Рішення

від 24.10.2019 по справі 902/560/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2019 р. Cправа № 902/560/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області, м.Шаргород Шаргородського району Вінницької області

до публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі", м.Шаргород Шаргородського району Вінницької області

про визнання дій протиправними

за участю:

представника позивача: Залокоцької В.Д., діє на підставі довіреності б/н від 15.10.2019;

представника відповідача адвоката Войткової А.Ю., діє на підставі довіреності №1-14-0518 від 02.10.2019;

присутній Перебейніс Ігор Олегович.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 12.07.2019 надійшов позов Шаргородської міської ради Вінницької області про визнання протиправними дій ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо направлення повідомлення від 05.07.2019 про відключення від електропостачання.

Вказані вимоги мотивовані тим, що із змісту оскаржуваного повідомлення слідує, що станом на 05.07.2019 позивач заборгував за розподіл електричної енергії 28085,29 грн. Водночас, Шаргородська міська рада Вінницької області вказує про оплату послуг згідно актів про використану електроенергію за січень-червень 2019 за розподіл електричної енергії самої міської ради, бібліотек, ДНЗ №№ 1,2 та 3, а також вуличного освітлення. Станом на 05.07.2019 жодної заборгованості у міської ради перед АТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" не існувало і не існує. Більше того, за твердженням позивача, станом на 08.04.2019 існувала переплата за розподіл електроенергії на суму 96363,56 грн.

За вказаним позовом ухвалою суду від 17.07.2019 відкрито провадження у справі №902/560/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

02.08.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №00-75-259 від 30.07.2019, в якому відповідач зазначає, що повністю заперечує проти позовних вимог. Мотивуючи свою процесуальну позицію останній вказує, що відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №132 від 14.03.2018 Шаргородська міська рада уклала договір про розподіл електричної енергії внаслідок підписання заяви-приєднання до умов договору від 29.12.2018 шляхом споживання електричної енергії та шляхом оплати послуг з розподілу електричної енергії. При цьому, 23.01.2019, між Шаргородською міською радою та ПАТ "Вінницяобленерго" укладено Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А. Відповідно до п.11.1 вказаної угоди її невід`ємною частиною є Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300, до умов якого Шаргородська міська рада приєдналася шляхом підписання заяви - приєднання від 29.12.2018. Умовами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 (п.2 Додатку №4 "Порядок розрахунків") передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період шляхом здійснення попередньої оплати до кінця останнього робочого дня попереднього розрахункового періоду 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць згідно з Додатком №10 до цього Договору. Споживач здійснює остаточний розрахунок за розподілену (передану) електроенергію та інших платежів згідно з умовами цього Договору на підставі самостійно отриманих у оператора системи розподілу рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Таким чином, за твердженням відповідача, позивач зобов`язаний здійснювати 100% попередню оплату послуг з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору №130300-А та №130300, а у разі невиконання умов договору настають обмеження в електропостачанні передбачені п.7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

16.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява №02-12/466 від 12.09.2019, в якій останній просить суд постановити рішення про визнання дій відповідача протиправними, розтлумачивши при цьому зміст укладеного між сторонами договору №ША-130300-А від 23.01.2019.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що із змісту відзиву відповідача слідує невірне тлумачення останнім умов діючого договору від 23.01.2019 за №ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, який у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго". Одночасно позивач вказує, що до укладення вказаного договору між сторонами діяв договір від 02.03.2009 за №ША-130300. 29.12.2018 позивачем підписано заяву-приєднання до договору споживання, яка стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії на умов договору від 02.03.2009 за № ША-130300.

При цьому, позивач зазначає, що відповідач по справі жодних дій по укладенню публічного договору не вчинив, а саме: не розмістив договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ні на сайті ОСР, ні у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. Також відповідачем не відправлено на адресу міської ради поштовим відправленням заяви-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача, встановленого зразка, як це передбачено у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору). Заява - приєднання до договору споживання від 29 грудня 2018 року не може слугувати доказом виконання відповідачем вимог пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року за № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та п. 2.1.4. самих Правил, оскільки складена з порушенням строків, визначених Постановою, стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 року за №ША-130300 та кардинально відрізняється від зразка заяви - приєднання, що відображена у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору) за своїм змістом і суттю.

Враховуючи викладене, позивач до 23.01.2019 абсолютно правомірно вважав, що відповідач надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі та за умовами чинного на той момент договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300, який також не передбачає попередню форму оплати.

27.09.2019 від відповідача надійшли пояснення по справі №СО-75-344 від 25.09.2019. Так, останній зазначає, що Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщено на сайті Товариства, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 а також в куточку споживача Товариства. Зі своєї сторони Товариство виконало вимоги п.4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №132 від 14.03.2018 щодо доведення до відома споживачів послуг типової форми договору про розподіл. Крім того Товариство в усній та письмовій формі доводили до відома Шаргородській міській раді вимоги Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 стосовно оприлюднення типового договору на розподіл електричної енергії.

Також відповідач зазначає, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/ переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Таким чином, за твердженням відповідача, Договір 130300 є укладеним і жодна сторона не виявила бажання його розірвати. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач отримав рахунок №554 від 14.06.2019, який сформовано з огляду на замовлення Шаргородської міської ради на липень 2019 - 30521 кВт/год. При цьому жодних зауважень до рахунку у представника останньої не було, про що свідчить підпис про отримання.

Ухвалою суду від 03.10.2019 (у тому числі з урахуванням згоди відповідача) заяву Шаргородської міської ради Вінницької області №02-12/466 від 12.09.2019 прийнято до розгляду та постановлено подальший розгляд справи №902/560/19 здійснити в межах предмету позову, що визначений у заяві Шаргородської міської ради Вінницької області №02-12/466 від 12.09.2019.

10.10.2019 від відповідача надійшли пояснення №СО-75-367 від 09.10.2019, в яких останній додатково зазначає, що 12.11.2018 представнику Шаргородської міської ради Ковалишену О.А. разом з рахунком на оплату спожитої електроенергії №109 від 12.11.2019 було вручено заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, яку було повернуто з підписом міського голови в СО "Шаргородські ЕМ" 29.12.2018 року. Таким чином, на думку відповідача, Товариство в повному обсязі виконали умови Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 в частині оприлюднення типового договору споживача про розподіл електричної енергії.

Також в поясненні відповідач вказує, що оскільки у змісті договору №ША 130300 -А від 23.01.2019 відсутні будь-які формулювання, які б ускладнювали виконання позивачем своїх зобов`язань за цим договором та факт обізнаності Шаргородської міської ради з умовами договору не оскаржується сторонами не має підстав для задоволення позовних вимог.

16.10.2019 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 23.10.2019.

На визначену судом дату (23.10.2019) з`явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Разом з тим, суд зазначає, що 22.10.2019 від представника відповідача надійшло клопотання №1-14-0554 про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, 23.10.2019, через відрядження до Господарського суду м.Києва на розгляд іншої справи.

Під час судового засідання, 23.10.2019, суд оголосив перерву до 24.10.2019, з метою забезпечення представнику відповідача можливості реалізувати надані йому ГПК України права, зокрема на участь в судовому засіданні.

Про дату та час наступного судового засідання (24.10.2019) представника відповідача повідомлено шляхом оформлення відповідної телефонограми №902/560/19/1436/19 від 23.10.2019, що узгоджується із приписами ч.6 ст.120 ГПК України.

В судове засідання, 24.10.2019, з`явилися представники обох сторін.

Під час вказаного судового засідання представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд: "розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" встановивши наявність чи відсутність домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії. Визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання".

При цьому суд враховує, що відповідач проти реалізації позивачем його права, визначеного ст.42 ГПК України, не заперечив.

Після закінчення судових дебатів по справі, судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та орієнтовний час проголошення його вступної та резолютивної частин.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду з`явилися представники обох сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.03.2009 між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (далі по тексту також - Постачальник електричної енергії, відповідач) та Шаргородською міською радою (далі по тексту також - Споживач, позивач) укладеного Договір №ША-130300 про постачання електричної енергії (далі - Договір №ША-130300), за умовами якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 71,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за даним договором - є календарний місяць, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за електроенергію (розділ 1 Договору №ША-130300).

29.12.2018 позивач підписав заяву-приєднання. При цьому, у самій заяві зазначено про "...приєднання споживача з 01 січня 2019 р. до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 за особовим рахунком № НОМЕР_1 ...".

В подальшому Шаргородською міською радою було проведено процедуру закупівлі UA-2019-01-09-000421-b послуги з розподілу електричної енергії, за результатами якої, 24.01.2019 сформовано відповідний звіт.

Так, за результатами проведення процедури закупівлі 23.01.2019 між Шаргородською міською радою (Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (Учасник) укладено Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А (далі - Договір № ША - 130300-А), згідно з п.1.2. якого Учасник зобов`язується у 2019 році надати Замовникові послуги з розподілу електричної енергії, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3.1. Договору №ША - 130300-А розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

До рахунка додається акт про прийняття-здачі наданих послуг та податкова накладна (п.3.2 Договору №ША - 130300-А).

Відповідно до пунктів 5.1.-5.1.4. Договору №ША - 130300-А замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги; приймати послуги згідно з умовами розподілу електричної енергії, визначеними у Додатку №1 до цього Договору; зменшувати обсяг послуг залежно від реального фінансування видатків, або збільшення тарифу (у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору); інші обов`язки визначені в умовах розподілу електричної енергії, згідно Додатку №1 до цього Договору.

Пунктами 5.3-5.3.3. Договору №ША - 130300-А визначено, що учасник зобов`язаний: забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії у строки, встановлені Договором; забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії, якість якої відповідає умовам установленим розділом ІІ цього Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору №ША - 130300-А , цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє по 31.12.2019, але в будь-якому разі - до проведення повних розрахунків за фактично спожиту електроенергію. Сторони, користуючись правом, наданим їм ч.3 ст. 631 ЦК України, домовились, що умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2019.

Під час виконання умов цього Договору, в тому числі питань, що цим Договором не обумовлені, сторони керуються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2019 (п.10.2 Договору №ША - 130300-А).

Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША - 130300 від 29.12.2018 та кошторис, затверджений повноважною державною установою, затверджену копію якого Замовник зобов`язаний надати Учаснику при підписанні цього Договору (п.11.1 Договору №ША - 130300-А).

Додатковими угодами №1 від 23.01.2019 та №2 від 12.04.2019 сторони внесли зміни до банківських реквізитів Договору №ША - 130300-А.

21.05.2019 між сторонами обопільно підписано Додаткову угоду №3 про зміну в преамбулі та в тексті укладеного договору №ША-130300А у всіх відмінка - ПАТ "Вінницябленерго" на АТ "Вінницяобленерго". У розділі Договору "Юридичні адреси сторін" ПАТ "Вінницяобленерго" замінено на АТ "Вінницяобленерго".

Враховуючи зміст вказаної Додаткової угоди відповідачем у даній справі слід вважати Акціонерне товариство "Вінницяобленерго".

Так, згідно умом договору №ША-130300 від 23.01.2019 сторонами обопільно підписувалися Акти про використану електроенергію, зокрема: за січень 2019, за лютий 2019, березень 2019.

Також в матеріалах справи наявні Акти приймання - здачі наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії, які як слідують із їх змісту, засвідчують факт наданих послуг згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019, а саме: №208 від 13.03.2019 (за березень 2019), №208 від 20.02.2019 (за лютий 2019).

Вказані послуги оплачувалися позивачем із зазначенням призначення платежу: "за над. послуги з комп.перетік.реакт.електроен....2019; зг.дог. №ША-130300 від 02.03.2019 д.у.№ 1 від 20.02.2009 та акт №.." згідно наступних платіжних доручень: №285 від 13.03.2019, №289 від 13.03.2019, №287 від 13.03.2019, №220 від 25.02.2019,

Актами прийняття-здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019, №ША -130300-А від 23.01.2019 сторонами засвідчено об`єм, а також вартість наданих та відповідно одержаних послуг, зокрема: №802 від 13.03.2019, №802 від 19.02.2019, №802 від 29.01.2019, №802 від 12.04.2019, №802 від 23.05.2019.

Позивач оплачував означені послуги, з посиланням на договір №ША-130300-А від 23.01.2019, д.у.№ 1 від 23.01.2019 та відповідний акт, згідно наступних платіжних доручень: №287 від 13.03.2019, №286 від 13.03.2019, №290 від 13.03.2019, №288 від 13.03.2019, №182 від 20.02.2019, №184 від 20.02.2019, №181 від 20.02.2019, №183 від 20.02.2019, №88 від 30.01.2019, №90 від 30.01.2019, №89 від 30.01.2019, №87 від 30.01.2019, №460 від 17.04.2019, №461 від 17.04.2019, №463 від 17.04.2019, №675 від 27.05.2019, №676 від 27.05.2019, №678 від 27.05.2019.

07.02.2019 СО "Шаргородські електричні мережі" надіслала на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, з якого слідує, що станом на 07.02.2019 міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 34047,25 грн.

На вказане повідомлення Шаргородська міська рада відреагувала шляхом надіслання листа №02-11/98 від 13.02.2019 директору структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в якому зазначила, що договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 припинили свою дію. За вказаних обставин з 23.01.2019 договірні відносини між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" регулюються лише договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 за №ША - 130300-А, який виконується Шаргородською міською радою Вінницької області у повному обсязі у відповідності до його умов. Водночас будь-якої заборгованості станом на 07.02.2019 перед СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" немає.

СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", розглянувши вказаний лист, повідомила Шаргородську міську раду листом від 15.02.2019 за №СО/75/17, що Шаргородська міська рада 29.12.2018 підписала заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто з 01.01.2019 основним документом, що регулює взаємовідносини між ПАТ "Вінницяобленерго" та Шаргородською міською радою в частині надання послуг з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 є укладеним і жодна з сторін не виявила бажання його розірвати. Додатком №4 Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року являється Порядок розрахунків. Відповідно до п.2 Порядку розрахунків споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період. ПАТ "Вінницяобленерго" в повному обсязі виконує взяті на себе договірні відносини, натомість зі сторони Шаргородської міської ради вбачається заперечення укладених у встановленому порядку договорів та відмова виконувати їх умови в односторонньому порядку. Додатково, в якості "PS" в листі зазначено: "З наведеними в даному листі договорами з додатками та нормативно-правовими документами можна ознайомитися на офіційному сайті ПАТ "Вінницяобленерго: http://www.voe.com.ua/".

05.03.2019 СО "Шаргородські електричні мережі" надіслала на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, оскільки станом на 05.03.2019 міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 20468,78 грн.

Виконавчий комітет Шаргородської міської ради Вінницької області, розглянувши лист ПАТ «Вінницяобленерго» від 15 лютого 2019 року за вих.№ СО/75/17, листом від 06.03.2019 за №02-11/141 повідомив, що договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША - 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 припинили свою дію, оскільки цього дня між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" укладено договір за №ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, умови якого міською радою не порушуються, а заборгованості чи переплати за договором 2009 року не існує.

06.03.2019 виконавчим комітетом Шаргородської міської ради направлено комерційному директору АТ "Вінницяобленерго" Агеєвій І.М. лист №02-11/140, в якому зазначено, що міська рада є сумлінним платником за послуги, що надаються ПАТ «Вінницяобленерго» , і хоче в подальшому залишатися в такому статусі, проте виконувати 100% передоплату не в змозі по причині того, що кошти, які використовуються на оплату енергоносіїв, отримуються у вигляді субвенції з районного бюджету, які надходять на рахунок міськради з 10 по 15 число поточного місяця. Крім того, відповідно до п.3.2 Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300А від 23.01.2019 до рахунку на оплату послуг додається акт приймання-здачі наданих послуг та податкова накладна. Оскільки Шаргородські ЕМ не можуть надавати акт приймання-здачі наданих послуг до початку розрахункового періоду, управління ДКС в Шаргородському районі відмовляє в проведені даних платежів. На підставі наведеного міська рада просила погодити підписання додатку №4 до договору про розподіл електроенергії в редакції, що додається до даного листа, з умовою оплати послуг по факту їх надання як передбачено Законом України "Про публічні закупівлі".

АТ "Вінницяобленерго" листом №06-40/2522 від 21.03.2019 зазначило, що так як Шаргородська міська рада є бюджетною установою та не утримується за рахунок коштів (внесків) населення, Товариство наполягає на здійсненні оплати за послуги з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати.

В подальшому, на адресу Шаргородської міської ради надійшло повідомлення Шаргородських електричних мереж від 01.04.2019 про припинення подачі електроенергії з 01.04.2019, у зв`язку із наявністю заборгованості у розмірі 19948,01 грн.

Одержання Шаргородською міською радою вказаного повідомлення зумовило звернення останньої з листом №02-12/213 від 15.04.2019 до СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", Вінницького обласного територіального антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Вінницькі області. Так, у вказаному листі адресант узагальнює раніше наявну між сторонами переписку та вказує, що із її змісту слідує, що визначена у Повідомленні від 01.04.2019 сума не є заборгованістю, а являється нарахованою передоплатою за розподіл електричної енергії на квітень місяць, здійснення якої Договором за №ША-130300-А не передбачено. Водночас міська рада зазначає, що за даними бухгалтерського обліку міської ради станом на 08.04.2019 рахується переплата за розподіл електроенергії на суму 96363,56 грн. Окрім того, з даним листом останнім направлено два примірника акту про використану електроенергію станом на 08.04.2019 та примірник світлин засобів обліку спожитої електроенергії за 08.04.2019, які обліковують спожиту електроенергію установами, що фінансуються з міського бюджету.

В свою чергу, на вказаний лист СО "Шаргородські ЕМ" надіслала лист №СО/75/82 від 16.04.2019, в якому повторно зазначила про дію між сторонами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018. А також повідомила, що вимога провести безоплатно позачергове знаття контрольного огляду 41 точки обліку, що належить Шаргородській міській раді суперечить умовам договору від 29.12.2018 та не відповідає плану робіт Шаргородських ЕМ.

В листі №02-11/236 від 26.04.2019 виконавчий комітет Шаргородської міської ради повідомив СО "Шаргородські ЕМ", що заява-приєднання до договору споживання від 29.12.2019, про яку зазначає останній у листі від 16.04.2019 за №СО/75/82, стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300. Окрім того, позивач зазначає, що Договір про постачання електричної енергії від 2.03.2009 за №ША - 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 року, на підставі ч.1 ст.651 ЦК України, є розірваним (припиненим), оскільки, за твердженням адресанта, це прямо передбачено пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 за №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".

06.05.2019 відповідач, розглянувши вказаний лист, направив позивачу лист №СО/75/98 від 06.05.2019, в якому, поміж іншого, вимагав від Шаргородської міської ради відповідь, чи дійсно остання розриває Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого приєдналася шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018.

05.07.2019 "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого слідує, що станом на 05.07.2019 міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 28085,29 грн.

Вказане повідомлення стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду про визнання дій протиправними та з вимогою розтлумачити зміст укладеного між сторонами договору №ША-130300-А від 23.01.2019 в частині наявності чи відсутності домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.

Враховуючи викладені обставини справи суд зазначає, що із змісту правовідносин сторін слідує, що між ними наявний спір щодо порядку та умов оплати послуг, який зумовлений різним тлумаченням та визначенням чинного Договору, який урегульовує означене питання.

Так, позивач вважає чинним і таким, що підлягає застосуванню Договір від 23.01.2019 за №ША-130300-А, тоді як відповідач вважає, що правовідносини сторін визначено умовами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300, до умов якого позивач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018. Одночасно варто зазначити, що відповідач ототожнює вказаний договір із договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018, на який є посилання у Договорі №ША-130300-А від 23.01.2019, зокрема у п.п. 3.1 та 11.1.

Із змісту долучених представниками сторін Договорів слідує, що їхніми умовами у різний спосіб урегульовані умови щодо порядку оплати послуг.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи суд при розгляді позовної вимоги щодо тлумачення змісту правочину враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії проводять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту також - Правила, ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами (п.1.1.1 ПРРЕЕ).

Враховуючи різну процесуальну позицію сторін щодо чинності Договору, до умов якого, за твердження відповідача, приєднався позивач шляхом підписання заяви-приєднання та примірник якого долучено до матеріалів справи (а.с.72-76) суд вважає за необхідне з`ясувати питання щодо дотримання сторонами законодавчо встановленого порядку укладення такого виду договору.

Так, пунктом 2 Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" №312 від 14.03.2018 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Додатком 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлені зразки типового договору, паспорту точок розподілу електричної енергії, а також заяви приєднання.

Суд звертає увагу, що зі змісту згаданої типової заяви приєднання слідує, що вона має констатувати факт приєднання до "...умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу...." з обов`язковою вказівкою найменування оператора системи розподілу.

Відповідно до п.11.1.7. Кодексу системи розподілу Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок Користувача на території відповідного ОСР, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або ОМСР.

Непобутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки(ок) приєднання електроустановок зобов`язані укласти договір про розподіл з ОСР, до мереж якого вони приєднані.

Згідно з п.2.1.4. Правил договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило , укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Згідно п.3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило , шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

При цьому згідно п.2.1.11 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії має містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду домовленостей:

1) найменування оператора системи та споживача, узгоджений паспорт точки розподілу;

2) місце і дату укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

3) режими розподілу (у тому числі режим роботи електроустановки непобутового або колективного побутового споживача, величини приєднаної та дозволеної потужності об`єкта споживача із розділом за площадками вимірювання), порядок контролю показників якості електричної енергії та якості електропостачання;

4) порядок розрахунків, включаючи умови їх призупинення та поновлення;

5) відповідальність сторін за невиконання умов договору, підстави і порядок її застосування;

6) строк дії договору;

7) умови та порядок внесення змін до договору та його розірвання;

8) місцезнаходження, банківські реквізити сторін;

9) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті електричної енергії та потужності в енергосистемі;

10) перелік випадків, коли розподіл (передача) електричної енергії може бути обмежений споживачу, та порядок обмеження.

Окрім того, п.2.1.12. ПРРЕЕ передбачено, що невід`ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є:

1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) заява-приєднання у разі її надання споживачем;

3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.

Як слідує із змісту пояснень №СО-75-367 від 09.10.2019 (а.с.192-193) відповідач вказує, що 12.11.2018 представнику Шаргородської міської ради Ковалишену О.А. разом з рахунком на оплату спожитої електроенергії №109 від 12.11.2018 було вручено заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, яку було повернуто з підписом міського голови в СО "Шаргородські ЕМ" 29.12.2018. Окрім того відповідач зазначає, що на виконання Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщено на сайті Товариства за адресою: http://www.voe.com.ua/ (Додаток № 2), а також в куточку споживача Товариства. Таким чином, на переконання відповідача, ним виконало вимоги п.4 Постанови Національної комісії та доведено до відома позивача типової форми договору про розподіл.

Разом з тим, суд критично оцінює наведене твердження відповідача щодо належного повідомлення позивача відносно умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018, до якого, на думку СО "Шаргородські ЕМ", приєдналась Шаргородська міська рада. Оскільки наявні в матеріалах справи докази, у тому числі листування між сторонами, не дають можливість встановити яку саме редакцію умов (в даному випадку Договору) розуміла сторона підписуючи відповідну Заявку, а також щодо факту ознайомлення із текстом відповідних умов та Правил (в даному випадку Договору).

При цьому суд враховує застосований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 аналіз заяви-анкети про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Так, із змісту вказаної постанови слідує, що при вирішення питання щодо можливості застосування положення ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України до Заяви-анкети про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг (в даному випадку Заявки-приєднання до Договору) з`ясовуються обставини, яку саме редакцію умов та Правил (в даному випадку Договору) розуміла сторона підписуючи відповідну Заявку, а також щодо факту ознайомлення із текстом відповідних умов та Правил (в даному випадку Договору).

Зазначене, зокрема підтверджується листом СО "Шаргородські ЕМ" №СО/75/17 від 15 лютого 2019 року , в якому відповідач вказує про можливість ознайомлення з текстом договору на офіційний сайту ПАТ "Вінницяобленерго" (а.с.50-51) та листом виконавчого комітету Шаргородської міської ради № 02-11/236 від 26.04.2019, в якому позивач просить відповідача надати копію договору від 29.12.2018 (а.с. 58-59).

Також суд зазначає, що наявний в матеріалах справи рахунок на оплату спожитої електроенергії №109 від 12.11.2018, на який вище посилається відповідач, не дає можливості підтвердити обставину щодо його одночасного вручення позивачу разом із заявою приєднання до договору та відповідно щодо повідомлення останнього про зміст самого договору, оскільки вказані відомості в означеному рахунку не відображені.

Заява-приєднання від 29.12.2018 не містить умови про те, що споживач приєднався саме до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу; в ній відсутнє згадування про найменування оператора системи розподілу, як того вимагають Правила роздрібного ринку електричної енергії, тощо. Натомість, зміст самої Заявки-приєднання від 29.12.2018 свідчить, що на момент її підписання позивач приєднувався з 01.01.2019 до Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору постачання електричної енергії №ША - 130300 від 02 березня 2009 року .

На підставі викладеного суд не може встановити наявність обставини, на яку посилається відповідач у своїх запереченнях про те, що мало місце приєднання споживача (Шаргородської міської ради) саме до умов типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Одночасно суд зауважує, що відповідно до абзаців 6 та 7 пп.2.1.4 Правил: "За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі. У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі."

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами (абз. 3-4 п. 3.1 ПРРЕЕ).

Натомість, з наявної в матеріалах справи переписки (ситуації, що склались між сторонами) слідує, що у відносинах між ними була необхідність в оформленні публічного договору приєднання в паперовій формі, в тому числі додаткової угоди №4, яка регулює порядок оплати. Як вже зазначалось вище: обов`язковість паперового оформлення договору (з огляду на те, що мало місце невизнання відповідачем факту приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції) визначена пп.2.1.4 Правил, що досягнуто не було.

Слід зазначити, що процедура оформлення договору в паперовій формі визначена самими Правилами, а також ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, на які, зокрема, є посилання у п.2.1.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 №312.

Разом з цим, 23.01.2019 обопільно підписано та скріплено печатками сторін Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А.

Надаючи оцінку вказаному договору суд враховує наступні норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Так, відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За загальним правилом, викладеним у статті 640 Цивільного кодексу України:

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

3. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Також суд приймає до уваги норми Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.179 ч.7 цього Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180 частини 2, 3 Господарського кодексу встановлює, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.181 ч.1 того ж Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як слідує з змісту Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А сторонами, у відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України, досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Таким чином, вказаний Договір №ША-130300-А є укладеним. При цьому суд констатує, що даний правочин не є нікчемним, а також у суду відсутні підстави для визнання його недійсним (також відсутні підстави вважати його недійсним) з огляду на наступні законодавчі норми.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з цим, станом на час вирішення даного спору відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договору №ША-130300-А від 23.01.2019 недійсним.

В свою чергу, в силу вимог ч.ч. 2 та 3 ст.237 ГПК України: "При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача , поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин."

Враховуючи, що дійсність договору ніким не оспорена, суд доходить до висновку, що він є чинним та підлягає виконанню. При цьому враховується зміст листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №5299/20/7-9 від 15.05.2019 (а.с.61, текст якого викладено нижче), де зроблений висновок про те, що сторони правочину вправі визначати на власний розсуд порядок оплати як електричної енергії, так і послуг з її розподілу (передачі), що, на думку НКРЕКП, не суперечить положенням діючого законодавства.

Одночасно суд зазначає, що частинами 1 та 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

З огляду на викладене суд констатує, що правовідносини між сторонами з 23.01.2019 урегульовані положеннями Договору №ША-130300-А, в главі ІІІ якого сторони визначили "Порядок здійснення оплати".

Згідно з приписами статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу, у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За приписами статті 213 Цивільного кодексу України тлумачення правочину, може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом.

Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору.

Так, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючи умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов.

З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 Цивільного кодексу України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неявностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Згідно п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 роках від 11.04.2005" №01-8/344 Вищий господарський суд України виклав позицію, відповідно до якої тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.

Як встановлено судом, спір у даній справі виник внаслідок різного тлумачення сторонами порядку та умов оплати наданих послуг, у зв`язку із неузгодженістю в питанні щодо застосування конкретного Договору, який урегульовує вказане питання.

Таким чином, оскільки між сторонами існують непорозуміння щодо змісту договору (наявність спору), вказаний правочин за приписами ст.213 ЦК України має бути розтлумачений в судовому порядку.

Так, враховуючи встановлену обставину, що правовідносини між сторонами урегульовані положеннями Договору №ША-130300-А, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.2 Договору №ША-130300-А розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у додатку №1 до Договору.

Водночас суд приймає до уваги, що в якості додатку до договору зазначено Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018, який станом на час розгляду справи в суді не оформлений в паперовому вигляді.

Поряд з тим, суд приймає до уваги пункт 3.2 Договору №ША-130300-А, відповідно до якого підставою до розрахунку за розподіл електроенергії є рахунок, до якого додається акт про прийняття - здачі наданих послуг та податкова накладна.

Як відомо, акт виконаних робіт - основний документ, який закріплює факт надання виконавцем певного виду послуг замовнику, тобто є результатом співпраці замовника і виконавця за договором. Цей акт служить підставою для розрахунків та оплати за виконані виконавцем зобов`язання, оскільки в ньому вказується повна їх вартість.

Із змісту викладеного слідує, що розрахунок за отримані послуги у разі обумовленої сторонами умови про оплату послуг за наявності підписаного акта про прийняття - здачі наданих послуг, виключає можливість застосування в означених відносинах умови щодо попередньої оплати.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", наступним чином: "умови договору №ША-130300-А від 23.01.2019 не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії".

Одночасно суд зазначає, що як слідує із змісту листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №5299/20/7-9 від 15.05.2019 (а.с.61) порядок оплати (попередня, авансова оплата, планові платежі, оплата по факту) як електричної енергії, так і послуг з її розподілу (передачі) визначається за вибором споживача, враховуючи положення пункту 4.29 ПРРЕЕ (згідно з якими порядок оплати споживачем послуг з розподілу має відповідати порядку розрахунків за електричну енергію, встановленому договором про постачання електричної енергії) порядок оплати (попередня, авансова оплата, планові платежі, оплата по факту) як електричної енергії, так і послуг з її розподілу (передачі) визначається за вибором споживача. Додатково у листі вказано, що такий критерій вибору, як відсутність попередньої оплати, може зазначатися у тендерній документації споживача, який здійснює закупівлю електричної енергії з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", і таким чином споживач має можливість формувати сприятливі для себе умови подальшого його електрозабезпечення переможцем конкурсної процедури, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі".

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання суд зазначає наступне.

Як слідує із змісту вказаного повідомлення: останнє зумовлене наявністю у позивача станом на 05.07.2019 заборгованості у розмірі 28085,29 грн. Водночас в ході судового розгляду сторони обопільно визнали обставину про відсутність у Шаргородської міської ради заборгованості за надані послуги щодо розподілу електроенергії за червень 2019.

Так, судом встановлено, а сторонами не заперечувалася обставина, що визначена у повідомленні від 05.07.2019 сума - 28085,29 грн є сумою попередньої оплати за липень 2019 року.

Разом з тим, при розгляді даної справи суд встановив, що станом на момент направлення повідомлення від 05.07.2019 умови Договору №ША-130300-А не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії.

Так, відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому суд зазначає, що згідно до п.4.29 ПРРЕЕ порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи (абз.4 пп.1 п.7.5 ПРРЕЕ).

Таким чином, враховуючи відсутність у Шаргородської міської ради заборгованості за одержані послуги за червень 2019, а так само обов`язку щодо попередньої оплати, відповідачем протиправно надіслано позивачу повідомлення 05 липня 2019 року про відключення від електропостачання.

За приписами ст.16 ЦК України, положення якої кореспондуються зі ст.20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначені способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, з огляду на характер порушених прав позивача, негативних наслідків, які спричинили дії відповідача (загрозу відключення від електропостачання комунальних об`єктів (самої міської ради, бібліотек, ДНЗ №№ 1,2 та 3, а також вуличного освітлення), порушення бюджетних правовідносин) суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить діючому законодавству та підлягає захисту судом.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про визнання дії відповідача щодо повідомлення від 05.07.2019 Шаргородської міської ради про відключення від електропостачання протиправними обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З наведено слідує, що суд не зобов`язаний надавати оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Визначаючись стосовно розподілу судових витрат, суд вважає необхідним зазначити, що позивачем заявлено до розгляду дві немайнові вимоги, а саме:

- розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" встановивши наявність чи відсутність домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії".

- визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 8 липня 2011 року встановлено: "У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру."

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір": судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за подання позовної заяви немайнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" і згідно зі ст.7 цього закону становить 1921,00 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3842,00 грн, адже останнім в поданій до суду позовній заяві об`єднано дві вимоги немайнового характеру, які, в силу наведених положень Закону, повинні бути оплачені окремим судовим збором.

Однак, позивач під час звернення до суд з даним позовом сплатив судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп. - тобто за одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, судовий збір, який сплачено позивачем за подання позовної заяви, є меншим ніж визначено Законом України "Про судовий збір".

З огляду на викладене, а також враховуючи приписи п.2 ч.1 ст.129 ГПК України з відповідача підлягає стягнення в доход Державного бюджету України 1921 грн 00 коп. судового збору, а також стягнення на користь позивача сплаченої останнім суми судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", наступним чином: "умови договору №ША-130300-А від 23.01.2019 не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії".

3. Визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання.

4. Стягнути з акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Магістратська, будинок 2, код ЄДРПОУ 00130694) в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (вул.Героїв Майдану, 308, м.Шаргород, Вінницька область, 23500, код ЄДРПОУ 03582675) на користь Шаргородської міської ради Вінницької області (вул.Поштова, 13, м.Шаргород, Вінницька область, 23500, код ЄДРПОУ 04326253) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

5. Стягнути з акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Магістратська, будинок 2, код ЄДРПОУ 00130694) в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (вул.Героїв Майдану, 308, м.Шаргород, Вінницька область, 23500, код ЄДРПОУ 03582675) до державного бюджету судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

6. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 07 листопада 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Поштова,13, м.Шаргород, Вінницька область, 23500);

3 - відповідачу (вул.Героїв Майдану, 308, м.Шаргород, Вінницька область, 23500)