 2018 року.

2. На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2018 року №1675 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, яка стосується позивачки, оскільки відповідачами порушено порядок розгляду скарги, а саме: порядок повідомлення заінтересованих осіб про її розгляд, що унеможливило подання позивачем пояснень по суті скарги та бути присутньою на засіданні комісії під час розгляду скарги. Крім іншого, позивачка вважає рішення суб`єкта владних повноважень необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на всебічному дослідженні обставин, викладених у скарзі, що не підтверджують факт вчинення державним реєстратором ОСОБА_1 порушення законодавства у сфері державної реєстрації.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснила державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у зв`язку з чим пункти 2, 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675 є законними. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначений наказ був прийнятий за результатами вирішення скарги належної особи, а позивачка була в установленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року в частині відмови у задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та прийнято нову постанову в цій частині про задоволення адміністративного позову. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року залишено без змін.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний реєстратор не належить до кола осіб, які можуть вимагати визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675. Також відповідачі, повідомляючи державного реєстратора ОСОБА_1 про розгляд скарги Юхименка С.М. в інтересах ОСОБА_2, не вжили належних заходів з метою доведення до відома позивачки інформації про надходження скарги та дату, час і місце її розгляду.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг

7. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що розміщення відповідачем оголошення про розгляд скарги ОСОБА_2 в особі представника Юхименка С.М. від 22 травня 2018 року на веб-сайті Міністерства юстиції України, вважається належним виконанням приписів пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд таких скарг.

9. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ТОВ "Богуслав Екопродукт" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2018 №1675, прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що прийняття Міністерством юстиції України рішення у формі наказу, яким скасовані прийняті державним реєстратором рішення, зачіпають інтереси цього державного реєстратора, а тому це є підствою для скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2018 №1675.

IV. Позиція інших учасників справи

11. ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство "Муліт", ТОВ "Стироград" подали до суду відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Богуслав Екопродукт", в якому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Рух справи в суді касаційної інстанції

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав Екопродукт" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року.

14. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю Бевзенка В.М. замінено на суддю Смоковича М.І. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 01 червня 2020 року №899/0/78-20.

15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 02 червня 2020 року справу призначено до розгляду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 03 червня 2020 року.

V. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2017 року ПАТ Муліт звернулося до державного реєстратора комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району ОСОБА_1 із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на три об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_2. 17 . За результатами розгляду вказаних заяв державний реєстратор ОСОБА_1 О.Є. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37186670, №37189637 та №37190365 від 21 вересня 2017 року. На підставі вказаних рішень були здійснені записи про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за ПАТ Муліт .

18. Державну реєстрацію права власності об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , було здійснено вперше, у зв`язку з чим відкрито розділи у Державному реєстрі прав №1357630532206, №1357812832206 та №1357839032206.

19. У подальшому 05 жовтня 2017 року була здійснена державна реєстрація переходу права власності на вказані об`єкти до ТОВ Стироград , а 16 березня 2018 року - до ТОВ БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ .

20. ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстрації дії, вчинені щодо об`єктів нерухового майна за адресою:

АДРЕСА_2 . 21 . За результатами розгляду вказаної скарги Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України склала висновок від 29 травня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37186670, №37189637 та №37190365 від 21 вересня 2017 року порушила п.п. 2, 3 ч. 3 статті 10, статей 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

22. На підставі вказаного висновку Міністерство юстиції України прийняло наказ від 30 травня 2018 року №1675 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно . Згідно з пунктами 2, 7 зазначеного наказу було вирішено:

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186670, від 26 квітня 2017 року №34944945, від 21 вересня 2017 року №37189637 та №37190365, прийняті державним реєстратором КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району ОСОБА_1 ;

тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору прав на нерухоме майно КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.

23. Позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених пунктів наказу відповідача.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

24. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19 . Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)

Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1952-IV) організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Однією з умов, за яких юридична особа публічного права може бути акредитованим суб`єктом є наявність трудових відносинах з не менше ніж трьома державними реєстраторами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до частини першої статті Закону №1952-IV до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 2, 3 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч. 9 ст. 37 вказаного Закону №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

27. Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 9 Порядку під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Згідно з п. 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Дотримання вимог Порядку щодо визначення заінтересованих осіб, надання їм копії скарги та доданих до неї документів, а також їх запрошення на розгляд скарги по суті та надання можливості подавати письмові пояснення по суті скарги є важливими гарантіями повного та всебічного розгляду скарги та прийняття за результатами її вирішення законного і обґрунтованого рішення.

28. Положеннями п. 8 Порядку акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1130, передбачено, що акредитований суб`єкт державної реєстрації протягом місяця з дня отримання копії рішення про його акредитацію вживає необхідних заходів для отримання державними реєстраторами, зазначеними у заяві та доданих до неї документах, ідентифікаторів доступу до реєстрів відповідно до законодавства.

29. Пунктом 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 №121 (втрата чинності 02.07.2012 року, далі - Інструкція №121) встановлено, що державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності.

Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна передбачено Додатком до Інструкції №121, відповідно до пункту 16 якого, правовстановлювальним документом являються накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об`єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об`єктів акціонерним товариствам.

30. Крім того, згідно з пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5 (далі - Тимчасове положення) (втратило чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року №1844/5), державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 15 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (Додаток № 2 до Тимчасового положення), таким документом є накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об`єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об`єктів акціонерним товариством та акт приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку.

Згідно з пунктами 81 та 8.3 Тимчасового положення встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об`єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ (Бюро технічної інвентаризації).

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

32. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

33. Щодо дотримання Комісією процедури розгляду скарги ОСОБА_2 від 22.05.2018 в частині повідомлення ОСОБА_1 про її розгляд, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

34. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до супровідного листа Міністерства юстиції України від 23.05.2018 №14/16019-33-18/19К за підписом Секретаря Комісії, направлено державному реєстратору прав на нерухоме майно комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району ОСОБА_1 за адресою комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району : 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 93, повідомлено про надходження скарги ОСОБА_2 , до листа долучено копію зазначеної скарги. Також, звернуто увагу позивачки на те, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією буде опубліковано в підрозділі Засідання Комісії розділу Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації рубрики Послуги на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України за посиланням з офіційного сайту Міністерства юстиції України.

35. Вказаний лист направлено простою поштовою кореспонденцією 23.05.2018, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачкою.

36. Ураховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі вчинили належні дії щодо повідомлення позивачки про призначення Комісією засідання з метою розгляду скарги, копію якої направлено їй поштовим повідомленням від 23.05.2018, тобто, більше ніж за два дні до призначеної дати засідання Комісії, як і передбачено приписами пункту 11 Порядку №1128.

37. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність доводів позивачки про те, що відповідачами протиправно направлено поштове повідомлення та здійснено телефонні дзвінки до комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району , в якому, на момент розгляду скарги, остання не працювала, внаслідок чого вважає її права на присутність у засіданні та поданні пояснень по суті скарги порушеними. Так, ОСОБА_2 оскаржувалися дії ОСОБА_1 саме як державного реєстратора комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району , а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність надіслання поштового повідомлення та здійснення телефонних дзвінків з метою повідомлення позивачки про розгляд скарги саме до її місця роботи, про яке зазначено у скарзі.

38. Законодавством України не передбачено обов`язку Міністерства юстиції України та Комісії самостійно (з власної ініціативи) встановлювати актуальну адресу, номер телефону та місце роботи суб`єкта оскарження, що також спростовує твердження позивачки.

39. 25.05.2018 відповідачами розміщено оголошення про засідання Комісії 29.05.2018, в якому зазначено про запрошення скаржників, їх представників та заінтересованих осіб, їх представників для розгляду наступних скарг, зокрема, розгляду по суті скарги ОСОБА_2 від 22.05.2018.

40. З огляду на те, що засідання Комісії відбулося 29.05.2018, в той час, як оголошення про таке засідання опубліковано 25.05.2018 на офіційному сайті Міністерства юстиції України, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачами процедури повідомлення учасників.

41. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.06.2018 №804/2296/17, від 31.05.2019 №810/328/18.

42. Щодо позиції судів попередніх інстанцій про обґрунтованість висновків Комісії по суті скарги, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

43. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що скасування Міністерством юстиції України рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не впливає на права та інтереси державного реєстратора, який їх прийняв, а отже є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675.

44. Натомість судом першої інстанції було правильно досліджено, що здійснюючи розгляд скарги в частині реєстраційних дій, проведених позивачем, як державним реєстратором, Комісією встановлено, що документи, подані заявником ПАТ Муліт ОСОБА_1 не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, оскільки заявником не долучено наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 04.07.1995 №7/22-ВП.

45. Також Комісією встановлено, що ОСОБА_1 не перевірено факт державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013.

46. За висновком Комісії, ОСОБА_1 порушено пункти 2, 3 частини третьої статі 10, статті 24 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

47. Із листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 01.06.2016 року № 14-07-2376 (додатком до якого є перелік майна, переданого до статутного капіталу ПАТ Муліт ) встановлено, що нерухоме майно передано до статутного капіталу ПАТ Муліт при перетворенні з державного підприємства Завод Муліт згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 04.07.1995 року № 7/22.

48. Отже, судом правильно вказано, що право власності ПАТ Муліт виникло до 01.01.2013, та про що позивачу, як державному реєстратору, мало бути відомо та встановлено під час прийняття рішення про вчинення реєстраційних дій.

49. Правовстановлюючим документом ПАТ Муліт є наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 04.07.1995 №7/22, в той час, як перелік об`єктів та акт приймання-передавання нерухомого майна є додатком до наказу, як правовстановлюючого документу.

50. Реєстраційні справи не містять копії наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 04.07.1995 року № 7/22, а містять лише перелік майна, переданого до статутного капіталу відкритого акціонерного товариства або у власність покупцю відповідно до наказу від 04.07.1995, що є лише додатком до правовстановлюючого документу, та не дає змоги державному реєстратору встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

51. Позивачкою, як державним реєстратором, під час прийняття рішення про вчинення реєстраційних дій, мало бути дотримано пункт 3 частини третьої статті 10 Закону №1952 шляхом направлення відповідних запитів з метою встановлення достатності та належності поданих ПАТ Муліт документів до заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, однак, таких дій вчинено не було.

52. Ураховуючи дані обставини, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судом першої інстанції обгрунтовано було встановлено порушення державним реєстратором ОСОБА_1 . пунктів 2, 3 частини третьої статті 10 та частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , з огляду на що Комісія дійшла правомірних висновків щодо протиправності рішень позивачки від 21.09.2017.

53. Також з матеріалів справи вбачається, що наказом комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району від 27.04.2018 №16 державний реєстратор ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін.

54. Ураховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

55. Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

IХ. Судові витрати

56. Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав Екопродукт" залишити без задоволення.

3. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року в справі №826/9257/18 скасувати.

4. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року у справі № 826/9257/18 залишити в силі.

5. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Кашпур

Судді: М.І.Смокович

С.А. Уханенко